Рішення

від 21.03.2017 по справі 910/2690/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21.03.2017Справа №910/2690/17 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «КВС-Україна» доТовариства з обмеженою відповідальністю «НВП «САБ-Арматура» простягнення 88348 грн. 21 коп. Суддя Отрош І.М. Представники сторін: від позивача:        не з'явились; від відповідача:    не з'явились. ОБСТАВИНИ СПРАВИ: 17.02.2017 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «КВС-Україна» з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «САБ-Арматура» про стягнення 88348 грн. 21 коп., з яких 83300 грн. 00 коп. основного боргу та 5048 грн. 21 коп. пені. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач в порушення норм законодавства України та укладеного між сторонами Договору поставки № 28/09/2016-КР від 28.09.2016 (Додатку № 1 до вказаного договору), не здійснив поставку узгодженого між сторонами товару (за Додатком № 1), у зв'язку з чим відповідач повинен повернути  позивачу суму попередньої оплати у розмірі 83300 грн. 00 коп. Крім того, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 5048 грн. 21 коп. за період з 22.11.2016 по 08.02.2017, нараховану за несвоєчасне виконання відповідачем обов'язку  з поставки товару. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.02.2017 порушено провадження у справі № 910/2690/17; розгляд справи призначено на 07.03.2017. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.03.2017, відповідно до статті 77 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи відкладено на 21.03.2017. Представник позивача у судове засідання 21.03.2017 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується протоколом судового засідання від 07.03.2017 та розпискою про відкладення розгляду справи від 07.03.2017. Представник відповідача у судове засідання 21.03.2017 не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, вимог ухвал суду не виконав, клопотань про відкладення розгляду справи не подавав, про призначене судове засідання був повідомлений належним чином, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 0103040758864. При цьому, суд зазначає, що стаття 22 ГПК України зобов'язує сторони добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами. Явка в судове засідання представників сторін - це право, а не обов'язок, справа може розглядатись без їх участі, якщо нез'явлення цих представників не перешкоджає вирішенню спору. Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 77 ГПК України у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору. Таким чином, відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Застосовуючи згідно з частиною 1 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" при розгляді справи частину 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд зазначає, що право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується обов'язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії"(Alimentaria Sanders S.A. v. Spain") від 07.07.1989). Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об'єктивного розгляду справи, беручи до уваги відсутність клопотань про відкладення розгляду справи, суд визнав за можливе розглянути справу за відсутності представникві сторін з урахуванням положень ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в матеріалах справи доказами. У судовому засіданні 21.03.2017 було оголошено вступну та резолютивну частини рішення. Дослідивши надані суду докази, суд ВСТАНОВИВ: 28.09.2016 між Товариством з обмеженою відповідальністю «НВП «САБ-Арматура» (постачальник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «КВС-Україна» (покупець) укладено Договір поставки № 28/09/2016-КР, відповідно до умов якого постачальник протягом строку дії даного договору зобов'язується поставляти покупцю дерев'яні піддони (товар), детальний опис якого вказується у додатках до цього договору, а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар. Відповідно до п. 2.1 Договору поставки № 28/09/2016-КР від 28.09.2016 одиниця виміру кількості товару, кількість товару – згідно з додатками до цього договору. Відповідно до п. 2.2 Договору поставки № 28/09/2016-КР від 28.09.2016 ціна за одиницю товару вказується в додатках до цього договору. Згідно з п. 2.3 Договору поставки № 28/09/2016-КР від 28.09.2016 оплата здійснюється покупцем за кожну партію товару на підставі рахунку та зробленої покупцем заявки на товар, в національній валюті гривні, в безготівковому порядку на поточний рахунок постачальника. Згідно з п. 8.2 Договору поставки № 28/09/2016-КР від 28.09.2016 даний договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і діє до 30.07.2017, але в будь-якому разі, до повного виконання сторонами своїх зобов'язань за даним договором. У випадку відсутності за один місяць до закінчення строку дії договору письмових повідомлень сторін про припинення дії договору, він вважається продовженим строком на один календарний рік щоразу автоматично, але не більше ніж на 3 роки підряд. Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини. Відповідно до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Дослідивши зміст укладеного між позивачем та відповідачем договору, суд дійшов висновку, що даний правочин за своєю правовою природою є договором поставки. Відповідно до ч. 1 ст. 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Судом встановлено, що між сторонами було укладено Додаток № 1 до Договору поставки № 28/09/2016-КР від 28.09.2016, в якому сторони погодили, зокрема найменування товару, його ціну, кількість та строки поставки, зазначивши, що товаром є дерев'яні палети 1200х800 мм., кількість – 1400 штук, загальною вартістю 119000 грн. 00 коп. Відповідно до п. 1.5 Додатку № 1 до Договору поставки № 28/09/2016-КР від 28.09.2016 продавець зобов'язаний передати товар на склад покупця на умовах СРТ за адресою: Хмельницька обл., м. Кам'янець-Подільський, вул. Черняхівського, 45В, Україна (згідно з правилами поставки Інкотермс 2010) згідно з графіком, зазначеним у п. 1.7 з моменту отримання попередньої оплати в розмірі 70% відстоків від суми згідно з п.п. 1.3, 1.4  Додатку № 1 до цього договору. Відповідно до ч. 1 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу. Згідно з п. 4.1 Договору поставки № 28/09/2016-КР від 28.09.2016 оплата по даному договору здійснюється на умовах: 70% попередня оплата згідно з рахунком на оплату на протязі 7 (семи) робочих днів та 30% на протязі 7 (семи) робочих днів після того як постачальник відвантажить покупцеві товар відповідно до додатків до цього договору. Крім того, у Додатку № 1 до Договору поставки № 28/09/2016-КР від 28.09.2016 сторони погодили, що оплата за товар здійснюється наступним чином: 70% попередньої оплати від вартості партії товару сплачується покупцем у сумі 83300 грн. 00 коп.; 30% на суму 35700 грн. 00 коп. сплачується покупцем після отримання продукції на протязі 7 (семи) банківських днів. Таким чином, ані умовами п. 4.1 Договору поставки № 28/09/2016-КР від 28.09.2016 (не зазначено на протязі 7 робочих днів від чого конкретно (дати, події) повинна бути здійснена попередня оплата), ані умовами Додатку № 1 до вказаного договору поставки сторони не визначили чіткого строку здійснення позивачем попередньої оплати, а визначили лише форму оплати – 70% вартості товару сплачується покупцем шляхом здійснення попередньої оплати та розмір попередньої оплати (83300 грн. 00 коп.). Разом з тим, судом встановлено, що 29.08.2016 відповідач виставив позивачу рахунок, а саме рахунок-фактуру № 5545 від 29.09.2016 на суму 119000 грн. 00 коп. (копія рахунку долучена позивачем до матеріалів справи через канцелярію суду 16.03.2017). Судом встановлено, що 06.10.2016 позивач сплатив позивачу грошові кошти у розмірі 83300 грн. 00 коп. (призначення платежу – оплата згідно з рахунком № 5545 від 29.09.2016), що підтверджується банківською випискою з рахунку позивача, копія якої долучена позивачем до матеріалів справи через канцелярію суду 16.03.2017, та платіжним дорученням № 8852 від 05.10.2016 (проведено банком 06.10.2016, копія долучена позивачем до позовної заяви). Таким чином, суд дійшов висновку, що 06.10.2016 позивач сплатив позивачу грошові кошти у розмірі 83300 грн. 00 коп., що становлять 70% від вартості товару, погодженого сторонами у Додатку № 1 до договору поставки (відповідно до п. 1.4 Додатку № 1 до Договору поставки № 28/09/2016-КР від 28.09.2016), тобто сплатив попередню оплату, розмір якої визначений сторонами у Додатку № 1 до Договору поставки № 28/09/2016-КР від 28.09.2016. Відповідно до статті 663 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу. Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Відповідно до п. 1.5 Додатку № 1 до Договору поставки № 28/09/2016-КР від 28.09.2016 продавець зобов'язаний передати товар на склад покупця на умовах СРТ за адресою: Хмельницька обл., м. Кам'янець-Подільський, вул. Черняхівського, 45В, Україна (згідно з правилами поставки Інкотермс 2010) згідно з графіком, зазначеним у п. 1.7 з моменту отримання попередньої оплати в розмірі 70% відсотків від суми згідно з п.п. 1.3, 1.4  Додатку № 1 до цього договору. Згідно з п. 1.7 Додатку № 1 до Договору поставки № 28/09/2016-КР від 28.09.2016 графік поставки товару – з 05.10.2016 по 21.10.2016. Як встановлено судом, позивач виконав свій обов'язок зі сплати відповідачу попередньої оплати у розмірі 70% від вартості товару, що становить 83300 грн. 00 коп. За таких обставин, враховуючи факт здійснення позивачем попередньої оплати, та строки виконання відповідачем свого обов'язку з поставки товару, встановлені у п. 1.7 Додатку № 1 до Договору поставки № 28/09/2016-КР від 28.09.2016, суд дійшов висновку, що відповідач повинен був поставити позивачу погоджений у Додатку № 1 товар (палети дерев'яні у кількості 1400 штук, загальною вартістю 119000 грн. 00 коп.) у строк до 21.10.2016 включно. Згідно з ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Згідно зі статтею 664 Цивільного кодексу України, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар. Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування. Відповідно до п. 3.1 Договору поставки № 28/09/2016-КР від 28.09.2016 умови та місце поставки товару вказуються в додатках до цього договору. Відповідно до п. 1.5 Додатку № 1 до Договору поставки № 28/09/2016-КР від 28.09.2016 продавець зобов'язаний передати товар на склад покупця на умовах СРТ за адресою: Хмельницька обл., м. Кам'янець-Подільський, вул. Черняхівського, 45В, Україна (згідно з правилами поставки Інкотермс 2010). Відповідно до Інкотермс 2010  термін поставки СРТ означає виконання постачальником обов'язку з поставки товару в момент передання товару перевізнику. Відповідно до п. 3.10 Договору поставки № 28/09/2016-КР від 28.09.2016 право власності переходить від продавця до покупця в момент підписання видаткової накладної. Датою поставки вважається дата підписання видаткової накладної. Судом встановлено, що відповідач не поставив позивачу погоджений у Додатку № 1 товар (палети дерев'яні у кількості 1400 штук, загальною вартістю 119000 грн. 00 коп.) товар, що не було спростовано відповідачем належними та допустимими доказами, зокрема, відповідачем не надано суду доказів поставки товару (видаткової накладної, товарно-транспортної накладної, акту приймання-передачі товару, тощо). Відповідно до ч. 1 ст. 665 Цивільного кодексу України, у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу. Згідно з ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. Судом встановлено, що 08.11.2016 позивач направив відповідачу претензію вих. № 587 від 01.11.2016, в якій вимагав від відповідача оформити розірвання Договору поставки № 28/09/2016-КР від 28.09.2016 з 02.11.2016 та у строк до 04.11.2016 повернути позивачу суму попередньої оплати у розмірі 83300 грн. 00 коп. Судом встановлено, що вказана вимога позивача була отримана відповідачем 10.11.2016, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення 0101119389977 (долучена позивачем до позовної заяви). Суд зазначає, що по суті, вимога позивача про повернення попередньої оплати є односторонньою відмовою від зобов'язання з поставки товару, право на яку передбачено ч. 1 ст. 665 Цивільного кодексу України. Покупець має право на односторонню відмову від договору купівлі-продажу, зокрема, у випадку здійснення покупцем попередньої оплати та непередання продавцем товару після її отримання у встановлені договором строки, у такому випадку покупець має право на повернення попередньої оплати, водночас, з моменту відмови покупця від договору та вимоги повернути попередню оплату – обов'язок продавця поставити товар припиняється. Отже, відповідне право передбачає собою відмову від договору купівлі-продажу та припинення зобов'язань сторін за договором, в тому числі припинення обов'язку продавця поставити погоджений товар. Таким чином, направивши відповідачу претензію вих. № 587 від 01.11.2016 про повернення попередньої оплати, позивач реалізував своє право на односторонню відмову від зобов'язання з поставки, яке виникло з Договору поставки № 28/09/2016-КР від 28.09.2016, у зв'язку з чим між сторонами припинились зобов'язання з поставки товару, зокрема у відповідача припинився обов'язок поставити позивачу товар. При цьому, суд зазначає, що волевиявлення позивача (покупця) на відмову від Договору поставки № 28/09/2016-КР від 28.09.2016 було виражено у формі відповідної вимоги про повернення попередньої оплати (претензії) саме 01.11.2016. Що стосується вимог позивача, викладених у претензії вих. № 587 від 01.11.2016, про оформлення розірвання договору поставки, суд зазначає, що така вимога (пропозиція) не має правового значення, так як у вказаній претензій позивачем чітко виражено волевиявлення щодо повернення попередньої оплати, а отже, по суті, відмови від договору в односторонньому порядку, у зв'язку з чим між сторонами припинились зобов'язання з поставки товару, з огляду на що оформлення розірвання вказаного договору значення не має. Станом на дату розгляду справи у суді відповідачем не надано суду доказів повернення позивачу попередньої оплати у розмірі 83300 грн. 00 коп. Враховуючи встановлені судом обставини щодо здійснення позивачем як покупцем попередньої оплати у сумі 83300 грн. 00 коп., нездійснення відповідачем як продавцем поставки товару у визначені Договором поставки № 28/09/2016-КР від 28.09.2016 строки, та наявність вимоги позивача про повернення попередньої оплати, суд дійшов висновку про відмову позивача від вказаного договору поставки, та виникнення у позивача права вимоги на повернення суми попередньої оплати. Таким чином, враховуючи відсутність доказів повернення відповідачем попередньої оплати, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог позивача про стягнення з відповідача суми попередньої оплати у розмірі 83300 грн. 00 коп. Крім того, позивачем було заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 5048 грн. 21 коп. за період з 22.11.2016 по 08.02.2017, нараховану за несвоєчасне виконання зобов'язань з поставки товару. Відповідно до пункту 3 частини 1 статті 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки. Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (частина 1 статті 230 Господарському кодексі України). Відповідно до ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. У відповідності до норм частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Відповідно до п. 5.3 Договору поставки № 28/09/2016-КР від 28.09.2016 за прострочення термінів поставки товару постачальник сплачує неустойку у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості, що діяла у цей період, за кожний день прострочення. Таким чином, умовами Договору поставки № 28/09/2016-КР від 28.09.2016 передбачено нарахування неустойки, яка по суті, за своєю правовою природою є пенею, оскільки її нарахування здійснюється за кожний день прострочення, за прострочення виконання відповідачем обов'язку з поставки товару. Як вбачається з розрахунку пені, викладеному позивачем у позовній заяві, позивач здійснює нарахування пені за період з 22.11.2016 по 08.02.2017. Відповідно до ч. 1 ст. 665 Цивільного кодексу України, у разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитись від договору купівлі-продажу. Згідно з ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. Згідно з ч. 3 ст. 651 Цивільного кодексу України, у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим. Відповідно до ч. 2 ст. 653 Цивільного кодексу України, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. Як встановлено судом, направивши відповідачу претензію вих. № 587 від 01.11.2016  (яка була отримана відповідачем 10.11.2016) про повернення попередньої оплати, позивач реалізував своє право на односторонню відмову від зобов'язання з поставки, яке виникло з Договору поставки № 28/09/2016-КР від 28.09.2016, у зв'язку з чим між сторонами припинились зобов'язання з поставки товару, а отже у період з 22.11.2016 по 08.02.2017 відсутнє було прострочення з виконання обов'язку з поставки товару відповідачем. Таким чином, суд вважає необгрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача пені (неустойки), нарахованої за період з 22.11.2016 по 08.02.2017 ( у період після припинення у відповідача обов'язку поставити товар) у зв'язку з простроченням поставки товару, у зв'язку з чим суд відмовляє Товариству з обмеженою відповідальністю «КВС-Україна» в частині позовних вимог щодо стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «САБ-Арматура» пені у розмірі 5048 грн. 21 коп. Згідно з частиною 1 статті 49 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог. На підставі викладеного, керуючись ст. 43, ч. 1 ст. 49, ст.ст. 75, 82, 82-1, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд ВИРІШИВ: 1. Позов задовольнити частково. 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «НВП «САБ-Арматура» (04655, м. Київ, вул. Глибочицька, буд. 72, офіс 303; ідентифікаційний код: 39115152) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КВС-Україна» (01042, м. Київ, бульвар Дружби Народів, буд. 19; ідентифікаційний код: 31189761) суму основного боргу у розмірі 83300 (вісімдесят три тисячі триста) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 1508 (одна тисяча п'ятсот вісім) грн. 58 коп. 3. В іншій частині позову відмовити. 4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ. Відповідно до частини 5 статті 85 Господарського процесуального кодексу України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного господарського суду шляхом подання, протягом 10 днів з дня складання повного рішення, апеляційної скарги через Господарський суд міста Києва. Повне рішення складено: 28.03.2017 Суддя                                                                                                                           І.М. Отрош