Ухвала

від 29.03.2017 по справі 761/10401/17

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/10401/17

Провадження № 1-кс/761/6575/2017

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2017 року слідчий суддя Шевченківського районного суду м.Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого слідчого з ОВС першого відділу РКП СУ ФР ОВПП ДФС ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 320161001100 00197 від 29.11.2016 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.205, ч.3 ст.212, ч.2 ст.209 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

27.03.2017 старший слідчий з ОВС першого відділу РКП СУ ФР ОВПП ДФС ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 320161001100 00197 від 29.11.2016 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.205, ч.3 ст.212, ч.2 ст.209 КК України.

Обгрунтовуючи доводи клопотання посилається на те, що 24.03.2017 на підставі ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва було проведено обшук земельних ділянок за адресою Одеська обл., м.Ізмаїл в ході якого вилучені товарно-матеріальні цінності вугілля у кількості 3648,450 тонн, яке належить ТОВ «Ровеньки Вуглепостач».

Посилаючись на те, що вугілля відповідає критеріям, визначеним ст..98 КПК України, а саме набуте кримінально-протиправним шляхом, є доходом від вчинення кримінального правопорушення та отримане за рахунок доходів від вчиненого кримінального правопорушення, а тому з метою збереження речового доказу та запобігання приховування, пошкодження, псування, знищення вказаного майна, слідчий просив накласти арешт на вилучене під час проведення обшуку майно.

У судовому засіданні слідчий ОСОБА_4 вимоги та доводи, викладені у клопотанні підтримала. Суду пояснила, що на даний час підозра будь-кому не пред`явлена, а накладення арешту необхідне з метою збереження речового доказу.

Представник ТОВ «Ровеньки-Вуглепостач» ОСОБА_5 заперечувала проти накладення арешту, вказуючи на те, що вилучення товарно- матеріальних цінностей вугілля відбулось у супереч вимогам ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва, яка містить пряму заборону на його відшукання та вилучення.

Зазначила, що вугілля не наділено ознаками,визначеними ст..98 КПК України, набуте у законний спосіб, а тому у задоволенні клопотання просила відмовити.

Слідчий суддя, заслухавши представника заявника та прокурора, дослідивши надані учасниками матеріали, приходить до висновку, що клопотання є необґрунтованим та не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове позбавлення підозрюваного, обвинуваченого або осіб, які в силу закону несуть цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями підозрюваного, обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, можливості відчужувати певне його майно за ухвалою слідчого судді або суду до скасування арешту майна у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до вимог цьогоКодексуарешт майна може також передбачати заборону для особи, на майно якої накладено арешт, іншої особи, у володінні якої перебуває майно, розпоряджатися будь-яким чином таким майном та використовувати його.

Слідчим здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 320161001100 00197 від 29.11.2016 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.205, ч.3 ст.212, ч.2 ст.209 КК України.

У відповідності до ухвали слідчого судді Шевченківського районного суду м.Києва від 03.03.2017 слідчому надано дозвіл на проведення обшуку будівель та споруд користування ДП «Ізмаїльський морський торговельний порт», земельні ділянки за певними кадастровими номерами з метою відшукання та вилучення первинних видаткових а бухгалтерських документів, зокрема ТОВ «Ровеньки- Вуглепостач» по взаємовідносинам з підприємствами з ознаками фіктивності а 2016 -2017 роки. При цьому слідчим суддею відмовлено у задоволенні клопотання в частині надання дозволу на вилучення товарно - матеріальних цінностей та готівкових коштів.

В ході проведення обшуку слідчим вилучено вугілля у кількості 3648,450 тон, яке передане начальнику складу ВПК № 2 ОСОБА_6 на відповідальне зберігання.

Відповідно до ч.7 ст. 236 КПК України, вилучені речі та документи, які не входять до переліку, щодо якого прямо надано дозвіл на відшукання в ухвалі про дозвіл на проведення обшуку, та не відносяться до предметів, які вилучені законом з обігу вважаються тимчасово вилученим майном.

Отже вилучене вугілля набуло статусу тимчасово вилученого майна.

Згідно з п.7 ч.2 ст.131 КПК України, арешт майна є одним із видів заходів забезпечення кримінального провадження. У відповідності до п.1 ч.3 ст.132 КПК України застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходів забезпечення кримінального провадження.

Однак, старший слідчий, обґрунтовуючи своє клопотання в розумінні вимог ст..132 КПК України не надав достатніх і належних доказів тих обставин, на які послався у клопотанні.

Так, до клопотання надано витяг з ЄРДР, дослідження фінансово-господарських операцій за участю ТОВ «Енергоінвест Трейдінг» в частині взаємовідносин з ТОВ «Евро-Тест», ТОВ «ГЗФ «Східно-Донбаська» з 01.07.2016 по 22.11.2016, протокол допиту свідка ОСОБА_7 оперуповноваженого ДФС України та свідка ОСОБА_8 , податкові накладні, протокол обшуку від 23.03.2017 року.

В цих документах, як і в самому клопотанні старшого слідчого відсутні будь-які відомості, що ТОВ « Ровеньки Вуглепостач» або будь-хто з посадових осіб цього товариства є причетними до кримінальних правопорушень щодо яких внесені дані до ЄРДР.

Окрім цього слідчим не обґрунтовано, яким чином зазначене майно може бути використане як доказ у кримінальному провадженні.

Вказівка з приводу того, що вугілля є доходом від вчиненого кримінального правопорушення та отримане за рахунок доходів від вчиненого кримінального правопорушення не підтверджено в належний спосіб. Ті докази, що надані слідчим зазначені обставини не підтверджують.

У відповідності до ч.1 ст.173 КПК України слідчий суддя відмовляє у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Доводи сторони захисту з приводу того, що посадовим особам товариства не пред`явлено підозру не засновані на законі, оскільки накладення арешту на майно, яке відповідає критеріям визначеним у ст.98 КПК України є формою забезпечення доказів у кримінальному провадженні та не вимагає обов`язкового повідомлення підозри у кримінальному провадженні, не пов`язується з особою, підозрюваною у вчиненні кримінального провадження.

Разом з тим, під час розгляду клопотання встановлено, що досудовим розслідуванням на даній стадії не надано доказів причетності посадових осіб товариства до вчинення кримінальних правопорушень.

Отже, з врахуванням того, що слідчий не довів необхідність такого арешту, не надав даних на підтвердження існування обґрунтованості підозри щодо вчинення злочину такого ступнею тяжкості, що може бути підставою для застосування даного виду заходу забезпечення кримінального провадження, а тому у задоволенні вказаного клопотання належить відмовити.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.132, 167-169, 170-172, 309 КПК України, слідчий суддя, -

У Х В А Л И В:

Відмовити у задоволенні клопотання старшого слідчого з ОВС першого відділу РКП СУ ФР ОВПП ДФС ОСОБА_3 про арешт майна у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 320161001100 00197 від 29.11.2016 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.205, ч.3 ст.212, ч.2 ст.209 КК України.

Повний текст ухвали виготовлено 31.03.2017.

Ухвала може бути оскаржена до Апеляційного суду м.Києва протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1