Ухвала

від 28.03.2017 по справі 338/363/17

БОГОРОДЧАНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

У Х В А Л А

Справа № 338/363/17

28.03.2017 смт.Богородчани

Слідчий суддя Богородчанського районного суду Івано-Франківської області ОСОБА_1 , розглянувши скаргу представника ТзОВ «Аванта ІФ» на постанову слідчого Богородчанського відділення поліції про відмову у задоволенні клопотання під час досудового розслідування,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_2 подав від імені ТзОВ «Аванта ІФ» до суду скаргу на постанову слідчого СВ Богородчанського ВП ГУНП в Івано-Франківській області ОСОБА_3 , якою відмовлено у задоволенні клопотання про вчинення окремих слідчих та процесуальних дій по кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР №12017090120000059 від 04.03.2017 року.

Вимоги скарги обґрунтував тим, що на підставі відношення ТзОВ «Аванта-ІФ» слідчим Богородчанського ВП ГУНП ОСОБА_3 було внесено відомості до ЄРДР за фактом привласнення адміністратором супермаркету «Колібріс №56», що в смт.Богородчани по вул. Шевченка, 49, готівкових коштів у сумі 175200 грн.

На його думку, як представника потерпілої організації є підстави вважати, що ОСОБА_4 та його цивільна дружина ОСОБА_5 можуть зберігати частину коштів, які були предметом злочину за місцем свого фактичного проживання чи реєстрації. Крім того, кошти могли бути зараховані на їх банківські рахунки, що відкриті у відділенні ПАТ «ПриватБанк». Тому, 07.03.2017 року подав до слідчого ОСОБА_3 клопотання про проведення обшуку у ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , а також просив встановити рух коштів по банківських рахунках вказаних осіб, що відкриті у ПАТ «ПриватБанк».

15.03.2017 року на адресу ТзОВ «Аванта-ІФ» надійшов лист та постанова від 09.03.2017 року, якою у задоволенні заявленого клопотання відмовлено. Вважає, що слідча, відмовляючи у задоволенні заявленого клопотання, не врахувала вимог ст. 234 КПК України і внаслідок не проведення обшуку у ОСОБА_4 з`явилась можливість сховати кошти та речові докази по справі. Крім того, не отримавши у встановленому порядку дозволу суду на розкриття банківської таємниці, що давала би змогу встановити рух коштів по рахунках ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , слідством втрачається можливість доказування по справі.

Відмову у задоволенні поданого клопотання вважає протиправною і просить скасувати постанову слідчого від 09.03.2017 року та зобов"язати слідчого вчинити необхідні процесуальні дії по проведенню обшуку у ОСОБА_4 та ОСОБА_5 та розкриття банківської таємниці про рух коштів по їх рахунках.

В судовому засіданні представник ТзОВ «Аванта-ІФ» подану скаргу підтримав.

Слідча ОСОБА_3 вимоги поданої скарги не визнала. Вказала, що необхідності у проведенні слідчих дій, про які просить представник потерпілої сторони немає. Пояснила, що досудовим розслідуванням на даний час встановлено, що ОСОБА_4 , як адміністратор супермаркету «Колібріс», формуючи фінансові звіти про виручку, маючи доступ до готівкових коштів, у період час з 15.02.2017 року по 03.03.2017 року дійсно заволодів грошима товариства на суму 175200 грн. В ході досудового розслідування також достеменно встановлено, що кошти, якими заволодів ОСОБА_4 , він вносив на рахунки не встановлених слідством осіб у ПАТ "ПриватБанк" в якості платежів за нібито виграний автомобіль. ОСОБА_4 повною мірою співпрацює з досудовим розслідуванням, його пояснення, підтверджені поданими квитанціями про перерахунок коштів, які видані ним добровільно і є у розпорядженні слідства, тому необхідності у проведенні обшуку немає, оскільки такий може бути проведений з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення чи відшукання знарядь кримінального правопорушення або майна, яке здобуто у результаті його вчинення.

Так само слідство отримало безпосередньо від ОСОБА_4 дані про рух коштів по його рахунку. Однак для матеріалів даного кримінального провадження вони не становлять цінності як докази.

Разом з тим, нею підтримана ініціатива представника потерпілої сторони про необхідність розкриття банківської таємниці і отримання інформації про рахунки, на які були переказні кошти ОСОБА_4 . Проте у клопотання від 07.03.2017 року про вчинення вказаних дій не йшлося, і рішення про відмову у вчиненні таких дій у оскаржуваній постанові нею не приймалось.

Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали за скаргою та представлені слідчим матеріали кримінального провадження №12017090120000059, приходжу до висновку, що скарга задоволенню не підлягає.

Відповідно до п.7 ч.1 ст.303 КПК України на досудовому провадженні можуть бути оскаржені рішення слідчого, прокурора про відмову в задоволенні клопотання про проведення слідчих розшукових) дій особою, якій відмовлено у задоволенні клопотання, її представником, законним представником чи її захисником.

Відповідно до ст. 28 КПК України під час кримінального провадження кожна процесуальна дія або процесуальне рішення повинні бути виконані або прийняті в розумні строки. Розумними вважаються строки, що є об`єктивно необхідними для виконання процесуальних дій та прийняття процесуальних рішень. Критеріями для визначення розумності є складність кримінального провадження, поведінка учасників провадження, спосіб здійснення слідчим, прокурором і судом своїх повноважень.

Відповідно до витягу з кримінального провадження №12017090120000059 до ЄРДР 04.03.2017 року слідчим Богородчанського ВП ГУНП ОСОБА_3 внесені відомості за відношенням представника ТзОВ «Аванта-ІФ» ОСОБА_2 про вчинення привласнення готівкових коштів адміністратором супермаркету «Колібріс», що в селищі Богородчани по вул. Шевченка, 49 - ОСОБА_4 .

З моменту реєстрації кримінального провадження досудове розслідування проводиться достатньо активно, вчиняються необхідні слідчі та розшукові дії. З матеріалів кримінального провадження та пояснень слідчої встановлено, що ОСОБА_4 сприяє слідству у розкритті злочину, добровільно видав фінансові чеки про перерахунок коштів, які були предметом його злочинних дій, на банківській рахунки осіб, які на даний час ще не встановлені. Суми, які перераховувались на вказані рахунки та дати транзакцій дають підстави вважати, що перераховувались саме ті кошти, які протягом 15.02.2017 року - 03.03.2017 року вилучались з каси супермаркету «Колібріс». Тому за таких обставин суд погоджується з рішенням слідчого, яка вважала недоцільним проведення обшуку у житлі ОСОБА_4 , оскільки обставини вчинення ним кримінального правопорушення та фіксація відомостей про майно, яке здобуто у результаті його вчинення, отримано в інший процесуальний спосіб.

Переконливою є і позиція слідчого про відсутність необхідності звертатись до банку з приводу розкриття банківської таємниці і отримання відомостей про рух коштів по рахунку ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , оскільки така інформація перевірена оперативним шляхом, зокрема за зверненням самого ОСОБА_4 до банку, який отриману інформацію передав працівникам правоохоронних органів.

Тому підстав для скасування рішення про відмову у задоволенні клопотання представника потерпілої сторони від 07.03.2017 року щодо проведення обшуку у ОСОБА_4 та ОСОБА_5 , а також витребування інформації про рух коштів по рахунку ОСОБА_4 та ОСОБА_5 немає.

Керуючись ст.ст.303-307 КПК України,

у х в а л и в:

В задоволенні скарги представника ТзОВ «Аванта-ІФ» відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Слідчий суддя