Рішення

від 29.03.2017 по справі 742/708/17

ПРИЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Провадження № 2/742/511/17

Єдиний унікальний № 742/708/17

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2017 року

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі: головуючого судді Білокур В.І., секретаря Сірій І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Прилуки цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Приватного підприємства Солді-М , Приватного підприємства Інтера-С про захист прав споживачів, визнання правочинів недійсними та застосування реституції, -

ВСТАНОВИВ:

06 березня 2015 року ОСОБА_1 звернувся до суду з зазначеним позовом до відповідачів вказуючи на те, що 04 лютого 2017 року між ним ОСОБА_1 (далі - Позивач, Учасник, Замовник) та Приватним підприємством Солді-М (далі - Відповідач 1, Виконавець 1), в особі менеджера, ОСОБА_2, було укладено Договір № 0001 (далі - перший Договір про надання послуг та про участь згідно з Умовами № 0001). За першим Договором Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання здійснити наступні дії, спрямовані на отримання позики, на умовах Договору ПП Інтера-С та Додатків до нього, а саме: забезпечити оформлення Договору між ПП Інтера-С та Замовником; надавати інформаційно-консультативні, довідкові послуги з питань діяльності та подальшої участі Замовника, згідно з умовами Договору та Додатків до нього. Оплата послуг даного Договору становить 15 750,00 грн.

За умовами п.1.1. другого Договору № 0001 від 04.02.2017 року між ОСОБА_1 (далі - Позивач, Учасник, Замовник) та Приватним підприємством Інтера-С (далі- Відповідач 2, Виконавець 2), в особі менеджера, ОСОБА_2, Підприємство, зобов'язується вчинити від його імені певні дії, спрямовані на надання безвідсоткової позики, зазначеної у Додатку № 1 до даного Договору, на підставі ст.1046, 1048 ЦК України на умовах діяльності, надалі за текстом Умови, що містяться в Додатку № 2 до даного Договору, який є невід'ємною частиною цього Договору.

Дії (послуги), які є предметом Договору, надаються шляхом реєстрації Контрагента згідно з Умовами Участі, метою є надання безвідсоткової позики, зазначеної у Додатку № 1 до Договору.

Відповідно до Додатку № 1 до Договору метою укладення оспорюваного Договору є придбання позики на суму 150000,00 грн.

З метою отримання позики в 150000,00 грн., Позивач здійснив оплату на загальну суму 15 750,00 грн., а саме: по першому Договору № 0001 про надання послуг та про участь згідно з Умовами, що підтверджується квитанціями.

Позивач вважає, що укладені 04.02.2017 року перший і другий Договори № 0001, були укладені під впливом обману та із застосуванням нечесної підприємницької практики, зокрема, вважає, що він отримав не чітку, неправдиву інформацію стосовно оспорюваного Договору, дії Відповідача є забороненими та порушують ст. 19 Закону України Про захист прав споживачів , оскільки Законом забороняється нечесна підприємницька практика, яка виключає будь-яку діяльність, що вводить в оману споживача; забороняється експлуатація та розвиток пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції. ОСОБА_1 зазначає, що при умові належного роз'яснення йому усіх умов та наслідків даного Договору, він не погодився б на його укладення.

Позивач вважає укладені Договори є такими, що не відповідають чинному законодавству України, грубо порушують його права як споживача послуг та як громадянина України, Договори не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними та не відповідають внутрішній волі Позивача на момент укладення Договорів та на даний час, а тому, позивач і просить суд визнати недійсними з моменту вчинення обидва Договори від 04.02.2017 та стягнути на його користь з ПП Інтера-С 15 750,00 грн., як незаконно отримані за наслідками укладення першого Договору №0001 від 04.02.2017.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 подав заяву про розгляд справи у його відсутності, позовні вимоги підтримує повністю, не заперечує проти заочного розгляду справи.

Представники відповідачів ПП Солді-М та ПП Інтера-С в судове засідання не з»явилися, при цьому не повідомили причин своєї неявки та не подали своїх пояснень чи заперечень проти позову, хоча про день та час судових засідань обидва відповідачі були належним чином повідомлені, а тому, відповідно до вимог ст.169ч.4 ЦПК України суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановлює заочне рішення за правилами Гл.8 ЦПК України).

Вислухавши пояснення учасників судового розгляду та дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку задовольнити позов, з таких підстав.

Як вбачається з наданих позивачем копій оскаржуваних договорів, суд встановив, що 04.02.2017 між ОСОБА_1 (Замовник) та ПП Солді-М (Виконавець) укладено Договір № 0001 про надання послуг та про участь згідно з Умовами (а.с.8). За цим договором Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе зобов'язання здійснити наступні дії, спрямовані на отримання позики, на умовах Договору ПП Інтера-С та Додатків до нього, а саме: забезпечити оформлення Договору між ПП Інтера-С та Замовником; надавати інформаційно-консультативні, довідкові послуги з питань діяльності та подальшої участі Замовника, згідно з умовами Договору та Додатків до нього. Оплата послуг даного Договору становить 15750,00 грн.

Того-ж дня, 04.02.2017 між ОСОБА_1 та ПП Інтера-С було укладено другий Договір № 0001, згідно п.1.1. якого ПП Інтера-С зобов'язується вчинити від імені ОСОБА_1 певні дії, спрямовані на надання безвідсоткової позики, зазначеної у Додатку № 1 до даного Договору, на підставі ст.1046, 1048 ЦК України на умовах діяльності, надалі за текстом Умови, що містяться в Додатку № 2 до даного Договору, який є невід'ємною частиною цього Договору. Дії (послуги), які є предметом Договору, надаються шляхом реєстрації Контрагента згідно з Умовами Участі, метою є надання безвідсоткової позики, зазначеної у Додатку № 1 до Договору на суму 150000,00 грн. (а.с.9,10-11).

Як вбачається з копії квитанції ПАТ КБ «Приватбанк» від 04.02.2017, позивач ОСОБА_1 з метою отримання позики в 150000,00 грн., здійснив оплату в сумі 15750,00 грн. на користь відповідача №1 ПП Солді-М по першому Договору № 0001 про надання послуг та про участь згідно з Умовами (а.с.15).

Суд вважає обгрунтованими доводи позивача про те, що укладені 04.02.2017 перший і другий Договори № 0001, були укладені під впливом обману та із застосуванням нечесної підприємницької практики, зокрема, позивач ОСОБА_1 отримав не чітку, неправдиву інформацію стосовно оспорюваних Договорів, дії Відповідача є забороненими та порушують ст. 19 Закону України Про захист прав споживачів , оскільки Законом забороняється нечесна підприємницька практика, яка виключає будь-яку діяльність, що вводить в оману споживача; забороняється експлуатація та розвиток пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції. ОСОБА_1 зазначає, що при умові належного роз'яснення йому усіх умов та наслідків даного Договору, він не погодився б на його укладення.

Отже, суд вважає укладені 04.02.2017 перший і другий Договори № 0001 такими, що не відповідають чинному законодавству України, грубо порушують права позивача ОСОБА_1 як споживача послуг та як громадянина України, ці Договори не спрямовані на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ними та не відповідають внутрішній волі позивача на момент укладення Договорів та на даний час. Тому, суд приходить до висновку визнати недійсними з моменту вчинення обидва Договори від 04.02.2017 та стягнути на користь позивача з відповідача №1 ПП Солді-М - 15750,00 грн., як такі, що незаконно отримані останнім за наслідками укладення першого Договору №0001 від 04.02.2017, з наступних підстав.

Відповідно до ст. 42 Конституції України держава захищає права споживачів, здійснює контроль за якістю і безпечністю продукції та усіх видів послуг і робіт, сприяє діяльності громадських організацій споживачів.

Згідно із ст. 6, ч. 2 ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. У договорах за участю фізичної особи - споживача враховуються вимоги законодавства про захист прав споживачів.

Відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності регулює Закон України Про захист прав споживачів , яким встановлено права споживачів, а також визначено механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів. Таким чином, правовідносини, які виникли між позивачем та відповідачами на підставі спірних Договорів № 0001 від 04.02.2017 регулюються і Законом про захист прав споживачів.

Відповідно до частини 6 статті 19 цього Закону правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

Згідно умов оспорюваного другого Договору випливає, що його предметом є дії відповідача ПП Інтера-С спрямовані на надання позивачу ОСОБА_1 безвідсоткової позики, зазначеної у Додатку № 1, однак, з аналізу інших умов Договору слідує, що відповідач не надає позик, а формує реєстр учасників, які за рахунок власних внесків формують фонди групи. Після цього здійснюється захід по розподілу грошового фонду на одержання позики або придбання товару.

Таким чином, Відповідач, відповідно до умов другого Договору формує реєстр учасників програми за рахунок сплати щомісячних загальних внесків, сплачених учасниками програми, тобто за кошти учасників самої програми, здійснюється формування фонду даної програми. Крім того, з фонду програми формується Фонд реєстру, який призначений для витрачання на користь учасників коштів і знаходиться на спеціальних рахунках Відповідача в банківських установах. Відповідач організовує Захід з розподілу грошового фонду, який проводиться не рідше одного разу на два місяці, коли фонд учасників є достатнім . При цьому, Рішення про надання безвідсоткової позики надається не всім учасникам програми, а лише тим, які мають найбільшу кількість проплат (платежів). Отже, розподіл Фонду учасників проходиться по пірамідальній схемі, що порушує вимоги п. 7 ст. 19 Закону України Про захист прав споживачів , коли один учасник програми за свої власні кошти без інвестування коштів Відповідача, оплачує іншому учаснику програми безвідсоткову позику. При цьому надання одному учаснику програми безвідсоткової позики є компенсацією за рахунок інших учасників програми.

Відповідно до п. 2 ч.1, п. 7 ч. 3, ч. 6 ст. 19 Закону України Про захист прав споживачів забороняється нечесна підприємницька практика, яка включає будь-яку діяльність, що вводить споживача в оману або є агресивною, а також забороняється, як таке, що вводить в оману утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення індііих споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції.

Відповідно до ч. 5 ст. 19 вищевказаного Закону, правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики є недійсними. Таким чином, указаний Закон установив недійсність правочинів, здійснених із використанням нечесної підприємницької діяльності, яка полягає, зокрема у введенні в оману споживачів шляхом залучення їхніх коштів з метою реалізації діяльності пірамідальної схеми.

Таким чином, указаний Закон установив недійсність правочинів, здійснених із використанням нечесної підприємницької діяльності, яка полягає, зокрема, у введенні в оману споживачів шляхом залучення їхніх коштів із метою реалізації діяльності пірамідальної схеми.

Вищевикладене підтверджується правовими позиціями Верховного Суду України, викладених у Постанові від 23.05.2012 у справі № 6-35цс12, та Постанові від 27.03.2013 у справі № 6-22ц13.

Крім того, суд вбачає, що у даних правовідносинах сторін, послуги які по другому Договору пропонує ПП Інтера-С підпадають під категорію фінансових послуг, оскільки здійснювало свою діяльність як фінансова установа, а тому повинно було отримати відповідний дозвіл (ліцензію).

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 34 Закону про фінансові послуги діяльність з надання будь-яких фінансових послуг, що передбачають пряме або опосередковане залучення фінансових активів від фізичних осіб, може здійснюватись лише фінансовими установами після отримання відповідної ліцензії. Статтею 227 ЦК України визначено, що правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.

Суду-ж не надано даних про те, що відповідачем ПП Інтера-С на час укладення оспорюваних договорів від 04.02.2017 було отримано такий дозвіл (ліцензія), а тому, відповідно до ч. 1 ст. 227 ЦК України правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.

Суд, задовольняючи позов у повному обсязі, керується також положеннями ст.ст. 203, 215 Цивільного Кодексу України про те, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі, правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним. Частиною 3 ст. 215 ЦК України визначено, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Отже, суд висновує, що оспорювані позивачем правочини не відповідають чинному законодавству України, внутрішній волі позивача та не спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним, вчинений з введенням в оману позивача щодо істотних умов, та дає законні підстави для визнання їх недійсними.

Таким чином, на підставі вищевикладеного та згідно ч.1 ст.216 ЦК України, недійсний правочин не створює юридичних наслідків крім тих, що пов'язані з його недійсністю. У разі недійсності правочину кожна із сторін зобов'язана повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину. Враховуючи вищевказану норму, суд, визнаючи недійсними обидва вищеназвані договори, вважає необхідним стягнути з відповідача ПП Солді-М на користь позивача ОСОБА_1 незаконно отримані кошти у сумі 15750,00 грн..

Відповідно до ст. 88 ЦПК України, ч.3 ст.6 Закону України "Про судовий збір" (позовна заява має одночасно майновий і немайновий характер), необхідно стягнути на користь держави судовий збір з відповідача ПП Солді-М у розмірі 1280 грн., з відповідача ПП Інтера-С у розмірі 640 грн..

Керуючись ст.ст. 10, 15, 59, 60, 61, 88, 213- 215, 294 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 - задовольнити.

Визнати недійсним з моменту вчинення Договір № 0001 від 04.02.2017, укладений між ОСОБА_1 та Приватним підприємством Солді-М .

Стягнути з Приватного підприємства Солді-М , адреса: 21029, м.Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, буд122, офіс 411, Код ЄДРПОУ 41030005, п/р 26006641900700 в ПАТ «УкрСиббанк» , МФО 351005, на користь ОСОБА_1, ідентифікаційний номер 24702392, грошові кошти у розмірі - 15750 (п»ятнадцять тисяч сімсот п»ятдесят) гривень.

Визнати недійсним з моменту вчинення Договір № 0001 від 04.02.2017, укладений між ОСОБА_1 та Приватним підприємством Інтера-С .

Стягнути з Приватного підприємства Солді-М , адреса: 21029, м.Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, буд122, офіс 411, Код ЄДРПОУ 41030005, п/р 26006641900700 в ПАТ «УкрСиббанк» , МФО 351005, на користь держави - 1280 (одна тисяча двісті вісімдесят) гривень судового збору.

Стягнути з Приватного підприємства Інтера-С ,адреса: 21029, м.Вінниця, вул. Хмельницьке шосе, буд122, офіс 411, Код ЄДРПОУ 41029953, п/р 26002641039200 в ПАТ «УкрСиббанк» , МФО 351005, на користь держави - 640 (шістсот сорок) гривень судового збору.

Копію рішення суду направити відповідачам ПП Солді-М та ПП Інтера-С рекомендованим листом із повідомленням не пізніше 5-ти днів з дня його проголошення.

Відповідачі протягом десяти днів з дня отримання копії даного рішення можуть подати письмову заяву про перегляд заочного рішення Прилуцьким міськрайонним судом Чернігівської області.

Позивач має право оскаржити дане рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України, тобто подати апеляційну скаргу до Апеляційного суду Чернігівської області, через Прилуцький міськрайонний суд, протягом 10 днів з дня його проголошення.

Головуючий суддя В.І.Білокур