Рішення

від 29.03.2017 по справі 149/552/17

ХМІЛЬНИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 149/552/17

Провадження №2/149/430/17

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

29.03.2017 р. Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:

головуючої судді Робак М.В.

за участі секретаря Поліщук Л.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Хмільник цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділля Агроінвест" про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення заборгованості по орендній платі , -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до ТОВ Поділля Агроінвест про стягнення заборгованості по орендній платі, індексу інфляції, 3% річних та розірвання договору оренди землі .

Позов мотивований наступним. Позивачу відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серії IV-ВН № 051788 від 07.04.2003 року на праві приватної власності належить земельна ділянка площею 3.2030 га розташована на території Терешпільської сільської ради Хмільницького району Вінницької області, кадастровий номер 0524887200:05:001:0068. Вказану земельну ділянку позивач, відповідно до договору оренди укладеного з відповідачем 03.03.2011 року та зареєстрованого 29.06.2011 року відділом Держкомзему, передала в оренду строком на 10 років ЗАТ Поділля правонаступником якого в процесі реорганізації є ТОВ Поділля Агроінвест . Відповідно до п.п. 4.1, 4.3 вказаного договору оренди, відповідач зобов'язався сплачувати орендну плату за кожен рік користування земельною ділянкою в розмірі 9% від нормативної грошової оцінки даної земельної ділянки, визначеної відповідно до законодавства, не пізніше 31 грудня кожного року. Пунктом 4.2 договору визначено, що обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахування індексації на дату її виплати. Враховуючи викладене, з посиланням на постанову Кабінету Міністрів України № 1185 від 31.10.2011 року, п. 289.2 ст. 289 Податкового кодексу України, листи Державного агентства земельних ресурсів України № 326/22/7-13 від 10.01.2013 року, № 12-28-0.22-95/2-14 від 10.01.2014 року, № 6-28-0.22-215/2-15 від 14.01.2015 року, № 28-0.22-201-2-16 від 11.01.2016 року та відповідних коефіцієнтів інфляції позивачем здійснено розрахунок заборгованості по орендній платі.

Відповідно до розрахунку, заборгованість по орендній платі за період з 2014 року по 2016 рік, з урахуванням орендної плати яка виплачувалась відповідачем, становить: за 2014 рік - 3355,97 грн., за 2015 рік - 5297,06 грн., за 2016 рік - 283,95 грн., а всього - 8936.98 грн. Враховуючи не виплату орендної плати в повному обсязі за вищевказані роки невиконанням відповідачем умов законодавства та умов договору позивач просить розірвати договір оренди земельної ділянки від 03.03.2011 року та стягнути з відповідача на свою користь заборгованість по виплаті орендної плати в розмірі 8936.98 грн., індекс інфляції, 3% річних, а також судові витрати.

В судове засідання представник позивача не з'явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить їх задовольнити.

Представник відповідача за довіреністю ОСОБА_2 в судове засідання не з"явився, подав заяву про розгляд справи у його відсутність, позовні вимоги визнав частково, а саме суму боргу по орендній платі в розмірі 8974.24 грн., в іншій частині позову просив відмовити. В письмових запереченнях, поданих суду зазначив, що підстав для розірвання спірного договору оренди земельної ділянки немає, оскільки відповідачем орендна плата частково виплачувалась, а отже істотно умови договору оренди земельної ділянки не порушувались. Крім того, позивачем не надано доказів в обґрунтування того, що часткова невиплата орендної плати потягла для позивача суттєві наслідки чи втрати. Також зазначив про відсутність підстав стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних витрат, оскільки в п. 4.7 договору оренди земельної ділянки встановлена відповідальність за невнесення орендної плати у вигляді пені в розмірі 0,1% несплаченої суми за кожний день прострочення. Отже, вимога позивача про стягнення на підставі ст. 625 ЦК України буде для відповідача подвійною відповідальністю.

Судом встановлені наступні обставини:

Відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ІV-ВН № 051788 виданого 07 квітня 2003 року Хмільницькою районною державною адміністрацією, ОСОБА_1 належить на праві приватної власності земельна ділянка площею 3.2030 га., кадастровий номер 0524887200:05:001:0068, що розташована на території Терешпільської сільської ради Хмільницького району Вінницької області..

Вищевказану земельну ділянку позивач, згідно договору оренди земельної ділянки укладеного 03 березня 2011 року та зареєстрованого 29 червня 2011 року відділом Держкомзему у Хмільницькому районі Вінницької області за № 052480004001951, передала в оренду строком на десять років Закритому акціонерному товариству Поділля правонаступником якого в процесі реорганізації є Товариство з обмеженою відповідальністю Поділля Агроінвест .

Нормами статті 792 Цивільного кодексу України (далі -ЦКУ) встановлено, що за договором найму (оренди) земельної ділянки наймодавець зобов'язується передати наймачеві земельну ділянку на встановлений договором строк у володіння та користування за плату.

Згідно ст. 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до п. 4.1. та 4.3. договору оренди землі орендар вносить орендну плату в розмірі 9% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, що у грошовому еквіваленті становить 4439.57 грн., з розрахунку використання ділянки протягом року. Орендна плата вноситься не пізніше 31 грудня.

На момент укладення договору оренди землі, його сторонами в п. 2.4. визначено нормативну грошову оцінку земельної ділянки в розмірі 49326.37 грн. Пунктом 4.2 договору оренди землі визначено, що обчислення розміру орендної плати за земельну ділянку здійснюється з урахуванням індексації на дату її виплати відповідно до рівня інфляції національної валюти України.

Згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 31.10.2011 р. № 1185 Про внесення змін до Методики нормативної грошової оцінки земель сільськогосподарського призначення та населених пунктів в 2012 році коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки становив 1,756, тобто нормативна грошова оцінка орендованої земельної ділянки складала 86617.11 грн. (49326.37*1,756).

Відповідно до ОСОБА_3 Державного агентства земельних ресурсів України від 10.01.2013 р. № 326/22/7-13, нормативну грошову оцінку земель станом на 01.01.2013 за 2012 рік необхідно індексувати на коефіцієнт, що дорівнює 1,0 який відповідно до пункту 289.2 статті 289 Податкового кодексу України розраховано, виходячи з індексу споживчих цін за 2012 рік - 99,8%. Нормативно грошова оцінка земельної ділянки в 2013 році складає 86617,11 грн. (86617,11 грн. х 1= 86617,11 грн..), орендна плата становить 7795,54 грн.( 86617,11 грн. х 9% = 7795,54 грн.)

Відповідно до ОСОБА_3 Державного агентства земельних ресурсів України від 10.01.2014 р. № 12-28-0.22-95/2-14, нормативну грошову оцінку земель станом на 01.01.2014 за 2013 рік необхідно індексувати на коефіцієнт, що дорівнює 1,0 який відповідно до пункту 289.2 статті 289 Податкового кодексу України розраховано виходячи з індексу споживчих цін за 2013 рік - 100,5%. Нормативно грошова оцінка земельної ділянки в 2014 році складає 86617,11 грн. (86617,11 грн. х 1= 86617,11 грн.), орендна плата становить 7795,54 грн.( 86617,11 грн. х 9% = 7795,54 грн.)

Відповідно до ОСОБА_3 Державного агентства земельних ресурсів України від 14.01. 2015 р № 6-28-0,22-215/2-15, нормативну грошову оцінку земель станом на 01.01.2015 за 2014 рік необхідно індексувати на коефіцієнт, що дорівнює 1,249, який відповідно до пункту 289.2 статті 289 Податкового кодексу України розраховано, виходячи з індексу споживчих цін за 2014 рік - 124,9 %. Таким чином, в 2015 році нормативно грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнту індексації 1,249, складає 108184,77 грн. (86617,11 грн. х 1,249 = 108184,77 грн.), орендна плата становить 9736,63 грн. (108184,77 грн. х 9% = 9736,63 грн.).

Відповідно до ОСОБА_3 від 11.01.2016 року №28-0.22-201/2-16 нормативну грошову оцінку земель станом на 01.01.2016 за 2015 рік необхідно індексувати на коефіцієнт, що дорівнює 1,2 який відповідно до пункту 289.2 статті 289 Податкового кодексу України розраховано виходячи з індексу споживчих цін за 2015 рік - 120,0%. Таким чином, в 2016 році нормативно грошова оцінка земельної ділянки з урахуванням коефіцієнту індексації 1,2 складає 129821,72 грн. (108184,77 грн. х 1,2 = 129821,72 грн.), орендна плата становить 11683,95 грн. (129821,72 грн. х 9% = 11683,95 грн.).

Однак відповідач порушив свої зобов'язання щодо повноти та своєчасності розрахунку за користування земельною ділянкою в 2013-2016 роках та відповідно нехтує положеннями зазначеними в пунктах 4.1., 4.2., 4.3., 10.4.5 договору оренди землі, які є його істотною умовою.

Фактично, на протязі 2014-2015 років відповідач здійснював виплату орендної плати в розмірі вказаному в договорі в сумі 4439,57 грн., а в 2016 році - 11400 грн

В судовому засіданні доведено порушення відповідачем своїх зобов'язань щодо повноти та своєчасності розрахунку за користування земельною ділянкою в 2014-2016 роках зазначених в пунктах 4.1., 4.2., 4.3., 10.4.5 договору оренди землі, які є його істотною умовою, внаслідок чого загальний розмір заборгованості по виплаті орендної плати за користування земельною ділянкою позивача, за 2014-2016 роки, складає 8936,98 грн., що не заперечується відповідачем.

Статтею 625 ЦК України встановлено відповідальність за порушення грошового зобов'язання. Так, ч. 1 цієї статті визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. У ч. 2 зазначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Приписи ст. 625 ЦК про розмір процентів, що підлягають стягненню за порушення грошового зобов'язання, є диспозитивними та застосовуються, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, три проценти річних від простроченої суми за весь час прострочення застосовуються у випадку, якщо сторони в договорі не передбачили іншого розміру процентів річних.

За змістом ч. 2 ст. 625 ЦК нарахування інфляційних витрат на суму боргу та трьох процентів річних входять до складу грошового зобов'язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові (постанови Верховного Суду України від 6 червня 2012 р. у справі № 6-49цс12, від 24 жовтня 2011 р. у справі № 6-38цс11). Отже, проценти, передбачені ст. 625 ЦК, не є штрафними санкціями (постанова Верховного Суду України від 17 жовтня 2011 р. у справі 6-42цс11).

Слід враховувати, що, попри подібність правової природи ч. 3 ст. 549 ЦК (щодо сплати пені) та ст. 625 цього Кодексу (щодо сплати трьох процентів річних), які в обох випадках застосовуються як відповідальність за порушення грошового зобов'язання, ці правові норми є різними за своєю правовою природою.

Таким чином твердження відповідача, що у разі застосування судом вимог ст. 625 ЦК України, товариство буде нести подвійну відповідальність за неналежне виконання умов договору оренди земельної ділянки, є безпідставним.

Суд вважає за можливе застосувати вимоги ч.2 ст. 625 ЦК України та стягнути з відповідача індекс інфляції та 3% річних. Так, у зв'язку з несвоєчасним виконання грошових зобов'язань відповідач повинен сплатити позивачу:

- по заборгованості за 2014 рік - 3% річних за два роки в сумі 201,36 грн. (3355,97 х 3% х 2 роки = 201,36);

- по заборгованості за 2015 рік - 3% річних за один рік в сумі 158,91 грн. (5297,06 х 3% х 1 рік = 158,91).

- по заборгованості за 2014 рік знецінення боргу в зв'язку з інфляцією (індекс інфляції за 2015 рік становить 143,3%, за 2016 рік 112,4%) складає 1869,28 грн. (3355,97 х(143,3%+112,4%) -3355,97 = 1869,28);

- по заборгованості за 2015 рік знецінення боргу в зв'язку з інфляцією (індекс інфляції за 2016 рік 112,4%) становить 656,84 грн. (5297,06 х112,4%) -5297,06= 656,84).

Отже заборгованість з врахуванням 3% річних та індексу інфляції за час прострочення становить: за 2014 рік - 5426,60 грн. ; за 2015 рік - 6112,81 грн.

Таким чином, з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість з виплати орендної плати з урахуванням індексу інфляції та 3% річних в сумі 11823,36 грн.

Статтею 629 Цивільного кодексу України встановлює, що договір є обов'язковим для виконання сторонами, а згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання мають виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно ст. 96 Земельного кодексу України землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати орендну плату за користування землею. Ця норма кореспондується відповідно зі ст. Закону України "Про оренду землі", яка передбачає, що орендодавець землі має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати. Зазначені принципи земельного законодавства відображені і в договорі оренди землі, а саме в п. 10.1.1 та п. 10.4.5.

Відповідно до ст. 21 Закону України "Про оренду землі" орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Але, незважаючи на приписи чинного законодавства України та на положення договору оренди, відповідач щороку грубо порушує його умови. На момент пред'явлення позову зобов'язання відповідача в частині своєчасності та повноти проведення розрахунків є не виконаним.

Згідно із ст. 13 Закону України "Про оренду землі" договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За змістом ст. 21 цього Закону розмір, форма і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов'язків, передбачених статтями 24, 25 цього Закону та умовами договору, а також на підставах, визначених ЗК України та іншими законами України.

За правилами п. д ч. 1ст. 141 ЗК України підставою для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати.

В правовій позиції, викладеній в постанові від 12 грудня 2012 року по справі №6-146цс12, Верховний Суд України зробив висновок, відповідно до якого розірвання договору оренди землі можливе лише в разі систематичної несплати орендної плати, разове порушення умов договору у цій частині не є підставою для його розірвання.

Оскільки в судовому засіданні доведено, що відповідач на протязі 2014-2016 років грубо порушував умови договору оренди земельної ділянки, тому договір оренди підлягає розірванню.

Керуючись ст.ст. 629, 651, 653, 792 ЦК України, ст.ст. 93, 96, 141 ЗК України , ст.ст. 1, 13, 21, 24, 25, 31, 32, 34 Закону України "Про оренду землі", ст.ст. 3, 10, 15, 57-60, 208, 209, 212-215 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити повністю.

Договір оренди земельної ділянки, укладений 3 березня 2011 року між ОСОБА_1 та Закритим акціонерним товариством Поділля правонаступником якого в процесі реорганізації є Товариство з обмеженою відповідальністю Поділля Агроінвест , зареєстрований у відділі Держкомзему у Хмільницькому районі Вінницької за № 052480004001951 - розірвати.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Поділля Агроінвест (код ЄДРПОУ 30807151) на користь ОСОБА_1 заборгованість по виплаті орендної плати в розмірі 11823,36 грн. (Одинадцять тисяч вісімсот двадцять три гривні, 36 коп.) з яких: заборгованість по орендній платі - 8936,98 грн., 3% річних - 360,27 грн., індекс інфляції - 2526,11 грн та судовий збір в сумі 1280 грн.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Вінницької області шляхом подачі апеляційної скарги через Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області протягом 10 днів з дня його проголошення, а особами, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Робак М. В.