Постанова

від 27.03.2017 по справі 915/476/16

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" березня 2017 р.Справа № 915/476/16 Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Л.В. Поліщук,

суддів С.В. Таран, В.Б. Туренко,

при секретарі судового засідання - А.В.Земляк,

за участю представників:

від позивача: не з'явився,

від відповідача: не з'явився,

від ДВС: ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Інгульського відділу державної виконавчої служби м. Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області

на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 27.01.2017р. за скаргою Товариства з обмеженою відповідальність "Д. Енерджи Інжиніринг" на дії ДВС в порядку ст. 121-2 ГПК України

у справі №915/476/16

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Варітек"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Д. Енерджи Інжиніринг"

про стягнення заборгованості,

встановив:

Рішенням господарського суду Миколаївської області від 05.07.2016 року, залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 27.09.2016 р., позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Варітек» задоволено, стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Д.Енерджи Інжиніринг» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Варітек» грошові кошти в загальній сумі 712704 грн. 54коп., з яких: 633503 грн. 66 коп. - основний борг, 18073 грн. 71 коп. - 3% річних, 61127 грн. 17 коп. - пеня, 14 000грн. - витрати на оплату послуг адвоката, а також кошти на відшкодування витрат на оплату позовної заяви судовим збором у сумі 14440 грн. 57 коп. В частині стягнення 250 000 грн. провадження у справі - припинено.

На виконання рішення 12.10.2016р. господарським судом Миколаївської області видано відповідний наказ.

25.11.2016. до господарського суду Миколаївської області від Товариства з обмеженою відповідальністю «Д.Енержди Інжиніринг» надійшла скарга та з урахуванням уточнень відповідач просив визнати недійсною та скасувати постанову Інгульського відділу ДВС міста Миколаєва Головного управління юстиції у Миколаївській області у виконавчому провадженні №5820062 від 07.11.2016р. в частині накладення арешту на рахунок боржника №26008001018126 в філії публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» у м. Миколаєві, МФО 305739, ЄДРПОУ 39581149. Зняти арешт з рахунку боржника. Скарга мотивована тим, що постанова Інгульського відділу ДВС м. Миколаєва Головного управління юстиції у Миколаївській області від 07.11.2016 року за виконавчим провадженням № 5820062 "Про арешт коштів боржника" в частині накладення арешту на розрахунковий рахунок №26008001018126 в філії публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» у м. Миколаєві, МФО 305739, ЄДРПОУ 39581149, в межах грошових коштів, має спеціальний режим використання, що порушує права та законні інтереси боржника та суперечить законодавству.

Ухвалою господарського суду Миколаївської області від 27.01.2017р. скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Д.Енержди Інжиніринг» задоволено повністю. Визнано недійсною постанову Інгульського відділу ДВС міста Миколаєва Головного управління юстиції у Миколаївській області від 07.11.2016 року у виконавчому провадженні № 5820062 "Про арешт коштів боржника" в частині накладення арешту на кошти, які належать ТОВ «Д.Енержди Інжиніринг» , що містяться на рахунку № 26008001018126 у філії публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в м. Миколаєві, МФО 326739, код ЄДРПОУ 39581149. Знято арешт з рахунку ТОВ «Д.Енержди Інжиніринг» №26008001018126 у Філії публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в м.Миколаєві, МФО 326739, ідентифікаційний код 39581149.

Ухвала обґрунтована тим, що Інгульський ВДВС не мав законних підстав для накладення арешту саме на грошові кошти, призначені для оплати праці та для здійснення нарахувань на заробітну плату працівників боржника, для сплати яких застосовується рахунок №26008001018126 у Філії публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в м.Миколаєві, МФО 326739, ідентифікаційний код 39581149.

Не погодившись з прийнятою ухвалою, Інгульський відділ державної виконавчої служби м. Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області звернувся до Одеського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати ухвалу господарського суду Миколаївської області від 27.01.2017р. та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні скарги ТОВ «Д.Енержди Інжиніринг» на дії Інгульського відділу державної виконавчої служби м. Миколаїв Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області в повному обсязі.

Скаржник в апеляційній скарзі зазначив, що державним виконавцем правомірно накладено арешт на кошти боржника - юридичної особа відповідно до вимог Закону України Про виконавче провадження , який визначає умови і порядок виконання рішення суду, і норми якого є імперативними. Скаржник вважає, що суд першої інстанції прийняв рішення про права і обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі. Крім цього, на думку апелянта, питання щодо виплати заробітної плати відносяться до трудових відносин, які відповідно до ст. 15 ЦПК України розглядаються у порядку цивільного судочинства.

Представники позивача та відповідача в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги повідомлені належним чином.

Заслухавши представника державної виконавчої служби, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне.

Згідно зі статтею 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Відповідно до частини першої статті 2, частини другої статті 10 Конвенції про захист заробітної плати від 01.07.1949 № 95, ратифікованої Україною 04.08.1961, ця Конвенція застосовується до всіх осіб, яким виплачується або повинна виплачуватися заробітна плата. Заробітна плата повинна охоронятися від арештів і передачі в такій мірі, в якій це вважається потрібним для утримання працівника і його сім'ї.

Отже, вирішуючи питання зняття арешту з коштів боржника, що знаходяться на розрахунковому рахунку № 26008001018126 у Філії публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в м.Миколаєві в сумі, яка необхідна та призначена для оплати праці і здійснення нарахувань на заробітну плату працівників відповідача, господарський суд першої інстанцій повинен був встановити, у яких саме обсягах підлягають охороні кошти, призначені для виплати заробітної плати, а також на яких саме рахунках боржника такі кошти розміщуються.

Однак, господарський суд обмежився лише посиланням на наведені вище положення Конвенції про захист заробітної плати. При цьому, господарський суд не прийняв до уваги, що відповідно до вимог ст. 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов'язковими до виконання по всій території України.

Закон України Про виконавче провадження визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку.

Відповідно до вимог ст. 52 Закону України Про виконавче провадження (що була чинна на той період) звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у гривнях та іноземній валюті, інші цінності, у тому числі кошти на рахунках і вкладах боржника у банках та інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах у депозитарних установах. Забороняється звернення стягнення та накладення арешту на кошти, що перебувають на поточних рахунках із спеціальним режимом використання, відкритих на виконання статей 19-1 та 26-1 Закону України Про теплопостачання , статті 15-1 Закону України Про електроенергетику , та на спеціальному рахунку експлуатуючої організації (оператора) відповідно до Закону України Про впорядкування питань, пов'язаних із забезпеченням ядерної безпеки .

Стаття 65 Закону України Про виконавче провадження , встановлює, що державний виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки і вклади державний виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших органах державної влади, підприємствах, установах та організаціях, які зобов'язані надати йому інформацію у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.

В матеріалах оскарження ухвали відсутні докази того, що рахунок боржника №26008001018126 у Філії публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в м.Миколаєві належить до категорії рахунків, на які забороняється звернення стягнення та накладення арешту. Отже, державним виконавцем постанову від 07.11.2016 року у виконавчому провадженні № 5820062 про арешт коштів боржника винесено відповідно до вимог чинного законодавства, в межах Закону України Про виконавче провадження в редакції, яка була чинна на той період.

Перелік коштів, на які не може бути звернуто стягнення, також визначено ст. 73 Закону України Про виконавче провадження . В даному переліку відсутні кошти, які надходять на рахунки боржника, в тому числі для виплати заробітної плати, сплати податку з доходів фізичних осіб, військового збору, ЄСВ.

Таким чином, системний аналіз правових норм підтверджує, що державним виконавцем правомірно накладено арешт на кошти боржника відповідно до вимог Закону України Про виконавче провадження , який визначає умови і порядок виконання рішення суду, і норми якого є імперативними.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що ухвала суду першої інстанції про визнання недійсної постанови Інгульського відділу ДВС м.Миколаєва Головного управління юстиції у Миколаївській області від 07.11.2016 року у виконавчому провадженні №5820062 "Про арешт коштів боржника" в частині накладення арешту на кошти, які належать ТОВ «Д.Енержди Інжиніринг» , що містяться на рахунку № 26008001018126 у філії публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в м. Миколаєві, МФО 326739, код ЄДРПОУ 39581149, та зняття арешту з рахунку ТОВ «Д.Енержди Інжиніринг» № 26008001018126 у Філії публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» в м.Миколаєві, МФО 326739, ідентифікаційний код 39581149 підлягає скасуванню, а скарга ДВС -задоволенню.

Керуючись ст.ст. 99, 105- 106 Господарського процесуального кодексу України, суд -

постановив:

1.Апеляційну скаргу задовольнити.

2.Ухвалу господарського суду Миколаївської області від 27.01.2017р. за скаргою Товариства з обмеженою відповідальність "Д. Енерджи Інжиніринг" на дії ДВС в порядку ст. 121-2 ГПК України у справі №915/476/16 скасувати.

3. У задоволенні скарги Товариства з обмеженою відповідальність "Д. Енерджи Інжиніринг" про визнання недійсною та скасування постанови Інгульського відділу ДВС міста Миколаєва Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області у виконавчому провадженні №5820062 від 07.11.2016р. в частині накладення арешту на рахунок боржника №26008001018126 в філії публічного акціонерного товариства «Державний експортно-імпортний банк України» у м. Миколаєві, МФО 305739, ЄДРПОУ 39581149 та зняття арешту з рахунку боржника - відмовити.

4. Стягнути з рахунку Товариства з обмеженою відповідальність "Д. Енерджи Інжиніринг" на користь Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області судовий збір в сумі 1600 грн.

Доручити господарському суду Миколаївської області видати відповідний наказ.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови складено 29.03.2017

Головуючий суддя Л.В. Поліщук

Суддя С.В. Таран

Суддя В.Б. Туренко