Постанова

від 24.03.2017 по справі 826/19339/16

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА01051, м.  Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1 П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М   У К Р А Ї Н И м. Київ 24 березня 2017 року                                                    № 826/19339/16 Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Аблова Є.В., розглянувши в порядку скороченого провадження адміністративну справу за позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до приватного підприємства «Косаір» про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень,- В С Т А Н О В И В: З позовом до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулося Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до приватного підприємства «Косаір» про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень за адресою: вул. Кирилівська, 60 в Подільському районі  м. Києва шляхом відключення джерела електроживлення, накладення печаток на розподільчі електрощити та вхідні двері приміщень товариства. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що під час проведення планової перевірки приміщень ПП «Косаір» за  вказаною адресою виявлено ряд порушень правил пожежної і техногенної безпеки, що створюють загрозу життю та здоров'ю людей. Виявлені порушення, за переконанням уповноваженого представника позивача, свідчать про необхідність повного зупинення подальшої експлуатації згаданих нежитлових приміщень. З метою попередження настання негативних наслідків, викликаних наявністю на об'єкті відповідача порушень вимог законодавства у сферах пожежної і техногенної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, позивач звернувся до суду із позовом про застосування заходів реагування. Відповідач письмових заперечень, будь-яких доказів на спростування заявлених позовних вимог суду не надав. Розглянувши в порядку скороченого провадження подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи та вирішення спору по суті, судом встановлено наступне. Як вбачається з наявних матеріалів справи, на виконання вимог Кодексу цивільного захисту України,  Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», Порядку проведення планових (позапланових) перевірок щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки, затвердженого наказом МВС України від 02.11.2015 року № 1337, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 25.11.2015 року №1467/27912 із урахуванням змін до Плану комплексних планових заходів державного нагляду (контролю) на 2016 рік, затверджених наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 01.02.2016 за №141, Головним управління Державної служби з надзвичайних ситуацій України у місті Києві видано наказ від 11.10.2016 року №468 про проведення планових перевірок. На підставі наказу видано посвідчення від  01.11.2016р. №1163 на проведення державним інспектором  перевірки ПП «Косаір» за адресою вул. Кирилівська, 60 в Подільському районі  м. Києва. На виконання зазначеного наказу   та на підставі посвідчення на проведення перевірки посадовими особами позивача проведено планову перевірку ПП «Косаір»  за   вказаною адресою. За результатами перевірки складено  акт перевірки додержання щодо додержання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері цивільного захисту, техногенної та пожежної безпеки ПП «Косаір»  №781  від  21.11.2016р., згідно з яким під час здійснення перевірки виявлено недотримання відповідачем вимог пожежної і техногенної безпеки, зокрема, контролюючим органом виявлено ряд порушень. Позивач зазначає, що виявлені під час перевірки порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, зазначені в акті перевірки, створюють реальну загрозу життю та здоров'ю людей, які працюють, перебувають на підприємстві, а також особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі, а саме: допускається експлуатація тимчасових дільниць електричних мереж - дане порушення збільшує ризик виникнення пожежі внаслідок короткого замкнення електропроводки; не проведено замір опору ізоляції електричних мереж та електроустановок - у зв'язку з відсутністю документів не можливо перевірити стан електричних мереж, які не доступні для візуального огляду що може призвести до загоряння горючого матеріалу та розповсюдження пожежі від дії теплових проявів; з'єднання, відгалуження та окінцювання жил проводів і кабелів в приміщеннях не виконані за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів - місця з'єднання жил проводів і кабелів, а також з'єднувальні та відгалужувальні затискачі повинні мати мінімальний перехідний опір, щоб уникнути їх перегрівання й пошкодження ізоляції стиків. Струм утрат ізоляції стиків повинен бути не більше струму втрат ізоляції цілих жил цих проводів і кабелів, що може призвести до виникнення та розповсюдження пожежі; в приміщеннях допускається складування горючих матеріалів ближче 1 метру до електрощитів - дане порушення може призвести до загоряння горючого матеріалу та охоплення полум'ям більшої площі приміщень; в приміщеннях допускається експлуатація кабелів і проводів з пошкодженою або такою, що в процесі експлуатації втратила захисні властивості, ізоляцією, користування пошкодженими розетками, відгалужувальними та з'єднувальними коробками, вимикачами та іншими електровиробами - велика ймовірність виникнення короткого замикання з послідуючим горінням, що призводить до пожежі; в приміщеннях допускається підвішування світильників безпосередньо на струмопровідні проводи - порушення щодо улаштування, утримання та експлуатації електромереж і електрообладнання створює загрозу виникнення пожежі від дії теплових проявів електричної енергії та сприяє швидкому розповсюдженню пожежі, що може призвести до загибелі людей; захист будівлі від прямих попадань блискавки і вторинних її проявів, не виконаний у відповідності до вимог ДСТУ Б В.2.5-38:2008 "Інженерне обладнання будинків і споруд. Улаштування блискавкозахисту будівель і споруд" - захист від блискавок - комплекс захисних пристроїв, призначених для забезпечення безпеки людей, цілості будівель і споруд, обладнання та матеріалів від розрядів блискавки. Блискавка здатна діяти на будівлі та споруди прямими ударами (первинна дія), які викликають безпосереднє пошкодження і руйнування, і вторинними діями - за допомогою явищ електростатичної й електромагнітної індукції. Високий потенціал, створюваний розрядами блискавки може заноситися у будівлі також по повітряних лініях та різних комунікаціях. Канал головного розряду блискавки має температуру 20000 ОС і вище, яка викликає пожежі та вибухи у будівлях і спорудах; шляхи евакуації захаращені матеріальними цінностями - наявність даного порушення перешкоджає вільній евакуації людей з приміщення під час виникнення пожежі, що може призвести до загрози життю та здоров'ю людей; приміщення складу не відокремлені від інших приміщень протипожежними перегородками 1-го типу - в разі НС сприятиме швидкому розповсюдженню вогню на інші приміщення; система автоматичної пожежної сигналізації знаходиться у не робочому стані - несвоєчасне виявлення, оповіщення про пожежу під час її виникнення та подальшого її розповсюдження, перешкоджання нормальній евакуації через концентрацію продуктів горіння на шляхах евакуації; не наданий договір на технічне обслуговування існуючої системи автоматичної пожежної сигналізації з спеціалізованою організацією, яка отримала ліцензію на право виконання цих робіт - наявність даного порушення не дає гарантії, що система автоматичної пожежної сигналізації знаходиться у справному стані і спрацює у разі виникнення НС; сигнал від приймально-контрольного приладу існуючої системи автоматичної пожежної сигналізації не виведений на пульт централізованого спостереження пожежної охорони - дане порушення не дозволить оперативно зреагувати на пожежу; приміщення не забезпечено нормативною кількістю первинних засобів пожежогасіння (вогнегасниками) - створює загрозу швидкого розповсюдження пожежі, унеможливлює початок гасіння пожежі робочому персоналу підручними засобами, до приїзду пожежно-рятувальної охорони; посадові особи відповідальні за протипожежний стан приміщень, не пройшли навчання та перевірку знань з питань пожежної безпеки - дане порушення не дозволить оперативно зреагувати на виникнення надзвичайної ситуації, у зв'язку з незнанням правил пожежної безпеки; приміщення не забезпечені знаками безпеки згідно ГОСТ 12.4.026-76 та ДСТУ 180 6309:2007 «Протипожежний захист. Знаки безпеки. Форми та колір»  - наявність даного порушення не дозволить оперативно зреагувати на пожежу для приміщень складського призначення не визначена категорія щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки "Норми визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою", а також клас зони за "Правилами будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок", які необхідно позначати на вхідних дверях до приміщення. а також у межах зон усередині приміщень та ззовні - наявність даного порушення не дозволить та не дасть можливості працівникам пожежно-рятувальних частин під час пожежі зорієнтуватись, що саме знаходиться в даних приміщеннях та якими речовинами їх гасить; не надано декларація відповідності матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки (офісні приміщення) - відсутня інформація про стан пожежної та техногенної безпеки об'єкта. Позивач в ході перевірки  прийшов до висновку, що  приміщення експлуатуються ПП «Косаір»  з порушенням правил та норм пожежної безпеки, що створює загрозу для життя та здоров'я людей. Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначає Закон України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”. Частиною четвертою статті 4 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” передбачено, що вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності встановлюється виключно законами. Згідно абзацу першого частини п'ятої статті 4 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування. Частиною сьомою статті 7 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” передбачено, що на підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з надзвичайних ситуацій, затвердженого Указом Президента України від 16 січня 2013 року №20/2013, Державна служба України з надзвичайних ситуацій (ДСНС України) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра оборони України (далі - Міністр). ДСНС України входить до системи органів виконавчої влади і забезпечує реалізацію державної політики у сферах цивільного захисту, захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій та запобігання їх виникненню, ліквідації надзвичайних ситуацій, рятувальної справи, гасіння пожеж, пожежної та техногенної безпеки, діяльності аварійно-рятувальних служб, профілактики травматизму невиробничого характеру, а також гідрометеорологічної діяльності. Згідно пункту 6 вказаного Положення ДСНС України здійснює свої повноваження безпосередньо та через територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення, а також міжрегіональні (повноваження яких поширюються на кілька адміністративно-територіальних одиниць) територіальні органи (у разі їх створення). Частина перша статті 67 Кодексу цивільного захисту України передбачає, що до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить, зокрема: здійснення державного нагляду (контролю) у сфері техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства органами та суб'єктами господарювання, аварійно-рятувальними службами, зазначеними у статті 65 цього Кодексу; звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей. Відповідно до частин першої та другої статті 68 Кодексу цивільного захисту України посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, у разі порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, у тому числі невиконання їх законних вимог, зобов'язані застосовувати санкції, визначені законом. У разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом. Як визначено згідно частини першої статті 70 Кодексу цивільного захисту України, підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: 1) недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; 2) порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення; 3) випуск і реалізація вибухопожежонебезпечної продукції та продукції протипожежного призначення з відхиленням від стандартів чи технічних умов або без даних щодо відповідності такої продукції вимогам пожежної безпеки; 4) нездійснення заходів щодо захисту персоналу від шкідливого впливу ймовірних надзвичайних ситуацій; 5) відсутність на виробництвах, на яких застосовуються небезпечні речовини, паспортів (формулярів) на обладнання та апаратуру або систем із забезпечення їх безперебійної (безаварійної) роботи; 6) невідповідність кількості засобів індивідуального захисту органів дихання від небезпечних хімічних речовин нормам забезпечення ними працівників суб'єкта господарювання, їх непридатність або відсутність; 7) порушення правил поводження з небезпечними речовинами; 8) відсутність або непридатність до використання засобів індивідуального захисту в осіб, які здійснюють обслуговування потенційно небезпечних об'єктів або об'єктів підвищеної небезпеки, а також в осіб, участь яких у ліквідації наслідків надзвичайної ситуації передбачена планом локалізації і ліквідації наслідків аварій; 9) відсутність на об'єкті підвищеної небезпеки диспетчерської служби або її неготовність до виконання покладених на неї завдань, у тому числі через відсутність відповідних документів, приладів, обладнання або засобів індивідуального захисту; 10) неготовність до використання за призначенням аварійно-рятувальної техніки, засобів цивільного захисту, а також обладнання, призначеного для забезпечення безпеки суб'єктів господарювання; 11) проведення робіт з будівництва будинків та споруд, розміщення інших небезпечних об'єктів, інженерних і транспортних комунікацій, які порушують встановлений законодавством з питань техногенної безпеки порядок їх проведення або проведення яких створює загрозу безпеці населення, суб'єктам господарювання, обладнанню та майну, що в них перебувають. Відповідно до частини другої статті 70 Кодексу цивільного захисту України повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду. З наведених норм законодавства та обставин справи суд приходить до висновку, що недотримання ПП «Косаір» вимог пожежної безпеки, які створюють загрозу життю та здоров'ю людей, може бути підставою для звернення до адміністративного суду щодо застосування відповідних заходів реагування. Згідно частини першої статті 69 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Суд звертає увагу, що доказів, які б підтверджували усунення відповідачем виявлених в акті перевірки порушень, які можуть створити загрозу життю та здоров'ю людей, станом на день вирішення спору, матеріали справи не містять. Вирішуючи питання порядку зупинення роботи приміщень відповідача суд за аналогією керується положеннями Інструкції про порядок та умови застосування органами державного пожежного нагляду запобіжних заходів, затвердженої наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій від 21 жовтня 2004 року №130. Так, відповідно до пунктів 6.2, 6.4 вказаної Інструкції постанова про застосування запобіжних заходів підлягає виконанню шляхом опечатування, опломбування, знеструмлення (якщо це можливо) з дати приведення її в дію; зупинення роботи підприємства, окремого виробництва, експлуатації будівель, споруд, випуску пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного призначення шляхом знеструмлення може здійснюватися в присутності спеціаліста служби енергонагляду району (міста), а відключення виробничих дільниць, агрегатів, опалювальних приладів, дільниць електромережі - за присутності енергетика (електрика) відповідного об'єкта, на якому застосовується запобіжний захід. За таких підстав, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ГУ ДСНС у місті Києві про застосування заходів реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень відповідача за адресою: вул. Кирилівська, 60 в Подільському районі  м. Києва, шляхом відключення джерела електроживлення, накладення печаток на розподільчі електрощити та вхідні двері приміщень, є обґрунтованими та підлягають задоволенню. Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. Оскільки спір вирішено на користь суб'єкта владних повноважень, звільненого від сплати судового збору, а також за відсутності витрат позивача – суб'єкта владних повноважень, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати (судовий збір) стягненню з відповідача не підлягають. Разом з тим, суд звертає увагу відповідача, що відповідно до частини дванадцятої статті 1832  Кодексу адміністративного судочинства України він не позбавлений права подати до Окружного адміністративного суду міста Києва заяву про скасування заходів реагування щодо державного нагляду (контролю), застосованих судом за результатом розгляду справи, якщо обставини, які стали підставою для вжиття заходів реагування, перестали існувати або усунуті, що підтверджується відповідними доказами. Керуючись положеннями статей 2, 7, 69-71, 86, 158-163, 1832 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, - П О С Т А Н О В И В: Адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві задовольнити повністю. Застосувати захід реагування у вигляді повного зупинення експлуатації приміщень приватного підприємства «Косаір»  (код ЄДРПОУ 36632813) за адресою: вул. Кирилівська, 60 в Подільському районі м. Києва шляхом відключення джерела електроживлення, накладення печаток на розподільчі електрощити та вхідні двері приміщень, шляхом відключення джерела електроживлення, накладення печаток на розподільчі електрощити та вхідні двері приміщень. Обов'язок по забезпеченню застосованих заходів реагування покласти на Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у місті Києві. Допустити негайне виконання постанови. Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подачі в Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги на постанову протягом десяти днів з дня її проголошення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає до Київського апеляційного адміністративного суду. Якщо апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений  ст. 186 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.           Суддя                                                                                                Є.В. Аблов