Рішення

від 22.03.2017 по справі 922/552/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" березня 2017 р.Справа № 922/552/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Шарко Л.В.

при секретарі судового засідання Васильєвой Л.О.

розглянувши справу

за позовом ТОВ "Будівельник", м. Харків до ТОВ "Каунт Груп", м. Київ , ПП "Національна будівельна компанія", м. Харків про стягнення 652563,51 грн. за участю представників:

позивача - ОСОБА_1, довіреність №б/н від 01.01.2017 року,

відповідача (ТОВ "Каунт груп") - не з'явився,

відповідача (ПП "Національна будівельна компанія ") - не з'явився,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ "Будівельник" звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до ТОВ "Каунт Груп" та ПП "Національна будівельна компанія" про стягнення з 1-го відповідача 652453,51 грн. заборгованості за неналежне виконання зобов'язань за договором субпідряду на виконання робіт по об`єкту № 7 від 09 серпня 2016 року, а також про стягнення солідарно з відповідачів заборгованості у розмірі 100,00 грн. згідно умов Договору поруки № 1 від 09 серпня 2016 року. Судові витрати просить покласти на відповідача (ТОВ "Каунт Груп").

Ухвалою господарського суду Харківської області від 15.02.2017 року за позовною заявою було порушено провадження по справі № 922/552/17 та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні на 24 лютого 2017 року.

13.02.17р. позивач надав до суду заяву про вжиття заходів забезпечення позову в якій просить суд вжити заходів забезпечення позову та накласти арешт на грошові кошти відповідача, що знаходяться на розрахунковому рахунку р/р №26001569795100 в ПАТ "Укрсиббанк", МФО 351005.

24.02.17 року представник відповідача (ПП "Національна будівельна компанія") надав відзив на позовну заяву в якому просив суд розглядати справу за відсутністю їх представника.

07.03.2017 року представник позивача надав заяву про уточнення позовних вимог (вх. №7890) в якій просив суд вважати вірними позовні вимоги в такій редакції: стягнути з 1-го відповідача 652 363,51 грн. заборгованості за неналежне виконання зобов'язань за Договором субпідряду на виконання робіт по об`єкту №7 від 09 серпня 2016 року, а також про стягнення солідарно з відповідачів заборгованості у розмірі 100,00 грн. згідно умов Договору поруки № 1 від 09 серпня 2016 року. Судові витрати просить покласти на відповідача (ТОВ "Каунт Груп").

Ухвалою суду від 13.03.17р. прийнято заяву позивача про уточнення позовних вимог до розгляду та задоволена судом. Подальший розгляд справи ведеться з урахуванням цієї заяви.

Представник позивача в судовому засіданні 22.03.17р. підтримав позовні вимоги, просив суд позов задовольнити.

Представник відповідача (ТОВ "Каунт груп") в судове засідання 22.03.17р. не з'явився.

Представник відповідача (ПП "Національна будівельна компанія") в судове засідання 22.03.17р. не з'явився.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем до позовної заяви було додано заяву про забезпечення позову, в якій просить суд вжити заходів забезпечення позову та накласти арешт на грошові кошти відповідача, що знаходяться на розрахунковому рахунку р/р №26001569795100 в ПАТ "Укрсиббанк", МФО 351005.

Суд, розглянувши заяву позивача про вжиття заходів забезпечення позову, зазначає наступне.

Вирішуючи це клопотання суд керується ст.ст. 66, 67 ГПК України. Згідно ст. 66 ГПК України, господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду. Суд також враховує Постанову Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.11р. №16 "Про деякі питання практики застосування заходів до забезпечення позову» , в частині 1 якої вказано, що особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення із заявою про забезпечення позову.

З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 33 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову. У вирішенні питання про забезпечення позову господарський суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Частиною третьою вище вказаної постанови визначено, що умовою застосування заходів до забезпечення позову за вимогами майнового характеру є достатньо обґрунтоване припущення, що майно (в тому числі грошові суми, цінні папери тощо), яке є у відповідача на момент пред'явлення позову до нього, може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення.

Отже, найдоцільніше вирішувати питання забезпечення позову на стадії попередньої підготовки справи до розгляду (стаття 65 ГПК України). Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви. Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється господарським судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, з вартістю майна, на яке вимагається накладення арешту, або майнових наслідків заборони відповідачеві вчиняти певні дії.

Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги те, що позивачем не надано доказів в підтвердження цієї зави, а саме, що невжиття таких заходів може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду, суд приходить до висновку про відмову в задоволені цієї заяви.

Згідно п.п. 4.1.1 п. 4.1. Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв`язку України № 1149 від 12.12.2007р. нормативні строки пересилання простої письмової кореспонденції операторами поштового зв'язку (без урахування вихідних днів об'єктів поштового зв'язку) місцевої - Д+2, де Д - день подання поштового відправлення до пересилання в об'єкті поштового зв'язку або опускання простого листа чи поштової картки до поштової скриньки до початку останнього виймання.

Відповідно до п. 4.2. Нормативів і нормативних строків пересилання поштових відправлень та поштових переказів, затверджених наказом Міністерства транспорту та зв`язку України №1149 від 12.12.2007р. при пересиланні рекомендованої письмової кореспонденції зазначені в пункті 4.1 нормативні строки пересилання збільшуються на один день.

Судом перевірено адресу відповідача відповідача (ТОВ "Каунт груп"), згідно з наданого позивачем витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (а.с. 69-74), станом на 23.02.17 року, місцезнаходження відповідача - 02154, АДРЕСА_1, та саме на цю адресу надсилались процесуальні документи, а позивачем позовна заява.

Відповідно до вимог частин 1,3 ст. 18 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних та фізичних осіб-підприємців", якщо відомості, які підлягають внесенню до Єдиного державного реєстру, були внесені до нього, то такі відомості вважаються достовірними і можуть бути використані в спорі з третьою особою, доки до них не внесено відповідних змін.

Як визначено у п. 3.9.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 року, особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Враховуючи вищезазначене, суд приходить до висновку, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи та відсутність представника відповідача не перешкоджає розгляду справи по суті.

Беручи до уваги, що відповідно до ст. 33 ГПК України, обов'язок доказування і подання доказів покладено на сторони, а також те, що ухвалами суду від 15.02.17р., 24.02.17р., 13.03.17р. сторін було повідомлено, що у разі неявки їх представників у судове засідання та ненадання витребуваних судом документів права може бути розглянута за наявними в ній матеріалами.

Суд розглядає справу згідно зі статтею 75 Господарського процесуального кодексу України, за наявними матеріалами без участі представників відповідачів (ТОВ "Каунт груп" та ПП "Національна будівельна компанія").

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи позовної заяви, повно та всебічно дослідивши обставини справи та докази на їх підтвердження, суд встановив наступне.

09 серпня 2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Каунт Груп" (далі - відповідач/генпідрядник) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Будівельник" (далі - позивач/субпідрядник) був укладений договір субпідряду № 7 на виконання робіт по об'єкту (далі - договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору, субпідрядник на свій ризик власними і залученими силами та засобами, відповідно до робочого проекту, з високою якістю зобов'язується виконати всі роботи з інженерно-технічного облаштування українсько-російського державного кордону, територій прилеглих до районів проведення антитерористичної операції та Автономної Республіки Крим та спільно з Генпідрядником передати в обумовлені договором строки об'єкт експлуатуючій організації. Генпідрядник зобов'язується прийняти якісно виконані роботи від субпідрядника та оплатити їх.

Відповідно до положень п.п. 4.1., 4.2. договору, договірна ціна робіт приблизна (динамічна) та є невід'ємною частиною договору, за яку субпідрядник згоден виконати доручені за цим договором роботи. Договірна ціна визначена на підставі відомості робіт та матеріалів, проектно-кошторисної документації і становить (додаток 1 - договірна ціна). Ціна цього договору може бути зменшена/збільшена за взаємною згодою сторін (без зміни обсягу та якості робіт).

Відповідно до п. 5.1. договору, оплата здійснюється за виписаним субпідрядником та поданими генпідряднику рахунком після підписання генпідрядником акту форми КБ - 2в та довідки форми КБ-3 з розрахунком та виконавчою документацією.

Таким чином, момент настання обов'язку генпідрядника з оплати виконаних робіт виникає після підписання сторонами актів виконання робіт та інших документів обумовлених договором. Пунктами 5.2.-5.4. Договору сторони передбачили, що розрахунки з субпідрядником за виконані роботи проводяться у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на поточний рахунок субпідрядника, проміжними платежами в міру виконання робіт за закінчені етапи робіт згідно з графіком виконання етапів робіт (додаток 2). Оплата здійснюється за виписаним Субпідрядником та поданим Генпідряднику рахунком після підписання Генпідрядником акта форми КБ- 2в та довідки форми КБ-3 з розрахунками та виконавчою документацією. До рахунку на оплату робіт додаються форми КБ-2в та КБ-3. Вартість виконаних робіт, що підлягають оплаті, визначається по усіх складових вартості робіт, розрахованих у договірній ціні, та включаються в акт форми КБ-2в згідно з розділом 3 цього Договору.

На виконання умов Договору Субпідрядником були виконані будівельні роботи на умовах та в порядку обумовлених умовами Договору, з урахуванням його предмету і строків виконання робіт.

На підтвердження належного виконання робіт за Договором, між сторонами були підписані акти виконаних робіт та документи, які засвідчують факт закінчення робіт (акти форми КБ-2в та КБ-№3), без жодних зауважень стосовно якості та строків виконаних робіт. Разом з підписанням вищевказаних документів Генпідряднику було надано рахунок на оплату за Договором.

Проте, в порушення умов п.5.1 договору, Генпідрядник не в повному обсязі виконав взяті на себе зобов'язання з оплати виконаних Субпідрядником робіт.

В позовній заяві позивач вказує, що згідно з ОСОБА_1 форми КБ-2в, довідки форми КБ-3 і рахунком заборгованість Генпідрядника по оплаті виконаних Субпідрядником робіт за договором складає 652363 грн. 51 коп.

У зв'язку з відсутністю оплати за договором, Субпідрядник повторно направив на адресу Генпідрядника рахунок на оплату робіт у розмірі 652363 грн. 51 коп. Проте, зобов'язання Генпідрядника з оплати виконаних Субпідрядником робіт залишається не виконаним.

09 серпня 2016 р. між позивачем та ПП "Національна будівельна компанія" (надалі за текстом "Відповідач 2") було укладено договір поруки №1.

Відповідно до умов зазначеного договору Відповідач 2 взяв на себе зобов'язання щодо погашення 100 грн. заборгованості, у разі невиконання Відповідачем 1 обов'язку по оплаті робіт позивачу.

Відповідачами по справі вимоги позивача виконані не були, що і стало підставою для звернення позивача до суду з відповідною позовною заявою.

Надаючи правову кваліфікацію доказам, які надані позивачем та викладеним обставинам з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.

За загальним положенням цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у статті 11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договір та інші правочини та юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу України та ст. 509 Цивільного кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим кодексом, в силу якого один суб'єкт господарювання (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вичинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкту (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо) або утримуватися від певних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язків.

Господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ст. 174 Господарського кодексу України).

Відповідно до ч.7 ст.179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Згідно ст. 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 598 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом та припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених законом або договором, а згідно ст. 599 Цивільного кодексу України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч.1 ст. 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не припустив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 318 ГК України, за договором підряду на капітальне будівництво одна сторона (підрядник) зобов'язується своїми силами і засобами на замовлення другої сторони (замовника) побудувати і здати замовникові у встановлений строк визначений договором об'єкт відповідно до проектно-кошторисної документації або виконати зумовлені договором будівельні та інші роботи, а замовник зобов'язується передати підряднику затверджену проектно-кошторисну документацію, надати йому будівельний майданчик, прийняти закінчені будівництвом об'єкти і оплатити їх.

Положення статті 317 ГК України зазначає, що загальні умови договорів підряду визначаються відповідно до положень Цивільного кодексу України про договір підряду, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Стаття 875 ЦК України зазначає, що за договором будівельного підряду підрядник зобов'язується збудувати і здати у встановлений строк об'єкт або виконати інші будівельні роботи відповідно до проектно-кошторисної документації, а замовник зобов'язується надати підрядникові будівельний майданчик (фронт робіт), передати затверджену проектно-кошторисну документацію, якщо цей обов'язок не покладається на підрядника, прийняти об'єкт або закінчені будівельні роботи та оплатити їх.

Стаття 854 ЦК України вказує, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Станом на момент розгляду справи, відповідач (ТОВ "Каунт груп") не сплатив 652353,51 грн. заборгованості та не надав суду жодних доказів, які б спростовували суму заявленого боргу.

Відповідно до статті 55 Конституції України, статей 15,16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно статті 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Відповідно до вимог статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність або відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи, що відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України, статей 193, 198 Господарського кодексу України, зобов'язання повинні виконуватися належним чином у встановлений строк відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно вимогам закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, приймаючи до уваги викладені обставини, та враховуючи те, що відповідач (ТОВ "Каунт груп") не надав суду жодного документу, який би підтверджував сплату заборгованості за договором у сумі 652353,51 грн., суд вважає позовні вимоги позивача щодо стягнення з відповідача (ТОВ "Каунт груп") 652353,51 грн. заборгованості, правомірні та обґрунтовані, такі, що не спростовані відповідачем (ТОВ "Каунт груп"), тому підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення з відповідача (ПП "Національна будівельна компанія") 100,00 грн. за договором поруки №1 укладеного сторонами 09.08.15р., суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до положень ч. ч. 1, 2 ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі.

Положеннями ч.ч. 1, 2 ст. 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

Як вбачається з матеріалів справи (а.с. 36) п. 1.1., 1.2. договору поруки №1 від 09.08.16р., укладеного між позивачем та відповідачем (ПП "Національна будівельна компанія ") сторони передбачили, що у відповідності до цього договору Поручитель поручається перед Кредитором за виконання обов'язку Товариством з обмеженою відповідальністю "КАУНТ ГРУП", код ЄДРПОУ 39877295 (надалі іменується "Боржник") щодо оплати виконаних робіт за Договором, передбаченим ст. 2.1. цього Договору (надалі іменується "основний договір") на суму до 100 грн. 00 коп. У випадку порушення Боржником обов'язку за основним договором, Боржник і Поручитель відповідають перед Кредитором, як солідарні боржники.

Таким чином, у зв`язку з невиконанням відповідачем (ТОВ "Каунт груп") зобов`язання за основним договором, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог позивача щодо стягнення з поручителя (ПП "Національна будівельна компанія") 100,00 грн. за договором поруки №1 від 09.08.16р.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. У спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на відповідачів пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного та керуючись ст. 55 Конституції України; ст.ст. 509, 546, 553, 554, 598, 612, 854, 875 Цивільного кодексу України; ст.ст. 173, 174, 179, 193, 197, 317, 318 Господарського кодексу України; ст.ст. 1, 4, 12, 32, 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Стягнути з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "КАУНТ ГРУП" (02154, АДРЕСА_1 код ЄДРПОУ № 39877295 р/р № 26001569795100 в ПАТ "Укрсиббанк", МФО 351005) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "БУДІВЕЛЬНИК" (61144, м. Харків, вул. Героїв Праці, буд. 17, к. 343, код ЄДРПОУ № 31061880 р/р 26007036114100 в ПАТ "УкрСиббанк" в м. Харкові, МФО 351005) заборгованість за договором в сумі 652353,51 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 9689,13 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Стягнути з ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА "НАЦІОНАЛЬНА БУДІВЕЛЬНА КОМПАНІЯ" (612014, м. Харків, вул. Космічна, 24 Код ЄДРПОУ 32437683 р/р 26005551719800 в ПАТ "УкрСиббанк " в м. Харків) на користь ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "БУДІВЕЛЬНИК" (61144, м. Харків, вул. Героїв Праці, буд. 17, к. 343, код ЄДРПОУ № 31061880 р/р 26007036114100 в ПАТ "УкрСиббанк" в м. Харкові, МФО 351005) заборгованість за договором в сумі 100,00 грн., витрати по сплаті судового збору в сумі 97,87 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку для оскарження. Зазначений строк обчислюється з дня підписання повного тексту рішення. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 27.03.2017 р.

Суддя ОСОБА_2