Справа № 513/68/17
Провадження № 2/513/255/17
Саратський районний суд Одеської області
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 березня 2017 року Саратський районний суд Одеської області у складі: судді Кожокар Т.Я., при секретарі Райчевій Т.М., за участю представників позивача: ОСОБА_1, ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в смт. Сарата цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Міняйлівської сільської ради Саратського району Одеської області про визнання права власності на майно у порядку спадкування за законом,
В С Т А Н О В И В:
позивач звернувся до суду з даним позовом вказуючи, що 08 січня 2006 року померла його баба по лінії батька ОСОБА_4. Після її смерті відкрилась спадщина на належне їй майно, яку фактично прийняв чоловік ОСОБА_5, але оформити спадщину на своє ім'я не встиг, оскільки 11 листопада 2007 року помер. Після смерті діда відкрилася спадщина, яка складається з житлового будинку з господарськими спорудами, розташований по вулиці Шкільна, 4 в селі Міняйлівка Саратського району Одеської області, земельної ділянки, розташованої на території Міняйлівської сільської ради Саратського району Одеської області, простих іменних акцій ВАТ "Мирний" у кількості 4568 штук на загальну суму 1142 гривні.
На цей час позивач є єдиним спадкоємцем за законом майна покійного. При звернені до нотаріуса із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину, нотаріус відмовив у видачі свідоцтва, через відсутність правовстановлюючих документів, підтверджуючих право власності ОСОБА_5 на спадкове майно.
Позивач просив суд визнати за ним право власності у порядку спадкування на спадкове майно покійного діда, оскільки він фактично прийняв спадщину.
Під час розгляду справи представники позивача підтримали позов, просили його задовольнити, надавши пояснення відповідно до поданої заяви.
Представник Міняйлівської сільської ради Саратського району Одеської області подав заяву про розгляд справи за його відсутності, позов визнав, не заперечував проти його задоволення.
Заслухавши пояснення представників позивача, дослідивши матеріали справи суд вважає, що позов підлягає задоволенню, з таких підстав.
Згідно ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Статею 392 ЦК України визначено, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до ст.ст. 1216,1217,1218 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Статтями 1261, 1265,1268, 1269 ЦК України визначено, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народження після його смерті, той з подружжя, який його пережив та батьки.
У п'яту чергу право на спадкування за законом мають інші родичи спадкодавця до шостого ступеня споріднення включно, причому родичі ближчого ступеня споріднення усувають від права спадкування родичів подальшого ступеня споріднення.
Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого ст. 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
Як вбачається з копій свідоцтв про смерть, ОСОБА_4 померла 08 січня 2006 року, ОСОБА_5 помер 11 листопада 2007 року в с. Міняйлівка Саратського району Одеської області (а.с.7-8).
Позивач ОСОБА_6 є сином ОСОБА_7, який помер 18 січня 1997 року та онуком ОСОБА_4 та ОСОБА_5, що підтверджується копіями свідоцтв про народження та свідоцтвом про смерть батька позивача (а.с.7,9-10).
Спадкова справа після смерті ОСОБА_5 була відкрита нотаріусом за заявою про прийняття спадщини, поданої онуком покійного ОСОБА_6 (а.с.63-79).
Нотаріус відмовив ОСОБА_3 у видачі свідоцтва про право на спадщину після смерті ОСОБА_5 через відсутність правовстановлюючих документів, підтверджуючих право власності покійного на спадкове майно (а.с.80-81).
З копії технічного паспорту на житловий будинок приватного житлового фонду вбачається, що власник будинку №4, розташованого по вулиці Шкільна в с. Міняйлівка Саратського району Одеської області не встановлений (а.с. 18-46).
Відповідно до п. 4 Інструкції про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затвердженої наказом Мінкомгоспу УРСР від 31.01.1966 року, реєстрації підлягали лише всі будинки та домоволодіння в межах міста і селища міського типу Української РСР, а відповідно до п. 6 Інструкції не підлягали реєстрації будинки і домоволодіння, що розташовані в сільських населених пунктах. Тобто, у сільській місцевості оформлення індивідуальних (приватних) будинків здійснювалося шляхом проведення у господарській книзі сільської ради відповідного запису та відкриття особистого рахунку на ім'я забудовника. Інших правовстановлюючих документів чинне на той час законодавство не передбачало.
Довідками сільської ради, виписками з книги погосподарського обліку Міняйлівської сільської ради підтверджено, що будинок з господарськими спорудами, розташований по вул. Шкільна, №4 с. Міняйлівка належав ОСОБА_5 (а.с.47).
Відповідно до копії державного акту серії ОД № 053108, виданого 14 грудня 2004 року на підставі розпорядження Саратської районної державної адміністрації від 21 вересня 2004 року № 466/А-04, ОСОБА_4 була власником земельної ділянки площею 2,38 га, розташованої на території Міняйлівської сільської ради Саратського району Одеської області та призначеної для ведення товарного сільськогосподарського виробництва (а.с. 17).
Крім того, ОСОБА_4 належали прості іменні акції відкритого акціонерного товариства "Мирний" (с. Міняйлівка Саратського району, Одеської області) у кількості 4568 (чотири тисячі п'ятсот шістдесят вісім) штук на загальну суму 1142 (одна тисяча сто сорок дві) гривні (48).
Судом встановлено, що після смерті баби позивача ОСОБА_4 - його дід ОСОБА_5 фактично прийняв спадщину, яка відкрилась після смерті дружини у вигляді земельної ділянки, розташованої на території Міняйлівської сільської ради та простих іменних акцій ВАТ "Мирний" (с. Міняйлівка), але не оформив спадщину у встановленому законом порядку у зв'язку зі смертю. Також, за життя ОСОБА_5 побудував житловий будинок по вул. Шкільна №4 в с. Міняйлівка Саратського району, але не встиг отримати правовстановлюючи документи на майно. Позивач, як спадкоємець за законом не відмовлявся від прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті діда, подав нотаріусу заяву про прийняття спадщини, де була відкрита спадкова справа. Не оформив спадщину у нотаріуса з поважних причин, тому суд вважає, що позов підлягає задоволенню, за ОСОБА_6 слід визнати право власності у порядку спадкування на вказане спадкове майно.
Керуючись ст.ст. 328, 392, 1216, 1217, 1218, 1265, 1268, 1269 ЦК України, ст.ст. 3-8, 10, 11, 60, 209, 212-215, 294 ЦПК України, суд
В И Р І Ш И В:
позов задовольнити. Визнати за ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 право власності у порядку спадкування за законом на майно:
- житловий будинок з господарськими спорудами під номером чотири, розташований по вулиці Шкільній в с. Міняйлівка Саратського району, Одеської області;
- земельну ділянку площею 2,38 гектара (масив номер двадцять п'ять, ділянка номер тридцять дев'ять, кадастровий номер 5124582300:01:001:0096), яка розташована на території Міняйлівської сільської ради Саратського району Одеської області та призначена для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;
- прості іменні акції відкритого акціонерного товариства "Мирний" (с. Міняйлівка Саратського району, Одеської області) у кількості 4568 (чотири тисячі п'ятсот шістдесят вісім) штук на загальну суму 1142 (одна тисяча сто сорок дві) гривні.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до апеляційного суду Одеської області через Саратський районний суд Одеської області протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які не були присутніми під час проголошення рішення протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя Т. Я. Кожокар
Суд | Саратський районний суд Одеської області |
Дата ухвалення рішення | 21.03.2017 |
Оприлюднено | 03.04.2017 |
Номер документу | 65631781 |
Судочинство | Цивільне |
Цивільне
Саратський районний суд Одеської області
Кожокар Т. Я.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні