Ухвала

від 23.03.2017 по справі 405/6092/16-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Апеляційний суд Кіровоградської області

№ провадження 22-ц/781/577/17 Головуючий у суді І-ї інстанції ОСОБА_1

Доповідач Єгорова С. М.

УХВАЛА

Іменем України

23.03.2017 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Кіровоградської області в складі:

головуючого судді - Єгорової С.М.,

суддів: Дуковського О.Л., Письменного О.А.

із секретарем Савченко Н.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кропивницькому цивільну справу за апеляційною скаргою дочірнього підприємства КС-Домофон Кіровоград Товариства з обмеженою відповідальністю КС-Домофон і Ко на рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 13 січня 2017 року, у справі за позовом ОСОБА_2 до дочірнього підприємства КС-Домофон Кіровоград Товариства з обмеженою відповідальністю КС-Домофон і Ко про стягнення невиплаченої заробітної плати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди,

УСТАНОВИЛА:

У серпні 2016 року ОСОБА_2, від імені якої діяв її представник ОСОБА_3, звернулась до суду з до дочірнього підприємства КС- Домофон Кіровоград товариства з обмеженою відповідальністю КС-Домофон і КО , в якому просиластягнути з останнього на користь ОСОБА_2 невиплачену заробітну плату у розмірі 7207 грн. 28 коп.; середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні, з 02 липня 2016 року по день ухвалення рішення. Крім того, просила стягнути з відповідача на її користь моральну шкоду в розмірі 8 000 грн. та витрати за оформлення та реєстрацію нотаріально посвідченої довіреності представнику в загальному розмірі 391 грн. 00 коп.

В обґрунтування позовних вимог зазначала, що відповідно до наказу ДП КС-Домофон Кіровоград ТОВ КС-Домофон і КО № 2 к від 02.10.2010 року була призначена на посаду заступника директора ДП КС-Домофон Кіровоград ТОВ КС-Домофон і КО та з цього ж дня вона була допущена до роботи з покладенням відповідних обов'язків. Керівнику підприємства було передано її трудову книжку, в якій був зроблений відповідний запис про прийняття ОСОБА_2 на посаду заступника директора ДП КС -Домофон Кіровоград ТОВ КС-Домофон , на підставі чого між ними виникли трудові правовідносини, які зумовили виникнення взаємних прав та обов'язків відповідно до норм КЗпП України, зокрема, виплати роботодавцем заробітної плати та проведення повного розрахунку при звільненні.

Починаючи з квітня 2016 року нарахована позивачу заробітна плата складала 4 282 грн. в місяць, з якої вона мала б отримувати 3 511, 24 грн. після відрахування податків і обов'язкових платежів. Однак, в порушення вимог ст. 115 КЗпП України, в період з 01 травня по 01 липня 2016 року заробітна плата позивачу не виплачена.

01 липня 2016 року позивач на підставі наказу № 6к від 02 червня 2016 року була звільнена з посади заступника директора ДП КС-Домофон Кіровоград ТОВ КС-Домофон і КО за п.1 ст. 36 КЗпП України, проте виплати всіх належних їй сум заробітку, в тому числі за період відпустки, в день звільнення проведено не було. 08 серпня 2016 року нею була подана заява за вх. № 192 про виплату всіх належних їй сум при звільнення та видачі письмового повідомлення про нараховані суми, належні при звільненні. В порушення вимог ст. 116 КЗпП України, письмове повідомлення про нараховані суми, належні позивачу при звільненні, видане не було, заробітна плата також не була виплачена. Таким чином, роботодавцем при звільненні позивача не було проведено розрахунок, що в загальному розмірі становить 7207 грн. 28 коп.

У зв'язку із порушенням вимог ст.116 КЗпП та відповідно до ст.117 КЗпП відповідач зобов'язаний сплатити середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні, який на момент подачі позову до суду становить 6 468 грн. 00 коп.

Вказані дії роботодавця з невиплати позивачу заробітної плати в період роботи на підприємстві, не проведення розрахунку при звільненні, поставили позивача у скрутне матеріальне становище, зробили неможливим забезпечення нормального існування позивача та членів її сім'ї, наслідком чого стало виникнення у позивача тяжкого психологічного стану, призвело до моральних страждань, чим заподіяно моральну шкоду, яку вона оцінює у 8000 грн.

Під час судового розгляду справи, представник позивача ОСОБА_3 в порядку ч.2 ст.31 ЦПК України уточнив та доповнив позовні вимоги (заяви від 03.10.2016 року, від 13.01.2017 року) і просив стягнути з відповідача на користь позивача невиплачену заробітну плату в розмірі 6 632 грн. 18 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні з липня 2016 року по день ухвалення рішення в розмірі 29 023 грн. 20 коп., моральну шкоду в розмірі 8 000 грн. 00 коп., а також витрати на оплату нотаріального посвідчення та реєстрації, за сплату комісійного збору за оплату реєстрації довіреності представнику в загальному розмірі 391 грн. 00 коп., та судовий збір в розмірі 551 грн. 20 коп.

Рішенням Ленінського районного суду м. Кіровограда від 13 січня 2017 року позов ОСОБА_2 задоволено частково. Стягнуто з ДП КС-Домофон Кіровоград ТОВ КС-Домофон і КО на користь ОСОБА_2 не виплачену заробітну плату в розмірі 6 632 грн. 18 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 01 липня 2016 року по 13 січня 2017 року в розмірі 29 023 грн. 20 коп., моральну шкоду в розмірі 1 500 грн. 00 коп. Вирішено питання про судові витрати. У задоволенні інших вимог ОСОБА_2 відмовлено.

В апеляційній скарзі відповідача, поданій його представником ОСОБА_4, ставиться питання про скасування зазначеного судового рішення з підстав порушення судом норм матеріального і процесуального права, ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог через їх необгрунтованість та безпідставність. Зазначено, що суд першої інстанції безпідставно вважав днем припинення трудових відносин зазначений у наказі про звільнення позивача - 1 липня 2016 року, а не 19 травня 2016 року, коли їй фактично було видано трудову книжку, що необхідно врахувати при вирішенні питання про наявність заборгованості по заробітній платі.

Заслухавши пояснення представника відповідача ОСОБА_4, який підтримав доводи скарги, представника позивача ОСОБА_3, який запереував проти її задоволення, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції у межах, передбачених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом установлено і підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_2 на підставі наказу ДП КС-Домофон Кіровоград ТОВ КС-Домофон і Ко №2 к від 01.10.2011 року була призначена на посаду заступника директора ДП КС-Домофон Кіровоград ТОВ КС-Домофон і Ко , про що вчинено запис у її трудовій книжці, серії БТ-ІІ № 6794500.

02.06.2016 року на підставі заяву ОСОБА_2, за вх. № 174, на ім'я директора ДП КС-Домофон Кіровоград ОСОБА_5, про надання їй щорічної відпустки на 24 календарні дні, з 06.06.2016 року по 01.07.2016 року з подальшим звільненням за згодою сторін, директором ДП КС-Домофон Кіровоград ТОВ КС-Домофон і Ко видано наказ № 5к від 02.06.2016 року, згідно якого заступнику директора ДП КС-Домофон Кіровоград ОСОБА_2 надано щорічну основну відпустку за період роботи з 01.06.2015 року по 31.05.2016 року, терміном на 24 календарні дні: з 06.06.2016 року по 01.07.2016 року.

Наказом ДП КС-ДомофонКіровоград ТОВ КС-Домофон і КО № 6к від 02.06.2016 року ОСОБА_2 звільнено із займаної посади заступника директора ДП КС-Домофон Кіровоград за згодою сторін відповідно до ст. 36 п. 1 КЗпП з 01 липня 2016 року, у зв'язку з чим до трудової книжки позивача серії БТ-ІІ №№ 6794500 внесено запис про її звільнення, порядковий номер запису №19.

У своїй заяви про надання відпустки з наступним звільненням ОСОБА_6 просила провести повний розрахунок за травень місяць 2016 року, за відпрацьовані у червні 2016 року робочі дні та за щорічну відпустку у кількості 24 календарних днів, перерахувавши кошти на платіжну картку.

Окрім того, 08.08.2016 року ОСОБА_2 подала заяву, що зареєстрована відповідачем за вх. № 192, в якій просила здійснити всі належні їй від підприємства виплати у терміни, передбачені законодавством, направити на її адресу письмове повідомлення про нараховані суми, належні їй при звільненні.

Заяви не були розглянуті відповідачем.

Відповідно до ч.ч. 1, 4 ст. 115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до початку відпустки.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 36 КЗпП України підставами припинення трудового договору є угода сторін.

Згідно ст.ст. 47, 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. Про нараховані суми, належні працівникові при звільненні, власник, або уповноважений ним орган повинен письмово повідомити працівника перед виплатою зазначених сум.

Тобто закон прямо покладає на підприємство обов'язок провести зі звільненим працівником повний розрахунок, виплатити всі суми, що належать йому.

Стаття 117 КЗпП України передбачає, що у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що відсутність фінансово-господарської діяльності або коштів у роботодавця не виключає його вини в невиплаті належних звільненому працівникові коштів та не звільняє роботодавця від відповідальності, передбаченої ст.117 КЗпП України.

Відповідно до ст. 237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

Згідно з п.13 Постанови Пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995 року із змінами, внесеними згідно з Постановою Пленуму Верховного Суду України №5 від 25.05.2001 року "Про судову практику у справах про відшкодування моральної ( немайнової) шкоди" роз'яснено, що відповідно до ст. 237-1 КЗпП України за наявності порушення прав працівника у сфері трудових відносин (незаконного звільнення або переведення, невиплати належних йому грошових сум, тощо), яке призвело до його моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків чи вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя, обов'язок по відшкодуванню моральної ( немайнової ) шкоди покладається на власника або уповноважений ним органом незалежно від форми власності, виду діяльності чи галузевої належності.

Відповідно до ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Відповідно до ч.3 ст.10, ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі (ч.2 ст.60 ЦПК України).

Представником позивача під час судового розгляду справи надано розрахунок заробітної плати за травень 2016 року, відповідно до якого за даними Пенсійного фонду України (Форма ОК-7) у травні 2016 року ОСОБА_2 була нарахована ДП КС-Домофон Кіровоград ТОВ КС-Домофон і КО заробітна плата в сумі 4 282 грн., з відрахуванням єдиної ставки податку на доходи фізичних осіб, розмір якої становить 18% та військового збору у розмірі 1,5 %, що у підсумку до сплати складає 3 448 грн. 01 коп.

Відповідно до наданого представником позивача розрахунку оплати відпустки за період з 06.06.2016 року по 01.07.2016 року, проведеного відповідно до абзацу й п.2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100, за яким обчислення середньої заробітної плати для оплати часу щорічної відпустки провадиться, виходячи з виплат за останні 12 календарних місяців роботи, що передують місяцю надання відпустки, складає 2 639 грн. 76 коп., яка розрахована: 39 047 грн. (виплачена сума заробітної плати позивачу за період з червня 2015 року по травень 2016 року включно, згідно даних Пенсійного Фонду України) : 355 календарних днів (за винятком святкових і неробочих днів, встановлених законодавством) = 109 грн. 99 коп. (середньоденний заробіток); 109 грн. 99 коп. х 24 (календарні дні відпустки) = 2 639, грн. 76 коп.

Окрім того, представником позивача проведено розрахунок середнього заробітку за час затримки виплат сум при звільненні станом на 13 січня 2017 року, відповідно до абзацу 3 п. 2 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 лютого 1995 року №100, за яким, в усіх інших випадках збереження середньої заробітної плати середньомісячна заробітна плата обчислюється, виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якої пов'язана відповідна виплата.

Згідно п. 8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.1995 року №100 середній заробіток за час затримки розрахунку з позивачем при звільненні визначен шляхом множення середньоденного заробітку на число робочих днів. Середня заробітна плата розрахована діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі дні на число відпрацьованих робочих днів і відповідно розмір середнього заробітку за час затримки виплат належних позивачу при звільненні становить 29 023 грн. 20 коп. (4 070 грн. (нарахована заробітна плата за квітень 2016 року, згідно даних Пенсійного фонду України) + 4 282 грн. (нарахована заробітна плата за травень 2016 року, згідно даних Пенсійного фонду України) = 8 352 грн. 8 352 грн. (нарахована заробітна плата за квітень і травень 2016 року) / 40 (кількість робочих днів у квітні (21) і травні (19) 2016 року) = 208 грн. 80 коп. (середньоденний заробіток). Середній заробіток за 2016 рік: липень - 22 (робочі дні) х 208,8 грн. (середній заробіток в день) = 4 593,60 грн., серпень - 22 (робочі дні) х 208,8 грн. (середній заробіток в день) = 4 593,60 грн., вересень - 22 (робочі дні) х 208,8 грн. (середній заробіток в день) = 4 593,60 грн., жовтень - 20 (робочих днів) х 208,8 грн. (середній заробіток в день) = 4 176, 00 грн., листопад - 22 (робочі дні) х 208,8 грн. (середній заробіток в день) = 4 593,60 грн., грудень 23 (робочі дні) х 208,8 грн. (середній заробіток в день) = 4 802, 40 грн. Середній заробіток за 2017 рік: січень - 8 (робочих днів) х 208,8 грн. (середній заробіток в день) = 1 670, 40 грн. Таким чином, середній заробіток за час затримки виплат усіх належних позивачу сум, у зв'язку зі звільненням, станом на 13 січня 2017 року становить: 4 593,60 грн. + 4 593,60 грн. + 4 593,60 грн. + 4 176, 00 грн. + 4 593,60 грн. + 4 802, 40 грн. + 1 670, 40 грн. = 29 023 грн. 20 грн.

Суд першої інстанції взяв до уваги зазначені розрахунки, надані представником позивача, оскільки вони відповідали вимогам законодавства, не спростовані і не заперечені під час судового розгляду справи відповідачем за допомогою своїх розрахунків, довідок про середньомісячну заробітну плату та середньоденний розмір заробітної плати ОСОБА_2, відомостей про нараховані суми, належні останній при звільненні, бухгалтерськими чи банківськими документами про їй виплату заробітної плати, проведення повного розрахунку при звільненні.

Відповідно до вимог ч. 4 ст. 10 ЦПК України, під час розгляду справи, суд сприяв всебічному і повному з'ясуванню обставин справи, роз'яснив особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попередив про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій.

Дослідивши та проаналізувавши надані сторонамиі докази в їх сукупності, суд першої інстанції обгрунтовано вважав законними і доведеними позовні вимоги ОСОБА_2 в частині стягнення з відповідача не виплаченої заробітної плати в розмірі 6 632 грн. 18 коп., середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні за період з 01.07.2016 року по 13.01.2017 року в розмірі 29 023 грн. 20 коп., а також у відшкодування заподіяної порушенням її трудових прав моральної шкоди в розмірі 1 500 грн. 00 коп., який відповідає характеру і ступіню моральних страждань позивача, тривалості негативних наслідків морального характеру, вимогам розумності, справедливості та виваженості.

Доводи апеляційної скарги про те, що датою звільнення ОСОБА_2 необхідно вважати 19.05.2016 року, коли відповідно до наданих нею письмових пояснень (а.с.55-57) їй фактично була передана трудова книжка і наказ про звільнення, не знайшли свого підтвердження і суперечать вимогам трудового законодавства, оскільки накази щодо відпустки та звільнення позивача, вчинені відповідачем записи до трудової книжки щодо дати звільнення, є чинними і не оспорюються.

Представником ДП КС-Домофон Кіровоград ТОВ КС-Домофон і КО не надано доказів на спростування висновків суду першої інстанції, які зроблені з дотриманням норм процесуального права на основі повно і всебічно з'ясованих обставинах справи, грунтуються на належно оцінених доказах, відповідно до норм матеріального права, які регулюють спірні правовідносини.

Рішення суду є законним і обгрунтованим, підстав для його зміни або скасування не встановлено, тому відповідно до вимог ст. 308 ЦПК України воно підлягає залишенню без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,-

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу дочірнього підприємства КС-Домофон Кіровоград Товариства з обмеженою відповідальністю КС-Домофон і Ко відхилити.

Рішення Ленінського районного суду м. Кіровограда від 13 січня 2017 року залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий суддя:

Судді: