Рішення

від 27.03.2017 по справі 344/3929/16-ц

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 344/3929/16-ц

Провадження № 2/344/354/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2017 року м. Івано-Франківськ

Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:

головуючої судді Пастернак І.А.

секретаря Кріцак Г.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Управління Державної служби охорони при УМВС України в Івано-Франківській області до ОСОБА_1 про стягнення збитків,-

В С Т А Н О В И В :

Голова ліквідаційної комісії УДСО при УМВС України в Івано-Франківській області підполковник поліції ОСОБА_2 звернувся до Івано-Франківського міського суду Івано-Франківської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення збитків. Позовні вимоги мотивував тим, що 19.04.2013 року між УДСО при УМВС України в Івано-Франківській області, Рівненським Вищим професійним училищем ДДСО при УМВС України та ОСОБА_1 було укладено договір №402 про навчання кандидата на службу в ОВС України. Відповідно до укладеного договору, позивач взяв на себе зобов»язання оплатити училищу вартість навчання відповідача за професією охоронник та призначити його на посаду для проходження служби в ОВС України, а відповідач зобов»язувався пройти навчання в училищі та після закінчення навчання прибути на роботу до позивача, де відпрацювати не менше трьох років. Зі сторони позивача було виконано всі зобов»язання, покладені на нього укладеним договором, а відповідач відпрацював в УДСО при УМВС України в Івано-Франківській області тільки 1 рік та 6 місяців, оскільки, наказом №7 о/с від 27.01.2015 року був звільнений за власним бажанням. Позивачем на навчання відповідача було витрачено 11 953,56 грн., відповідач відпрацював половину встановленого договором строку, а тому відповідач у відповідності до п.2.4 договору, зобов»язаний відшкодувати позивачу 5 978,68 грн., що відповідає 1 року та 6 місяцям. Оскільки, відповідачем вказану суму збитку не відшкодовано в добровільному порядку, то позивач звернувся до суду з наведеним позовом, яким просив стягути її в судовому порядку.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала в повному обсязі з підстав наведених в позовній заяві, просила задоволити. Крім цього, надала суду копію рапорту від 27.01.2015 року, відповідно до якого відповідач зобов»язався повернути позивачу заборгованість за здійснення його навчання в розмірі 5 978,68 грн. до 01.08.2015 року.

Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення позову заперечила, суду повідомила, що причиною звільнення відповідача було невиконання ДСО при УМВС України в Івано-Франківській області умов договору №402 та вступ на військову службу за контрактом до НГ України 06.02.2015 року. Зокрема позивачем заробітна плата виплачувалась невчасно, відповідачем не сплачувались соціальні внески. Крім цього, позивачем не надано доказів про оплату училищу саме 11 953,56 грн. за навчання. Укладення договору №402 з умовою обов»язковості відпрацювання або відшкодування вартості навчання призводить до порушення конституційного права на працю, оскільки, примусова праця заборонена чинним законодавством. На підставі вищенаведеного просила в задоволенні позову відмовити.

Беручи до уваги пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, судом встановлено, що спір між сторонами виник з приводу неналежного виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором про навчання кандидата на службу в ОВС України.

19.04.2013 року між Управлінням державної служби охорони при УМВС України в Івано-Франківській області, Рівенським Вищим професійним училишем ДДСО при МВС України та ОСОБА_1 було укладено договір №402 про навчання кандидата на службу в ОВС України.

Відповідно до п.п.1.2, 1.4 Договору, Позивач зобов»язався оплатити у повному обсязі Училищу вартість навчання (11 953,56 грн.) Відповідача за професією охоронник, а також призначити Відповідача на посаду для проходження служби в ОВС України.

Згідно з умовами Договору (п.2.3), Відповідач зобов»язався пройти навчання в Училищі та по закінченню навчання прибути на роботу до Позивача і відпрацювати у Позивача мінімум 3 роки (а.с.4, 5).

Посилання представника відповідача на те, що сума оплати за навчання в розмірі 11 953,56 грн. є необгрунтованою, оскільки, плата за навчання за професією «Охоронник» становить 5 900,00 грн. на рік (денна форма) та 3 800,00 грн. (заочна форма), не заслуговує на увагу, оскільки, вказана сума включає виплату стипендії, проведення навчання та утримання в навчальному закладі працівника, була зазначена в трьохсторонньому договорі, який в тому числі підписав і відповідач, а отже, погодився з нею.

29.07.2013 року Відповідача прийнято на службу в ОВС України на посаду міліціонера спеціального підрозділу груп затримання (на правах взводу) окремого батальйону міліції Управління Державної служби охорони при УМВС України в Івано-Франківській області (а.с.9).

Наказом Управління державної служби охорони при УМВС України в Івано-Франківській області №7 о/с від 27.01.2015 року Відповідача звільнено із служби в ОВС України за пунктом «ж» ст. 63 Положення про проходження служби рядовим та начальницьким складом органів внутрішніх справ України, затвердженого постановою КМУ від 29.07.1991 №114, за власним бажанням (а.с. 10).

Представником відповідача в судовому засіданні зазначено, що дійсною причиною звільнення відповідача стало невиконання позивачем своїх зобов»язань, зокрема щодо виплати йому заробітньої плати.

Однак, у відповідності до довідок про доходи ОСОБА_1 за період з серпня 2013 року по грудень 2013 року, січня 2014 року по грудень 2014 року та з січня 2015 року по лютий 2015 року заборгованість по виплаті заробітної плати/грошового утримання відсутня (а.с.50-52).

Час проходження служби відповідача в УДСО при УМВС України в Івано-Франківській області склав 1 рік 6 місяців, на навчання відповідача позивачем згідно укладеного договору витрачено 11 953,56 грн.

Пунктом 2.4 Договору передбачений обов»язок відповідача відшкодувати позивачу витрати останнього на проведення навчання підповідача в училищі у випадку звільнення підповідача з роботи за власним бажанням.

Враховуючи суму коштів витрачених на навчання позивачем та кількість часу фактично відпрацьованого відповідачем, сума невідшкодованих збитків складає 5 978,68 грн. та відповідає терміну 1 рік 6 місяців (а.с.13).

Таким чином, пропорційно до відпрацьованого ОСОБА_1 часу в підрозділах позивача відповідач зобов»язаний відшкодувати 5 978,68 грн. збитків, завданих порушенням умов договору.

Загальні умови виконання зобов'язань визначено статтею 526 ЦК України.

Так, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту (частина 1 статті 527 ЦК України).

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з п.4 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов»язання у відповідача настають правові наслідки, передбачені договором або законом, зокрема відповідач зобов»язаний відшкодувати понесені збитки.

Відповідно до ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов»язання не допускається.

Положенням про Державну службу охорони при МВС України, яке затверджене постановою КМУ від 10.08.1993 року №615 «Про заходи щодо вдосконалення охорони об»єктів державної та інших форм власності» визначені правові засади господарської діяльності підрозділів ДСО. Одним із основних завдань Державної служби охорони є розроблення заходів реалізації єдиної на території України концепції охорони об»єктів усіх форм власності та громадян. Виконуючи поставлені державою завдання по забезпеченню надійної охорони державних (та інших) об»єктів і безпеки громадян, підрозділи ДСО здійснюють свою господарську діяльність на засадах госпрозрахунку виключно за рахунок коштів, які надходять по укладених договорах та інших джерел фінансування не мають.

Враховуючи те, що Управління ДСО при УМВС України в Івано-Франківській області існує на засадах самофінансування, невиконання суб»єктами господарювання своїх зобов»язань перед Позивачем перешкоджає нормальному функціонуванню цього підрозділу ДСО, чим завдається шкода інтересам держави.

27.01.2015 року сторонами було підписано протокол внесення змін до договору підрозділу Державної служби охорони з кандидатом на службу в органах внутрішніх справ України, відповідно до якого сторони погоджуються на компенсацію витрат, які здійснив підрозділ у зв»язку з виплатою стипендії, проведення навчання та утримання в навчальному закладі працівника у сумі 5 978 грн. 68 коп., що є вирахованою пропорційно до відпрацьованого часу в підрозділі Управління Державної служби охорони при УМВС України в Івано-Франківській області, який станом на 27.01.2015 року складає 01 рік 06 місяців 00 днів (а.с. 71).

Того ж дня, відповідачем було написано т.в.о. начальника УДСО при УМВС України в Івано-Франківській області підполковнику поліції ОСОБА_3 рапорт, відповідно до якого він зобов»язався повернути позивачу заборгованість за здійснення його навчання в розмірі 5 978,68 грн. до 01.08.2015 року (а.с.70).

Відповідно до частини 1, 2, 3 статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (частина 4 статті 60 ЦПК України).

Беручи до уваги вищенаведене, враховуючи вимоги чинного законодавства України, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога позивача до ОСОБА_1 про стягнення збитків завданих невиконанням умов договору є обгрунтованою та підлягає до задоволення.

Відповідно до частини 1 статті 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

А тому, з відповідача ОСОБА_1 також слід стягнути на користь позивача 1 378,00 грн. витрат по оплаті судового збору.

На підставі наведеного, відповідно до 526, 527, 610, 611, 623 Цивільного Кодексу України, ст. ст. 3, 60, 118-120 ЦПК України, керуючись ст. ст. 213-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов Управління Державної служби охорони при УМВС України в Івано-Франківській області до ОСОБА_1 про стягнення збитків - задоволити.

Стягнути з ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_2 в користь Управління Державної служби охорони при УМВС України в Івано-Франківській області, місцезнаходження якого: м. Івано-Франківськ, вул. Млинарська, 2, код ЄДРПОУ 08596908 - 5 978 (п»ять тисяч дев»ятсот сімдесят вісім) грн. 68 коп. збитків внаслідок невиконання умов договору №402 від 19.04.2013 року та 1 378,00 грн. витрат по оплаті судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подачі апеляційної скарги.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом 10 днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Пастернак І.А.