УКРАЇНА
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 212/2490/16-ц 22-ц/774/400/К/17
Справа 212/2490/16-ц Головуючий у 1 інстанції
Провадження 22-ц/774/400/К/17 ОСОБА_1
Категорія 59 (4) Доповідач Барильська А.П.
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 березня 2017 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді - Барильської А.П.,
суддів - Бондар Я.М., Зубакової В.П.,
із секретарем - Гладиш К.І.,
за участю: представника позивача ОСОБА_2 профспілкової організації Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів державного підприємства Криворізька теплоцентраль - ОСОБА_3,
представника третьої особи Криворізької міської організації Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів - ОСОБА_4,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі апеляційну скаргу державного підприємства Криворізька теплоцентраль (у теперішній час Публічне акціонерне товариство Криворізька теплоцентраль ) на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 24 листопада 2016 року у справі за позовом ОСОБА_2 профспілкової організації Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів державного підприємства Криворізька теплоцентраль до державного підприємства Криворізька теплоцентраль (у теперішній час Публічне акціонерне товариство Криворізька теплоцентраль ) третя особа - Криворізька міська організація Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
В С Т А Н О В И Л А:
У квітні 2016 року ОСОБА_2 профспілкова організація Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів державного підприємства Криворізька теплоцентраль (далі - ВП НВФ ДП Криворізька теплоцентраль ) звернулась до суду із зазначеним позовом, який у подальшому уточнила, в обґрунтування якого зазначила, що діє на підприємстві відповідача ДП Криворізька теплоцентраль з 15.12.2014 року та згідно з положеннями ст. 44 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності та ст. 250 КЗпП України, та пункту 12.9 колективного договору ДП Криворізька теплоцентраль має право на перерахування коштів на зазначені потреби в розмірі не менше ніж 0,3% від фонду оплати праці працівників - членів ВП НВФ ДП Криворізька теплоцентраль .
Однак, відповідач відмовив у перерахуванні коштів на рахунок профспілки на проведення культурно-масової, фізкультурної та оздоровчої роботи. Вважаючи таку відмову протиправною, позивач просив суд зобов'язати відповідача зробити перерахунок грошових коштів на культурно - масову, фізкультурну та оздоровчу роботу з розрахунку не менше ніж 0,3% від фонду оплати праці працівників - членів ВП НВФ ДП Криворізька теплоцентраль за період з 01.04.2015 року до ухвалення рішення по справі. Зобов'язати відповідача з моменту прийняття рішення перераховувати виділені грошові кошти на культурно - масову, фізкультурну та оздоровчу роботу у вказаному розмірі відповідно до ст. 44 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності , ст. 250 КЗпП України та пункту 12.9 колективного договору ДП Криворізька теплоцентраль
Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 24 листопада 2016 року позов задоволено частково.
Визнано дії ДП Криворізька теплоцентраль відносно відмови ОСОБА_2 профспілковій організації Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів ДП Криворізька теплоцентраль у перерахування на її рахунковий рахунок з 01 квітня 2015 року грошових коштів на культурно-масову, фізкультурну та оздоровчу роботу у розмірі 0,3 % від фонду оплати праці працівників-членів первинної профспілкової організації Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів ДП Криворізька теплоцентраль відповідно до ст. 250 КЗпП України, ст. 44 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності та пункту 12.9 колективного договору Державного підприємства Криворізька теплоцентраль протиправними.
Зобов'язано ДП Криворізька теплоцентраль перерахувати з 01 квітня 2015 року грошові кошти на культурно-масову, фізкультурну та оздоровчу роботу, згідно до ст. 250 КЗпП України, ст. 44 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності та пункту 12.9 колективного договору Державного підприємства Криворізька теплоцентраль з розрахунку не менше ніж 0,3% від фонду оплати праці працівників - членів первинної профспілкової організації Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів ДП Криворізька теплоцентраль на рахунковий рахунок Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів ДП Криворізька теплоцентраль та здійснити виплату заборгованості.
Стягнуто з ДП Криворізька теплоцентраль на користь Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів ДП Криворізька теплоцентраль судовий збір в сумі 1378 грн.
В апеляційній скарзі відповідач ДП Криворізька теплоцентраль , (у теперішній час Публічне акціонерне товариство Криворізька теплоцентраль ) ставить питання про скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального законодавства.
Зокрема, апелянт вважає, що судом не взято до уваги, що між сторонами виник спір про право Профспілки на реалізацію господарчого забезпечення своєї діяльності, як неприбуткової громадської організації, що підвідомчий господарському суду. Судом не взято до уваги, що на підприємстві відповідача діє дві профспілкові організації. Відповідач здійснює перерахування первинній профспілковій організації ДП Криворізька теплоцентраль грошових коштів у розмірі 0,3% фонду оплати праці на культурно-масові, фізкультурні та оздоровчі роботи.
Відповідач зазначає, що обов'язок по відрахуванню грошових коштів на культурно-масову, фізкультурну та оздоровчу роботу у відповідача виникає лише після укладання колективного договору між власником або уповноваженим ним органом та первинною профспілковою організацією, в якому визначається порядок та умови перерахування коштів, що позивачем дотримано не було.
Судом не взято до уваги, що позивачем не надано доказів, на підтвердження бажання представляти інтереси членів своєї профспілкової організації: відсутні пропозиції щодо ініціювання укладання колективного договору, яким не визначено обов'язку відповідача та його обсяг перед позивачем, відсутні докази ініціювання створення спільного представницького органу чи досягнення домовленості з діючою профспілковою організацією щодо обсягів здійснюваний масових культурних та оздоровчих заходів.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах позовних вимог та доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено та вбачається із матеріалів справи, що згідно виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців,на Державному підприємстві Криворізька теплоцентраль діє первинна профспілкова організація Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів ДП Криворізька теплоцентраль , яка створена 15.12.2014 року на підставі ст. 16 Закону України Про професійні спілки та гарантії їх діяльності та статуту Профспілки, та внесена 20.02.2015р. до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ідентифікаційний код юридичної особи 39651928. На підприємстві відповідача також діє первинна профспілкова організація ДП Криворізька теплоцентраль .
Згідно п. 12.9 колективного договору, укладеного між адміністрацією ДП Криворізька теплоцентраль , від імені роботодавця та первинною профспілковою організацією ДП Криворізька теплоцентраль від імені трудового колективу, передбачено зобов'язання роботодавця щомісячно відраховувати профспілковому комітету кошти на проведення культурно-масової, фізкультурної спортивно-оздоровчої роботи у розмірі не менше ніж 0,3% від фонду оплати праці, які перераховуються на рахунок первинної профспілкової організації ДП Криворізька теплоцентраль .
Звертаючись до суду з позовом, первинна профспілкова організація Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів державного підприємства Криворізька теплоцентраль посилалася на те, що діє на підприємстві відповідача з 15.12.2014 року та згідно з положеннями ст. 44 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності та ст. 250 КЗпП України, та пункту 12.9 Колективного договору ДП Криворізька теплоцентраль має право на перерахування коштів на проведення культурно-масової, фізкультурної та оздоровчої роботи в розмірі не менше ніж 0,3% від фонду оплати праці працівників - членів ВП НВФ ДП Криворізька теплоцентраль . Однак, відповідач відмовив у перерахуванні коштів на рахунок профспілки .
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції дійшов висновку, що відповідачем не виконуються зобов'язання в частині перерахування членських внесків другій профспілковій організації, а саме позивачу, що діє на підприємстві відповідача.
Однак, колегія суддів не може у повному обсязі погодитися із висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.
Згідно із ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Згідно вимог ст. 214 ЦПК України - під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати.
Проте, рішення суду першої інстанції не відповідає зазначеним вище вимогам.
Між сторонами виникли правовідносини, щодо діяльності декількох профспілкових організацій на підприємстві відповідача та порядку перерахування членських внесків профспілковій організації позивача, що діє на підприємстві відповідача.
Згідно із ст. 246 КЗпП України первинні профспілкові організації на підприємствах, в установах, організаціях та їх структурних підрозділах представляють інтереси своїх членів і захищають їх трудові, соціально-економічні права та інтереси.
ОСОБА_2 профспілкові організації здійснюють свої повноваження через утворені відповідно до статуту (положення) виборні органи, а в організаціях, де виборні органи не утворюються, - через профспілкового представника, уповноваженого згідно із статутом на представництво інтересів членів професійної спілки, який діє в межах прав, наданих Законом України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності та статутом професійної спілки.
У разі, якщо на підприємстві, в установі, організації діє кілька первинних профспілкових організацій, представництво колективних інтересів працівників підприємства, установи, організації щодо укладення колективного договору здійснюється об'єднаним представницьким органом у порядку, визначеному частиною другою статті 12 цього Кодексу.
Частина 2 ст.12 КЗпП України та ч. 2 ст. 37 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності , передбачає, що якщо на підприємстві, в установі організації діє кілька первинних профспілкових організацій, представництво колективних інтересів працівників підприємства, установи або організації щодо укладання колективного договору здійснюється об'єднаним представницьким органом, який утворюється цими первинними профспілковими організаціями, за ініціативою будь-якої із них. У цьому випадку кожна профспілкова організація має визначитися щодо своїх конкретних зобов'язань за колективним договором та відповідальності за їх невиконання. Представницький орган утворюється на засадах пропорційного представництва. ОСОБА_2 профспілкова організація, що відмовилася від участі в представницьком органі, позбавляється права представляти інтереси найманих представників при підписанні колективного договору.
Стаття 8 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності , з метою виконання своїх статутних завдань профспілки, їх організації (якщо це передбачено статутом) мають право на добровільних засадах створювати об'єднання (ради, федерації, конфедерації тощо) за галузевою, територіальною або іншою ознакою, а також входити до складу об'єднань та вільно виходити з них.
Згідно ст. 3 Закону України Про колективні договори і угоди , колективний договір укладається між власником або уповноваженим ним органом з одної сторони і однією або кількома профспілками.
Згідно ст. 4 Закону України Про колективні договори і угоди , за наявності на підприємстві кількох профспілок чи їх об'єднань або інших уповноважених трудовими колективами на представництво органів вони повинні сформувати спільний представницький орган для ведення переговорів і укладення колективного договору.
Відповідно до ч.1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Згідно ч.3 ст. 10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Як вбачається із матеріалів справи, позивачем не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження звернення до діючої на підприємстві відповідача первинної профспілкової організації для утворення спільного представницького органу для ведення переговорів і укладення колективного договору .
Згідно ст. 5 Закону України Про колективні договори і угоди , умови колективних договорів і угод, укладених відповідно до чинного законодавства, є обов'язковими для підприємств, на які вони поширюються, та сторін, які їх уклали.
Як вбачається із матеріалів справи, згідно Колективного договору, укладеного між адміністрацією ДП Криворізька теплоцентраль та первинною профспілковою організацією ДП Криворізька теплоцентраль на 2016-2018 рр., адміністрація відповідача жодних обов'язків, передбачених п.9.12 Колективного договору перед позивачем ВП НВФ ДП Криворізька теплолцентраль не приймала. Позивач не був стороною даного договору. У передбаченому законом порядку позивачем не сформовано спільний представницький орган для ведення переговорів і укладення колективного договору.
У зв'язку з чим, колегія суддів вважає, висновок суду першої інстанції про те, що позивач, як сторона Колективного договору, згідно п. 12.9 Колективного договору та відповідно до вимог ст. 9 Закону України Про колективні договори і угоди , ст. 10 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності має таке ж саме право, як і інші профспілкові організації діючі на підприємстві відповідача, на отримання від Відповідача коштів на проведення культурно-масової, фізкультурної, спортивно-оздоровчої роботи, роботи з дітьми у розмірі не менше ніж 0,3% від фонду оплати праці працівників - членів первинної профспілкової організації, є помилковим.
Відповідно до ст. 42 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності за наявності письмових заяв працівників, які є членами профспілки, роботодавець щомісячно і безоплатно утримує із заробітної плати та перераховує на рахунок профспілки членські профспілкові внески працівників відповідно до укладеного колективного договору чи окремої угоди в терміни, визначені цим договором. Роботодавець не має права затримувати перерахування зазначених коштів.
Статтею 44 зазначеного Закону передбачено обов'язок роботодавця відраховувати кошти первинним профспілковим організаціям на культурно - масову, фізкультурну і оздоровчу роботу у розмірах, передбачених колективним договором та угодами, але не менше ніж 0,3 % фонду оплати праці.
Як вбачається із матеріалів справи, згідно листа відповідача на адресу позивача останньому запропоновано вчинити дії щодо досягнення домовленості між профспілковими організаціями, що діють на підприємстві відповідача щодо порядку відрахування і розподілу коштів, а також внесення відповідних змін до колективного договору, що діє на підприємстві. Однак, позивачем не надано доказів на підтвердження вчинення ним дій щодо формування спільного представницького органу для ведення переговорів і укладення колективного договору.
Посилання позивача у суді апеляційної інстанції на звернення позивача до відповідача з листом від 26 квітня 2016 року про приєднання представника позивача до підписання Колективного договору на 2016-2018 роки, колегія суддів не може взяти до уваги, оскільки вищезазначені норми Закону не передбачають можливості приєднання профспілок до колективного договору, а, зокрема, ст. 10 Закону України Про колективні договори і угоди , передбачає, що будь-яка із сторін не раніш як за три місяці до закінчення строку дії колективного договору, угоди або у строки, визначені цими документами, письмово повідомляє інші сторони про початок переговорів. Друга сторона протягом семи днів повинна розпочати переговори. Порядок ведення переговорів з питань розробки, укладення або внесення змін до колективного договору, угоди визначається сторонами і оформляється відповідним протоколом. Однак, позивачем не дотримано зазначеного порядку щодо участі в укладанні колективного договору, а також не дотримано порядку щодо внесення змін до колективного договору.
На час розгляду справи вищезазначений Колективний договір є діючим та дійсним, зміни та доповнення в нього, передбачені ст. 14 ЗУ Про колективні договори і угоди , не вносилися.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що висновок суду щодо визнання дії Державного підприємства Криворізька теплоцентраль відносно відмови ОСОБА_2 профспілковій організації Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів Державного підприємства Криворізька теплоцентраль у перерахуванні на її рахунковий рахунок з 01 квітня 2015 року грошових коштів на культурно масову, фізкультурну та оздоровчу роботу розмірі не менше 0,3 % від фонду оплати праці працівників - членів первинної профспілкової організації Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів Державного підприємства Криворізька теплоцентраль - протиправними та зобов'язати перераховувати зазначені грошові кошти на рахунковий рахунок позивача та здійснити виплату заборгованості, є помилковим.
У зв'язку з чим, доводи апеляційної скарги про те, що обов'язок по відрахуванню грошових коштів на культурно-масову, фізкультурну та оздоровчу роботу у відповідача виникає лише після укладання колективного договору між власником або уповноваженим ним органом та первинною профспілковою організацією, в якому визначається порядок та умови перерахування коштів, що позивачем дотримано не було, та про те, що судом не взято до уваги, що позивачем не надано доказів, на підтвердження бажання представляти інтереси членів своєї профспілкової організації: відсутні пропозиції щодо ініціювання укладання колективного договору, яким не визначено обов'язку відповідача та його обсяг перед позивачем, відсутні докази ініціювання створення спільного представницького органу чи досягнення домовленості з діючою профспілковою організацією щодо обсягів здійснюваний масових культурних та оздоровчих заходів, на думку колегії суддів, заслуговують на увагу.
Доводи апеляційної скарги про те, що о між сторонами виник спір про право Профспілки на реалізацію господарчого забезпечення своєї діяльності, як неприбуткової громадської організації, що підвідомчий господарському суду, колегія суддів не може взяти до уваги, оскільки зазначений спір підвідомчий суду загальної юрисдикції, оскільки виник з приводу діяльності декількох профспілкових організацій на підприємстві відповідача та порядку перерахування членських внесків профспілковій організації позивача, що діє на підприємстві відповідача.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що позовні вимоги про визнання дій ДП Криворізька теплоцентраль відносно відмови ОСОБА_2 профспілковій організації Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів ДП Криворізька теплоцентраль у перерахування на її рахунковий рахунок з 01 квітня 2015 року грошових коштів на культурно-масову, фізкультурну та оздоровчу роботу у розмірі 0,3 % від фонду оплати праці працівників-членів первинної профспілкової організації Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів ДП Криворізька теплоцентраль відповідно до ст. 250 КЗпП України, ст. 44 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності та пункту 12.9 колективного договору Державного підприємства Криворізька теплоцентраль протиправними; зобов'язання ДП Криворізька теплоцентраль зробити перерахунок грошових коштів на культурно-масову, фізкультурну та оздоровчу роботу, згідно до ст. 250 КЗпП України, ст. 44 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності та пункту 12.9 колективного договору Державного підприємства Криворізька теплоцентраль з розрахунку не менше ніж 0,3% від фонду оплати праці працівників - членів первинної профспілкової організації Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів ДП Криворізька теплоцентраль за період починаючи з 01 квітня 2015 року і до ухвалення рішення по справ на рахунковий рахунок Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів ДП Криворізька теплоцентраль та здійснити виплату заборгованості за період з 012 квітня 2015 року по ухвалення рішення по справі; зобов'язання відповідача з моменту прийняття рішення по справі перераховувати виділена грошові кошти на культурно-масову. Фізкультурну та оздоровчу роботу, згідно ст. 250 КЗпП України, ст.. 44 Закону України Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності та пункту 12.9 Колективного договору ДП Криворізька теплоцентраль не менше ніж 0,3% від фонду оплати праці працівників та членів первинної профспілкової організації Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів ДП Криворізька теплоцентраль .
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим, апеляційна скарга підлягає задоволенню, а рішення суду - скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати, якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Тому, відповідно до вимог ч.5 ст.88 ЦПК України з позивача на користь відповідача підлягають стягненню суми судового збору сплаченого за розгляд справи в суді апеляційної інстанції в сумі 1515 грн., а також за розгляд справи в суді першої інстанції на користь держави у розмірі 1378 грн.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, ч.1 ст.309, 313- 314, 316 ЦПК України, колегія судів, -
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу державного підприємства Криворізька теплоцентраль (у теперішній час Публічне Акціонерне товариство Криворізька теплоцентраль ) - задовольнити.
Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 24 листопада 2016 року скасувати та ухвалити нове рішення.
В задоволенні позову ОСОБА_2 профспілкової організації Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів державного підприємства Криворізька теплоцентраль до державного підприємства Криворізька теплоцентраль (у теперішній час Публічне акціонерне товариство Криворізька теплоцентраль ) третя особа - Криворізька міська організація Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів, про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити
Стягнути з ОСОБА_2 профспілкової організації Всеукраїнської профспілки працівників науки, виробництва та фінансів ДП Криворізька теплоцентраль на користь Державного підприємства Криворізька теплоцентраль (у теперішній час Публічне акціонерне товариство Криворізька теплоцентраль ) сплачений судовий збір за розгляд апеляційної скарги в сумі 1515,80 грн. та на користь держави судовий збір у розмірі 1378 грн. за розгляд справи в суді першої інстанції.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий: А.П.Барильська
Судді: Я.М. Бондар
ОСОБА_5
Суд | Апеляційний суд Дніпропетровської області |
Дата ухвалення рішення | 22.03.2017 |
Оприлюднено | 03.04.2017 |
Номер документу | 65604136 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Синельников Євген Володимирович
Цивільне
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Штелик Світлана Павлівна
Цивільне
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Штелик Світлана Павлівна
Цивільне
Апеляційний суд Дніпропетровської області
Барильська А. П.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні