Рішення

від 20.12.2016 по справі 376/2436/16-ц

СКВИРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Сквирський районний суд Київської області

Справа № 376/2436/16-ц

Провадження № 2/376/1395/2016

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"20" грудня 2016 р. Сквирський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді Клочка В.М.,

при секретарі - Якштас А.В.,

розглянувши у попередньому відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Сквира Київської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на житло,

в с т а н о в и в :

В грудні 2016 року до Сквирського районного суду Київської області звернулась ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2, в якому просила визнати за нею право власності на житлову квартиру №1 житлового будинку №1 розташованого в с. Тхорівка по вул. Сквирська, загальною площею 40,6 кв.м. та 27,3 кв.м. житловою площею та на земельну ділянку площею 0,0547 га, яка розташована в с. Тхорівка по вул. Сквирського, 1,1 кадастровий номер 3224087501:01:007:0018, призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка).

Вказуючи на те, що 10 червня 2016 року між нею та ОСОБА_2 був укладений договір купівлі - продажу житлової квартири №1 житлового будинку №1 розташованого в с. Тхорівка по вул. Сквирська, загальною площею 40,6 кв.м. та 27,3 кв.м. житловою площею, яка належала ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності, яке видане ВАТ Тхорівський 29.03.1999 року, зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, реєстраційний номер 1097607032240.

Нотаріально посвідчити договір позивачка з відповідачем домовились після повного зібрання необхідних документів. Однак при зверненні до нотаріуса отримали відмову, оскільки на правовстановлюючому документі на квартиру проставлена печатка органу приватизації ВАТ Тхорівське , що суперечить законодавству України, так як ВАТ Тхорівське не було ні державною установою на державним підприємством, чим було порушено ЗУ Про приватизацію .

За даним договором ОСОБА_2 передав ОСОБА_1 житлову квартиру №1 житлового будинку №1 розташованого в с. Тхорівка по вул. Сквирська, загальною площею 40,6 кв.м. та 27,3 кв.м. житловою площею, правовстановлюючі документи та ключі від квартири, земельну ділянку площею 0,0547 га, яка розташована в с. Тхорівка по вул. Сквирського, 1,1 кадастровий номер 3224087501:01:007:0018, призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), а ОСОБА_1 у свою чергу передала ОСОБА_2 кошти у сумі 40000 гривень та прийняла майно, про що було складено розписку.

Позивач, посилаючись на те, що сторони не мають змоги оформити договір купівлі-продажу майна належним чином у нотаріуса, про що є відмова нотаріуса, просить суд визнати за нею право власності на житлову квартиру №1 житлового будинку №1 розташованого в с. Тхорівка по вул. Сквирська, загальною площею 40,6 кв.м. та 27,3 кв.м. житловою площею та на земельну ділянку площею 0,0547 га, яка розташована в с. Тхорівка по вул. Сквирського, 1,1 кадастровий номер 3224087501:01:007:0018, призначена для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка) рішенням суду.

Позивачка ОСОБА_1 в попереднє судове засідання не з'явився, надіславши заяву, в якій просить проводити розгляд справи без його участі, вимоги позову підтримує та просить суд їх задовольнити в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_2 також в судове засідання не з'явився, надавши заяву, в якій просить проводити розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує та не заперечує щодо їх задоволення.

Виходячи з наведеного, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні попереднього судового засідання.

Відповідно до вимог ч.4 ст.130 ЦПК України при визнанні позову ухвалюється судове рішення в порядку, встановленому ст.174 цього ж Кодексу. Згідно з ч.4 ст.174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Суд, вивчивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 2 ст. 197 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Враховуючи, що відповідач визнав позов, суд, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного висновку.

Відповідно до вимог статей 1 та 3 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, за захистом яких кожна особа має право звернутися до суду.

Частиною 1 ст. 11 Цивільно-процесуального кодексу України встановлено, що суд розглядає цивільну справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають

Відповідно до ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України.

Судом встановлено, що 10 червня 2016 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір купівлі - продажу житлової квартири №1 житлового будинку №1 розташованого в с. Тхорівка по вул. Сквирська, загальною площею 40,6 кв.м. та 27,3 кв.м. житловою площею, яка належала ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності, яке видане ВАТ Тхорівський 29.03.1999 року, зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, реєстраційний номер 1097607032240.

Спірна квартира належить ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право власності на житло серії 29.03.1999 року ВАТ Тхорівське , відповідно витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності, реєстраційний номер 1097607032240 та згідно довідки №725 виданої 01.12.2016 року Тхорівською сільською радою Сквирського району Київської області.

Спірна земельна ділянка належить ОСОБА_2 відповідно до витягу з державного земельного кадастру про земельну ділянку від 21.11.2016 року.

При зверненні до нотаріуса для реєстрації договору купівлі-продажу сторони отримали відмову №334/02/-14, 334-01-16 від 09.12.2016 року, оскільки правовстановлюючий документ на квартиру № 1 в будинку №1 розташованого в с. Тхорівка по вул. Сквирська Сквирського району Київської області видано з порушенням чинного законодавства про приватизацію державного житлового фонду, на вказаному документі проставлена печатка органу приватизації ВАТ Тхорівське , що суперечить законодавству України, так як ВАТ Тхорівське не було ні державною установою на державним підприємством, та при виготовлені документів на житло, що отримане громадянами шляхом приватизації, перевищило свої повноваження, а саме було порушено ст. 8 ЗУ Про приватизацію , що є у майбутньому причиною відмови у здійсненні будь-яких нотаріальних дій з вказаним правовстановлюючим документом на квартиру.

Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Частина 2 статті 328 ЦК України визначає, що право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

У відповідності до положень ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного майнового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого нерухомого майна укладається у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню та державній реєстрації, крім договорів купівлі-продажу майна, що перебуває в податковій заставі.

Згідно положень ч. 1 ст. 220 ЦК України у разі недодержання сторонами вимоги закону про нотаріальне посвідчення договору такий договір є нікчемним.

В свою чергу частиною другою статті 220 ЦК України визначено, що якщо сторони домовились щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується письмовими доказами, і відбулося повне або часткове виконання договору, але одна із сторін ухилилася від його нотаріального посвідчення, суд може визнати такий договір дійсним. У цьому разі наступне нотаріальне посвідчення договору не вимагається.

В силу вимог ч. 1 ст. 334 ЦК України право власності у набувача з договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором.

В свою чергу згідно положень ч. 3 ст. 334 ЦК України встановлено, що право власності на майно за договором, який підлягає нотаріальному посвідченню, виникає у набувача з моменту такого посвідчення або з моменту набрання законної сили рішенням суду про визнання договору, не посвідченого нотаріально, дійсним.

Після дослідження обставин справи, судом було з'ясовано, що ОСОБА_2 позов визнав.

Згідно із ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Як роз'яснив Пленум Верхового Суду України у п. 24 постанови від 12 червня 2009 року № 2 Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з'ясування і дослідження інших обставин справи.

Враховуючи, що визнання відповідачем позову вимогам закону не суперечить, права третіх осіб не порушує, позов ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 220, 328, 334, 657 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 60, 88, 174, 208, 209, 212-215, 218, 223, 294 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання права власності на житло - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на житлову квартиру №1 житлового будинку №1 розташованого в с. Тхорівка по вул. Сквирська, загальна площа якої складає 40,6 кв.м., житловою площею 27,3 кв.м.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельну ділянку площею 0,0547 га, розташована в с. Тхорівка по вул. Сквирська, 1 призначену для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд (присадибна ділянка), кадастровий номер 3224087501:01:007:0018.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Київської області через Сквирський районний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення.

Суддя: