Рішення

від 28.03.2017 по справі 909/170/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 березня 2017 р. Справа № 909/170/17

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Шкіндер П. А., секретар судового засідання Кучма І. І., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Приватне підприємство "Проектно-виробнича будівельна компанія "Будагропроект", вул. Сірка,7, с. Тучапи, Снятинський район, Івано-Франківська область,78357

до відповідача: Снятинська районна державна адміністрація площа Незалежності, 1, м. Снятин, 78300

про стягнення заборгованості в сумі 286 341, 00 грн.

за участю:

Від позивача: ОСОБА_1, (довіреність б/н від 31.01.17 )-представник;

Від відповідача: представники не з'явилися.

ВСТАНОВИВ:

до господарського суду Івано-Франківської області подано позов Приватного підприємства "Проектно-виробнича будівельна компанія "Будагропроект" до Снятинської районної державної адміністрації про стягнення заборгованості в сумі 286 341, 00 грн.

Ухвалою від 06.02.2017 прийнято позовну заяву і порушено провадження у справі, та призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 28.02.2017. Ухвалою суду від 28.02.2016року у зв'язку з відсутністю представника відповідача, розгляд справи відкладено на 23.03.2017року та 28.03.2017року.

Позивач у позовній заяві просить суд стягнути з відповідача 286 341, 00 грн. заборгованості, яка складається з 23552грн . 3% річних та 262789 грн. інфляційних. Вказана заборгованість заявлена внаслідок невиконання відповідачем рішення суду від 29 січня 2014року (справа № 909/1483/13), за яким з відповідача на користь позивача стягнуто основну заборгованість , яка утворилася через неналежне виконання договору підряду №49 на виконання робіт по відновленню будівлі.

Обґрунтовуючи позов, позивач посилається на ст. 625 ЦК України про нарахування річних та інфляційних за весь час прострочення. Враховуючи ж, що після винесення рішення у справі № 909/1483/13, за яким з відповідача стягнуто основну заборгованість, остання залишається не погашеною, позивач нарахував на вказану заборгованість річні, інфляційні.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримав, наполягав на його задоволенні.

Представник відповідача у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду матеріалів справи повідомлявся належним чином, зокрема, надсиланням копії ухвал суду від 06.02.2017р., 28.02.2017р., та 23.03.2017р. на відповідну адресу учасника провадження.

В свою чергу, згідно частини 3 пункту 3.12. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 неявка у судове засідання сторін або однієї з сторін, за умови, що їх належним чином повідомлено про час і місце цього засідання, не перешкоджає такому переходові до розгляду позовних вимог, якщо у господарського суду відсутні підстави для відкладення розгляду справи, передбачені частиною першою статті 77 Господарського процесуального кодексу України.

Від відповідача не надійшло жодних заяв, клопотань, зокрема, про неможливість взяти участь в судовому засіданні або надати суду докази з причин, що від них не залежать.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, із врахуванням ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, стосовно розгляду спору впродовж розумного строку, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши в сукупності всі докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, враховуючи вимоги чинного законодавства, суд вважає позов таким, що підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

27 грудня 2010 р., між ПП "Проектно-виробнича будівельна компанія "Моноліт-Спас" (підрядник) та Снятинською районною державною адміністрацією (замовник), було укладено договір підряду №49 на виконання робіт по відновленню будівлі.

Відповідно до ст.1.1 Договору замовник доручає, а підрядник бере на себе зобов'язання виконати роботи по відновленню будівлі школи в с.Будилів Снятинського району, пошкодженої внаслідок стихії, яка мала місце 7-8 липня 2010 року, згідно кошторисної документації. Згідно п.2.1 Договору вартість робіт, які доручаються виконати підряднику за даним договором визначена на підставі договірної ціни та складає 264 110,00 грн. Пунктом 2.3 договору передбачено, що оплата за виконані роботи проводиться згідно актів приймання виконаних робіт Ф-2 та довідки про вартість виконаних робіт Ф-3 на протязі п'яти днів після приймання робіт замовником.

Приватне підприємство "Проектно-виробнича будівельна компанія "Будагропроект" виконало роботи по відновленню будівлі школи в с.Будилів Снятинського району відповідно до акту приймання виконаних підрядних робіт №3 за грудень 2010 року та довідки про вартість виконаних будівельних робіт з розрахунком договірної ціни на суму 264 110,00 грн. Вищевказаний акт та довідку було складено та підписано виконавцем робіт та замовником. Замовником виконані роботи не були оплачені, на вимоги позивача про сплату боргу за виконані підрядні роботи в сумі 264 110,00 грн., борг сплачено не було. Разом з тим, виконані роботи відповідач не оплатив.

Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 29.01.2014року у справі № 909/1483/13 позов Приватне підприємство "Проектно-виробнича будівельна компанія "Будагропроект" до Снятинської районної державної адміністрації задоволено та стягнуто 264110,00 грн. заборгованості за договором підряду та судовий збір у розмірі 5 283грн. На виконання рішення видано наказ № 141 від 10.02.2014року, який пред'явлений до виконання. Проте, рішення господарського суду відповідач не виконав та заборгованість підприємству не погасив.

Заявлені до стягнення суми річних та інфляційних нараховані позивачем у зв'язку з наявністю заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання договору ремонтно-будівельних робіт від 27.12.2010року. Правовідносини сторін за договором підтверджуються рішенням суду від 29 січня 2014року (справа № 909/1483/13). Договір відносяться до господарських, виходячи зі змісту ст.ст. 173, 174 ГК України і відповідно до ст. 1 Господарського кодексу України є предметом його регулювання.

У відповідності із ст. 173 Господарського кодексу, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Згідно ст. 174 Господарського кодексу України господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Наявність договірних зобов'язань між сторонами за договором ремонотно-будівельних робіт від 27.12.2010року, порушення таких зобов'язань відповідачем та виникнення в останнього, у зв'язку з цим, заборгованості підтверджується рішенням суду від 29.01.14року у справі № 909/1483/13.

Так, відповідно до п. 2. 6. Постанови Пленуму ВГС України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування ГПК України судами першої інстанції" не потребують доказування преюдиціальні факти, тобто встановлені рішенням господарського суду (іншого органу, який вирішує господарські спори) у процесі розгляду іншої справи, в якій беруть участь ті самі сторони, в тому числі і в тих випадках, коли в іншому спорі сторони мали інший процесуальний статус (наприклад, позивач у даній справі був відповідачем в іншій, а відповідач у даній справі - позивачем в іншій).

Таким чином, наявність заборгованості відповідача перед позивачем за договором підряду №49 від 27.12.2010року є доведеним фактом, який приймається судом при вирішенні даної справи.

Відповідно до рішення суду у справі № 909/1483/13 заборгованість відповідача перед позивачем, яка виникла через неналежне виконання вищевказаного договору становить 264110грн. основного боргу.

Після прийняття даного рішення 29.01.2014року відповідач борг не сплатив.

Докази сплати розміру боргу станом на час прийняття рішення у даній справі у суду відсутні.

Наявність заборгованості, в силу ст. 625 ЦК України є підставою для нарахування інфляційних та річних, оскільки за ст. 202 ЦК України господарське зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Так, згідно вищевказаної ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

При цьому, судом враховується правова позиція ВГС України, викладена у п. 7.1. Постанови Пленуму ВГС України від 17.12.13р. № 14 „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань", де вказано, що якщо судове рішення про стягнення з боржника коштів фактично не виконано, кредитор вправі вимагати стягнення з нього в судовому порядку сум інфляційних нарахувань та процентів річних аж до повного виконання грошового зобов'язання.

Відповідно до ч.2 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Згідно ст. 11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

За таких обставин, наявність ст. 625 ЦК України, несплата заборгованості за договором (в тому числі встановленої за рішенням суду) дає підстави позивачу до нарахування річних та інфляційних, що в свою чергу свідчить про виникнення у відповідача обов'язку (встановленого законом) щодо її погашення.

При цьому, судом відзначається, що заявлені до стягнення річні та інфляційні розраховані позивачем на суму основної заборгованості, яка не погашена - 264110грн. Розмір заявлених до стягнення річних та інфляційних підтверджується перевіреним судом розрахунком, здійсненим позивачем.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

З огляду на вимоги ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

Таким чином, на основі вище викладеного, стягненню в судовому порядку підлягає 3% річних в розмірі 23552грн., інфляційні втрати в розмірі 262789грн.

Судові витрати, за правилами ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, слід покласти на відповідача.

На підставі вищевикладеного, у відповідності до ст.124 Конституції України, ст.ст. 173, 175, 193 ГК України, ст.ст. 207, 208, 509, 526, 530, 546, 549, 551, 599, 611, 612, 625, 629, ЦК України, керуючись ст.ст. 4-3, 22, 33, 43, 49, 75, ст. 82 -85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

позов приватного підприємства "Проектно-виробнича будівельна компанія "Будагропроект" до Снятинської районної державної адміністрації про стягнення 286 341, 00 грн. заборгованості задовольнити.

Стягнути з Снятинської районної державної адміністрації (78300, Івано-Франківська область, м. Снятин, площа Незалежності 1; ідентифікаційний код 23805410) на користь приватного підприємства "Проектно-виробнича будівельна компанія "Будагропроект", (вул. Сірка,7, с. Тучапи, Снятинський район, Івано-Франківська область,78357; ідентифікаційний код 37113001)- 286 341грн. ( двісті вісімдесят шість тисяч триста сорок одна грн. ) та 4 295,12грн. ( чотири тисячі двісті дев'яносто поять грн. 12коп.) судового збору.

Видати наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 30.03.17

Суддя Шкіндер П. А.