Постанова

від 23.03.2017 по справі 910/18248/15

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" березня 2017 р. Справа№ 910/18248/15

Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Зубець Л.П.

суддів: Мартюк А.І.

Алданової С.О.

секретар: Горбунова М.Є.

за участю представників

позивача: Кудрявцев О.В., Сорочинський В.М.,

Кобилянський В.А.;

відповідача: Глухенький С.О.;

розглядаючи у відкритому судовому засіданні

апеляційну скаргу Приватного підприємства "В.Б. ТРЕЙДІНГ"

на рішення Господарського суду міста Києва

від 13.12.2016р.

у справі №910/18248/15 (суддя Головатюк Л.Д.)

за позовом Приватного підприємства "В.Б. ТРЕЙДІНГ"

до Приватного акціонерного товариства "Дніпровський ринок"

про усунення перешкод у здійсненні права власності

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство "В.Б. ТРЕЙДІНГ" (далі - позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом про зобов'язання Приватного акціонерного товариства "Дніпровський ринок" (далі - відповідач) усунути перешкоди у користуванні позивачем належною йому нежитловою будівлею по вул. Попудренка, 11 у м. Києві.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач чинить перешкоди позивачу у здійсненні ним права власності на спірну будівлю, оскільки впритул до території позивача без будь-яких правових підстав знаходяться належні відповідачу малі архітектурні форми (торгівельні контейнери), у зв'язку з чим позивач не може реалізувати свої права власника, зокрема, право на підключення належної йому будівлі до електропостачання.

Відповідач проти позову заперечував, наголошуючи на безпідставності та непідтвердженості вимог позивача належними доказами. Зокрема, відповідач зазначав про те, що в листі Дніпровського РУ ГУ ДСНС України у м. Києві від 20.07.2014р. вих.№с/-12вих, який надав позивач, жодним чином не зафіксовано, що зменшення протипожежного розриву сталося з вини відповідача. До того ж, в матеріалах справи відсутні докази на підтвердження того, що ДСНС України відповідачу видавалися акт та/або приписи щодо порушення ним правил пожежної безпеки.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 13.12.2016р. у справі №910/18248/15 в задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2016р. у справі №910/18248/15 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Вимоги та доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що місцевим господарським судом було неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, не надано оцінки наявним у справі доказам, а також невірно застосовано норми матеріального і процесуального права, внаслідок чого висновки, викладені в оскаржуваному судовому рішенні, не відповідають фактичним обставинам справи.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 30.01.2017р. (головуючий суддя Зубець Л.П., судді: Мартюк А.І., Алданова С.О.) апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено до розгляду в судовому засіданні на 23.02.2017р.

20.02.2017р. через Відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду надійшло клопотання позивача про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв'язку з неможливістю забезпечити явку повноважного представника в судове засідання, призначене на 23.02.2017р.

22.02.2017р. через Відділ забезпечення документообігу суду та моніторингу виконання документів Київського апеляційного господарського суду надійшов відзив відповідача на апеляційну скаргу, в якому він зазначав про необґрунтованість доводів апеляційної скарги позивача та просив суд залишити скаргу без задоволення.

В судове засідання 23.02.2017р. з'явився лише представник відповідача. Представник позивача не з'явився.

Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 23.02.2017р., на підставі ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, клопотання позивача про відкладення розгляду справи на іншу дату було задоволено, розгляд справи відкладено на 23.03.2017р.

В судовому засіданні 23.03.2017р. представник позивача підтримав апеляційну скаргу з викладених у ній підстав, просив суд скаргу задовольнити, скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2016р. у справі №910/18248/15 та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

В судовому засіданні 23.03.2017р. представник відповідача заперечував проти апеляційної скарги з підстав, наведених у письмовому відзиві на апеляційну скаргу, просив суд залишити скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду - без змін як таке, що було ухвалено з повним, всебічним та об'єктивним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права.

В судовому засіданні 23.03.2017р. було оголошено вступну та резолютивну частини постанови суду.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія встановила наступне.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.01.2008р. у справі №16/450 (з урахуванням ухвали про виправлення описки від 26.05.2008р.) позов Приватного підприємства В.Б.Трейдінг до Комунального підприємства Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна було задоволено. Визнано право власності Приватного підприємства В.Б.Трейдінг на нежитлову будівлю закладу громадського харчування загальною площею 439,9 кв. м., розташовану у м. Києві по вул. Попудренка, 11. Зобов'язано Комунальне підприємство Київське міське бюро технічної інвентаризації та реєстрації права власності на об'єкти нерухомого майна зареєструвати право власності Приватного підприємства В.Б.Трейдінг на нежитлову будівлю закладу громадського харчування загальною площею 439,9 кв. м., розташовану у м. Києві по вул. Попудренка, 11 (том справи - 1, аркуші справи - 12-15).

Право власності на вищевказану нежитлову будівлю було зареєстровано за позивачем, що підтверджується наявними в матеріалах справи реєстраційним посвідченням №008035 від 18.09.2008р. та витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (том справи - 1, аркуші справи - 16-17).

Окрім того, позивачу на праві власності належить земельна ділянка, розташована на вул. Попудренка (біля станції метро Дарниця ) кадастровий номер 8000000000:66:106:0009, з цільовим призначенням для будівництва, обслуговування та експлуатації закладу громадського харчування з літнім майданчиком, площею 0, 0513 га, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (том справи - 1, аркуш справи - 18).

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що належна позивачу земельна ділянка з розташованою на ній будівлею межують із територією відповідача і останній, в порушення п.1 додатку 3.1 Державних будівельних норм ДБН 360.92* "Планування та забудова міських та сільських поселень" розташував свої металеві контейнери впритул до будівлі позивача, не забезпечивши при цьому потрібного протипожежного розриву.

Також позивач зазначав про те, що відповідач без жодної правової підстави та дозвільних документів самовільно збудував із заходом на земельну ділянку позивача цегляну вбиральню для працівників та відвідувачів ринку і торгові ряди.

23.06.2014р. між позивачем, як замовником, та Публічним акціонерним товариством Київенерго в особі СВП Київські електричні мережі , як виконавцем послуг, було укладено договір №Н-667-14/24274 про приєднання, яке не є стандартним (том справи - 1, аркуші справи - 28-30). За умовами вказаного договору (п.п.1.1, 2.1) до електричних мереж виконавця послуг приєднується заклад громадського харчування, місце розташування об'єкта замовника: вул. Попудренка, 11. Виконавець послуг забезпечує приєднання електроустановок об'єкта замовника (будівництво, реконструкція, технічне переоснащення та введення в експлуатацію електричних мереж зовнішнього електропостачання об'єкта замовника від місця забезпечення потужності до точки приєднання) відповідно до схеми зовнішнього електропостачання і проектно-кошторисної документації та здійснює підключення об'єкта замовника до електричних мереж на умовах цього договору.

За твердженням позивача, на виконання умов договору №Н-667-14/24274 від 23.06.2014р. фахівцями СВП Київські електричні мережі Публічного акціонерного товариства Київенерго позивачу був розроблений та погоджений проект постачання електроенергії до нежитлової будівлі загальною площею 439,9 кв. м. по вул. Попудренка, 11 в м. Києві. Однак на маршруті прокладення ліній електропередач, визначеному проектом постачання електроенергії до нежитлової будівлі загальною площею 439, 9 кв. м. по вул. Попудренка, 11 в м. Києві, відповідач розташував свої металеві контейнери, чим перешкоджає позивачу підвести електричне живлення до своєї нежитлової будівлі.

Позивач вважає, що своїми діями відповідач створив і продовжує створювати перешкоди позивачу у здійсненні ним права власності, позбавляє позивача можливості повноцінно використовувати його будівлю, ставить під загрозу безпечність експлуатації будівлі позивачем, позбавляє позивача можливості під'єднати свою будівлю до міської електромережі відповідно до розробленого та погодженого проекту.

Звернення позивача до відповідача з проханням в добровільному порядку демонтувати свої незаконні забудови (листи №1/р від 19.05.2014р., №3/3-14 від 07.08.2014р., №2/б-14 від 26.06.2014р. та претензія №1 від 12.09.2005р. - том справи - 1, аркуші справи - 36-39) були залишені відповідачем без належного реагування.

Зважаючи на вищевикладені обставини, позивач просив суд зобов'язати відповідача усунути перешкоди у користуванні позивачем належною йому нежитловою будівлею по вул. Попудренка, 11 у м. Києві.

Місцевий господарський суд в позові відмовив, визнавши вимоги позивача необґрунтованими та документально не підтвердженими.

Колегія суддів Київського апеляційного господарського суду погоджується з висновками місцевого господарського суду, вважає їх такими, що відповідають фактичним обставинам справи, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Стаття 16 Цивільного кодексу України визначає, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно зі ст. 1 Господарського процесуального кодексу України підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації), мають право звертатися до господарського суду згідно з встановленою підвідомчістю господарських справ за захистом своїх порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів, а також для вжиття передбачених цим Кодексом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

В ст. 316 Цивільного кодексу України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Згідно зі ст. 391 Цивільного кодексу України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Як уже зазначалося вище, предметом розгляду у даній справі є вимога позивача про зобов'язання відповідача усунути перешкоди у користуванні позивачем належною йому нежитловою будівлею по вул. Попудренка, 11 у м. Києві.

Відповідно до положень ст. 41 Господарського процесуального кодексу України для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу.

Під час вирішення спору місцевий господарський суд дійшов висновку про те, що для з'ясування всіх обставин справи та перевірки доводів сторін і наданих суду матеріалів необхідні спеціальні знання, у зв'язку з чим ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.09.2015р. у справі №910/18248/15 було призначено судову будівельно-технічну експертизу, за результатами проведення якої було надано висновок експерта №18634/15-42 від 30.09.2016р. (том справи - 2, аркуші справи - 24-36).

З вказаного експертного висновку вбачається, що:

- на питання суду про те, який ступінь вогнестійкості нежитлової будівлі позивача ПП "В.Б. Трейдінг" (адреса розміщення: м. Київ, вул. Попудренка, 11), надано наступну відповідь: за наданими на дослідження матеріалами та результатами обстеження встановлено, щодо нежитлова будівля позивача відноситься до ІІ (другого) ступеню вогнестійкості;

- на питання суду про те, чи являються металеві контейнери та торгові ряди відповідача (адреса розміщення: м. Київ, вул. Попудренка, 5), що знаходяться в безпосередній близькості від нежитлової будівлі позивача (адреса розміщення: м. Київ, вул. Попудренка, 11) капітальними спорудами (нерухомим майном) та чи є вони тимчасовими спорудами для здійснення підприємницької діяльності (спорудами, не пов'язаними фундаментом із землею, малими архітектурними формами тощо), надано наступну відповідь: наявні металеві контейнери, аналогічні контейнерам виготовлення яких передбачено ГОСТ 15102-75, ГОСТ 18477-79, ГОСТ 20259-80, що призначені для перевезення штучних грузів у тарі, без тари та в полегшеній упаковці, не відносяться де капітальних споруд (нерухомого майна) та тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності. Наявні торгівельні ряди (павільйони) не відносяться до капітальних споруд (нерухомого майна) про те відносяться де тимчасових споруд для здійснення підприємницької діяльності;

- на питання суду про те, чи відповідає розташування металевих контейнерів, торгових рядів та цегляної вбиральні відповідача (адреса розміщення: м. Київ, вул. Попудренка, 5), що знаходяться в безпосередній близькості від нежитлової будівлі позивача (адреса розміщення: м. Київ, вул. Попудренка, 11), вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва (містобудівним, протипожежним, санітарно-гігієнічним тощо), а у разі якщо не відповідає, то в чому полягає невідповідність, надано наступну відповідь: станом на час проведення дослідження, розташування металевих контейнерів, торгових рядів та цегляної вбиральні відповідача (адреса розміщення: м. Київ, вул. Попудренка, 5), що знаходяться на відстані в межах 0.3-0.8 м від нежитлової будівлі позивача (адреса розміщення: м. Київ, вул. Попудренка, 11) не відповідає вимогам нормативно-правових актів у галузі будівництва, а саме: не дотримуються вимоги положення р. III п.п.1.4, 1.17 Правил пожежної безпеки України, п.5.4 ДБН В.2.2-23:2009, п.1 обов'язкового додатку 3.1 ДБН 360-92**;

- на питання суду про те, чи правомірно (при наявності дозвільної документації й проекту та іншого) здійснено будівництво капітальної споруди позивача за адресою: вул. Попудренка, 11, надано наступну відповідь: вирішення питань з визначення правомірності здійснення будівництва виходить за межі компетенції експертів інституту в т.ч. з будівельно-технічних досліджень. Проте, у частині порядку забудови територій, зазначеному нормативно-правовими актами у галузі будівництва, будівництво капітальної споруди позивача в цілому здійснено відповідно до встановленого порядку;

- на питання суду про те, чи дотримані позивачем під час будівництва власної капітальної споруди за адресою: вул. Попудренка, 11 вимоги ДБНів щодо відстані між будівлями, протипожежними розривами і т.д., беручи до уваги, що на час будівництва капітальна споруда відповідача уже була збудована, надано наступну відповідь: під час будівництва капітальної споруди позивача не дотримано вимоги п.5.4 ДБН В.2.2-23:2009, п.1 обов'язкового додатку 3.1 ДБНЗ 60-92** щодо відстані між будівлями (протипожежні розриви), яка складає 0.6-0.8 м, беручи до уваги те, що на час будівництва капітальна споруда відповідача (громадська вбиральня) вже була збудована;

- на питання суду про те, який ступінь вогнестійкості нежитлової будівлі відповідача (Попудренка 5-а, літера - В за договором купівлі продажу), надано наступну відповідь: у зв'язку з тим, що на дослідження не надано проектно-технічну, інвентаризаційну та будівельно-виконавчу документацію (клопотання експерта не задоволено), то ідентифікувати будівлю та вирішити питання щодо визначення ступеню вогнестійкості нежитлової будівлі (адреса розміщення: м. Київ, вул. Попудренка, 5-а літера-В) за договором купівлі-продажу, не вбачається можливим. Поряд з цим, якщо нежитлова будівля (адреса розміщення: м. Київ, вул. Попудренка, 5-а літера-В) зазначена у договорі купівлі-продажу є за конструктивними вирішеннями тотожна будівлі цегляної громадської вбиральні (адреса розміщення: м. Київ, вул. Попудренка,5) то за результатами обстеження (встановлено основні ознаки конструктивних елементів стін та перекриття, які можливо візуально оглянути) будівлю громадської вбиральні можна віднести до III (третього) ступеню вогнестійкості.

В додаткових поясненнях, наданих на вимогу місцевого господарського суду (том справи - 2, аркуш справи - 66), судовий експерт Колесник С.В. пояснив, що за результатами обстеження представлених на дослідження відповідачем та позивачем будівель встановлено наявність капітальної споруди (громадської вбиральні) відповідача та капітальної споруди позивача, які розташовані поруч одна від одної на відстані 0.6-0.8м. За результатами дослідження матеріалів справи та додаткових документів капітальна споруда позивача завершена будівництвом згідно декларації про готовність об'єкта до експлуатації від 12.10.2011р. №КВ 14311056425, зареєстрованої інспекцією державного архітектурного-будівельного контролю у м. Києві. У зв'язку з тим, що на дослідження не надано додаткові документи щодо будівництва вбиральні відповідача (клопотання експерта не задоволено), то встановити час забудови та прийняття в експлуатацію капітальної споруди відповідача не вбачається можливим. Проте, відповідно до питання суду необхідно прийняти до уваги, що на час будівництва капітальної споруди позивача капітальна споруда відповідача уже була збудована. Тому, з урахуванням редакції поставленого питання, надано висновок про не дотримання відстані між будівлями (протипожежні розриви) відповідно до вимог ДБН360-92**, під час будівництва капітальної споруди позивача.

Питання суду про те, чи порушені межі земельних ділянок позивача при розміщенні відповідачем металевих контейнерів та торгових рядів вирішувалося в межах судової земельно-технічної експертизи, за результатами проведення якої складено висновок №14565/16-41 від 29.09.2016р. (том справи - 2, аркуші справи - 15-21). На вказане питання суду експертом надано наступну відповідь: межі земельної ділянки позивача при розміщенні відповідачем металевих контейнерів та торгових рядів не порушені.

Відповідно до ч.5 ст. 42 Господарського процесуального кодексу України висновок судового експерта для господарського суду не є обов'язковим і оцінюється господарським судом за правилами, встановленими статтею 43 цього Кодексу.

Оскільки ані місцевому господарському суду, ані суду апеляційної інстанції не було надано доказів, які б спростовували висновки проведеного експертного дослідження у межах даної справи або свідчили про їх неповноту чи неясність, колегія суддів погоджується з місцевим господарським судом в тому, що висновки експерта №18634/15-42 від 30.09.2016р. та №14565/16-41 від 29.09.2016р. можуть бути прийняті як належні докази у розумінні ст. ст. 32, 34 Господарського процесуального кодексу України.

Колегією суддів також враховано надані відповідачем до матеріалів справи докази на підтвердження правомірності набуття ним земельної ділянки та малих архітектурних форм, а також підтверджують отримання всіх дозвільних документів на зведення вбиральні і експлуатацію інших нежилих приміщень торгових рядів та вбиральні, а саме: копію рішення Виконавчого комітету Дніпровської районної ради народних депутатів від 19.09.1994р. №34, яким дозволено відповідачу виконати реконструкцію ринку, розташованого біля станції м. "Дарниця" зі сторони вул. Попудренка та закріплено за ним весь майдан, прилеглий до входу з метро зі сторони вул. Попудренка до кінцевої зупинки автобусів; копію розпорядження Дніпровської районної державної адміністрації "Про дозвіл установки архітектурних малих форм" від 17.02.1998р., яким дозволено відповідачу установити додатковий ряд торгівельних столів чи майданчику біля станції метро "Дарниця"; копію розпорядження Дніпровської районної державної адміністрації "Про надання дозволу на установку малих архітектурних форм, подальше їх використання, сезонних майданчиків" від 25.07.2001р. №670, яким відповідачу надано дозвіл на виконання оздоблення фасаду вагової, що знаходиться на торгівельному майданчику по вул. Попудренка, встановити по тимчасовій схемі, громадську вбиральню по вул. Попудренка, 5 біля сміттєзбірника, встановити лоточний ряд вздовж пішохідних доріжок, що ведуть до вул. Бажова та бульвару Праці; копію договору купівлі-продажу від 22.02.2007р., за яким відповідач набув у власність нежитлові будівлі по вул. Попудренка, 5 (літери "А", "Б", "В", "Г", "Д", "Е" загальною площею 721,00 кв. м.

Доводи позивача про те, що відповідачем визнається факт розміщення металевих контейнерів впритул до будівлі позивача, не відповідають наданим до матеріалів справи поясненням відповідача та заперечуються представником останнього.

До того ж, згідно з ч.1 ст. 35 Господарського процесуального кодексу України обставини, які визнаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі, можуть не доказуватися перед судом, якщо в суду не виникає сумніву щодо достовірності цих обставин та добровільності їх визнання.

Колегією суддів враховано посилання позивача на лист Дніпровського РУ ГУ ДСНС України в м. Києві від 20.07.2014р. вих.№с/-12.

Водночас відповідно до ст. ст. 34, 35 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування. Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, крім встановлених рішенням третейського суду, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов'язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, щодо якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питаннях, чи мало місце діяння та чи вчинене воно цією особою.

Ані місцевому господарському суду, ані суду апеляційної інстанції не надано доказів, які б свідчили про факт проведення перевірки відповідача органами, які здійснюють контроль у сфері дотримання пожежної безпеки, фіксування у відповідному Акті перевірки виявлених порушень, надання відповідачу припису щодо усунення виявлених порушень, тощо. Лише наданий позивачем лист не може вважатися належним доказом вчинення відповідачем порушення правил протипожежної безпеки.

Відповідно до ст. 4-3 Господарського процесуального кодексу України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Принцип змагальності тісно пов'язаний з процесуальною рівністю сторін і забезпечує повноту фактичного й доказового матеріалу, наявність якого є важливою умовою з'ясування обставин справи. Відповідно до вказаного принципу, особи, зацікавлені в результаті справи, вправі відстоювати свою правоту у спорі шляхом подання доказів; участі в дослідженні доказів, наданих іншими особами шляхом висловлення своєї думки з усіх питань, що підлягають розгляду у судовому засіданні. Змагальність є різновидом активності зацікавленої особи (сторони). Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми матеріальними і процесуальними правами й активно впливати на процес з метою захисту прав і охоронюваних законом інтересів.

Як вірно зазначив у своєму рішенні місцевий господарський суд, покладення обов'язку припинити дію, яка порушує право, як спосіб захисту цивільного права чи інтересу можливе щодо триваючого правопорушення, вчиненого іншою особою, яким створюються перешкоди в здійсненні суб'єктивного права. Однак за результатами перегляду справи не знайшли свого підтвердження обставини, з посиланням на які позивач обґрунтовує свої вимоги, а в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які б свідчили про створення відповідачем перешкод позивачу у здійсненні ним права власності на спірне нерухоме майно.

Враховуючи вищевикладені обставини справи в їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо відсутності підстав для задоволення вимог позивача.

В ст. 4-2 Господарського процесуального кодексу України визначено, що правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. Дана норма кореспондується зі ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, в якій закріплено, що сторони користуються рівними процесуальними правами.

Вказані положення означають, що закон встановлює рівні можливості сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює будь-який тиск однієї сторони на іншу, ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов'язки.

Згідно зі ст. ст. 32-34 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Позивач не надав доказів на підтвердження правомірності заявлених ним вимог та доказів, які б спростували висновки місцевого господарського суду і свідчили про прийняття неправильного рішення у даній справі.

Відповідно до ст. 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом. Ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили. Визнання однією стороною фактичних даних і обставин, якими інша сторона обґрунтовує свої вимоги або заперечення, для господарського суду не є обов'язковим.

За результатами перегляду справи колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення суду першої інстанції прийнято з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а також з повним і всебічним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи, тоді як доводи апеляційної скарги не знайшли свого підтвердження під час розгляду даної справи, у зв'язку з чим підстави для задоволення апеляційної скарги відсутні.

Зважаючи на відмову в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за її подання покладаються на позивача (апелянта).

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 4-2, 4-3, 32-34, 42, 43, 49, 77, 99, 101-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства "В.Б. ТРЕЙДІНГ" на рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2016р. у справі №910/18248/15 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 13.12.2016р. у справі №910/18248/15 залишити без змін.

3. Матеріали справи №910/18248/15 повернути до Господарського суду міста Києва.

4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Головуючий суддя Л.П. Зубець

Судді А.І. Мартюк

С.О. Алданова