Рішення

від 27.03.2017 по справі 922/269/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 715-77-21, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" березня 2017 р.Справа № 922/269/17

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Светлічного Ю.В.

при секретарі судового засідання Мороз Ю.В.

розглянувши справу

за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2, м.Харків до Товариства з обмеженою відповідальністю "Аеліта", м. Харків про розірвання договору та стягнення 109397,29 грн. за участю представників сторін:

позивача - ОСОБА_2 за паспортом;

відповідача - Сорокіної О.В. свідоцтво №195/н.;

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа - підприємець ОСОБА_2 (позивач) звернулася до господарського суду Харківської області із позовною заявою до відповідача - Товариства з обмеженою відповідальністю "Аеліта", в якій позивач просить розірвати договір оренди нежитлового приміщення №09-10/15 від 09.10.2015р. з 09.01.2016р. та стягнути з відповідача суму основного боргу у розмірі 104397,29 грн. та суму гарантійного платежу у розмірі 5000,00 грн. Крім того, позивач просить покласти на відповідача судові витрати.

Представник позивача через канцелярію господарського суду Харківської області надав клопотання про продовження строку розгляду справи.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 16.03.2017р. клопотання позивача про продовження строку розгляду справи задоволено. Продовжено строк розгляду справи до 31.03.2017р. Розгляд справи відкладено на "27" березня 2017 р. о 11:30.

24.03.2017р. позивачем надано до суду клопотання про витребування у відповідача оригіналів наступних документів: протоколів із мокрими печатками ТОВ НВЕП "Промінь"; договору на проведення відповідних робіт у 2015 році між ТОВ "Аеліта" та ТОВ НВЕП "Промінь"; оригінали банківських рахунків щодо сплати виконаних робіт відповідно до договору і протоколів від 08.09.2015р. ТОВ "Аеліта" та ТОВ НВЕП "Промінь"; оригінал відомості платежів ТОВ "Аеліта" 2015р., за якою позивач сплачувала грошові кошти за електроенергію.

Присутній представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримував та просив позов задовольнити.

Присутній представник відповідача проти позову заперечував та просив у його задоволенні відмовити, про що надав до суду відзив на позовну заяву 16.03.2017р. за вх.№9010, в якому відповідач зазначав, що при укладанні договору оренди нежитлового приміщення сторони погодили згоди щодо всіх істотних умов договору в тому числі й стосовно дотримання правил пожежної безпеки при здійсненні діяльності з використанням об'єкту. В порушення умов договору орендарем (позивачем) було побудовано приміщення роздягальні в орендованому приміщенні спортивного залу, з влаштуванням у ньому електричної проводки, та влаштовано електровитяжки та електроводонагрівач, які проведені з грубим порушенням Правил пожежної безпеки, на що вказано у Висновку дослідження пожежі від 21.01.2016р. також, обігрів побудованого приміщення здійснювався позивачем без погодження з орендодавцем за допомогою кондиціонеру "Спліт система", який був ввімкнений без нагляду і залишений на період з 29.01.2015р. по 09.01.2016р. в робочому режимі обігріву приміщення, за відсутності орендаря. Приміщення знаходилось під сигналізацією. За таких обставин, на думку відповідача причиною пожежі є залишення ввімкненим кондиціонеру "Спліт система" та неправильна ізоляція проводів та влаштування електричної проводки в змонтованому приміщенні роздягальні з порушенням пожежної безпеки орендарем - ФОП ОСОБА_2 Також на думку відповідача сума збитків позивачем не доведена жодними доказами, оскільки з актів виконаних робіт не вбачається де саме були проведені роботи, а квитанції про закупівлю матеріальних цінностей не є доказом того факту, що вони були знищені пожежею 09.01.2016р.

Розглянувши надані учасниками судового процесу документи і матеріали, пояснення їх повноважних представників, всебічно та повно з'ясувавши обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги і заперечення, об'єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.

09.10.2015 року між фізичною особою-підприємцем ОСОБА_2 (далі по тексту - позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Аеліта" (далі по тексту - відповідач), в особі директора ОСОБА_4, був укладений договір оренди нежитлового приміщення №09-10/15 (далі по тексту - договір).

Відповідно до умов договору відповідач передає, а позивач приймає у строкове платне володіння і користування приміщення площею 175 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1 (далі по тексту - об'єкт), для здійснення підприємницької діяльності із правом суборенди.

Згідно акту прийому-передачі нежитлового приміщення №1 до договору оренди №09-10/15 від 09.10.2015р. відповідач передав позивачу в користування приміщення зазначене в договорі.

Позивач зазначає, що 09.01.2016р. в орендованому приміщенні сталась пожежа, унаслідок порушень Правил пожежної безпеки в Україні з боку орендодавця ТОВ "Аеліта", причина виникнення пожежі пов'язана з порушенням вимог пожежної безпеки під час влаштування та монтажу електромережі та електроустановок, а саме: влаштування і монтаж електромережі та кондиціонеру типу "спліт-система" орендодавцем було виконане з грубими порушеннями ППБвУ, розділ IV, п.п. 1.2, 1.6, 1.12, 1.18, 2.26. Вказані порушення на думку позивача підтверджуються: висновком від 15.01.2016р. електричного обладнання та проводів незалежного експерта - головного електроенергетика НАУ ім. М.Є. Жуковського "ХАІ" ОСОБА_1, в якому встановлено, що наявні порушення ПУЄ та ППБвУ з боку орендодавця ТОВ "Аеліта", а саме електричний кабель АВВГ 3*16+1*10 заходив у віконний отвір в його нижній частині з опуском на підлогу, кондиціонер "Спліт - системи", був увімкнений своїм електричним проводом ПВС 3*2,5 в електричну мережу з живлячим електричним проводом ШВВП 2*1,5, який був увімкнен до автоматичного вимакача АВ2000/1 С32 або ВА-2001 С40, що не відповідає токовим навантаженням приєднаних дротів; при тривалій експлуатації кондиціонера "Спліт - системи", у місцях обуглення ізоляції , могли трапитись міжпроводникові токи витіку, які із часом призвели до спалаху ізоляції електричних дротів, короткому замиканню, горінню.

За таких обставин, на думку позивача у справі унаслідок халатності відповідача та порушень Правил пожежної безпеки в Україні в орендованому приміщенні позивачу унаслідок пожежі були нанесені збитки у розмірі 104397,29 грн., які позивач просить стягнути з відповідача, вказаний розмір збитків підтверджується актами виконаних робіт по проведенню ремонтних робіт по поліпшенню орендованого приміщення, до пожежі, яка сталася, та чеками будівельних магазинів по придбанню будівельних матеріалів для проведення ремонту в орендованому приміщенні, які надані до суду.

Також, позивач просить розірвати договір оренди нежитлового приміщення №09-10/15 від 09.10.2015р., оскільки 18.01.2017р. звернувшись до позивача із листом про розірвання договору, відповіді від відповідача позивач, як орендар не отримала, але доступу до приміщень позивач не має, тому на думку позивача наявні підстави для розірвання договору в судовому порядку.

Крім того, позивач просить стягнути з відповідача суму "гарантійного платежу" у розмірі 5000,00 грн., у зв'язку із своєчасним виконанням позивачем своїх зобов'язань по оплаті орендної плати.

Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог та заперечень учасників судового процесу, користуючись принципом об'єктивної істини, принципами добросовісності, розумності та справедливості суд вважає, що позовні вимоги позивача не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 1 ГПК України, підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності, мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених ГПК України заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Стаття 3 ЦК України (ч. 2 та 3), закріплює, що сторони мають право врегулювати у договорі, який передбачений актами цивільного законодавства, свої відносини, які не врегульовані цими актами. Сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків (ст. 626 ЦК України).

Відповідно до статті 6 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст. 627 ЦК України).

Частина 1 ст. 628 ЦК України передбачає, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

09.10.2015р. між позивачем та відповідачем було укладено договір оренди нежитлового приміщення. Відповідно умов договору, позивач прийняв у користування приміщення площею 175 кв.м., що розташоване за адресою: АДРЕСА_1, яке належить відповідачу на праві власності згідно свідоцтва №929-В від 23.12.1996р.

21 січня 2016 року був затверджений висновок про дослідження пожежі, яка сталася 09.01.2016р. в приміщенні спортивного залу ТОВ "Аеліта" (орендар ФОП ОСОБА_2.) за адресою: АДРЕСА_1 Дослідно-випробувальної лабораторії Аварійно-рятувального загону спеціального призначення головного управління ДСНС України у Харківській області. Встановлено, що найбільш ймовірна причина виникнення пожежі пов'язана з порушенням вимог пожежної безпеки під час влаштування та монтажу електромережі та електроустановок. Порушення ППБвУ, розділ п.п.1.2, 1.6.,1.12, 1.18, 2.26 могли безпосередньо привести до виникнення пожежі.

Завдання майнової (матеріальної) шкоди іншій особі є підставою виникнення цивільних прав та обов'язків (пункт третій частини другої статті 11 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правом фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Виходячи з положень статті 225 Господарського кодексу України, до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб'єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов'язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом.

Відшкодування збитків у спірних відносинах за своєю правовою природою є відшкодуванням не договірних збитків. Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди. Тобто відсутність в діях особи умислу або необережності звільняє її від відповідальності, крім випадків, коли за нормами Цивільного кодексу відповідальність настає незалежно від вини.

В силу вимог статті 614 Цивільного кодексу України боржник має право доводити відсутність своєї вини.

Враховуючи положення статті 22 Цивільного кодексу України, статті 224 Господарського кодексу України, підставою для застосування відповідальності у вигляді відшкодування збитків є повний склад господарського правопорушення, як-то: неправомірна (протиправна) діяльність (бездіяльність) учасника господарських відносин, збитки, як результат такої діяльності, причинний зв'язок між неправомірною (протиправною) діяльністю (бездіяльністю) учасника господарських відносин та збитками, вина учасника господарських відносин.

При цьому, виходячи із загальних правових норм, протиправність (неправомірність) поведінки означає порушення чужого суб'єктивного права. Під збитками розуміється матеріальна шкода, яка виражається у зменшенні майна потерпілого в результаті порушення належного йому матеріального права та (або) зменшення нематеріального блага.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки.

За відсутності хоча б одного з вказаних вище елементів складу цивільного правопорушення цивільна відповідальність не настає.

Разом з тим, у спірних відносинах господарський суд не вбачає складу (всіх елементів) правопорушення та підстав для стягнення з відповідача матеріальної шкоди у заявленій позивачем до стягнення сумі.

Зокрема, позивачем не доведено у встановленому порядку наявність збитків у певному розмірі.

Як на докази понесення відповідачем збитків позивач зазначає витрати у сумі 104397,29 грн., які були пов'язані із поліпшенням орендованого приміщення проведеного у 2015 році, а саме: акти виконаних робіт: №1 від 29.09.2015р., №2 від 03.10.2015р., №3 від 07.10.2015р., №4 від 08.10.2015р., №5 від 08.10.2015р. на загальну суму 16005,00 грн. та видаткові накладні на придбання будівельних матеріалів: №МОХ-0031963 від 25.09.2015р. на суму 1422,62 грн., №МОХ-0032258 від 25.09.2015р. на суму 120,11 грн., №МОХ-0032864 від 28.09.2015р. на суму 281,87 грн., №МОХ-0033119 від 28.09.2015р. на суму 165,76 грн., №МОХ-0033715 від 30.09.2015р. на суму 456,00 грн., №МОХ-0033697 від 30.09.2015р. на суму 854,20 грн., №МОХ-0034756 від 02.10.2015р. на суму 49,45 грн., №0000051272 від 03.10.2015р. на суму 8,70 грн.№0000051273 від 23.10.2015р. на суму 27,09 грн.; та товарними чеками: №115 від 04.10.2015р. на суму 2275,51 грн.; б/н від 03.10.2015р. на суму 2250,00 грн., б/н від 03.10.2015р. на суму 130,80 грн., б/н від 07.10.2015р. на суму 2790,00 грн., б/н від 08.10.2015р. на суму 3850,00 грн., б/н від 08.10.2015р. на суму 33000,00 грн., б/н від 09.10.2015р. на суму 3000,00 грн., б/н від 08.10.2015р. на суму 30000,00 грн., б/н від 07.09.2015р. на суму 5000,00 грн. Загалом на суму 55682,11грн.

Висновок дослідно випробувальної лабораторії аварійно - рятувального загону спеціального призначення головного управління ДСНС України у Харківській області №7/В 2016 від 21.01.2016р.; висновком від 15.01.2016р. електричного обладнання та проводів незалежного експерта - головного електроенергетика НАУ ім. М.Є. Жуковського "ХАИ" ОСОБА_1

Проте, вказані докази не є належними доказами фактичного понесення позивачем збитків, так як в матеріалах справи відсутні докази погодження відповідача, як орендодавця на проведення позивачем, як орендарем поліпшень проведених позивачем у 2015 році, а саме будування роздягальні в орендованому приміщенні спортивного залу, з влаштуванням у ньому проводки, а також встановлення електровитяжок та електроводонагрівача.

У висновку аварійно - рятувального загону спеціального призначення головного управління ДСНС України у Харківській області, та у висновку від 15.01.2016р. електричного обладнання та проводів незалежного експерта - головного електроенергетика НАУ ім. М.Є. Жуковського "ХАІ" ОСОБА_1 встановлено наявність порушень при проведенні електричного проводу та кабелю по полу, прокладка не відповідність автоматичних вимикачів токовим навантаженням приєднаних проводів із допустимим тривалим током, а також у місцях з'єднання електричних проводів електроживлення "Спліт системи" та проводів електричної мережі зала. Отже, відповідач, який як орендодавець згоди на встановлення вищевказаних поліпшень та проведення проводки, а також проведення обігріву приміщення спортивного залу за допомогою кондиціонеру "" не надавав

Відповідно до п. 6.1. договору, орендодавець не несе відповідальності за матеріальні цінності чи інше майно орендаря, що знаходиться у приміщенні об'єкта оренди у час дії договору. У зв'язку із цим орендар самостійно та за свій рахунок несе всі майнові ризики, зв'язані з їх втратою чи пошкодженням свого майна.

Враховуючи вищенаведене та те, що позивачем не доведено наявності у діях відповідача наявності протиправної поведінки та причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони, якою вважає себе орендар, але за умовами договору орендар сам відповідає за майно, яке знаходиться в орендованому приміщенні, отже підстави для стягнення з відповідача збитків у розмірі 104397,29 грн. відсутні.

Суд відхиляє клопотання позивача про витребування доказів, оскільки документи вказані позивачем у клопотанні не стосуються предмету доказування у даній справі, та суд прийшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог позивача в частині стягнення з відповідача збитків.

Щодо позовної вимоги позивача про розірвання договору оренди нежитлового приміщення №09-10/15 від 09.10.2015р. з 09.01.2016р.

Згідно п. 8.1. договору, договір вступає в силу з 09.10.2015р. та діє до 098.06.2018р.

Відповідно п.8.3.4 договору, даний договір може бути розірваний за згодою сторін.

П.8.3.5. договору сторони визначили, що за вимогою однієї із сторін даний договір може бути розірваний на підставах передбачених діючим законодавством України та даним договором.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач зазначає, що звернувся до відповідача із претензією, яка була оформлена у формі листа від 18.01.2016р., та запропонував відповідачу, у зв'язку із пожежею, що сталася з вини відповідача вважати договір розірваним з 09.01.2016р.

Відповідач на вказану претензію не відреагував та письмової відповіді на адресу позивача не направив.

Частиною 2 статті 291 ГК України встановлено підстави припинення договору оренди, а саме: закінчення строку на який його було укладено; викупу (приватизації) об'єкта оренди; ліквідації об'єкта господарювання - орендаря; загибелі (знищення) об'єкта оренди.

Частиною 3 ст. 291 ГК України також встановлено, що договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених Цивільним Кодексом України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 ГК України.

Стаття 188 ГК України не допускає зміни або розірвання договору в односторонньому порядку, якщо інше не передбачено законом або договором.

Частина 1 ст. 291 ГК України встановлює заборону односторонньої відмови від договору оренди.

Присутній представник відповідача, як орендодавець у судовому засіданні проти розірвання договору не заперечував.

Згідно частини другої статті 651 Цивільного кодексу України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.

Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Таким чином, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. Втім, законодавством встановлено, що якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання сторін змінюються або припиняються з моменту набрання рішення суду законної сили про зміну або розірвання договору.

Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне позовну вимогу про розірвання договору оренди задовольнити частково, та договір оренди нежитлового приміщення №09-10/15 від 09.10.2015р. є розірваним, після набрання рішенням законної сили, в частині визначення дати розірвання договору - 09.01.2016р. в задоволенні позову слід відмовити.

Щодо позовної вимоги позивача про стягнення з відповідача суми "гарантійного платежу" у розмірі 5000,00 грн., суд вважає ії необґрунтованою, та такою, що задоволенню не підлягає з огляду на наступне.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін.

За загальним правилом, обов'язок доказування певних обставин покладається на особу, яка посилається на ці обставини. Обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги та заперечення. Це стосується позивача, який повинен доказати факти, на підставі яких пред'явлено позов, а також відповідача, який має можливість доказувати факти, на підставі яких він будує заперечення проти позову.

Згідно п. 3.6. договору сторони погодили, що в день підписання договору орендар сплачує орендодавцю суму у розмірі 5000,00 грн. (п'ять тисяч гривень), яка є "гарантійним платежем". "Гарантійний платіж" знаходиться у орендодавця без нарахування будь - яких процентів та є засобом забезпечення прав орендодавця на своєчасне отримання орендної плати та використовується, як орендна плата за останній місяць оренди.

У відповідності до вимог ст. 54 ГПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги з зазначенням доказів. До обставин, на яких позивач обґрунтовує свої вимоги, відносять обставини, які становлять предмет доказування у справі. Предмет доказування це сукупність обставин, які необхідно встановити для правильного вирішення справи. У предмет доказування включаються факти матеріально-правового характеру, що є підставою вимог позивача та заперечень відповідача.

Згідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідно до ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

У відповідності до ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковими.

Враховуючи вищенаведене та те, що умовами договору не передбачено повернення "гарантійного платежу орендарю" та позивачем не ндано доказів сплати такого платежу орендодавцю, у суду відсутні правові підстави для задоволення позовних вимог позивача про стягнення з відповідача "гарантійного платежу" у розмірі 5000,00 грн., відповідно до цього суд вважає за необхідне в задоволенні позову в цій частині відмовити.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат суд керується ст. 49 ГПК України. Судовий збір покладається: у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо господарським судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін. Суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: при задоволенні позову - на відповідача; при відмові в позові - на позивача; при частковому задоволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, судові витрати у даній справі покладаються на сторони, пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 526, 530 Цивільного кодексу України, статтями 1, 4, 12, 22, 33, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Розірвати договір оренди нежитлового приміщення №09-10/15 від 09.10.2015р., який був укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю "Аеліта" (код ЄДРПОУ 21256212) та Фізичною особою - підприємцем ОСОБА_2 (ІНН НОМЕР_1).

3. В іншій частині позовних вимог - у задоволенні позову відмовити.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Аеліта" (61001, м. Харків, вул. Плеханівська, 94-А, р/р 26008031136980 у Філії "Слобожанське РУ АО "Банку" Фінанси і кредит", МФО 350697, код ЄДРПОУ 21256212) на користь Фізичної особи - підприємця ОСОБА_2 (61177, АДРЕСА_2, ІНН НОМЕР_1, номер запису в ЄДРПОУ 2 480 000 0000 118159) судовий збір у розмірі 1600,00 грн.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 30.03.2017 р.

Суддя Ю.В. Светлічний