Рішення

від 24.03.2017 по справі 910/2742/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.03.2017Справа №910/2742/17

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Справа наша"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія № 1"

про стягнення 500 000, 00 грн.

Cуддя Підченко Ю.О.

Представники сторін:

від позивача: Мороз О.В. - представник з довіреністю;

від відповідача: не з'явився.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Справа наша" (надалі - Позивач, ТОВ "Справа наша") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія № 1" (надалі - Відповідач, ТОВ "Транспортна компанія № 1") про стягнення 500 000, 00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач своїх обов'язків, згідно додаткової угоди від 03.10.2016 року до правочину про уступку права вимоги від 04.03.2016 року щодо оплати 500 000, 00 грн. до 31.12.2016 року не виконав.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.02.2017 року було порушено провадження у справі № 910/2742/17, розгляд справи призначено на 24.03.2017 року.

Представник позивача в судове засідання 24.03.2017 року з'явився, вимоги ухвали суду від 03.02.2017 року виконав, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.

Суд дійшов висновку, що наявних у справі доказів достатньо для вирішення спору по суті.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 24.03.2017 року відповідно до ст. 85 ГПК України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

05.02.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Золотий Екватор" (далі - позичальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Справа наша" (далі - позивач, позикодавець) було укладено Договір безпроцентної фінансової допомоги на зворотній основі № 31 (далі - Договір), відповідно до якого позикодавець надає позичальнику позику в сумі 2 000 000 000, 00 грн., з метою створення та реалізації останнім програм по проведенню економічно доцільних господарських операцій.

04.03.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Справа наша" (первісний кредитор) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія №1" (далі - відповідач, новий кредитор) укладено Правочин про уступку права вимоги (далі - Правочин), відповідно до якого первісний кредитор відступає, а новий кредитор приймає право вимоги першого і стає кредитором ТОВ "Золотий Екватор".

Відповідно до п. 1.2 Правочину, предметом відступлення є вимога до боржника по виконанню частини зобов'язання згідно Договору безпроцентної фінансової допомоги на зворотній основі № 31 від 05.02.2016 (далі - Основний договір), а саме зобов'язання по поверненню суми позики в розмірі 120 000 000, 00 грн.

Згідно з п. 2.6. Правочину (в редакції Додаткової угоди від 03.10.16), право вимоги, що відступається за цим договором, оцінене первісним кредитором та новим кредитором в сумі 120 000 000,00 грн. Новий кредитор зобов'язується оплатити первісному кредитору зазначену грошову суму в наступні терміни:

- до 05.12.2016 (включно) - 550 000, 00 грн., із зазначенням у призначенні платежу: згідно рішення Господарського суду міста Києва від 27.07.2016 року по справі № 910/10711/16 ;

- до 31.12.2016 (включно) - 500 000, 00 грн., із зазначенням та призначенні платежу: згідно правочину про уступку права вимоги від 04.03.2016 року та додаткової угоди від 03.10.2016 року ;

- до 01.05.2017 (включно) - 500 000, 00 грн., із зазначенням та призначенні платежу: згідно правочину про уступку права вимоги від 04.03.2016 року та додаткової угоди від 03.10.2016 року ;

- до 01.07.2017 (включно) - 118 450 000, 00 грн., із зазначенням та призначенні платежу: згідно правочину про уступку права вимоги від 04.03.2016 року та додаткової угоди від 03.10.2016 року .

Як зазначає позивач, відповідачем не здійснено зобов'язання визначене п. 2.6 Правочину, з урахуванням внесених до нього змін, внаслідок чого за останнім обліковується заборгованість в розмірі 500 000, 00 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1ст. 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до ст. 512 Цивільного кодексу України, кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно з ч. 1 ст. 513 Цивільного кодексу України, правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові.

У відповідності до ст. 514 Цивільного кодексу України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до п. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Так, у зв'язку із укладенням між позивачем та відповідачем Правочину, з урахуванням Додаткової угоди до нього, у відповідача утворилось зобов'язання по оплаті грошових коштів у розмірі 500 000, 00 грн.

Однак, як свідчать матеріали справи, відповідач у встановлений п. 2.6 Правочину, з урахуванням Додаткової угоди до нього, строк свого зобов'язання щодо перерахування на корить позивача грошових коштів у розмірі 500 000,00 грн. не виконав, внаслідок чого у відповідача перед ТОВ "Справа наша" утворилась заборгованість.

Відповідно до статей 33, 34 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідачем не було надано суду жодного доказу на спростування доводів позивача щодо виконання відповідачем умов Договору, з урахуванням положень Додаткової угоди, зокрема, вчасної сплати на користь позивача грошових коштів в розмірі 500 000, 00 грн.

Таким чином, позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості за Договором підлягають задоволенню в розмірі 500 000,00 грн.

З огляду на вищевикладене, суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ч. 5 ст. 49 ГПК України, покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Транспортна компанія №1" (03150, місто Київ, вулиця Велика Васильківська, будинок 143/2, офіс 410; ідентифікаційний код: 36927594) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Справа наша" (43010, Волинська область, місто Луцьк, вулиця Коперника, будинок 8А, кабінет 6; ідентифікаційний код: 32877786) заборгованість у розмірі 500 000 (п'ятсот тисяч) грн. 00 коп. та витрати по сплаті судового збору в розмірі 7 500 (сім тисяч п'ятсот) грн. 00 коп.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписано 29.03.2017 р.

Суддя Ю.О. Підченко