Постанова

від 02.03.2010 по справі 41343/09/2070

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

02 березня 2010 р. № 2а- 41343/09/2070

Харківський окружний адміністративний суд

в складі: головуючого -судді Білової О.В.,

суддів: Ізовітової-Вакім О.В., Супруна Ю.О.,

за участю секретаря судового засідання Романенко Т.С.,

за участю представників: позивача - ОСОБА_1, відповідача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м. Харкові справу за адміністративним позовом

Державного підприємства завод "Електроважмаш" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові пропро визнання дій протиправними, скасування податкового повідомлення - рішення , ВСТАНОВИВ:

Державне підприємство завод «Електроважмаш» звернулося до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові про визнання дій Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові щодо проведення документальної невиїзної перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по деклараціям з ПДВ за жовтень, листопад, грудень 2006 року на підставі отриманих зустрічних перевірок по ланцюгу постачання товарів (робіт, послуг) -протиправними, скасування податкового повідомлення-рішення № 0000310840/0 від 08 липня 2009 року, обґрунтовуючи свої вимоги наступним.

01.07.2009 р. Державне підприємство завод Електроважмаш отримало ОСОБА_1 № 2125/40-027/00213121 від 30.06.2009 р., складений Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м.Харкові за результатами документальної невиїзної перевірки ДП завод Електроважмаш з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість по деклараціям з ПДВ за жовтень, листопад, грудень 2006 року на підставі отриманих зустрічних перевірок по ланцюгу постачання товарів (робіт, послуг), яка проводилась з 18.06.2009 р. по 30.06.2009 р.

На підставі цього акту прийнято податкове повідомлення рішення від 08.07.2009 р. № 0000310840/0 про зменшення ДП завод Електроважмаш суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 1126806,33 грн., яке позивач вважає незаконним.

Позивачем було подано до СДПІ ВПП податкові декларації з ПДВ з додатками, розрахунками бюджетного відшкодування та заявами на здійснення бюджетного відшкодування у наступні строки: декларацію за жовтень 2006 р. - 20.11.2006 р., декларацію за листопад 2006 р. - 20.12.2006 р., декларацію за грудень 2006 р. - 19.01.2006 р. Таким чином, податковий орган зобов'язаний був провести документальні невиїзні перевірки заявлених у декларації даних відповідно до 21.12.2006 р, 20.01.2007 р. та 19.02.2007 р., оскільки чинним законодавством передбачено проведення камеральної перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ протягом 30 днів наступних за днем отримання податкової декларації, а не майже через три роки, як це було зроблено відповідачем у даному випадку.

В той же час, відповідачем були проведені позапланові виїзні перевірки ДП завод Електроважмаш з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування ПДВ за жовтень, листопад, грудень 2006 р. За результатами цих перевірок було складено Довідки від 26.12.2006 р. № 2494/40-018/00213121 та від 09.02.2007 р. № 322/40-018/00213121, якими підтверджено заявлену позивачем суму бюджетного відшкодування з ПДВ у деклараціях за жовтень, листопад та грудень 2006 р.

Щодо висновків про безтоварність господарських операцій, то, на думку позивача, вони зроблені відповідачем на підставі результатів зустрічних перевірок, відповідно до яких встановлено відсутність за юридичною адресою та порушення податкового законодавства (податкової звітності, обов'язку щодо сплати податків) підприємствами МПП Внєшторгінвест , ТОВ Техноімпекс та ТОВ Апсу . Однак такі висновки є безпідставними, оскільки ДП завод Елекіроважмаш не мало будь-яких господарських відносин з вказаними підприємствами за звітні періоди та не сплачувало їм коштів на виконання будь-яких зобов'язань.

Позивач вважає, що виконав всі передбачені Законом України Про податок на додану вартість умови щодо отримання бюджетного відшкодування та мас документальне підтвердження розміру податкового кредиту.

Представником відповідача в ході судового розгляду справи надано заперечення на адміністративний позов, в яких зазначено, що у складених за результатами перевірки декларацій з ПДВ за жовтень, а листопад, грудень 2006 року довідках № 2494/40018/00213121 від 26.12.2006р. та № 322/40-018/00213121 від 09.02.2007р. зазначено, що суми ПДВ до відшкодування підтверджено без врахування підтвердження правових відносин постачальників; при отриманні матеріалів, що не підтверджують дані обліку суб'єкта господарювання, який перевіряється, можуть бути вжиті заходи відповідно до законодавства.

Так, дослідивши ланцюги постачання товарів та робіт ДП завод Електроважмаш по 2-й та 3-й ланці з підприємствами ТОВ Еталон , СПДФО ОСОБА_3, АТ МЕА Елта , встановлено неможливість визначити походження товару та виконаних робіт, а також надходження відповідних сум податку на додану вартість до бюджету. З інформації по контрагентам ТОВ Еталон , СПДФО ОСОБА_3, АТ МЕА ЕЛТА неможливо визначити наявність надмірної сплати, а тому сума, що підлягає поверненню з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку фактично не існує. В ході дослідження формування податкового кредиту та за результатами проведених зустрічних перевірок суму податку на додану вартість, віднесену до податкового кредиту, по ТОВ Еталон , СПДФО ОСОБА_3, АТ МЕА Елта не було підтверджено, це призвело до завищення загальної суми податкового кредиту, а відповідно, і завищення задекларованої до відшкодування з бюджету ДП завод Електроважмаш суми податку на додану вартість за жовтень 2006 року у розмірі 311 655,33 грн., листопад 2006 року у розмірі 605 659 грн., грудень 2006 року у розмірі 209 492 грн.

Представник позивача - Державного підприємства завод "Електроважмаш" ОСОБА_1 - в судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила суд позов задовольнити у повному обсязі.

Представник відповідача - Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові ОСОБА_2 -в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, просив суд відмовити у задоволенні позову з підстав, що зазначені в запереченнях.

Суд, вислухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, встановив такі обставини.

Відповідно до свідоцтва про державну реєстрацію № 420686, серії А01 Державне підприємства завод "Електроважмаш" зареєстровано як юридична особа 03.12.1991 року, ідентифікаційний код 00213121.(т.1, а.с. 135)

Державне підприємства завод "Електроважмаш" перебуває на обліку як платник податку на додану вартість з 15.07.1997 року, що підтверджується свідоцтвом № 100230619 від 20.06.2009 року про реєстрацію платника податку на додану вартість (т.1, а.с.136).

Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Харкові з 18.06.2009 року по 30.06.2009 року було проведено документальну невиїзну перевірку Державного підприємства завод "Електроважмаш", за результатами якої складено акт № 2125/40-027/00213121 від 30.06.2009 року.(т.1, а.с. 13-19) Як вказано в акті, предметом перевірки було питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по деклараціям з ПДВ за жовтень, листопад, грудень 2006 року на підставі отриманих зустрічних перевірок по ланцюгу постачання товарів (робіт, послуг).

Підставою для проведення перевірки визначено п. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04 грудня 1990 року № 509-XII.

Вказаною нормою передбачено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

Таким чином, конкретні випадки, в яких у податкового органу виникає право на проведення невиїзних та виїзних перевірок повинні бути встановлені в законі.

Підпунктом 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР передбачено право податкового органу на проведення перевірки платника податку, який подав декларацію з податку на додану вартість з від'ємним значенням податку на додану вартість та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування на свій рахунок у банку, а саме, протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування. Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Судом встановлено, що спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Харкові було проведено позапланові виїзні перевірки позивача з 06.12.2006 р. по 19.12.2006 року по декларації з ПДВ за жовтень 2006 року та з 23.01.2007 р. по 04.02.2007 р. по декларації з ПДВ за листопад, грудень 2006 року на підставі ч.6 п. 9 ст. 11-1, ч. 13 ст.11-1 Закону України Про державну податкову службу в Україні , п.п. 7.7.5 п. 7.7 ст. 7 Закону України Про податок на додану вартість з питання правомірності декларування від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту за жовтень, листопад, грудень 2006 р. та достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень, листопад, грудень 2006 р.

На підставі проведених позапланових виїзних перевірок Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Харкові було складено довідки від 26.12.2006 р. № 2494/40/018/00213121 (а.с. 21-43) та від 09.02.2007 р. № 322/40-018/00213121 (а.с.63-91), відповідно до висновку яких перевіркою підтверджено заявлену ДП "Електроважмаш" суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок платника у банку за жовтень 2006 року в сумі 1680849 грн., за листопад 2006 року в сумі 2123628,0 грн., за грудень 2006 року в сумі 1157413,0 грн.

Тобто, достовірність нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість за жовтень, листопад, грудень 2006 року вже була предметом перевірок податкового органу.

Суд зазначає, що порядок та умови реалізації права на проведення перевірок податковими органами, визначеного пунктом 1 частини 1 статті 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» , конкретизовано у статтях 11-1, 11-2 вказаного Закону.

Зазначеними нормами податковим органам не надано право повторної перевірки одних і тих самих питань діяльності платника податків за один й той самий період.

Єдиним виключенням є норма частини 13 статті 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» , яка передбачає, що обмеження у підставах проведення перевірок платників податків, визначені цим Законом, не поширюються на перевірки, що проводяться на звернення такого платника податків, або перевірки, що проводяться після порушення кримінальної справи проти платника податків (посадових осіб платника податків), що перевіряється, відповідно до кримінально-процесуального законодавства.

Судом встановлено, що позивач - ДП "Електроважмаш" - не звертався до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові з відповідним проханням провести перевірку правильності визначення від'ємного значення з податку на додану вартість за жовтень, листопад, грудень 2006 року, доказів порушення кримінальної справи проти посадових осіб платника податків - позивача суду надано не було.

Як вказано в акті перевірки № 2125/40-027/00213121 від 30.06.2009 року, перевірка була проведена за результатами отриманих зустрічних перевірок по ланцюгу постачання товарів (робіт, послуг). Вид перевірки визначено як документальна невиїзна.

Визначення документальної невиїзної перевірки міститься в п. 1 ч. 1 ст. 11 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» , відповідно до якої документальна невиїзна перевірка здійснюється на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі.

Чинним законодавством, яке діяло на момент проведення позапланових виїзних перевірок позивача у 2006-2007 роках, так і на момент проведення документальної невиїзної перевірки ДП "Електроважмаш" у червні 2009 року, не передбачено проведення будь-яких зустрічних перевірок контрагентів платника податку для підтвердження суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 4 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» , органи податкової служби є органами виконавчої влади, отже зобов'язані діяти виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до приписів Закону України «Про державну податкову службу в Україні» право податкової інспекції на проведення перевірок підлягає законодавчим обмеженням та реалізується виключно з дотриманням порядку, встановленого законом.

Таким чином, суд дійшов висновку, що у відповідача були відсутні визначені діючим законодавством підстави для проведення документальної невиїзної перевірки ДП "Електроважмаш", що є підставою для визнання дій Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові щодо проведення документальної невиїзної перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по деклараціям з ПДВ за жовтень, листопад, грудень 2006 р. на підставі отриманих зустрічних перевірок по ланцюгу постачання товарів (робіт, послуг) - протиправними.

Щодо підстав для зменшення суми бюджетного відшкодування, про що винесено податкове повідомлення-рішення від 08 липня 2009 року № 0000310840/0, судом встановлено наступне.

Позивачем за результатами фінансово-господарської діяльності до СДП по роботі з ВПП були подані податкові декларації з ПДВ за жовтень,листопад, грудень 2006 року.

Декларація за жовтень 2006 року була перевірена в ході позапланової виїзної перевірки, що була проведена на підставі п. 9 ч. 6 ст. 11-1, ч. 13 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» . За результатами перевірки було складено Довідку від 26.12.2006 р. № 2494/40/018/00213121 (т.1, а.с. 21-43)

Декларації за листопад,грудень 2006 року були перевірені в ході позапланової виїзної перевірки, що була проведена на підставі п. 9 ч. 6 ст. 11-1, ч. 13 ст.11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» . За результатами перевірки було складено Довідку від 09.02.2007 р. № 322/40-018/00213121 (т.1, а.с.63-91)

З 18.06.2009 року по 30.06.2009 року СДПІ по роботі з ВПП проведено документальну невиїзну перевірку ДП "Електроважмаш" з питання достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість по декларації за жовтень, листопад, грудень 2006 року на підставі отриманих зустрічних перевірок по ланцюгу постачання товарів (робіт, послуг), на підставі якої складено акт (т.1, а.с. 150-155)

На підставі ОСОБА_1 перевірки № 2125/40-027/00213121 від 30.06.2009 р. було прийнято податкове повідомлення-рішення від 08 липня 2009 року № 0000310840/00.(а.с. т.1, а.с. 20)

Як зазначено в акті перевірки, за результатами перевірок з питань правових відносин постачальників ДП "Електроважмаш" по ланцюгам постачання встановлено, що основними постачальниками ДП "Електроважмаш" у жовтні 2006 року були ТОВ Еталон (код ЄДРПОУ 32121568), АТ МЕА ЕЛТА (код ЄДРПОУ 23458115), СПДФО ОСОБА_3 (ідн НОМЕР_1), ТОВ Укрспецстрой (код ЄДРПОУ 31944499), у листопаді-грудні 2006 року -ТОВ Еталон (код ЄДРПОУ 32121568). В ОСОБА_1 перевірки зроблений висновок про те, що за результатами зустрічних перевірок суму податку на додану вартість, віднесену до податкового кредиту ДП "Електроважмаш" по ТОВ Еталон , ТОВ Укрспецстрой , АТ МЕА ЕЛТА , СПДФО ОСОБА_3, не було підтверджено, що призвело до завищення загальної суми податкового кредиту та порушення п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» , а відповідно і до завищення задекларованої до відшкодування з бюджету суми податку на додану вартість за жовтень,листопад, грудень 2006 року.

Зазначений висновок ґрунтується на даних акту перевірки (т.1 а.с. 150-155), які, в свою чергу, як пояснив представник відповідача в судовому засіданні, встановлені на підставі отриманої від інших податкових інспекцій інформації.

Так, встановлено, що ТОВ Еталон є посередником щодо поставки кабельно-провідникової продукції ДП Електроважмаш , постачальником є МПП Внешторгінвест . У відповіді від МДПІ у Ленінському районі м.Луганська від 30.05.2007 р. № 17483/23-7-304 (т.1, а.с. 156), зазначено, що за періоди, в яких були взаємовідносини з ТОВ Еталон , МПП Внешторгінвест по деклараціях за серпень, вересень, жовтень 2006 року нараховано та сплачено до бюджету 3,45 тис. грн. (по 0.15 тис. грн.. за кожний період), за листопад, грудень 2006 року нараховано та сплачено до бюджету листопад - 0,0 грн., за грудень 2006 р. - 0,15 тис. грн.; 16.01.2007 р. встановлено незнаходження підприємства за юридичною адресою, підприємство звітує до податкової, є платником ПДВ з 26.01.2004 р., ІПН 323716112360, свідоцтво платника ПДВ № 17317708. Фактичних даних, відображених в акті перевірки позивача від 30.06.2009 р., щодо відсутності необхідних трудових ресурсів, відсутності необхідних умов для здійснення господарської діяльності підприємства, кількості працюючих, відповідь МДПІ у Ленінському районі м.Луганська від 30.05.2007 р. не містить.

АТ МЕА ЕЛТА є посередником щодо реалізованої продукції ДП Електроважмаш , через посередника ТОВ Орис , постачальником є ТОВ Техноімпекс , яке не звітує з 01.01.2008р. (т.1 а.с. 152).

Як вбачається з відповіді ДПІ у м. Дружківці від 04.03.2008 р. № 445/7/23-013-1 (т. 1, а.с. 160-161), будь-яких порушень у діяльності ТОВ Техноімпекс не виявлено, підприємство знаходиться за юридичною адресою, звітує до податкового органу.

СПДФО ОСОБА_3 є посередником щодо виконаних робіт, виконавцем є ТОВ Апсу . Як зазначено в листі ДПІ у Київському районі м. Харкова від 21.02.2008 р. № 1764/7/23-612, за періоди, в якому були взаємовідносини з СПДФО ОСОБА_3, ТОВ Апсу по деклараціях за лютий, жовтень 2006 року нараховано та сплачено до бюджету 2,3 тис. грн. (за лютий 2006 р. - 2,3 тис. гри, за жовтень 2006 р. - 0,0 тис. грн.. -залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (рядок 26) складає 42,48 тис.грн. Як вбачається з висновку даного листа, будь-яких порушень у діяльності ТОВ Апсу не виявлено, підприємство знаходиться за юридичною адресою, звітує до податкового органу.

ТОВ Укрспецстрой є посередником щодо виконаних робіт, по ланцюгу посередником є також ТОВ Апсу , виконавцем робіт є ПП Дуку .

Як зазначено в листі ДПІ у м. Херсоні від 12.09.2007 р. № 8210/7/23-204 (т.1, а.с. 159), ПП Дуку по деклараціях за липень, серпень, вересень 2006 року нараховано та сплачено до бюджету 9,6 тис. грн.(за липень 2006 р. - 5,1 тис. грн., за серпень 2006 р. - 4,5 тис. грн., за вересень 2006 р. -сума ПДВ по податковим зобов'язанням дорівнює сумі ПДВ по податковому кредиту), постановою Господарського суду Харківської області від 20.12.2006 р. ПП Дуку визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру. (т.1 а.с. 153).

Виходячи з вищенаведеного, відповідач в акті перевірки № 2125/40-027/00213121 від 30.06.2009 р. посилається на те, що дослідивши ланцюги постачання товарів та робіт по 2-й та 3-й ланці: ДП Електроважмаш з підприємствами ТОВ Еталон , СПДФО ОСОБА_3, ЛТ МНЛ Елта , ТОВ НПП Укрспеистрой встановлено неможливість визначити походження товару та виконаних робіт, а також надходження відповідних сум податку на додану вартість до бюджету.

У зв'язку з цим, позивач, відповідно до акту перевірки № 2125/40-027/00213121 від 30.06.2009 р. на підставі ст. ст. 203, 215, 228 Цивільного кодексу України, вважає правочини, які містяться в договорах між ДП "Електроважмаш" та ТОВ Еталон , СПДФО ОСОБА_3, ЛТ МНЛ Елта , ТОВ НПП Укрспеистрой нікчемними.

Відповідно до ч.1 ст. 203 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Згідно із абз. 1 ч. 2 ст. 215 ЦК України, недійсним є правочин, якщо його невідповідність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Згідно з абз. 1 ч. 2 ст. 216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

Відповідно до ч.1 ст. 228 ЦК України, правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконним заволодіння ним.

Згідно з ч.2 ст. 228 ЦК України правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Судом встановлено, що:

- між ДП "Електроважмаш" та ТОВ Укрспецстрой був укладений договір від 01.07.2005 року №б/н. (т.2 а.с.3-4). Відповідно до умов вищезазначеного контракту ТОВ Укрспецстрой прийняв на себе виконання робіт по реконструкції станції нейтралізації;

- між ДП "Електроважмаш" та АТ МЕА ЕЛТА було укладено договір № 49-06 від 17 березня 2006 року (т. 2, а.с. 5-6), відповідно до умов якого позивач придбав у АТ МЕА ЕЛТА корпус статора турбогенератора ТГВ-300;

- між ДП "Електроважмаш" та ТОВ Еталон було укладено договір № 23/01 від 23 січня 2006 року (т. 2, а.с. 7-9), відповідно до умов якого позивач придбав у ТОВ Еталон кабельно -провідникову продукцію, строк дії договору до 30.06.2010р.;

- між ДП "Електроважмаш" та СПДФО ОСОБА_3 було укладено договір по комплектації, відновленню та ремонту розточувального станка ЛР-426Ф1 № 12/1 від 12.01.2006 року.

Зазначені договори, відповідно до їх умов, є двосторонніми договорами, а саме: договорами купівлі-продажу, поставки та договорами підряду на виконання робіт.

Відповідно до ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму. Договір поставки укладається на розсуд сторін або відповідно до державного замовлення.

Згідно ч.ч. 1,2 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно з ч. 2 ст. 207 Цивільного Кодексу України та ч. 1 ст. 181 Господарського Кодексу України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його сторонами та скріплений печаткою.

Відповідно до вимог п. 1, 2 ч. 1 ст. 208 Цивільного Кодексу України у письмовій формі належить вчиняти правочин між юридичними особами, між фізичною та юридичною особою, крім правочинів, передбачених частиною першою статті 206 цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 638 Цивільного Кодексу України та ч.8 ст. 181 Господарського Кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч.3 ст. 180 Господарського Кодексу України істотними умовами господарського договору є предмет, ціна та строк дії договору.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного Кодексу України зміст договору становить умови, визначенні на розсуд сторін і погоджені ними, та умови які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 204 Цивільного Кодексу України встановлено презумпцію правомірності правочину, що полягає в тому, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Судом встановлено, що договори між ДП "Електроважмаш" та ТОВ Укрспецстрой від 01.07.2005 року №б/н., між ДП "Електроважмаш" та АТ МЕА ЕЛТА № 49-06 від 17 березня 2006 року, між ДП "Електроважмаш" та ТОВ Еталон № 23/01 від 23 січня 2006 року, між ДП "Електроважмаш" та СПДФО ОСОБА_3 № 12/1 від 12.01.2006 року у встановленому порядку недійсними визнані не були.

Факт укладання даних правочинів та виконання їх умов між ДП "Електроважмаш" та ТОВ Укрспецстрой від 01.07.2005 року №б/н., між ДП "Електроважмаш" та АТ МЕА ЕЛТА № 49-06 від 17 березня 2006 року, між ДП "Електроважмаш" та ТОВ Еталон № 23/01 від 23 січня 2006 року, між ДП "Електроважмаш" та СПДФО ОСОБА_3 № 12/1 від 12,01,2006 року підтверджується відповідними наявними в матеріалах справи договорами (т. 2, а.с. 3-7), податковими накладними від продавців (платників податків) -ТОВ Еталон , ТОВ Укрспецстрой , АТ МЕА ЕЛТА , СПДФО ОСОБА_3 (т. 2, а.с. 12-29), приходними ордерами (т.2, а.с. 30 - 44,46,47-49,51), видатковими накладними (т.2, а.с. 45-48,50), товарною накладною АТ МЕА ЕЛТА (т.2, а.с. 103), актом виконаних робіт між ДП "Електроважмаш" та СПДФО ОСОБА_3Ю.(т.2, а.с. 111), актами виконаних робіт між ДП "Електроважмаш" між ТОВ Укрспецстрой (т.2, а.с. 114- 121) Крім того, до матеріалів справи представником позивача надано копії лімітно-заборних карт та вимог (т.2, а.с. 53-107), які є внутрішніми документами підприємства та оформлювалися на використання у виробництві придбаних у ТОВ Еталон матеріалів, що свідчить про фактичне використання придбаної продукції у господарській діяльності позивача.

Відповідно до абз. 3 пп. 7.2.3 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.

Судом встановлено, що ТОВ Укрспецстрой виконало роботи для ДП "Електроважмаш" по реконструкції станції нейтралізації, ДП "Електроважмаш" придбав у АТ МЕА ЕЛТА корпус статора турбогенератора ТГВ-300, ДП "Електроважмаш" придбав у ТОВ Еталон кабельно -провідникову продукцію, ДП "Електроважмаш" отримано від СПДФО ОСОБА_3 результати робіт по комплектації, відновленню та ремонту розточувального станка ЛР-426Ф1.

ДП "Електроважмаш" суми ПДВ за поставлені товари та отримані результати робіт включено до складу податкового кредиту по деклараціям з ПДВ за жовтень, листопад, грудень 2006 року згідно отриманим податковим накладним у таких сумах: за жовтень 2006 р. в сумі 4520895,00 грн. (т.1 а.с. 51), за листопад 2006 р. в сумі 4076489 грн. (т.1, а.с. 102) та за грудень 2006 р. в сумі 4464931 грн. (т.1, а.с. 120).

Позивач не заперечував та не спростував той факт, що податкові накладні, виписані ТОВ Еталон , СПДФО ОСОБА_3, АТ МЕА Елта , ТОВ НПП Укрспеистрой відповідають вимогам п.п. 7.2.1, п. 7.2. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та Порядку заповнення податкової накладної, затвердженому наказом ДПА України від 30 травня 1997 року №165 та зареєстрованому в Міністерстві юстиції України 23 червня 1997 року за № 233/2037.

Таким чином, ТОВ Еталон , СПДФО ОСОБА_3, АТ МЕА Елта , ТОВ НПП Укрспеистрой виконали свої зобов'язання за договорами поставки та купівлі-продажу, а ДП "Електроважмаш" прийняло виконання їх умов, операції з придбання товарів та робіт за цими договорами відображені у податковому обліку позивача.

Довідками (т. 1, а.с. 23, 65) та актом, складеними за результатами проведених СДПІ по роботі з ВПП перевірок позивача встановлено та не заперечувалося представником відповідача в судовому засіданні, що взаємовідносин ДП "Електроважмаш" у жовтні -грудні 2006 року з підприємствами, що припинили підприємницьку діяльність, не виявлено. Представником відповідача не заперечувалося також, що на момент укладання та виконання правочинів контрагенти позивача - ТОВ Еталон , СПДФО ОСОБА_3, АТ МЕА Елта , ТОВ НПП Укрспецстрой були зареєстровані як платники ПДВ.

Отже, відсутні факти, які свідчили б про те, що зміст укладених договорів не відповідає дійсним намірам сторін, та що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначеного договору.

За таких обставин, посилання позивача на невідповідність договорів поставки вимогам ч.1 ст. 203 Цивільного кодексу України суд вважає необґрунтованим.

Відповідно до ч. 1 ст. 228 ЦК України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини та громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Конституційні права людини та громадянина, порушення яких є підставою нікчемності правочину, що порушує публічний порядок, закріплені в Основному Законі держави - Конституції України, яка в ст. 3 найвищою соціальною цінністю проголошує людину, її життя і здоров'я, честь та гідність, недоторканність і безпеку. Крім цього, у разі спрямованості правочину на знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним, дії особи кваліфікуватимуться як злочини або адміністративні проступки, і, як наслідок, будуть порушувати Кримінальний кодекс України або Кодекс України про адміністративні правопорушення. Законодавець відокремив порушення публічного порядку від інших підстав нікчемності правочинів, керуючись тим, що публічний порядок держави порушується у разі порушення нормативних актів, у яких він закріплений, а саме: Конституції України, Кримінального кодексу України та Кодексу України про адміністративні правопорушення.

Оскільки ст. 228 ЦК України для правочину, що порушує публічний порядок, передбачає наявність умислу сторін (сторони) на незаконний результат, а також суперечність його публічно-правовим актам держави, то такий умисел повинен встановлюватись під час розслідування кримінальної справи і розгляду її в суді або в ході провадження у справі про адміністративне правопорушення.

Можливість такого порядку встановлення умислу сторін також прямо витікає з висновку про те, що однією з ознак правочину, що порушує публічний порядок, є заборона його нормами кримінального чи адміністративного законодавства. Ці правочини порушують виключно публічно-правові норми, які одночасно становлять правопорушення у вигляді злочину чи адміністративно-правового делікту.

А відтак, під правочини, що порушують публічний порядок, підпадають правочини, спрямовані (вчинені з умислом) на порушення публічних нормативно-правових актів: Конституції України, валютного, митного, податкового, антимонопольного та іншого публічно-правового законодавства, у якому закріплені основи державного ладу, політичної системи, економічної безпеки держави, і у той же час є злочинами чи адміністративно-правовими деліктами. Це, зокрема, правочини, що спрямовані на порушення конституційних прав і свобод людини та громадянина; ухилення суб'єктами господарювання від сплати податків; незаконне відчуження або користування об'єктами права власності українського народу; правочини, спрямовані на незаконний обіг вилучених з вільного обігу предметів або предметів, обіг яких обмежено; правочини, вчинені з метою порушення антимонопольного законодавства та спрямовані на зайняття забороненими видами господарської діяльності, а також інші, спрямовані на порушення публічно-правових нормативних актів.

Таким чином, визначенню правочину як такого, що порушує публічний порядок, повинен передувати вирок суду про притягнення учасника (учасників) такого правочину до кримінальної відповідальності, який набрав чинності, чи постанова компетентного органу про притягнення зазначених осіб до адміністративної відповідальності.

Таких доказів ні щодо посадових осіб ДП "Електроважмаш", ні ТОВ Еталон , СПДФО ОСОБА_3, АТ МЕА Елта , ТОВ НПП Укрспецстрой позивачем не надано.

Посилання відповідача на те, що в результаті дослідження ланцюгу постачання продукції по 2-й та 3-й ланці МПП Внешторгін , ТОВ Апсу , ТОВ Орис , ТОВ Техноімпекс , ПП Дуку встановлено неможливість визначити фактичної надмірної сплати до бюджету ПДВ по ланцюгу постачання, не приймається судом до уваги з огляду на наступне.

Для віднесення відповідних сум податків, сплачених в ціні товару до податкового кредиту, в розумінні Закону України «Про податок на додану вартість» , не передбачається умова про сплату цих сум до бюджету та встановлення їх сплати по ланцюгу постачання.

Відповідно до пункту 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» бюджетне відшкодування -сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування та має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту. Зазначена позиція висловлена в п. 1 Довідки щодо правових позицій Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України з деяких проблемних питань застосування чинного законодавства у вирішенні спорів, що виникають з податкових відносин (за матеріалами перегляду за винятковими обставинами судових рішень Вищого адміністративного суду України у 2008 -квітні 2009 року).

Суд також не вважає належним доказом правомірності висновку відповідача щодо нікчемності правочинів його посилання на незнаходження за юридичною адресою постачальників по ланцюгу ТОВ Еталон , СПДФО ОСОБА_3, АТ МЕА Елта , ТОВ НПП Укрспецстрой , а саме - МПП Внешторгінвест , ТОВ Техноімпекс , (т. 1, а.с. 15-16), визнання банкрутом ПП Дуку , та зняття його з обліку 11.03.2009 року, про що зазначено в акті перевірки, з огляду на те, що факти незнаходження за юридичною адресою, незвітування та визнання банкрутом встановлені щодо звітності за податкові періоди 2008 року, встановлені факти взагалі не стосується перевіряємого періоду -жовтень, листопад, грудень 2006 року та, крім того, взагалі не є належними доказами правомірності висновку про нікчемність правочинів позивача.

Висновок відповідача в акті перевірки (т. 1, а.с. 17, зворотній бік) про укладення ДП "Електроважмаш" правочинів з підприємствами, що мають ознаки «фіктивності» , не був доведений відповідачем під час розгляду справи за допомогою належних доказів. Надані представником відповідача до матеріалів справи листи з податкових інспекцій, у яких перебувають на обліку контрагенти позивача по ланцюгу постачання (т. 1, а.с. 156-161), взагалі спростовують зазначений висновок акту перевірки.

Згідно з вимогами ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справа про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідачем не враховано припис акту цивільного законодавства України, який викладений в ч.1 ст. 204 ЦК України, згідно з яким правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Таким чином, суд дійшов висновку про безпідставність посилання відповідача на наявність ознак нікчемності правочинів між ДП "Електроважмаш" та ТОВ Укрспецстрой , АТ МЕА ЕЛТА , ТОВ Еталон , СПДФО ОСОБА_3 в розумінні ч.1 ст. 215 ЦК України. Зазначений висновок зроблений відповідачем на підставі неналежних доказів, що свідчить про його необґрунтованість.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідачем не доведено правомірність проведення невиїзної документальної перевірки позивача та прийняття податкового повідомлення-рішення № 0000310840/0 від 08.07.2009 р., а його заперечення ґрунтуються на невірному тлумаченні норм Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України щодо підстав нікчемності правочинів та фактичних даних, що підтверджують таку нікчемність.

З огляду на наведене, враховуючи неправомірність проведення невиїзної документальної перевірки позивача, суд прийшов до висновку про те, що відповідач діяв не на підставі та не у спосіб, що передбачені Законами України Про державну податкову службу та Про податок на додану вартість , висновки акта перевірки є необґрунтованими, отже, дії відповідача при прийнятті оскаржуваного рішення не відповідають вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України.

Із врахуванням вищевикладених обставин, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення № 0000310840/0 від 08.07.2009 р. про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість є незаконним, а позовні вимоги позивача обґрунтовані та підлягають задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

На підставі вищевикладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст. ст. 4, 8, 9, 10, 11, 11-1, 11-2 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» , ст. ст. 1, 7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03 квітня 1997 року № 168/97-ВР, ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 року № 2181-ІІІ, ст. ст. 180, 265 ГК України, ст. ст. 203, 204, 207, 208, 215, 216, 228, 628, 638, 655, 837 ЦК України, ст. ст. 2, 8-14, 71, 94, 159, 160-164, 167, 186 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державного підприємства завод "Електроважмаш" до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові про визнання дій протиправними, скасування податкового повідомлення - рішення задовольнити в повному обсязі.

Визнати дії Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові щодо проведення документальної невиїзної перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість по деклараціям з ПДВ за жовтень, листопад, грудень 2006 р. на підставі отриманих зустрічних перевірок по ланцюгу постачання товарів (робіт, послуг) - протиправними.

Скасувати податкове повідомлення - рішення № 0000310840/0 від 08.07.2009 р., винесене Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Харкові.

Стягнути з Державного бюджету України на користь ДП завод "Електроважмаш" (р/р № 26002200400001, у ВАТ "ВіЕйБі Банк", МФО 380537) судовий збір у розмірі 3,40 грн.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження в десятиденний строк з дня складання постанови в повному обсязі та поданням після цього протягом двадцяти днів апеляційної скарги, з одночасною подачею її копії до суду апеляційної інстанції, або без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків для подачі заяви про апеляційне оскарження чи апеляційної скарги.

Повний текст постанови виготовлено 09 березня 2010 року.

Головуючий Суддя Білова О.В.

Судді Ізовітова-Вакім О.В.

ОСОБА_4