Ухвала

від 21.03.2017 по справі 502/1402/15-ц

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер провадження: 22-ц/785/1414/17

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Сегеда С. М.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21.03.2017 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого Сегеди С.М.,

суддів: Гайворонського С.П.,

ОСОБА_2,

за участю секретаря Цихиселі Л.Р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Кілійського районного суду Одеської області від 08 листопада 2016 рокуу цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Сільськогосподарського виробничого кооперативу Маяк про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки та повернення земельної ділянки.

встановила:

07 липня 2015 року позивач ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати договір оренди земельної ділянки недійсним, та зобов'язати відповідача повернути земельну ділянку.

Свої вимоги позивач обґрунтовувала тим, що вона є власником земельної ділянки загальною площею 2,83 га, що знаходяться на території Кілійської міської ради Кілійського району Одеської області, кадастровий номер 5122310100:01:002:0321. Свою земельну ділянку передала в оренду ТОВ ОСОБА_4 Холдинг . Виконуючи норми чинного Закону України Про оренду землі , після укладення договору оренди ТОВ ОСОБА_4 Холдинг звернувся до реєстраційної служби Кілійського районного управління юстиції в Одеській області із заявою про реєстрацію договору оренди.

Пізніше ОСОБА_3 дізналася про те, що право оренди на належну земельну ділянку вже зареєстровано за СВК Маяк без її згоди. На вимогу ОСОБА_3 СВК Маяк надав договір оренди землі від 15.03.2015 р. з копією витягу з ДРРПНМ № 37096287 від 05.05.2015 р. (далі - Договір оренди землі), з яким ОСОБА_3 вперше була ознайомлена.

13 листопада 2014 ОСОБА_3 звернулась до СВК Маяк із заявою про те, що вона не має наміру в подальшому підтримувати договірні відносини з приводу оренди землі та не бажає укладати в наступному Договір оренди землі з СВК Маяк .

СВК Маяк листом вих. № 60 від 26.11.2014 р. повідомив, що Договір оренди землі набрав законної сили з моменту його підписання та він не може бути розірваний, але в даній відповіді жодних посилань на те, коли Договір оренди був укладений (число, місяць, рік) відсутні.

Рішенням Кілійського районного суду Одеської області від 08 листопада 2016 рокуу задоволенні позову ОСОБА_3І було відмовлено.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_3 ставить питання про скасування даного судового рішення із ухваленням нового - про задоволення її позовних вимог, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права.

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечень проти неї, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови в задоволенні апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.

Ухвалюючи судове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив із того, що підстав для визнання недійсним спірного Договору оренди землі та повернення земельної ділянки позивачу, матеріали справи не містять.

З таким висновком суду повністю погоджується колегія суддів, з огляду на наступне.

Матеріалами справи встановлено і не заперечується сторонами, що позивачу ОСОБА_3 на праві приватної власності належить земельна ділянка загальною площею 2,83 га, що знаходиться на території Кілійської міської ради Кілійського району Одеської області, кадастровий номер 5122310100:01:002:0321 (далі - спірна земельна ділянка), а тому у відповідності до ч.1 ст.61 ЦПК України вважаються встановленими і не підлягають доказуванню .

Спірними в даному випадку є питання стосовно того, чи був укладений Договір оренди землі між позивачем ОСОБА_3 і відповідачем СВК Маяк 25 березня 2015 року, який зареєстрований реєстраційною службою Одеського міського управління юстиції в Одеській області 05.05.2015 року, чи є підстави для визнання цього Договору недійсним, та чи є підстави для зобов'язання СВК Маяк повернути спірну земельну ділянку позивачу.

Крім того, в уточненій позовній заяві позивач також посилалася на порушення сторонами її прав, а також суттєвих умов при укладенні вказаного Договору оренди землі, передбачених Законом України Про оренду землі , Земельного кодексу та Цивільного кодексу України (а.с.75-78).

Так, звертаючись до суду з позовом, позивач ОСОБА_3 посилалась на те, що вона не підписувала Договір оренди земельної ділянки і про його існування не знала.

З цих підстав, за клопотанням представника позивача (а.с.18) ухвалою суду від 12 серпня 2015 року у справі була призначена судова почеркознавча експертиза, для вирішення питання, чи виконаний підпис у спірному Договорі оренди землі позивачем ОСОБА_3, чи іншою особою (а.с.31).

Однак, вказана експертиза не була проведена у зв'язку з тим, що позивач ОСОБА_3 не надала в розпорядження експертів достатніх зразків свого підпису (а.с. 44, 51, 57, 64-65). З цих підстав представник відповідача також не оплатив витрати за проведення судової почеркознавчої експертизи.

Таким чином, позивач не довела суду того, що спірний Договір оренди землі нею не підписувався і не укладався.

Більше того, про укладення вказаного Договору оренди землі також свідчить акт приймання-передачі земельної ділянки орендодавцем орендарю від 15.03.2015 року, копія якого з підписом сторін мається в матеріалах справи (а.с.81).

Що стосується порушення суттєвих умов Договору оренди землі, про що вказувала позивач, то колегія суддів зазначає, що ці умови не були порушені і сторони належним чином виконували їх.

Так, ч.1 ст.215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою ст. 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч.2 ст.792 ЦК України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом.

Разом з тим, законом, яким регулюються відносини, пов'язані з орендою землі, є спеціальний Закон України Про оренду землі .

У відповідності до правової позиції Верховного Суду України, яка викладена у постанові Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 19.02.2014 р., у справі № 6-162цс13, вирішуючи спір про визнання договору оренди землі недійсним у зв'язку з відсутністю в ньому передбаченої ч. 1 ст. 15 Закону України від 06 жовтня 1998 року № 161 - ХІУ Про оренду землі істотної умови, застосуванню підлягає ст. 15 цього Закону в редакції, яка була чинною на момент укладення договору оренди, а не на момент його державної реєстрації.

Оскільки договір оренди земельної ділянки сторони уклали 25 березня 2015 року, застосуванню підлягає ст. 15 Закону від 06.10.1998 року № 161-ХУІ Про оренду землі , в редакції Закону № 406-18 від 11.08.2013 року, згідно якої істотними умовами договору оренди землі є:

- об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки);

- строк дії договору оренди;

- орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату;

- умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду;

- умови збереження стану об'єкта оренди;

- умови і строки передачі земельної ділянки орендарю;

- умови повернення земельної ділянки орендодавцеві;

- існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки;

- визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або зниження об'єкта оренди чи його частини;

- відповідальність сторін;

- умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки.

Відсутність у договорі оренди землі однієї з істотних умов, передбачених вищезазначеною нормою права, а також порушення вимог статей 4 - 6, 11, 17, 19 цього Закону є підставою для відмови в державній реєстрації договору оренди, а також для визнання договору недійсним відповідно до закону.

Невід'ємною частиною договору також є:

- план або схема земельної ділянки, яка передається в оренду;

-кадастровий план земельної ділянки з відображенням обмежень (обтяжень) у її використанні та встановлених земельних сервітутів;

- акт визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості);

- акт приймання - передачі об'єкта оренди;

- проект відведення земельної ділянки у разі його розроблення згідно із законом.

Як вбачається з матеріалів справи, сторони досягли всіх вищезазначених суттєвих умов Договору оренди землі.

Крім того, суд першої інстанції обгрунтовано вказав, що за згодою сторін у договорі оренди землі зазначаються інші умови, зокрема якісний стан земельних угідь, порядок виконання зобов'язань сторін, порядок страхування об'єкта оренди, порядок відшкодування витрат на здійснення заходів щодо охорони і поліпшення об'єкта оренди, проведення меліоративних робіт, а також обставини, що можуть вплинути на зміну або припинення дії договору оренди тощо.

Обгрунтовуючи свої позовні вимоги, позивач посилалась на те, що згідно п. 5 Договору оренди зазначена грошова оцінка земельної ділянки у сумі 76382 грн., яку позивач не оспорює, проте, визначення вказаної грошової оцінки вона не замовляла.

Суд першої інстанції правомірно вказав, що положення Договору оренди землі щодо визначення грошової оцінки землі не віднесене до категорії істотних умов договору, визначених в ст. 15 Закону України Про оренду землі в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин.

З цих підстав, на час укладення спірного договору оренди землі, узгодження і зазначення таких умов в Договорі не було обов'язковим.

Згідно ч.1 ст.15 Закону України Про оренду землі істотною умовою Договору оренди землі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення, перегляду та відповідальності за її несплату.

У зв'язку з цим, пунктом 9 спірного договору оренди сторони узгодили, що орендна плата вноситься орендарем щорічно з урахуванням коефіцієнтів індексації, визначених законодавством та затвердженими Кабінетом Міністрів України формами у грошовій або натуральної формах у сумі 2 292 грн., але не менше 3 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (яка визначена в п. 5 Договору в сумі 76 382 грн.)

Згідно п. 10 обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням індексації. Згідно п. 11 Договору орендна плата вноситься після збирання врожаю два рази на рік.

Із пояснень представника відповідача в суді першої інстанції слідує, що орендна плата виплачується орендодавцям після літнього збору зернових культур у господарстві та восени. Чітких строків виплати договори оренди не містять з огляду на велику кількість укладених договорів оренди, у зв'язку з чим господарство здійснює у вказані періоди поетапну виплату орендної плати в грошовій та натуральній формі після надіслання відповідних письмових повідомлень орендодавцям.

Крім того, пунктом 13 Договору оренди землі передбачено умови перегляду розміру орендної плати, пунктом 39 - передбачено відповідальність сторін відповідно до Закону та цього Договору за невиконання або неналежне його виконання.

Що стосується доводів апелянта з приводу того, що спірним Договором оренди землі не передбачені умови та строки передачі земельної ділянки орендарю, то вони є безпідставними, з огляду на наступне.

У відповідності до п.п. 18-20 Договору передача земельної ділянки в оренду здійснюється без розроблення проекту її відведення, передача земельної ділянки орендарю здійснюється у 3-денний строк після державної реєстрації договору за актом її приймання передачі. Згідно п. 29 Договору орендодавець зобов'язаний в триденний строк після реєстрації договору передати в користування та володіння орендарю земельну ділянку у стані, що відповідає умовам договору та придатному для використання за цільовим призначенням.

Як вбачається із акту приймання-передачі земельної ділянки, складеного ОСОБА_3 та СВК Маяк , передача земельної ділянки здійснена 15.03.2015 року, що не суперечить п. 29 Договору, а також відповідає вимогам ст. 17 Закону України Про оренду землі (а.с.26).

Що стосується посилання апелянта ОСОБА_3 на те, що п.п. 28, 29 спірного Договору, в яких передбачені права та обов'язки орендодавця, не відповідають правам та обов'язкам, передбаченим ст.ст. 24-25 Закону України Про оренду землі , що свідчить про недійсність Договору оренди землі, то вони є безпідставними, оскільки положення статті 15 Закону України Про оренду землі в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин, не передбачає перелік прав орендодавця в якості істотних умов Договору оренди землі.

При цьому слід зазначити, що в п. 28 Договору оренди землі зазначені права орендодавця, що не відповідає сутті Договору, на що вказує апелянт в апеляційній скарзі, то колегія суддів зазначає, що в даному пункті є описка, оскільки за змістом Договору оренди в його п. 28 йдеться не про права орендодавця, а про права орендаря.

Безпідставними є посилання апелянта на те, що в 2012 році між нею і СВК Маяк також укладався Договір оренди землі, однак вона не отримувала орендної плати, оскільки дані правовідносини не є предметом даного спору, а тому не можуть бути підставою для визнання Договору оренди землі недійсним.

Також безпідставними є посилання апелянта на відсутність невід'ємних частин Договору, а саме: плану, схеми земельної ділянки, кадастрового плану, акту визначення меж земельної ділянки в натурі, оскільки в Державному акті на право власності на земельну ділянку є план меж земельної ділянки із зазначенням кадастрового номеру, меж ділянки (а.с. 8).

Суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що наявність акта винесення в натурі меж земельної ділянки, яка надається в оренду, є обов'язковою лише в разі, якщо земельна ділянка виділяється окремо. Однак, оскільки земельна ділянка позивача обробляється й використовується в єдиному масиві з ділянками інших осіб, які передали їх у користування на умовах оренди до СВК Маяк , то і визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) є необов'язковим.

Що стосується доводів апелянта стосовно того, що в спірному Договорі оренди землі відсутня істотна умова, яка передбачена ст. 15 Закону України Про оренду землі , а саме - не визначені умови передачі у заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, то вони є слушними.

Разом з тим, зазначені обставини не є підставою для визнання Договору оренди землі недійсним, оскільки у відповідності до ч.1 ст.626 ЦК сторони спірного Договору оренди землі досягли згоди щодо встановлення, зміни або припинення цивільних прав та обов'язків. За змістом ч. 1 ст. 638 ЦК договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Позивачем не надано доказів порушення його законних прав як орендодавця внаслідок відсутності в договорі такої істотної умови, як передача в заставу та внесення до статутного фонду права оренди земельної ділянки, відсутність якої може обмежувати права орендаря а не орендодавця.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем,, яка є орендодавцем, не наведено обставин, які свідчать про дійсне порушення її законних прав внаслідок відсутності в Договорі оренди землі вищезазначених істотних умов, тобто наявність підстав для захисту порушеного права, передбачених ст. 3 ЦПК України та ст. 15 ЦК України.

Таким чином, судом першої інстанції встановлена відсутність підстав для задоволення позову в частині визнання недійсним Договору оренди землі від 25.03.2015 року, укладеного між ОСОБА_3 та СВК Маяк .

Позовна вимога про зобов'язання відповідача - СВК Маяк повернути земельну ділянку позивачу, є похідною, у зв'язку з чим також не підлягає задоволенню.

На думку колегії суддів позовні вимоги ОСОБА_3 пов'язані з її бажанням будь-яким чином визнати Договір оренди землі, укладений з СВК Маяк , недійсним, щоб мати змогу укласти Договір оренди з ТОВ ОСОБА_4 Холдинг , умови Договору оренди з яким, на думку позивача, є значно кращими, про що нею особисто зазначено в позовній заяві.

Однак, зазначені обставини не можуть бути підставою для визнання недійсним Договору оренди землі, укладеного між ОСОБА_3 і СВК Маяк .

Згідно ч.ч. 1,2,3 ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Колегія суддів зазначає, що заявник апеляційної скарги не надала суду достатніх, належних і допустимих доказів існування обставин, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог та доводів апеляційної скарги.

У відповідності до ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду, доводи апеляційної скарги його не спростовують, рішення ухвалено у відповідності до вимог матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційну скаргу слід відхилити, оскаржуване рішення суду залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 304, п.1 ч.1 ст. 307, ст.ст. 308, 313 - 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

ухвалила:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Кілійського районного суду Одеської області від 08 листопада 2016 рокузалишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції України.

Судді апеляційного суду Одеської області: С.М. Сегеда

ОСОБА_5

ОСОБА_2