Рішення

від 14.03.2017 по справі 910/1313/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14.03.2017Справа №910/1313/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Західно-регіональна кабельна компанія"

до Підприємства з іноземною інвестицією у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Катех-Електро"

про повернення безпідставно набутих грошових коштів.

Суддя Маринченко Я.В.

Представники сторін:

від позивача - Пелюк С.С. (представник за довіреністю);

від відповідача - не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

У січні 2017 Товариство з обмеженою відповідальністю Західно-регіональна кабельна компанія звернулось до суду з позовом до Підприємства з іноземною інвестицією у формі Товариства з обмеженою відповідальністю Катех-Електро про повернення безпідставних набутих грошових коштів.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач помилково перерахував на рахунок відповідача грошові кошти в розмірі 200 000,00 грн., відповідно до платіжного доручення від 31.10.2016 № 905, оскільки між сторонами відсутні будь-які договірні відносини. Відтак, дані кошти набуті відповідачем безпідставно, проте у добровільному порядку останній їх позивачу не повернув.

На підставі викладено позивач просив повернути безпідставно набуті грошові кошти.

У судовому засіданні 14.03.2017 представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги в повному обсязі та просив суд задовольнити позов.

Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, уповноваженого представника в судове засідання не направив, хоча про час та місце розгляду справи був сповіщений у встановленому законом порядку.

Відповідно до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що 31.10.2016 позивач перерахував на рахунок відповідача грошові кошти в розмірі 200 000,00 грн., відповідно до платіжного доручення № 195 із призначенням платежу: "за кабель, згідно рахунка 905 від 31.10.16 р. у т.ч. ПДВ 20 % - 33 333,33 грн.".

Даний платіж проведено банком 31.10.2016, що підтверджується відтиском штемпелю Акціонерного товариства "УкрСиббанк" на платіжному дорученні та випискою про рух коштів по особовому рахунку позивача № 26005199761500 за вказану дату.

Оскільки між сторонами будь-які договірні відносини відсутні та перерахування вказаних коштів відбулось помилково внаслідок зазначення неналежного одержувача, позивач звертався до відповідача з вимогами від 11.01.2017 та від 17.01.2017 про повернення коштів у розмірі 200 000,00 грн., однак ця сума так і не була повернута відповідачем.

Одночасно, у матеріалах справи міститься копія рахунку від 31.10.2016 № 905, виставленого позивачу Товариством з обмеженою відповідальністю Електроліга , на оплату кабеля-АВВГ 1Х240, 3,635 км, вартістю 200 000,02 грн., у т.ч. ПДВ 33 333,34 грн. У даному рахунку зазначено, що він є письмовим господарським договором, укладеним у спрощеній формі, відповідно до п. 1 ст. 181 Господарського кодексу України.

Відповідно до приписів ст. 181 ГК України, господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами та скріпленого печатками. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів. Проект договору може бути запропонований будь-якою з сторін. У разі якщо проект договору викладено як єдиний документ, він надається другій стороні у двох примірниках. Сторона, яка одержала проект договору, у разі згоди з його умовами оформляє договір відповідно до вимог частини першої цієї статті і повертає один примірник договору другій стороні або надсилає відповідь на лист, факсограму тощо у двадцятиденний строк після одержання договору.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Згідно з ч. 2 ст. 631 ЦК України договір набирає чинності з моменту його укладення.

Частинами 1 та 2 ст. 642 ЦК України передбачено, що відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти договір, про її прийняття (акцепт) повинна бути повною і безумовною. Якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Разом із цим, у матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази на підтвердження укладення між позивачем та відповідачем договору купівлі-продажу (поставки), як у спрощений спосіб із погодженням таким чином всіх істотних умов, притаманних даному виду договору, так і в письмовій формі.

Одночасно, наявний у матеріалах справи рахунок від 31.10.2016 № 905, який зазначений позивачем у призначенні платежу в платіжному дорученні від 31.10.2016 № 195, виставлений іншою компанією, а не відповідачем, що також свідчить про відсутність вчинення позивачем конклюдентних дій по встановленню договірних відносин із відповідачем шляхом оплати рахунку.

Таким чином, у матеріалах справи відсутні та відповідачем не надано документів, які свідчили би про наявність достатніх правових підстав для утримання останнім вказаної суми в розмірі 200 000,00 грн.

З огляду на наведене вище, суд дійшов висновку, що правовідносин між сторонами мають кондиційний характер та підпадають під регулювання положень глави 83 ЦК України.

Відповідно до приписів ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Під відсутністю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення і його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином. Указаної правової позиції дотримується Верховний Суд України у своїй постанові від 02.10.2013 у справі № 6-88цс13.

Згідно з вимогами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 34 ГПК України).

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що сплачена позивачем сума в розмірі 200 000,00 грн. підлягає поверненню відповідачем, як безпідставно набуті кошти, у зв'язку з чим даний позов підлягає задоволенню.

З урахуванням положень ст.49 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись статтями 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Підприємства з іноземною інвестицією у формі Товариства з обмеженою відповідальністю "Катех-Електро" (04074, м. Київ, вул. Вишгородська, буд. 14; ідентифікаційний код 20006134) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Західно-регіональна кабельна компанія" (76018, Івано-Франківська обл., м. Івано-Франківськ, вул. Максимовича, буд. 13, офіс 202; ідентифікаційний код 36117157) 200 000 (двісті тисяч) грн. 00 коп. безпідставно набутих коштів та витрати по сплаті судового збору в сумі 3 000 (три тисячі) грн. 00 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано 28.03.2017

Суддя Я.В. Маринченко