Рішення

від 16.03.2017 по справі 910/24481/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.03.2017Справа №910/24481/16

За позовом Комунального підприємства Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району міста Києва

до Товариства з обмеженою відповідальністю Союз-Восток

третя особа Подільська районна в місті Києві державна адміністрація

про стягнення 39484 грн., розірвання договору та виселення

Суддя Маринченко Я.В.

Представники сторін:

від позивача - Хлівна Д.О. (представник за довіреністю);

від відповідача - не з'явився;

від третьої особи - не з'явився;

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2016 року Комунальне підприємство Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району міста Києва звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю Союз-Восток , третя особа - Подільська районна в місті Києві державна адміністрація про стягнення 39484 грн., розірвання договору та виселення.

Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за договором оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) №646-2 від 18.12.2003, зокрема, у визначені договором строки не здійснив оплату орендних платежів, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за період з 01.02.2015 року по 05.12.2016 року в розмірі 37370,07 грн.

Крім того, позивач просить стягнути нараховані на вказану заборгованість пеню в розмірі 1918,14 грн. та 3% річних в сумі 196,09 грн. за порушення грошового зобов'язання.

Також, позивачем були заявлені позовні вимоги про розірвання спірного договору оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) №646-2 від 18.12.2003 року та виселення відповідача з орендованого об'єкту - приміщення 1-го поверху загальною площею 112,9 кв. мза адресою: м. Київ, вул. Нижній Вал, 23, літ. В.

У судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені вимоги, просив суд задовольнити позов.

Відповідач уповноваженого представника в судове засідання не направив, відзиву на позов не подав, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, письмових пояснень по суті спору не надав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку.

Відповідно до вимог ст.75 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності представників відповідача та третьої особи за наявними у ній матеріалами, що містять достатньо відомостей про права і взаємовідносини сторін.

Розглянувши матеріали справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення представника позивача, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

18.12.2003 року між Комунальним підприємством Оренда (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю Союз-Восток (орендар) було укладено Договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) №646-2 відповідно умов якого, орендодавець на підставі розпорядження Подільської райдержадміністрації м. Києва від 18 грудня 2003 року №1596 передає, а орендар приймає в оренду приміщення (будівлю, споруду), вартість якого визначена експертним шляхом, по вул. Нижній Вал, 23, літ. В, на першому поверсі, площею 112,9 кв. м для розміщення службових приміщень.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи акту прийому-передачі приміщення від 18.12.2003, орендодавець передав, а орендар прийняв приміщення загальною площею 112,9 кв. мза адресою: м. Київ, вул. Нижній Вал, 23, літ. В.

Відповідно до розпорядження Подільської районної в місті Києві державної адміністрації від 29.01.2015 №50 Про передачу на баланс та закріплення на праві господарського відання за Комунальним підприємством Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва житлового та нежитлового фонду, що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва та переданий до сфери управління Подільської районної в місті Києві державної адміністрації, та приватизованого житлового фонду з метою подальшого обслуговування , Комунальне підприємство Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району м. Києва з 01.02.2015 є балансоутримувачем житлового та нежитлового фонду Подільського району м. Києва.

30.01.2015 року між Подільською районною в місті Києві державною адміністрацією (орендодавець), Товариством з обмеженою відповідальністю Союз-Восток (орендар) та Комунальним підприємством Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району міста Києва (підприємство) було укладено додаткову угоду про внесення змін до договору №646-2 від 18.12.2003, відповідно до якої відбулась заміна підприємства на Комунальне підприємство Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району міста Києва .

Відповідно до п.1.4 Договору, за користування орендованим приміщенням орендар сплачує орендодавцю орендну плату, місячний розмір якої на момент початку дії договору становить 1327,67 грн., крім того ПДВ - 265,53 грн., разом - 1593,20 грн.

За умовами п.1.5 Договору, орендна плата сплачується орендарем починаючи з дати фактичного використання об'єкта оренди, згідно акта приймання-передачі. Розмір орендної плати за кожний, наступний місяць визначається з врахуванням індексу інфляції за поточний місяць. Розмір орендної плати може бути змінено на вимогу однієї із сторін у разі зміни цін і тарифів та в інших випадках, передбачених законодавством.

Згідно з п.2.5 Договору, орендар зобов'язаний вносити орендні платежі в повному обсязі, незалежно від наслідків господарської діяльності, не пізніше 30 числа поточного місяця на рахунок орендодавця.

Пунктом 3.2 Договору передбачено, що при несплаті орендарем орендної плати протягом трьох місяців з дня закінчення строку платежу орендодавець має право порушити справу в Господарському суді про дострокове розірвання договору та примусове виселення орендаря.

У відповідності до п.5.2 Договору за несвоєчасну сплату орендних платежів орендар на користь орендодавця сплачує пеню в розмірі 2% за кожний день прострочки.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання за договором оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) №646-2 від 18.12.2003, зокрема, у визначені договором строки не здійснив оплату орендних платежів, внаслідок чого у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем за період з 01.02.2015 по 05.12.2016 в розмірі 37370,07 грн.

Нормами ст. 11 Цивільного кодексу України встановлено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі, інші юридичні факти.

Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

За приписами ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Так, приписами ст.759 Цивільного кодексу України визначено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

У відповідності до ст.760 Цивільного кодексу України, предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ). Законом можуть бути встановлені види майна, що не можуть бути предметом договору найму. Предметом договору найму можуть бути майнові права.

Положеннями ч.1 ст.762 Цивільного кодексу України визначено, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

За умовами ст.283 Господарського кодексу України, за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності. У користування за договором оренди передається індивідуально визначене майно виробничо-технічного призначення (або цілісний майновий комплекс), що не втрачає у процесі використання своєї споживчої якості (неспоживна річ).

Пунктами 1, 4 ст.285 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата - це фіксований платіж, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством. Строки внесення орендної плати визначаються в договорі.

Відповідно до ст.3 Закону України Про оренду державного та комунального майна відносини щодо оренди державного майна, майна, що належить Автономній Республіці Крим або перебуває у комунальній власності, регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ч.3 ст.18 Закону України Про оренду державного та комунального майна , орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.

У відповідності із ч.1 ст.19 Закону України Про оренду державного та комунального майна , орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 629 Цивільного кодексу України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що відповідачем було порушено умови Договору оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) №646-2 від 18.12.2003 в частині своєчасного виконання зобов'язання по сплаті обумовлених наведеним договором платежів.

За таких обставин суд приходить до висновку щодо наявності підстав для задоволення позову в частині стягнення з відповідача основної заборгованості в розмірі 37370,07 грн.

Відповідно до ст.610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки (ч.1 ст.611 Цивільного кодексу України).

Нормами ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок заборгованості, відповідно до якого сума 3 % річних складає 196,09 грн., суд дійшов висновку про його обґрунтованість і відповідність умовам закону та договору, внаслідок чого зазначена сума підлягає стягненню з відповідача.

Крім того, стосовно заявлених позивачем вимог щодо стягнення з відповідача пені в розмірі 1918,14 грн., суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст.230 ГК України).

Згідно з положеннями ст.546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Згідно ч.1-2 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частиною 1 ст. 547 Цивільного кодексу України визначено, що правочин щодо забезпечення виконання зобов'язання вчиняється у письмовій формі.

Статтею 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" передбачено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Нормами ст. 3 Закону визначено, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього

Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Таким чином, розмір пені, що обчислюється від суми простроченого платежу не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 5.2 Договору передбачено, що за несвоєчасну сплату орендних платежів орендар на користь орендодавця сплачує пеню в розмірі 2% за кожний день просрочки.

Разом з тим, відповідно до ст.232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Таким чином перевіривши наданий позивачем розрахунок пені відповідно до якого сума пені становить 1918,14 грн., суд дійшов висновку щодо наявності підстав для стягнення з відповідача зазначеної суми.

Крім того, щодо заявлених позивачем вимог в частині розірвання спірного договору оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) №646-2 від 18.12.2003 та виселення відповідача з орендованого об'єкту - приміщення 1-го поверху загальною площею 112,9 кв. мза адресою: м. Київ, вул. Нижній Вал, 23, літ. В.

Відповідно до ч.3 ст.651 Цивільного кодексу України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Пунктом 3.2 Договору передбачено, що при несплаті орендарем орендної плати протягом трьох місяців з дня закінчення строку платежу орендодавець має право порушити справу в господарському суді про дострокове розірвання договору та примусове виселення орендаря.

Відповідно до ст.782 Цивільного кодексу України наймодавець має право відмовитися від договору найму і вимагати повернення речі, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд. У разі відмови наймодавця від договору найму договір є розірваним з моменту одержання наймачем повідомлення наймодавця про відмову від договору.

Згідно п.5.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна від 29.05.2013 №12 у вирішенні спорів про розірвання договору в разі несплати наймачем (орендарем) належних платежів господарським судам слід встановлювати, протягом яких конкретно місяців і якого року орендар не вносив орендну плату, в якому розмірі, в тому числі протягом яких місяців орендар взагалі не вносив орендну плату або вносив частково. При цьому погашення орендарем заборгованості до або після подання позову не має правового значення для вирішення такого спору, оскільки законодавець пов'язує виникнення права відмовитися від договору оренди саме з фактом не внесення орендної плати протягом трьох місяців підряд.

Як передбачено чинним законодавством, з розірванням договору оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) №646-2 від 18.12.2003, відповідач втрачає статус орендаря, а тому суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про виселення відповідача з орендованого ним об'єкту за договором оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) №646-2 від 18.12.2003 та зобов'язання передати позивачу об'єкт оренди - приміщення 1-го поверху загальною площею 112,9 кв. мза адресою: м. Київ, вул. Нижній Вал, 23, літ. В є похідними від вимог про розірвання договору, а відтак і обґрунтованими, та такими, що підлягають задоволенню.

Згідно зі статтею 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування тих обставин, на які посилається сторона, як на підставу своїх вимог і заперечень, покладається на цю сторону.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідачем не надано суду жодних належних та допустимих доказів на спростування викладених у позові обставин.

На підставі положень ст.49 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача у повному обсязі.

Враховуючи викладене та керуючись ст. ст. 43, 33, 43, 49, 75 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Розірвати договір оренди нерухомого майна (будівель, споруд, приміщень) №646-2 від 18.12.2003 на нежитлове приміщення 1-го поверху загальною площею 112,9 кв. мза адресою: м. Київ, вул. Нижній Вал, 23, літ. В.

Виселити Товариство з обмеженою відповідальністю Союз-Восток (01133, м. Київ, бул. Марії Приймаченко (Лихачова), буд. 1/27; ідентифікаційний код 30305307) з нежитлового приміщення 1-го поверху загальною площею 112,9 кв. м розташованого за адресою: вул. Нижній Вал, 23 літ. В.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Союз-Восток (01133, м. Київ, бул. Марії Приймаченко (Лихачова), буд. 1/27; ідентифікаційний код 30305307) на користь Комунального підприємства Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Подільського району міста Києва (04071, м. Київ, вул. Хорива, буд. 36; ідентифікаційний код 39609111) 37370 (тридцять сім тисяч триста сімдесят) грн. 07 коп. основного боргу, 1918 (одна тисяча дев'ятсот вісімнадцять) грн. 14 коп. пені, 196 (сто дев'яносто шість) грн. 09 коп. 3% річних та 4134 (чотири тисячi сто тридцять чотири) грн. витрат зі сплати судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повний текст рішення підписаний 28.03.2017

Суддя Я.В. Маринченко