Рішення

від 27.03.2017 по справі 315/1279/16-ц

ГУЛЯЙПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 315/1279/16-ц

Номер провадження № 2/315/54/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2017 року м. Гуляйполе

Гуляйпільський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді Романько О.О.,

за участю секретаря Притули Я.В.,

позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Гуляйполе цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до комунального закладу Воздвижівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Гуляйпільської районної ради Запорізької області про визнання незаконними та скасування наказів про накладення дисциплінарних стягнень та стягнення моральної шкоди,

ВСТАНОВИВ:

14.12.2016 року позивач звернувся з вищезазначеним позовом до суду, в якому вказав, що згідно наказу № 94 від 18.08.1987р., по Гуляйпільському районному відділу освіти, безстроковим трудовим договором, він призначений на посаду вчителя трудового навчання та майстра виробничого навчання у Воздвижівській ЗОШ 1-3 ступенів з 09 липня 1987 року, де й працює по теперішній. Наказом директора школи в особі ОСОБА_3 від 03 жовтня 2016 року № 63-к, він був притягнутий до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани нібито за те, що під час проведення уроку в навчальному кабінеті трудового навчання і обслуговуючої праці з трудового навчання в 6-му класі, він проводив урок при закритих дверях. Наступним наказом директора школи в особі ОСОБА_3 від 08.12.2016 року № 72-к, він притягнутий до дисциплінарної відповідальності у вигляді догани нібито за наслідками здійсненої перевірки від 02 грудня 2016 року, заступником директора з навчально-виховної роботи щодо ведення записів вчителями предметниками навчального закладу в класних журналах, з прямими в обох випадках погрозами з наступним його звільненням із займаної посади по статті. Чим порушено вимоги ст. 43 Конституції України, де вказано, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку він вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. При цьому, про будь-які попередження, приписи та зауваження щодо порушення трудової дисципліни або виробничо-трудових відносин в письмовій формі під підпис до його відома адміністрація школи не доводила.

Далі позивач вказав, що свою педагогічну роботу щодо навчально-практичного та виховного процесу, він виконує згідно навчально-освітніх програм на рівні обов'язкових вимог щодо змісту і рівня обсягу освіти та посадових обов'язків, у відповідності до ст. 139 КЗпП України.

При зверненні з заявою 12 грудня 2016 року на ім'я директора школи ОСОБА_3 з проханням надати належно завірені копії виданих наказів по закладу Про накладення на нього дисциплінарних стягнень у вигляді доган , оскільки має повне право на їх отримання, так як в них визначено оцінку його поведінки або проступку чи порушення, директором школи зухвало відмовлено в прийнятті поданої ним заяви з проханням надання копій наказів. Також відмовлено поставити відповідну відмітку про відмову в прийнятті заяви.

Позивач зазначив, що видані директором школи накази на початку жовтня та в грудні 2016 року про дисциплінарні стягнення у вигляді доган є неправомірними, оскільки він не вчиняв дисциплінарних проступків, порушень трудової дисципліни та обов'язків, які б потягнули за собою ступінь тяжкості вчиненого проступку, заподіяну шкоду чи негативні наслідки. Вважає, що оголошення йому доган не мають законного підґрунтя. Видані із зловживанням службовим становищем накази являються такими, що винесені з особистих мотивів, які виникли з 08 лютого 2016 року внаслідок перевірки закладу Державним інспектором праці в Запорізькій області щодо порушених адміністрацією школи його трудових прав та прав на оплату праці з окремих видів педагогічної діяльності, зокрема, 20% надбавку за престижність праці і індексації заробітної плати. Як наслідок відносно директора ОСОБА_2 було складено адміністративний протокол, а також він вимушений був звернутися до суду з позовною заявою до відповідачів, а саме відділу освіти Гуляйпільської РДА, КЗ Воздвижівської ЗОШ 1-3 ступенів Гуляйпільської райради та Воздвижівської сільської ради про стягнення ненарахованих належних доплат за окремі види педагогічної діяльності, надбавки за престижність в розмірі 20%, індексації заробітної плати, як складових частин заробітної плати вчителя загальноосвітнього закладу; захист права на отримання справедливого й належного пенсійного забезпечення, стягнення моральної шкоди.

Далі позивач вказав, що своїми неправомірними діями відповідач свідомо посягає на його права та інтереси щодо його пенсійного забезпечення гарантованого Державою, відповідно до ст. 57 Закону України Про освіту , де вказано, що держава забезпечує педагогічним працівникам правовий, соціальний та професійний захист, а також призначення і виплату пенсій відповідно до чинного законодавства за вислугою років та за віком, який є для нього передпенсійним.

Позивач зазначив, що будь-які дані, які б свідчили про порушення ним трудової дисципліни, визначені ст. 139 КЗпП України до його відому під підпис не доводились, а також не відбирались відповідні пояснення. Окрім того стягнення оголошується в наказі та повідомляється працівникові під розписку в трьохденний строк (п. 31 Правил). Фактично з останнім наказом, він був ознайомлений 12.12.2016 року, з пропуском вищевказаного строку, що в свою чергу, свідчить про порушення порядку застосування дисциплінарного стягнення, з яким, він категорично не погодився. Вважає, що застосовані незаконні до нього два дисциплінарних стягнення у вигляді доган на протязі жовтня та грудня 2016/2017 навчального року не на підставах та не у відповідності до вимог трудового законодавства підлягають визнанню незаконними та скасуванню.

Неправомірними діями відповідача йому завдано додаткові збитки пов'язані з судовим розглядом справи, зокрема за заправку транспортного засобу паливно-мастильними матеріалами, з роздруківки матеріалів та копіювальні послуги, які підлягають стягненню в розмірі відповідно до наданих фіскальних чеків та квитанцій.

Неправомірними діями відповідача щодо накладення на нього дисциплінарних стягнень спричинено також і моральну шкоду. Так, на думку позивача, зухвалою поведінкою відповідача щодо доведення зі зневагою до його відома наказів, яке здійснювалось в присутності учнів в коридорі та в навчальному кабінеті трудового навчання з наступною відмовою в наданні їх копій, були порушені його права та гарантії, як працівника, що призвело до значних душевних та моральних страждань, втрати впевненості в завтрашньому дні та побоюваннях незаконного звільнення з боку адміністрації навчального закладу і відділу освіти Гуляйпільської РДА. Цим також завдано психологічного впливу, що призводить до негативних наслідків морального характеру, душевних страждань, втрати нормального психологічного стану. Все це призводить до побоювання в необхідності прикладати додаткові зусилля по організації свого життя та життя сім'ї, яка існує за рахунок гарантованої державою його праці, яку він вільно обрав і на яку він вільно погодився, що є тяжким тягарем з огляду на втрачене здоров'я. Позивач вказав, що моральне та душевне страждання було йому спричинено і безтактовною педагогічною поведінкою відповідача щодо його морального авторитету та професійних якостей педагога, як учасника навчально-виховного процесу, де авторитет педагога є засобом впливу на учнів.

Тому, просить суд з урахуванням уточнених збільшених позовних вимог визнати незаконними дії відповідача та скасувати накази по КЗ Воздвижівська ОСОБА_4 ст. Гуляйпільської райради від 03 жовтня 2016 року № 63-к Про порушення посадових обов'язки та притягнення вчителя ОСОБА_1 до дисциплінарного стягнення у вигляді догани та від 08 грудня 2016 року № 72-к Про невиконання посадових обов'язків та притягнення вчителя ОСОБА_1 до дисциплінарного стягнення у вигляді догани, а також стягнути з КЗ Воздвижівська ОСОБА_4 ступенів Гуляйпільської райради (код ЄДРПОУ 26316918, розташованого за адресом: 70220, вул. Центральна, 40, с. Воздвижівка, Гуляйпільський р-н., Запорізька область), на його користь моральну шкоду в розмірі 60000 грн., та стягнути з відповідача на його користь суму витрат пов'язаних з явкою до суду та судовим розглядом справи, зокрема: за заправку транспортного засобу та роздруківки і копіювальні послуги,- розміром згідно наданих фіскальних чеків, квитанцій та товарних чеків, які оподаткуванню не підлягають у розмірі 1058,50 грн., втрат заробітної плати (середньоденного заробітку) за календарні дні виклику до суду для участі в розгляді цивільної справи відповідно до розрахунку у сумі 1067,12 грн..

В судовому засіданні позивач підтримав уточнені збільшені позовні вимоги, за тих обставин, які він виклав у позові та додаткових поясненнях, прохав суд їх задовольнити в повному обсязі.

В судовому засіданні представник відповідача, директор КЗ Воздвижівська ОСОБА_4 ступенів Гуляйпільської районної ради ОСОБА_2 прохала відмовити в задоволенні позову позивача за недоведеністю та безпідставністю. Надала суду письмові заперечення, в яких вказала, що дійсно наказами № 63-к від 03.10.2016 р. та № 72-к від 08.12.2016 року ОСОБА_1 був притягнутий до дисциплінарної відповідальності, але на даний момент вказані накази скасовані. Тому, з огляду на вказане, скасовані накази не створили жодних наслідків, відтак, відповідач вважає, що заявлені позивачем вимоги про визнання їх протиправними та їх скасування, не підлягають задоволенню, оскільки права та законні інтереси позивача не потребують судового захисту у заявлений спосіб. Крім того, відсутній і предмет спору. Далі представник відповідача вказала, що відповідно до ст. 237-1 КЗпП України, відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя. Під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань. Розмір такої шкоди визначається залежно від характеру та обсягу страждань. Як вважає відповідач, позивачем не було надано жодного доказу на підтвердження того, що він потерпів якісь страждання та в чому саме вони виразились. Враховуючи те, що позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди є похідними від позовних вимог про скасування наказів, то вони теж не підлягають задоволенню. Крім того, відповідач вважає, що позивач не надав належних та достатніх доказів самого факту заподіяння йому моральної шкоди, а також обставин, які визначають її характер та обсяг, не зазначив, з яких міркувань він виходив, визначаючи розмір моральної шкоди, та якими доказами це підтверджується. Тому, прохала відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Суд, заслухавши сторони, вивчивши матеріали справи, надавши їм оцінку, вважає, що позов підлягає частковому задоволенню за таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Згідно ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Стаття 11 ЦПК України передбачає, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлені наступні обставини у справі та відповідні їм правовідносини.

Відповідно до копії трудової книжки БТ-І № 3369582 позивача виданої 16.06.1982 року, наказом № 94 від 18.08.1987 року його призначено на посаду вчителя трудового навчання та майстра виробничого навчання Воздвижівської СШ Гуляйпільського району Запорізької області (а.с. 5-6).

За результатами атестації, яка була проведена 31.03.2014 року ОСОБА_1 відповідає займаній посаді, відповідає раніше присвоєній кваліфікаційній категорії спеціаліст першої категорії (а.с. 13).

Наказом КЗ Воздвижівська ОСОБА_4 ступенів № 63-к від 03.10.2016 р. за системні порушення вчителем трудового навчання ОСОБА_1 посадових обов'язків, нездатність підтримувати належну учнівську дисципліну під час проведення уроків, ігнорування вказівок адміністрації школи та батьківської громадськості, оголошено догану (а.с. 28).

Згідно доповідної записки заступника директора з НВР ОСОБА_5 щодо грубого невиконання вчителем трудового навчання ОСОБА_1 своїх посадових обов'язків від 05.12.2016 року, яка була складена на підставі проведеної перевірки ведення класних журналів, у відповідності до Інструкції з ведення класного журналу учнів 5-11 класів, було звернуто увагу директора школи щодо вжиття заходів по відношенню до вчителя ОСОБА_1 та усунення недоліків і запобіганню в майбутньому подібних порушень (а.с. 29).

Відповідно до наказу № 72-к від 08.12.2016 року за невиконання посадових обов'язків учителя, порушення методичних рекомендацій та інструкції з ведення класного журналу, оголошено вчителю ОСОБА_1 догану та наказано виправити недоліки у веденні класних журналів до 09.12.2016 р., не допускати у подальшій роботі подібних порушень (а.с. 30).

Згідно витягу з положення про відділ освіти Гуляйпільської РДА до організаційно-розпорядчої діяльності начальника відділу освіти відноситься прийняття на роботу та звільнення з роботи у порядку, передбаченому законодавством про працю, працівників відділу, керівників та працівників навчальних закладів, їх заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності (а.с. 48-49).

Посадова інструкція вчителя КЗ Воздижівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Гуляйпільської районної ради ОСОБА_1, яка затверджена директором школи ОСОБА_2 01.09.2012 року передбачає загальні положення, функції, посадові обов'язки, права, відповідальність, взаємовідносини (зв'язки за посадою) вчителя, з якою останній ознайомлений 01.09.2012 року (а.с. 51-52).

До матеріалів справи долучені копії сторінок класного журналу 7 класу та 10 класу із зазначенням зауважень до ведення класного журналу та з відмітками про виконання вказаних недоліків (а.с. 53-60).

05.09.2016 року директору КЗ Воздвижівська ОСОБА_4 ступенів Гуляйпільської райради ОСОБА_2 від батьківського комітету була подана скарга щодо відсторонення вчителя ОСОБА_1 від виконання посадових обов'язків, так як батьки занепокоєні за безпеку життя і здоров'я своїх дітей, з огляду на те, що останній замикається з дітьми у класі під час проведення уроку, або замикає їх самих, мотивуючи це тим, що діти тікають з його уроків (а.с. 61).

У відповідь на вказану скаргу вчителем ОСОБА_1 надана пояснювальна записка, в якій останній наголосив на виконанні пунктів посадової інструкції, в якій зазначено, що вчитель відповідає за життя та здоров'я учнів під час навчального процесу, та вважає, що вчитель зобов'язаний вжити всіх можливих заходів, що не суперечать законодавству України, які унеможливлюють виникнення небезпечних ситуацій для життя і здоров'я учнів або окремо взятого учня (а.с. 62).

Статутом КЗ Воздвижівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Гуляйпільської районної ради (нова редакція), погодженим начальником відділу освіти Гуляйпільської районної державної адміністрації ОСОБА_6, затвердженим рішенням Гуляйпільської районної ради № 4 від 21.06.2012 року передбачено п. 3.5 призначення на посаду та звільнення з посади педагогічних та інших працівників й інші трудові відносини регулюються законодавством України про працю, Законом України Про загальну середню освіту та іншими законодавчими актами. У пункті 3.8 вказаного Статусу зазначено, що педагогічні працівники зобов'язані: нести відповідальність за відповідність оцінювання навчальних досягнень учнів критеріям оцінювання, нести відповідальність за збереження життя учнів, їх фізичне і психічне здоров'я, виховувати в учнів повагу до батьків, жінок, старших за віком осіб, народних традицій та звичаїв, духовних та культурних надбань народу України, дотримуватись педагогічної етики, моралі, поважати гідність учнів, вести відповідну документацію. У пункті 3.10 - педагогічні працівники, які систематично порушують Статут, Правила внутрішнього розпорядку Закладу, не виконують посадових обов'язків, умови колективного договору (контракту) або за результатами атестації не відповідають займаній посаді, звільняються з роботи відповідно до чинного законодавства. У пункті 3.11 батьки та особи, які їх замінюють, мають право обирати і бути обраними до батьківських комітетів та органів громадського самоврядування, звертатись до органів управління освітою, керівника Закладу і органів громадського самоврядування з питань навчання, виховання дітей, брати участь у заходах, спрямованих на поліпшення організації навчального виховного процесу та зміцнення матеріально-технічної бази закладу. Керівництво закладом здійснюється директором, який призначається на посаду і звільняється з посади рішенням Гуляйпільської районної ради. Делегатами на загальні збори трудового колективу з правом вирішального голосу обираються в тому числі батьки, представники громадськості - класними батьківськими зборами. Директор закладу розподіляє обов'язки між своїми заступниками, затверджує положення про структурні підрозділи та посадові інструкції працівників, видає в межах своєї компетенції накази та контролює їх виконання, несе відповідальність за свою діяльність перед учнями, батьками, педагогічними працівниками та загальними зборами, засновником, місцевими органами державної виконавчої влади.

Наказом директора школи ОСОБА_2 від 16.02.2017 року № 9-к визнано такими, що втратили чинність накази по школі від 08.12.2016 р. № 72-к Про невиконання посадових обов'язків вчителем ОСОБА_1І. та від 03.10.2016 р. № 63-к Про порушення посадових обов'язків ОСОБА_1І. (а.с. 162).

Пунктом 3.2 ІІІ розділу посадової інструкції № 17 директора КЗ Воздвижівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Гуляйпільської районної ради, яка затверджена наказом відділу освіти, молоді та спорту Гуляйпільської РДА від 20.08.2013 р. № 271 передбачено, що директор має право в межах своєї компетенції заохочувати і притягати до дисциплінарної та іншої відповідальності працівників школи.

Згідно п.4.5 Статуту школи, директор не має повноважень щодо притягнення педагогічного працівника до дисциплінарної відповідальності.

Призначення на посаду та звільнення з посади педагогічних працівників державного та комунального загальноосвітнього навчального закладу здійснюється відповідним органом, управлінням освітою за поданням керівника загальноосвітнього закладу.

Згідно ст. 26 Закону України Про загальну середню освіту трудові відносини в системі загальної середньої освіти регулюються цим законом, законодавством України про працю, Законом України Про освіту , та іншими нормативно правовими актами. Призначення на посаду та звільнення з посади педагогічних працівників державного та комунального загальноосвітнього навчального закладу здійснюється відповідним органом, управління освітою за поданням керівника загальноосвітнього закладу.

Згідно зі ст. 147 КЗпП України, дисциплінарне стягнення може бути застосоване до працівника лише у випадку порушення ним трудової дисципліни і відповідно до ст. 147-1 КЗпП дисциплінарні стягнення застосовуються органом, якому надано право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.

Ст. 149 КЗпП України передбачає до застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Зважаючи на вказане, керівник закладу в особі директора, не надав відповідного подання до відділу освіти Гуляйпільської РДА щодо притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності за порушення трудової дисципліни із зазначенням відповідних доведених фактів вчинення їх саме ним. Тому, суд вважає, що директор школи перевищила свої службові повноваження, прийнявши та оголосивши накази про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді доган.

Як зазначалося, до прийняття судом рішення по цій справі, відповідно до наказу директора школи ОСОБА_2 від 16.02.2017 року № 9-к визнано такими, що втратили чинність накази по школі від 08.12.2016 р. № 72-к Про невиконання посадових обов'язків вчителем ОСОБА_1І. та від 03.10.2016 р. № 63-к Про порушення посадових обов'язків ОСОБА_1І. .

Положеннями ст. 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Саме порушені права та законні інтереси потребують судового захисту, захист прав на майбутнє або в превентивному порядку не допускається.

Відтак, з огляду на те, що оскаржувані накази не створюють юридичних наслідків, суд вважає, що заявлені позивачем вимоги про їх визнання незаконними та скасування не підлягають задоволенню, оскільки права та законні інтереси ОСОБА_1 не потребують судового захисту у заявлений спосіб.

При цьому, вказані накази діяли в часі, тому, на думку суду, дії директора школи щодо їх винесення та оприлюднення перебувають в причинно-наслідковому зв'язку з завданням позивачу моральної шкоди.

Щодо позовних вимог про стягнення моральної шкоди.

У відповідності з п. п. 8, 9 ч. 2 ст. 16 ЦК України способами захисту цивільних прав та інтересів є відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, а також відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Згідно вимог, ч. ч. 1, 2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.

Частиною 1 ст. 1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Відповідно до ст.237-1 КЗпП України відшкодування власником або уповноваженим ним органом моральної шкоди працівнику провадиться у разі, якщо порушення його законних прав призвели до моральних страждань, втрати нормальних життєвих зв'язків і вимагають від нього додаткових зусиль для організації свого життя.

У п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 4 від 31 березня 1995 року, із подальшими змінами, Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди , роз'яснено, що під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб. Моральна шкода може полягати у моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження громадського життя, настанні негативних наслідків.

Разом з тим, згідно абзацу другого п. 5 Постанови Пленуму Верховного суду України Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди № 4 від 31 березня 1995 року, обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

У підтвердження своїх моральних страждань у зв'язку з безпідставним звинуваченням у порушені трудової дисципліни та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді догани, яку в подальшому відповідач визнав неправомірною та скасував, позивач зазначив, що внаслідок неправомірних дій відповідача, позивач весь час знаходиться під впливом психологічного та морального тиску, які негативно позначилися на повсякденному житті, що призвели до втрати нормального життєвого зв'язку та спілкування, стосунків, як вчителя в суспільстві та навчально-виховному процесі, втрати емоційного спокою, морального та душевного страждання. Як вказує позивач, всі ці негативні емоції він переживає з кожним днем все гостріше. Та окрім вказаних страждань, йому також спричинено приниження професійної честі, гідності та морального авторитету.

Вирішуючи питання щодо відшкодування моральної шкоди, суд враховує конкретні обставини справи: роботу вчителя ОСОБА_1 у відповідача протягом тривалого часу; обсяг, характер та тривалість моральних страждань позивача через порушення його трудових прав; ступінь тяжкості і істотності вимушених змін у його житті після незаконного застосування дисциплінарного стягнення; обсяг втрат ним нормальних життєвих зв'язків та зусиль, вжитих для відновлення трудових прав і організації свого життя; а тому, вважає, що моральна шкода позивачу була завдана з вини відповідача, і не убачає правових підстав, за яких відповідача може бути звільнено від відповідальності по відшкодуванню моральної шкоди.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються стан здоров'я потерпілого, тяжкість вимушених змін у його життєвих і виробничих стосунках, ступінь зниження престижу, ділової репутації, час та зусилля, необхідні для відновлення попереднього стану. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості і визначає розмір відшкодування моральної шкоди у сумі 3000 грн..

Що стосується втрат заробітної плати (середньоденного заробітку) за календарні дні виклику до суду для участі в розгляді цивільної справи, які зазнав позивач, то вони підлягають повному задоволенню і стягненню з відповідача в повному обсязі.

В судовому засіданні було встановлено, що з заробітної плати позивача була утримана заробітна плата за дні його явки до суду та перебування в судових засіданнях. Ці обставинами сторонами були визнані та не заперечувалися, тому відповідно до ч. 1 ст. 61 ЦПК України доказуванню не підлягають.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 ЦПК України у справах позовного провадження особами, які беруть участь у справі, є сторони, треті особи, представники сторін та третіх осіб.

Згідно ст. 30 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава.

Вважається, що явка до суду є поважною причиною відсутності на роботі і заробітна плата на цей час за працівником зберігається. Ці витрати лягають на роботодавця і йому не відшкодовуються. Частинами 2 та 3 ст. 85 ЦПК України, передбачено, що стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, та її представникові сплачуються іншою стороною добові (у разі переїзду до іншого населеного пункту), а також компенсація за втрачений заробіток чи відрив від звичайних занять. Компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно від розміру середньомісячного заробітку, а компенсація за відрив від звичайних занять - пропорційно від розміру мінімальної заробітної плати. Граничний розмір компенсації за судовим рішенням витрат сторін та їх представників, що пов'язані з явкою до суду, встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Таким чином визначено, що компенсація за втрачений заробіток обчислюється пропорційно від розміру середньо-місячного заробітку. Порядок визначення середньомісячного заробітку передбачено постановою Кабінету Міністрів України від 08.02.95 р. N 100 "Про затвердження Порядку обчислення середньої заробітної плати", з подальшими змінами. В контексті норм передбачених ст. 85 ЦПК України середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата. Відповідно до п. 8 вищезгаданого Порядку нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період. Час, витрачений у зв'язку із явкою до суду, складається з часу, протягом якого сторона не могла займатися діяльністю, яка дає їй заробіток, зокрема часу, проведеного в судовому засіданні. Цей час визначається шляхом додавання часу тривалості усіх судових засідань, в яких позивач брав участь. До цього часу додається і час чекання початку судових засідань, якщо вони починалися із запізненням. До цього часу додається також час, необхідний для проїзду до суду. При цьому, судом враховується специфіка зайнятості вчителя на роботі, а саме те, що судові засідання призначалися на першу половину дня і співпадали з часом проведення уроків у школі. Тому, розрахунок проводився за відповідний цілий робочий день. Вказані обставини підтверджуються наданим позивачем розрахунком (а.с. 148 на звороті), (а.с. 172-173), а також копією довідки виданої ОСОБА_1 щодо нарахування заробітної плати в лютому 2017 р. (а.с. 169). Вказаний розрахунок відповідачем не спростований. Тому, суд, розрахунок позивача приймає за вірний.

Враховуючи положення ст. 79 та ст. 85 ЦПК України також підлягають стягненню з відповідача витрати понесені позивачем за придбання паливно-мастильних матеріалів (бензину) для автотранспорту, що підтверджуються фіскальними чеками виданими автозаправочними станціями (а.с. 110, 111, 126, 146, 173, 216). Граничний розмір компенсації витрат, пов'язаних із явкою сторін та їх представників в судове засідання на даний час регулюється постановою Кабінету Міністрів України № 870 від 26.06.2007 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 01.07.96 р. № 710 "Про затвердження Інструкції про порядок і розміри відшкодування витрат та виплати винагороди особам, що викликаються до органів дізнання, досудового слідства, прокуратури, суду або до органів, у провадженні яких перебувають справи про адміністративні правопорушення та виплати державним науково-дослідним установам судової експертизи за виконання їх працівниками функцій експертів і спеціалістів".

Відповідно до п. 6 розділу 2 Інструкції про службові відрядження в межах України та за кордон, затвердженої наказом Міністерства фінансів України N 59 від 13.03.1998 р. (з наступними змінами), витрати на проїзд до місця відрядження і назад відшкодовуються в розмірі вартості проїзду повітряним, залізничним, водним і автомобільним транспортом загального користування (крім таксі) з урахуванням усіх витрат, пов'язаних із придбанням проїзних квитків і користуванням постільними речами в поїздах, та страхових платежів на транспорті.

При цьому, судом до загальних витрат не приймаються суми коштів щодо придбання бензину відповідно до чеків від 26.12.2016 року та 11.01.2017 року, так як з їх змісту вбачається, що такі витрати понесені позивачем за межами робочого часу суду, а також не приймається до уваги чек від 20.03.2017 року, так як цього дня судове засідання не призначалося і явка позивача до суду була обумовлена іншими причинами. Таким чином, остаточна сума, яка підлягає стягненню на користь позивача, як сума витрат пов'язаних з якою до суду складає 670 грн..

Виходячи із положень ст. 79 ЦПК України, яка містить вичерпний перелік видів витрат, пов'язаних з розглядом справи, витрати на роздруківку матеріалів та послуги ксерокопіювання не є витратами, пов'язаними з розглядом справи, а тому вимоги щодо їх стягнення задоволенню не підлягають.

Оскільки позивач при зверненні до суду звільнений від сплати судового збору, він стягується із відповідача в дохід держави, відповідно ст. 88 ЦПК України та Закону України Про судовий збір .

Керуючись ст. ст. 3-4, 10, 11, 57-64, 88, 157-158, 212-215, 218, 222-223 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до комунального закладу Воздвижівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Гуляйпільської районної ради Запорізької області про визнання незаконними та скасування наказів про накладення дисциплінарних стягнень та стягнення моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з комунального закладу Воздвижівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Гуляйпільської районної ради Запорізької області (код ЄДРПОУ 26316918, розташованого за адресою: вул. Центральна, 40, с. Воздвижівка Гуляйпільського району Запорізької області) на користь ОСОБА_1 суму моральної шкоди в розмірі 3000 (трьох тисяч) гривень.

Стягнути з комунального закладу Воздвижівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Гуляйпільської районної ради Запорізької області (код ЄДРПОУ 26316918, розташованого за адресою: вул. Центральна, 40, с. Воздвижівка Гуляйпільського району Запорізької області) на користь ОСОБА_1 суму витрат пов'язаних з розглядом справи: за придбання паливно-мастильних матеріалів (бензину) для автотранспорту в розмірі 670 гривень, 00 копійок, в рахунок компенсації витрат пов'язаних з викликом до суду в розмірі 1067 гривень, 12 копійок, а всього в розмірі 1737 (однієї тисячі сімсот тридцяти семи) гривень, 12 копійок.

Стягнути з комунального закладу Воздвижівська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів Гуляйпільської районної ради Запорізької області (код ЄДРПОУ 26316918, розташованого за адресою: вул. Центральна, 40, с. Воздвижівка Гуляйпільського району Запорізької області) на користь держави судові витрати у вигляді судового збору в розмірі 640 гривень 00 копійок.

В іншій частині позовні вимоги залишити без задоволення.

З повним текстом рішення учасники процесу можуть ознайомитися 31.03.2017 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції - Гуляйпільський районний суд Запорізької області шляхом подання апеляційної скарги в 10-денний строк з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: ОСОБА_7