Рішення

від 20.03.2017 по справі 910/58/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.03.2017Справа №910/58/17

За позовом Приватного виробничо-комерційного підприємства фірми Кур'єр

до Товариства з додатковою відповідальністю Глаксосміткляйн Фармасьютікалс Україна

про стягнення 229499,49 грн.

Суддя Сташків Р.Б.

Представники:

від позивача - Литовченко Д.М. (адвокат, за договором);

від відповідача - Войтович М.О. (представник за довіреністю).

СУТЬ СПОРУ:

На розгляд Господарського суду міста Києва передано указаний позов про стягнення заборгованості з відшкодування матеріальної шкоди, заподіяної внаслідок ДТП, оскільки Відповідач, власник транспортного засобу, яким керувала винна у ДТП особа, не відшкодував Позивачу різницю між вартістю відновлювального ремонту автомобіля та виплаченою страховиком Відповідача сумою страхового відшкодування.

Відповідач вважає неправильним підхід Позивача до обрахунку заявленої до нього суми відшкодування, та у позові просить відмовити, оскільки вважає, що повинен відшкодовувати не вартість відновлювального ремонту, а різницю між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, які приймали участь у судових засіданнях, дослідивши надані докази та оцінивши їх в сукупності, суд

ВСТАНОВИВ:

23.03.2016 по вул. Чернігівська, в м. Ніжин, була скоєна ДТП. Причинами стало те, що водій ОСОБА_3, керуючи автомобілем Шкода , д.р.н. НОМЕР_2, виїжджаючи на перехрестя не виконала вимоги знаку, внаслідок чого здійснила зіткнення з автомобілем Мазда , д.р.н. НОМЕР_1, чим порушила ПДР України. Дані обставини підтверджуються постановою суду по розгляду справи про адміністративне правопорушення (ДТП).

Внаслідок ДТП було пошкоджено автомобіль Мазда , д.р.н. НОМЕР_1, (Автомобіль), який належить Позивачу на праві власності, та шкоду якому було заподіяно водієм ОСОБА_3, автомобіля Шкода , д.р.н. НОМЕР_2, під час експлуатації останнього, і її вину у вчиненні ДТП та скоєнні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП встановлено залученою до справи постановою суду.

Також, з залученої до матеріалів справи копії реєстраційного талону вбачається, що власником автомобіля Шкода , д.р.н. НОМЕР_2, є Відповідач.

На час скоєння ДТП цивільно-правова відповідальність водія ОСОБА_3, як особи, яка експлуатувала автомобіль Шкода , д.р.н. НОМЕР_2, на законних підставах була застрахована на підставі договору (полісу) НОМЕР_3 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних ТЗ (ліміт відповідальності за шкоду по майну - 50000 грн., франшиза - 0).

Страховик за полісом, за заявою Позивача, виплатив йому страхове відшкодування у межах встановленого полісом ліміту відповідальності 50000 грн.

Спір у даній справі виник у зв'язку з відхиленням Відповідачем вимоги Позивача виплатити йому суму решту суми шкоди, понад відшкодовану страховою компанією суму.

Звітом оцінювача (фоп ОСОБА_4) № 118 від 29.10.2016 підтверджується, що вартість відновлювального ремонту Автомобіля, необхідного для усунення пошкоджень, отриманих у ДТП, становить - 279499,49 грн., а з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу - 102435,47 грн.; вартість матеріального збитку, яка за висновком оцінювача дорівнює ринковій вартості Автомобіля станом на дату дослідження, 29.10.2016, становить 156997,43 грн.; ринкова вартість автомобіля, станом на дату дослідження, з урахуванням отриманих у ДТП пошкоджень - 54561,96 грн., а різниця між ринковими вартостями автомобіля без урахуванням пошкоджень у ДТП та враховуючи ці пошкодження становить 102435,47 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до частини 2 ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

За приписами ст. 1192 ЦК України, з урахуванням обставин справи суд за вибором потерпілого може зобов'язати особу, яка завдала шкоди майну, відшкодувати її в натурі (передати річ того ж роду і такої ж якості, полагодити пошкоджену річ тощо) або відшкодувати завдані збитки у повному обсязі. При цьому, розмір збитків визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Одночасно з цим законодавство, а саме ст. 30 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , містить поняття транспортного засобу, який вважається фізично знищеним внаслідок ДТП, тобто ремонт якого вважається економічно необґрунтованим (більшим за вартість автомобіля до ДТП), а отже, відсутні підстави відшкодовувати вартість такого ремонту, так як таким чином не тільки відшкодується шкода, завдана у ДТП у розмірі вартості автомобіля на момент ДТП, але і потерпілим отримується прибуток понад таку вартість. А оскільки отримання прибутку при відшкодуванні шкоди законодавством не передбачено, то у даному випадку розмір збитків, які підлягають відшкодуванню, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи.

Таким самим чином передбачено відшкодування шкоди і у відносинах за участю страхової компанії, де стаття ст. 30 Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів унормовує, що якщо транспортний засіб вважається знищеним, то його власнику відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, а також витрати на евакуацію транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Отже, у розумінні Закону України Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів Автомобіль вважається фізично знищеним, оскільки його ремонт вважається економічно необґрунтованим - встановлена вищеописаним звітом оцінювача вартість відновлювального ремонту Автомобіля, без урахуванням коефіцієнту зносу, - 279499,49 грн. перевищує його ринкову вартість до ДТП - 156997,43 грн.

З огляду на наведене за приписами ст. 1192 ЦК України власнику Автомобіля, тобто Позивачу, відшкодовується різниця між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, яка відповідно до звіту становить 102435,47 грн.

При цьому, судом відхиляються посилання Позивача, що він має право на отримання від Відповідача відшкодування у вигляді різниці між вартістю відновлювального ремонту Автомобіля, необхідного для усунення пошкоджень, отриманих у ДТП (279499,49 грн.) та виплаченим страховим відшкодуванням (50000 грн.), оскільки з огляду на вартість отриманих Автомобілем пошкоджень у розумінні статті 30 указаного Закону Автомобіль вважається фізично знищеним, тобто таким, ремонт якого вважається економічно необґрунтованим, відтак у Позивача відсутні підстави вимагати відшкодування вартості економічно необґрунтованого ремонту.

Натомість, у даному випадку ст. 1192 ЦК України передбачає відшкодування збитку у розмірі реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи. При цьому, хоча результати звіту складені станом на 29.10.2016, але вони приймаються судом, оскільки у матеріалах справи відсутні докази, що існували обставини, які б вплинули на предмет дослідження так, що встановлені звітом вартісні показники, у тому числі ринкової вартості автомобіля до та після ДТП, були б іншими на момент розгляду справи, ніж вказані у звіті.

Заперечення Відповідача проти позову, що є підстави у позові відмовити, так як Позивач заявляє до стягнення вартість відновлювального ремонту, тоді як на Відповідача законом покладений обов'язок здійснити інше відшкодування - різницю між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди, судом відхиляються, оскільки предметом позову є не спосіб відшкодування, а вимоги про відшкодування шкоди, завданої внаслідок ДТП.

Матеріали справи не містять доказів на спростування встановленої Звітом оцінювача (фоп ОСОБА_4) № 118 від 29.10.2016 різниці у сумі 102435,47 грн. між ринковими вартостями автомобіля без урахуванням пошкоджень у ДТП та враховуючи ці пошкодження.

Враховуючи вищезазначені обставини та положення статей 1187, 1188, 1192 ЦК України, у Відповідача в зв'язку з настанням ДТП виник обов'язок відшкодувати Позивачу шкоду, яка становить різницю між вартістю транспортного засобу до та після дорожньо-транспортної пригоди (102435,47 грн.), за вирахуванням суми, вже виплаченої Позивачу у межах полісу НОМЕР_3 (50000 грн.), а отже в сумі 52435,47 грн., тому позовні вимоги визнаються частково обґрунтованими та задовольняються у сумі 52435,47 грн. У іншій частині суд у позові відмовляє за необґрунтованістю з підстав, наведених вище.

Сплачений Позивачем судовий збір 3442,50 грн. та фактично понесені витрати на оплату послуг адвоката 9814,40 грн. відповідно до статті 49 ГПК України покладається на сторін пропорційно розміру позовних вимог.

Докази фактичного понесення Позивачем витрат на оплату послуг адвоката ще у сумі 3200 грн. Позивач суду не надав, а наданий акт підтверджує лише надання послуг, а не їх оплату Позивачем, відтак підстави розподіляти їх між сторонами у суду відсутні. Аналогічну правову позицію викладено у п. 6.3 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 21 лютого 2013 року N 7 Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України , де вказано, що відшкодування витрат, зокрема на оплату послуг адвоката, здійснюється судом за наявності документального підтвердження витрат , як-от: угоди про надання послуг щодо ведення справи у суді та/або належно оформленої довіреності, виданої стороною представникові її інтересів у суді, платіжного доручення або іншого документа, який підтверджує сплату відповідних послуг , а також копії свідоцтва адвоката, який представляв інтереси відповідної сторони, або оригіналу ордера адвоката, виданого відповідним адвокатським об'єднанням, з доданням до нього витягу з договору, в якому зазначаються повноваження адвоката як представника або обмеження його прав на вчинення окремих процесуальних дій. У разі неподання відповідних документів у господарського суду відсутні підстави для покладення на іншу сторону зазначених сум.

Керуючись статтями 32-34, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з додатковою відповідальністю Глаксосміткляйн Фармасьютікалс Україна (м. Київ, проспект Павла Тичини, 1-В; ідентифікаційний код 35619519) на користь Приватного виробничо-комерційного підприємства фірми Кур'єр (Чернігівська область, м. Ніжин, вул. Корнійчука, 5; ідентифікаційний код 14236404) 52435 (п'ятдесят дві тисячі чотириста тридцять п'ять) грн. 47 коп. відшкодування матеріальної шкоди, а також 786 (сімсот вісімдесят шість) грн. 53 коп. судового збору та 2242 (дві тисячі двісті сорок дві) грн. 37 коп. витрат на оплату послуг адвоката.

Видати наказ.

У іншій частині в задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 27.03.2017

Суддя Сташків Р.Б.