Ухвала

від 06.03.2017 по справі 390/948/16-ц

ВИЩИЙ СПЕЦІАЛІЗОВАНИЙ СУД УКРАЇНИ З РОЗГЛЯДУ ЦИВІЛЬНИХ І КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВ

Ухвала

іменем україни

06 березня 2017 року м. Київ Колегія суддів судової палати у цивільних справах

Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:

Фаловської І.М., Висоцької В.С., Умнової О.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом публічного акціонерного сільськогосподарського товариства Надія до ОСОБА_4, третя особа - фермерське господарство ОСОБА_5, про визнання додаткової угоди про поновлення договору оренди землі укладеною, за касаційною скаргою публічного акціонерного сільськогосподарського товариства Надія на рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 07 липня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 04 серпня 2016 року,

в с т а н о в и л а:

У травні 2016 року публічне акціонерне сільськогосподарське товариство Надія (далі - ПАСТ Надія ) звернулася до суду з указаним позовом, обґрунтовуючи свої вимоги тим, що 01 серпня 2005 між закритим акціонерним сільськогосподарським товариством Надія (далі - ЗАСТ Надія ), правонаступником якого є ПАСТ Надія , та ОСОБА_4 було укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого остання передала позивачу в тимчасове платне користування земельну ділянку загальною площею 4,84 га, яка знаходиться на території Великосеверинівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області, строком на 10 років, починаючи з дати його державної реєстрації. Вказаний договір був зареєстрований у Кіровоградському районному відділі земельних ресурсів Кіровоградської області 03 серпня 2005 року. Протягом строку оренди землі товариство належно виконувало взяті на себе обов'язки, тому має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Враховуючи викладене, ПАСТ Надія просило визнати додаткову угоду про поновлення договору оренди землі укладеною.

Рішенням Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 07 липня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Кіровоградської області від 04 серпня 2016 року, в задоволенні позову відмовлено.

У касаційній скарзі ПАСТ Надія , мотивуючи свою вимогу неправильним застосуванням судами норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить скасувати вказані судові рішення та передати справу на новий розгляд.

Відповідно до п. 6 розд. XII Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII Про судоустрій і статус суддів Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ діє в межах повноважень, визначених процесуальним законом, до початку роботи Верховного Суду та до набрання чинності відповідним процесуальним законодавством, що регулює порядок розгляду справ Верховним Судом.

У зв'язку з цим справа підлягає розгляду в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України від 18 березня 2004 року (далі - ЦПК України).

Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ вважає, що касаційна скарга не може бути задоволена з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.

Судами встановлено, що 01 серпня 2005 між ЗАСТ Надія , правонаступником якого є ПАСТ Надія , та ОСОБА_4 було укладено договір оренди землі, відповідно до умов якого остання передала позивачу в тимчасове платне користування земельну ділянку загальною площею 4,84 га, яка знаходиться на території Великосеверинівської сільської ради Кіровоградського району Кіровоградської області, строком на 10 років, починаючи з дати його державної реєстрації.

Вказаний договір був зареєстрований у Кіровоградському районному відділі земельних ресурсів Кіровоградської області 03 серпня 2005 року.

Строк дії договору оренди землі, укладеного між сторонами, закінчився 03 серпня 2015 року.

ОСОБА_4 завчасно повідомила ПАСТ Надія про небажання продовжувати договірні відносини, що підтверджується адресованим позивачеві листом від 27 травня 2015 року, який отримано останнім 30 травня 2015 року.

Крім того, після закінчення строку дії договору оренди, а саме 04 серпня 2015 року, ОСОБА_4 уклала договір оренди землі з іншою особою - фермерським господарством ОСОБА_5

Між тим, позивач звернувся до відповідачки з листом-повідомленням про поновлення терміну дії договору оренди землі лише 10 лютого 2016 року, тобто після спливу встановленого ст. 33 Закону України Про оренду землі строку повідомлення орендодавця про намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк.

Частинами 1-5 ст. 33 Закону України Про оренду землі передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатись переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у встановлений цим договором строк, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди.

При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.

Таким чином, відповідно до положень ст. 33 Закону України Про оренду землі реалізація переважного права на поновлення договору оренди землі можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін.

Частиною 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі передбачено іншу підставу поновлення договору оренди землі: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ч. 6 ст. 33 Закону України Про оренду землі , необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує свої обов'язки за договором оренди; до закінчення строку дії договору він повідомив орендодавця в установлені строки про свій намір скористатися переважним правом на укладення договору на новий строк; до листа-повідомлення орендар додав проект додаткової угоди, продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець письмово не повідомив орендаря про відмову в поновленні договору оренди.

Вказані вище висновки узгоджуються з правовою позицією, викладеною у постановах Верховного Суду України від 23 березня 2016 року № 6-146цс16, від 13 квітня 2016 року № 6-2027цс16, яка відповідно до норм ч. 1 ст. 360-7 ЦПК України має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції, з висновком якого погодився й апеляційний суд, відповідно до вимог статей 10, 11, 60 ЦПК України дослідивши всі наявні у справі докази в їх сукупності та надавши їм належну оцінку, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, обґрунтовано виходив із того, що орендодавець до закінчення строку дії договору оренди письмово повідомив орендаря про відмову в поновленні цього договору. Разом з тим, орендар у порушення вимог ст. 33 Закону України Про оренду землі не повідомив орендодавця не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі, про намір скористатись переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк.

Місцевий суд всебічно та повно дослідив обставини справи та дійшов вірного висновку про відмову в задоволенні позову . Крім того, апеляційний суд відповідно до вимог ст. 303 ЦПК України перевірив законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у місцевому суді, та обґрунтовано залишив вказане рішення без змін.

Докази та обставини, на які посилається заявник у касаційній скарзі, були предметом дослідження судами першої та апеляційної інстанцій і при їх дослідженні та встановленні судами були дотримані норми матеріального і процесуального права.

Доводи касаційної скарги на правильність висновків судів не впливають та їх не спростовують.

Керуючись статтями 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ

у х в а л и л а:

Касаційну скаргу публічного акціонерного сільськогосподарського товариства Надія відхилити.

Рішення Кіровоградського районного суду Кіровоградської області від 07 липня 2016 року та ухвалу апеляційного суду Кіровоградської області від 04 серпня 2016 року залишити без змін.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Колегія суддів: І.М. Фаловська

В.С.Висоцька

О.В.Умнова