Рішення

від 20.03.2017 по справі 910/2013/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.03.2017Справа №910/2013/17 Суддя Мудрий С.М. розглянувши справу

за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичні Мастила - Центр"

до товариства з обмеженою відповідальністю "Український компресорний холдинг"

про стягнення заборгованості в розмірі 26 750,66 грн.

Представники:

від позивача: Демидовська В.М. - представник за довіреністю № б/н від 05.01.2017 р.;

від відповідача: не з'явився.

ВСТАНОВИВ:

На розгляд господарського суду м. Києва передані позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичні Мастила - Центр" до товариства з обмеженою відповідальністю "Український компресорний холдинг" про стягнення заборгованості в розмірі 26 750,66 грн.

Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 25.03.2016 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Енергетичні Мастила - Центр" та товариством з обмеженою відповідальністю "Український компресорний холдинг" укладено договір купівлі-продажу № ЕЦ7100000030, відповідно до якого продавець зобов'язується передати у власність покупця товар відповідно до його замовлення, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити її загальну вартість на умовах даного договору. Товар передається покупцю частинами - товарними партіями.

Позивач виконав свої зобов'язання з поставки товару у відповідності з договором.

Однак, відповідач свої зобов'язання щодо оплати не здійснив, у зв'язку з чим позивач просить стягнути з відповідача основну заборгованість в розмірі 24 037,01 грн., 15 % річних в розмірі 948,31 грн., пеню в розмірі 1 765,34 грн.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 09.02.2017 р. порушено провадження у справі, розгляд справи призначено на 28.02.2017 р.

Ухвалою господарського суду м. Києва від 28.02.2017 р. розгляд справи відкладено на 20.03.2017 р., у зв'язку із неявкою представника відповідача у судове засідання.

В судове засідання 20.03.2017 р. представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 09.02.2017 р. не виконав, про поважні причини неявки суд не повідомив, хоча про час та дату судового засідання повідомлений належним чином.

Представника позивача позовні вимоги підтримав, просив суд задовольнити позов, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог, відповідно до якої просив суд стягнути з відповідача 15 % річних в розмірі 948,31 грн., пеню в розмірі 1 765,34 грн.

Відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними матеріалами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог.

Відповідно до ч.1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

25.03.2016 р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Енергетичні Мастила - Центр" та товариством з обмеженою відповідальністю "Український компресорний холдинг" укладено договір купівлі-продажу № ЕЦ7100000030, відповідно до якого продавець зобов'язується передати у власність покупця товар відповідно до його замовлення, а покупець зобов'язується прийняти товар та оплатити її загальну вартість на умовах даного договору. Товар передається покупцю частинами - товарними партіями.

Положеннями ч. 1 статті 656 ЦК України встановлено, що предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

Пунктом 2.2 договору встановлено, що асортимент, номенклатура, маркування, одиниця виміру та ціна, визначається у видатковій накладній та рахунку на оплату - оформлених у відповідності до замовлень покупця. Видаткові накладні в даному випадку будуть ати силу специфікації у відповідності до ст. 266 ГКУ. За домовленістю, сторони можуть додатково підписати окрему специфікацію

Відповідно до п. 3.1. договору, передача товару здійснюється продавцем протягом терміну дії договору окремими, узгодженими з покупцем партіями товару.

Покупець набуває права власності на товар і несе пов'язані з цим ризики (втрата, псування, знищення та ін.) з моменту отримання товару (п. 3.3.)

Згідно з п. 3.5. договору, передача товару відбувається на складі продавця або за адресою покупця. Днем (моментом) передачі/отримання товару, вважається дата підписання сторонами видаткової накладної.

На виконання умов договору уповноваженими особами сторін була підписана видаткова накладна:

- № 7100002403 від 19.10.2016 р. на суму 24 037,01 грн.

Як вбачається з накладної, вона оформлена належним чином на виконання умов договору купівлі-продажу № ЕЦ7100000030 від 25.03.2016 р., одержувачем є товариство з обмеженою відповідальністю Енергетичні мастила-центр , підписана з боку відповідача директором Гетьманським Миколою Сергійовичем, що діяв на підставі довіреності № 94 від 19.10.2016 р.

Відповідно до п. 4.1. договору, ціна на товар визначається продавцем, на день виставлення рахунку на оплату. Ціна товару є звичайною, включає ПДВ (для платників ПДВ), порядок нарахування якого регулюється чинним законодавством України.

Згідно з 4.2. договору, покупець здійснює оплату затовар за цінами визначеними у видаткових накладних та рахунках, оформлених у відповідності до замовлень покупця.

Оплата товару покупцем здійснюється протягом 14 календарних днів з моменту передачі товару покупцеві на підставі договору та/або рахунку на оплату, по банківським реквізитам вказаними в п. 12. договору (реквізити продавця) та/або визначених в рахунку продавця ( п.4.5.).

Відповідно до п. 4.6. договору, моментом здійснення оплати вважається надходження грошових коштів на рахунок продавця.

Згідно з. п. 4.8. договору, розрахунок між сторонами здійснюється в безготівковому порядку, в національній валюті України - гривні, шляхом переказу грошових коштів на рахунок продавця.

Частинами 1-3 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Згідно з ч.1 статті 530 ЦК України зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Зазначене також кореспондується зі ст.ст.525, 526 ЦК України, відповідно до яких зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

У відповідності до ст.610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 ЦК України).

Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Для досудового врегулювання спору мирним шляхом позивач направив відповідачу лист вих.. № 26/16 від 14.12.2016 р., відповідно до якого просив сплатити суму заборгованості в розмірі 24 037,01 грн., отримана останнім 12.01.2017 р., що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 07301 0 79 24165.

Вимогу відповідач не виконав.

Проте, з наданих позивачем документів видно, що відповідач повністю сплатив основну заборгованість по договору купівлі-продажу № ЕЦ7100000030 від 25.03.2016 р. у розмірі 2 4 037,01 грн., що підтверджується банківською випискою за 20.02.2017 р. по 20.02.2017 р. (наявний в матеріалах справах), тому позивач і подав заяву про зменшення розміру позовних вимог.

У зв'язку з неналежним виконання зобов'язань за договором, позивач просить суд стягнути з відповідача 15 % річних в розмірі 948,31 грн. за період з 03.11.2016 р. по 06.02.2017 р.

Пунктом 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитору зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Сплата трьох процентів річних від простроченої суми (якщо інший їх розмір не встановлений договором або законом) не має характеру штрафних санкцій і є способом захисту майнового права та інтересу кредитора шляхом отримання від боржника компенсації (плати) за користування ним коштами, належними до сплати кредиторові. (п.4.1 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань" № 14 від 17.12.2013 р.).

Відповідно до п. 7.4. договору, починаючи з першого дня прострочення платежу, покупець зобов'язаний сплатити продавцеві проценти за користування чужими грошовими коштами, в розмірі п'ятнадцять відсотків річних від суми заборгованості, до дня повної оплати товару, поверх неустойки і збитків (ст. 536, п. 3 ст. 692 ЦК України).

Суд погоджується з розрахунком 15 % річних в розмірі 948,31грн. наданим позивачем і вважає його обґрунтованим, а вимоги такими, що підлягають задоволенню.

У зв'язку з неналежним виконання грошових зобов'язань за договором, позивач просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 1 765,34 грн.

Штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч.1 ст. 230 ГК України).

Згідно ч. 1-2 статті 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Частина 6 статті 232 ГК України передбачає, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано .

Згідно статті 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань, платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Стаття 3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань передбачає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Відповідно до п. 7.2. договору, у випадку порушення порядку розрахунків, згідно п. 4.5. договору, покупець оплачує на користь продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ (що діяла в період прострочення оплати) від суми заборгованості, за кожен день прострочення.

Дії відповідача є порушенням вимог договору, тому є підстави для застосування відповідальності за умовами Цивільного кодексу України та Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань.

З огляду на вищевикладене, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача пені в розмірі 1 765,34 грн. підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 статті 32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Згідно з ч.1 статті 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Статтею 34 ГПК України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 44 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призначеної господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч. 5 статті 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

На підставі викладеного, керуючись ч.1 с. 32, ч.1 ст. 33, ст.ст. 34, 44, ч. 5 ст. 49,ст. 75, ст.ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Український компресорний холдинг" (04214, м. Київ, вул. Північна, буд. 6, літера А1 , код ЄДРПОУ 37195854) на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Енергетичні Мастила - Центр" (07300, Київська обл., м. Вишгород, вул. Ватутіна, 69Б, код ЄДРПОУ 39342405) 15% річних в розмірі 948 (дев'ятсот сорок вісім) грн. 31 коп., пеню в розмірі 1 765 (одна тисяча сімсот шістдесят п'ять) грн. 34 коп. та судовий збір в розмірі 1 600 (одна тисяча шістост) грн. 00 коп.

3. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

Відповідно до частини 5 статті 85 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата підписання рішення: 30.03.2017 року.

Суддя С.М. Мудрий