Постанова

від 30.03.2017 по справі 815/79/17

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/79/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 березня 2017 року Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Стеценко О.О.,

розглянувши в порядку письмового провадження в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю К-ТД до Державної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси ГУ ДФС в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

До Одеського окружного адміністративного суду звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю К-ТД (далі - Позивач, або ТОВ К-ТД ) з позовом (а.с. 4-7) до Державної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси ГУ ДФС в Одеській області (далі - Відповідач, або ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області) про визнання протиправною бездіяльності ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області, що полягає у не надісланні ТОВ К-ТД квитанції №2 щодо результатів перевірки та прийняття/неприйняття договору про визнання електронних документів від 19.08.2016 року № 190820161 між ТОВ К-ТД та ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області, надісланого ТОВ К-ТД засобами електронного зв'язку 19.08.2016 року, зобов'язання ДПІ у Малиновському районі м. Одеси підписати договір про визнання електронних документів від 19.08.2016 року №190820161 між ТОВ К-ТД та ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області, надісланого ТОВ К-ТД засобами електронного зв'язку 19.08.2016 року, та надіслати ТОВ К-ТД квитанцію № 2.

Свої вимоги Позивач обґрунтував наступними доводами.

Так, Позивач зазначив, що з серпня 2016 року перебуває на обліку у ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області (основне місце обліку) у зв'язку зі зміною місцезнаходження, пов'язаною із зміною адміністративного району. До закінчення 2016 року Позивач обліковувався в Залізничній ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області (неосновне місце обліку). У зв'язку з цим, Позивач 19.08.2016 року засобами електронного зв'язку направив договір про визнання електронних документів № 190820161, відповідно до якого стороною договору визначив ДПІ у Малиновському районі м.Одеси ГУ ДФС в Одеській області. Позивач отримав квитанцію № 1 від 19.08.2016 року (а.с. 16), відповідно до якої документ було доставлено до Державної фіскальної служби України 19.08.2016 року. Проте, станом на день звернення до суду Позивач не отримав квитанції № 2 щодо результатів прийняття/неприйняття зазначеного договору.

На думку Позивача, з вини Відповідача, Позивач позбавлений можливості реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних (далі - ЄРПН) податкових накладних та подачі податкової звітності засобами електронного зв'язку. В свою чергу, Позивач неодноразово, зокрема 26.08.2015 року, 07.10.2016 року звертався до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області із зверненнями та запитами, в яких просило пояснити причини та правові підстави не обробки та не укладення протягом 5 робочих днів зазначеного договору про визнання електронних документів, причини та правові підстави не надіслання Відповідачем протягом 5 робочих днів на адресу Позивача засобами електронного зв'язку квитанції № 2 щодо результатів прийняття/неприйняття даного договору.

Враховуючи вищезазначене, ТОВ К-ТД вважає, що бездіяльність ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області, що полягає у не надісланні ТОВ К-ТД квитанції № 2 щодо результатів перевірки та прийняття/неприйняття договору про визнання електронних документів від № 190820161 від 19.08.2016 року, надісланого засобами електронного зв'язку 19.08.2016 року, є незаконною та таку бездіяльність Позивач оцінює як фактичну відмову Відповідача в укладенні даного договору.

На підставі наведеного, Позивач просив задовольнити заявлені позовні вимоги в повному обсязі.

В судове засідання, призначене на 09.03.2017 року, представник Позивача не з'явився, подав до канцелярії суду клопотання про розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі наявних в матеріалах справи доказів (а.с.61).

09.03.2017 року представником Позивача були надані до канцелярії суду додаткові письмові пояснення (а.с. 62-69), в яких останнім зазначено, що 30.12.2015 року Позивачем було проведено державну реєстрація змін до установчих документів ТОВ К-ТД , зокрема, зміну місцезнаходження підприємства на Львівську область, м. Львів, Залізничний район, вул. Городоцька, будинок 174. Враховуючи зазначене, ТОВ К-ТД не пізніше ніж, з 30.01.2016 року було взято на облік Залізничною ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області як основне місце обліку, а контролюючим органом за попереднім місцезнаходженням знято з обліку взагалі, оскільки закінчився 2015 бюджетний рік. 02.07.2016 року Позивачем проведено ще одну державну реєстрація змін до установчих документів TOB К- ТД , зокрема, зміну адресу місцезнаходження підприємства на Одеську область, м. Одеса, Малиновський район, вул. Генерала Цвєтаєва, будинок 3/5 та не пізніше ніж з 02.08.2016 року було взято на облік ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області - як основне місце обліку, а Залізничною ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області - як неосновне місце обліку.

На думку Позивача, Відповідач в своїх запереченнях вірно посилається на норми пункту 10.13 Порядку обліку платників податків, затвердженого наказом Міністерства фінансів України № 1588 від 09.12.2011 року, однак не правильно їх застосовує. У свою чергу, Відповідач безпідставно ототожнює дві різні по своїй суті ознаки платника податків, що змінив своє місцезнаходження внаслідок якого змінилася адміністративно-територіальна одиниця. При цьому, Позивач зауважив, шо на законодавчому рівні не визначено, з яким органом ДФС України платник податків може укласти договір про визнання електронних документів у разі зміни протягом року місцезнаходження.

Крім того, 20.08.2016 року ТОВ К-ТД засобами електронного зв'язку надіслало договір про визнання електронних документів із Залізничною ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області. Згідно отриманої квитанції № 1 від 20.08.2016 року, яку формує та надсилає Центральний портал прийому звітності ДФС України, документ не може бути прийнятий, оскільки договір про визнання електронної звітності укладається за основним місцем обліку.

Враховуючи, що на сьогоднішній час у платників податків існує можливість укладення договору про визнання електронних документів з органом ДФС за основним місцем обліку двома способами: шляхом надіслання договору засобами телекомунікаційного зв'язку та шляхом подання до органу ДФС проекту договору про визнання електронних документів, 26.08.2016 року ТОВ К-ТД через канцелярію ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області подало два примірники договору про визнання електронних документів № 190820161 від 19.08.2016 року у паперовому вигляді, підписані керівником та скріплені печаткою Позивача. Всупереч цьому, ТОВ К-ТД не отримало квитанції № 2 та жодної іншої відповіді Відповідача щодо результатів прийняття/неприйняття зазначеного договору ДПІ у Малиновському районі м. Одеси.

В судовому засіданні представник Відповідача заперечував проти задоволення позову в повному обсязі, просив відмовити в його задоволенні з підстав зазначених у письмових запереченнях на адміністративний позов (а.с. 48-51).

Так, в письмових запереченнях на позов представник Відповідача зазначив, що згідно облікової карти платника податків, ТОВ К-ТД перебуває на податковому обліку в ДПІ у Малиновському районі м. Одеси з 02.07.2016 як платник з наступного року (основне місце обліку). При цьому, підприємство ТОВ К-ТД зобов'язано було до кінця 2016 року подавати податкову звітність до Залізничної ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області, крім єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, яке сплачується за новим місцезнаходженням. З урахуванням приписів чинного законодавства, Відповідач вважає, що платник податків має подавати податкові декларації (розрахунки, звіти) та сплачувати податки та збори, які згідно із законодавством мають сплачуватись на території адміністративно-територіальної одиниці, що відповідає новому місцю обліку, починаючи з початку бюджетного року, наступного за тим, в якому такий платник податків змінив місце обліку.

Крім того, Відповідач зазначив, що згідно наказу ДФС України № 543 від 28.07.2015 року Про забезпечення комплексного контролю податкових ризиків з податку на додану вартість , ТОВ К-ТД віднесено до категорії сумнівних платників, з ознаками "ризиковості", в якому вказано, що ТОВ К-ТД перебуває у стані переходу на облік до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області. Залізнична ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області звернулась з дорученням до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області з вимогою щодо обстеження нової адреси реєстрації ТОВ К-ТД на предмет перебування за даною адресою платника, опитування посадових осіб підприємства відповідно до рекомендованого переліку питань визначених алгоритмом Наказу № 543 від 28.07.2015 року, з обов'язковим дотриманням зразків почерку та підпису.

Відповідач зазначив, що керівником ТОВ К-ТД є ОСОБА_1. Згідно податкового розрахунку за звітний період 2 квартал 2016 року на ТОВ К-ТД кількість працівників - одна особа, а саме ОСОБА_1 Згідно інформаційної системи Податковий блок вказана особа є керівником 16 підприємств. Кількісний склад працюючих також складає одна/дві особи. Разом з цим, ці підприємства декларують мільйонний податковий кредит. Також з ГУ ДФС Одеської області надходила інформація та листи про те, що зареєстровано кримінальне провадження за частиною 1 ст. 205-1 Кримінального кодексу України, щодо невстановлених осіб які вносили неправдиві відомості в документи які подавались до державного реєстратора для проведення державної реєстрації, щодо зміни реєстраційної адреси по цим підприємствам.

У зв'язку із вказаним, представник Відповідача зазначив, що договір про визнання електронних документів № 190820161 від 19.08.2016 року, надісланий ТОВ К-ТД засобами електронного зв'язку 19.08.2016 року, перебуває на розгляді у зв'язку із відсутністю за адресою реєстрації підприємства, а також у зв'язку із відпрацюванням контролюючим органом ТОВ К-ТД згідно наказу ДФС України від 28.07.2015 року № 543 Про забезпечення комплексного контролю податкових ризиків з податку на додану вартість .

За викладених обставин, Відповідач вважає, що не вчиняв протиправної бездіяльності щодо Позивача, у зв'язку з чим в задоволенні позову слід відмовити.

Частиною 6 статті 128 Кодексу адміністративного судочинства в України (далі - КАС України) передбачено, що якщо не має перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справ, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи письмове клопотання представника Позивача, відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд на підставі приписів ч.6 ст.128 КАС України ухвалив про розгляд справи в порядку письмового провадження на підставі наявних у матеріалах справи доказів.

Вивчивши матеріали адміністративної справи, письмові заперечення Відповідача, дослідивши обставини, якими обґрунтовуються вимоги, та перевіривши їх доказами, судом встановлені наступні факти та обставини.

Позивач, ТОВ К-ТД , код ЄДРПОУ 38857964, з 27.08.2013 по 02.07.2016 року перебував на обліку в Залізничній об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Львівській області (а.с. 8-12).

02.07.2017 року Позивачем здійснено державну реєстрацію змін до установчих документів, а саме: зміну місцезнаходження на Одеську область, м. Одеса, Малиновський район, вул. Генерала Цвєтаєва, 3/5 (а.с. 12).

У зв'язку із вказаним наразі Позивач перебуває на обліку в ДПІ у Малиновському районі м. Одеси (основне місце обліку). До закінчення року даний платник обліковується в Залізничній об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Львівській області (неосновне місце обліку) з ознакою того, що він є платником податків до закінчення року.

19.08.2016 року ТОВ К-ТД засобами електронного зв'язку направило договір про визнання електронних документів № 190820161 між ТОВ К-ТД та ДПІ у Малиновському районі м.Одеси (а.с. 13-15), про що отримало квитанцію № 1 від 19.08.2016 року (а.с. 16).

Відповідно до змісту квитанції № 1 від 19.08.2016 року (а.с. 16), вказаний договір було доставлено до Державної фіскальної служби України 19.08.2016 в 11:23:01, документу призначено реєстраційний номер: 9149810473 та документ збережено на центральному рівні. Також зазначено, що через певний час подбайте про прийом квитанції № 2 щодо результатів перевірки та прийняття/неприйняття поданого документу.

Судом встановлено, що Відповідачем квитанції № 2 щодо результатів перевірки та прийняття/неприйняття договору про визнання електронних документів № 190820161 від 19.08.2016 року на адресу Позивача засобами телекомунікаційного зв'язку в п'ятиденний строк з моменту отримання вказаного договору надіслано не було.

У зв'язку з тим, що Позивачем не отримано квитанції № 2 щодо результатів перевірки та прийняття/неприйняття поданого договору № 190820161 від 19.08.2016 року, вважаючи, що з вини Відповідача Позивач позбавлений можливості реєстрації податкових накладних в ЄРПН та подачі податкової звітності засобами електронного зв'язку, Позивач звернувся до суду з даним позовом (а.с. 4-7).

Проаналізувавши матеріали справи, оцінивши докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Спірні правовідносини виникли між сторонами у зв'язку із протиправним, на думку Позивача, не опрацюванням Відповідачем у відповідності до вимог чинного законодавства договору про визнання електронних документів № 190820161 від 19.08.2016 року, надісланого Позивачем засобами електронного зв'язку 19.08.2016 року.

Відповідно до частини першої статті 14 Закону України Про електронні документи га електронний документообіг , електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства України або на підставі договорів, що визначають взаємовідносини суб'єктів електронного документообігу.

Згідно п. 63.3 ст. 63 ПК України платник податків зобов'язаний стати на облік у відповідних контролюючих органах за основним та неосновним місцем обліку, повідомляти про всі об'єкти оподаткування і об'єкти, пов'язані з оподаткуванням, контролюючі органи за основним місцем обліку згідно з порядком обліку платників то датків.

Згідно п. 10.13 ст. 10 наказу Міністерства фінансів України № 1588 від 09.12.2011 року Про затвердження Порядку обліку платників податків і зборів у розділі X Переведення платника податків на обслуговування з одного контролюючого органу до іншого (взяття на облік/зняття з обліку) зазначено, що у разі зміни місцезнаходження суб'єкта господарювання - платника податків сплата визначених законодавством податків і зборів після такої реєстрації здійснюється таким платником податків за місцем попередньої реєстрації до закінчення поточного бюджетного періоду:

1) у такому випадку контролюючий орган за попереднім місцезнаходженням одночасно із зняттям з обліку юридичної особи - платника податків за основним місцем обліку здійснює взяття на облік платника податків за неосновним місцем обліку згідно із розділом VII цього Порядку без подання заяви платником податків та з урахуванням особливостей, визначених пунктами 10.14 - 10.21 цього розділу;

2) до закінчення року платник податків обліковується в контролюючому органі за попереднім місцезнаходженням (неосновне місце обліку) з ознакою того, що він є платником податків до закінчення року, а в контролюючому органі за новим місцезнаходженням (основне місце обліку) - з ознакою того, що він є платником податків з наступного року.

При цьому, суд враховує, що відповідно до Листа Міндоходів № 16190/7/99-99-18-02-01-17 від 08.07.2014 року, листа ГУ ДФС у м. Києві № 6029/10/26-15-08-01-22 від 12.03.2016 року, сплата єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування здійснюється всіма категоріями платників за новим місцезнаходженням.

Таким чином, суд погоджується з твердженням представника Відповідача, викладених в письмових запереченнях про те, що Позивач, у зв'язку із зміною місця перебування, повинен до кінця 2016 року подавати звітність до Залізничної ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області, окрім сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України Про електронні документи та електронний документообіг , електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов'язкові реквізити документа.

Відповідно до ч. 1 ст. 14 зазначеного Закону, електронний документообіг здійснюється відповідно до законодавства України або на підставі договорів, що визначають взаємовідносини суб'єктів електронного документообігу.

Відповідно до п. 5.1, 5.2 Інструкції з підготовки і подання податкових документів в електронному вигляді засобами телекомунікаційного зв'язку, затверджена наказом Державної податкової адміністрації України № 233 від 10.04.2008 року (далі - Інструкція №233), отримує в будь якому включеному до систем подання податкових документів в електронному вигляді акредитованому центрі сертифікації ключів посилені сертифікати відкритих ключів посадових осіб юридичної особи, що мають право підпису (керівника, бухгалтера), та печатку юридичної особи. Платник податків фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності може обмежитись одним ключем ЕЦП. Особисті ключі знаходяться на ключових (електронних) носіях, що зберігаються в таємниці; отримує в органі ДПС за місцем реєстрації або на WEB-сайті ДПА чи регіональної ДПА текст примірного договору про визнання електронних документів (додаток 1), безкоштовне спеціалізоване програмне забезпечення формування та подання до органів ДПС податкових документів в електронному вигляді.

Відповідно до п. 7.1-7.6 Інструкції №233, платник податків створює податковий документ в електронному вигляді відповідно до затвердженого формату (стандарту) за допомогою спеціалізованого програмного забезпечення.

Після підготовки платником податків податкового документа в електронному вигляді на нього накладаються ЕЦП посадових осіб платника податків у такому порядку: першим - ЕЦП головного бухгалтера (бухгалтера), другим - ЕЦП керівника, третім - ЕЦП, що є аналогом відбитка печатки платника податків.

За відсутності у платника податків посади бухгалтера електронні цифрові підписи посадових осіб платника податків накладаються у такому порядку: першим - ЕЦП керівника, другим - ЕЦП, що є аналогом відбитка печатки платника податків. Платником податків фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності електронні цифрові підписи накладаються у такому порядку: першим - ЕЦП платника податків - фізичної особи, другим - ЕЦП, що є аналогом відбитка печатки платника податків (за наявності); після накладання ЕЦП платник податків здійснює шифрування податкового документа в електронному вигляді та направляє його до органів ДПС через телекомунікаційні канали зв'язку. Другий примірник податкового документа в електронному вигляді зберігається у платника податків; після одержання від платника податків податкового документа в електронному вигляді органи ДПС проводять його розшифрування, перевірку ЕЦП, перевірку відповідності електронного документа затвердженому формату (стандарту); перша квитанція є підтвердженням платнику податків передачі його податкових документів в електронному вигляді до органу ДПС засобами телекомунікаційного зв'язку. Ця квитанція надсилається органами ДПС на електронну адресу платника податків, з якої було надіслано податкову звітність. Другий примірник першої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС. Якщо на електронну адресу платника податків не надійшла перша квитанція, то податковий документ вважається неодержаним; підтвердженням платнику податків прийняття його податкових документів до бази даних ДПС є друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, в якій визначаються реквізити прийнятого податкового документа в електронній формі, відповідність податкового документа в електронній формі затвердженому формату (стандарту) електронного документа, результати перевірки ЕЦП, інформація про платника податків, дата та час приймання, реєстраційний номер, податковий період, за який подається податкова звітність, та дані про відправника квитанції. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС; якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Згідно інформації розміщеної на офіційному веб-сайті Державної фіскальної служби України від 18.07.2014 року та від 21.11.2014 року, термін розгляду договору про визнання електронних документів - до 5 робочих днів.

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що 19.08.2016 року ТОВ К-ТД засобами електронного зв'язку направило договір про визнання електронних документів № 190820161 між ТОВ К-ТД та ДПІ у Малиновському районі м.Одеси (а.с. 13-15), про що отримало квитанцію № 1 від 19.08.2016 року (а.с. 16).

Відповідно до змісту квитанції № 1 від 19.08.2016 року (а.с. 16), вказаний договір було доставлено до Державної фіскальної служби України 19.08.2016 в 11:23:01, документу призначено реєстраційний номер: 9149810473 та документ збережено на центральному рівні. Також зазначено, що через певний час подбайте про прийом квитанції № 2 щодо результатів перевірки та прийняття/неприйняття поданого документу.

Проте, ані станом на момент звернення Позивач до суду з вказаним позовом, ані станом на момент розгляду справи, протягом майже 6 місяців, Відповідачем квитанції № 2 щодо результатів прийняття/неприйняття зазначеного договору надіслано платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку не було. При цьому, будь-яких належних та допустимих доказів на підтвердження правомірності вчиненої бездіяльності Відповідачем надано не було.

В якості підстав неможливості укладання вказаного договору, Відповідач зазначив наявність інформації (листа) від ДПІ Головного управління ДФС у Львівській області № 354/13-04-11 від 31.03.2016 року, згідно якої ТОВ К-ТД віднесено до категорії сумнівних платників, з ознаками "ризиковості", а Залізнична ОДПІ ГУ ДФС у Львівській області звернулася із дорученням до ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області щодо обстеження адреси реєстрації Позивача на предмет перебування за даною адресою платника, опитати посадових осіб підприємства відповідно до рекомендованого переліку питань визначених алгоритмом Наказу № 543 від 28.07.2015 року, з обов'язковим дотриманням зразків почерку та підпису. Крім того, однією з підстав неможливості укладання договору, Відповідач зазначив й те, що керівником ТОВ К-ТД є ОСОБА_1. Згідно податкового розрахунку за звітний період 2 квартал 2016 року на ТОВ К-ТД кількість працівників - одна особа, а саме ОСОБА_1 Згідно інформаційної системи Податковий блок вказана особа є керівником 16 підприємств. Кількісний склад працюючих також складає одна/дві особи. Разом з цим, ці підприємства декларують мільйонний податковий кредит. Також з ГУ ДФС Одеської області надходила інформація та листи про те, що зареєстровано кримінальне провадження за частиною 1 ст. 205-1 Кримінального кодексу України, щодо невстановлених осіб які вносили неправдиві відомості в документи які подавались до державного реєстратора для проведення державної реєстрації, щодо зміни реєстраційної адреси по цим підприємствам.

Проте, на думку суду, наявність зазначеної податкової інформації не є підставою, за умови відповідності надісланого договору всім вимогам законодавства, для не прийняття рішення за результатом розгляду поданого договору та зазначені обставини в жодному разі не позбавляють Відповідача обов'язку прийняти такого рішення та не наділяють Відповідача правом пролонгації визначеного п'ятиденного строку розгляду договору про визнання електронних документів.

Крім того, Відповідач факт отримання договору про визнання електронних документів № 190820161 від 19.08.2016 року від Позивача не заперечує, із певним обґрунтуванням вважає, що наявні підстави для не укладання договору.

В свою чергу, приписами Інструкції №233 встановлено, що якщо надіслані податкові документи сформовано з помилкою, то платнику податків надсилається друга квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття податкових документів в електронному вигляді із зазначенням причин. На цю квитанцію накладається ЕЦП органу ДПС, здійснюється її шифрування та надсилання платнику податків засобами телекомунікаційного зв'язку. Другий примірник другої квитанції в електронному вигляді зберігається в органі ДПС.

Відповідач, в порядку визначеного законом, відповідне рішення із обґрунтуванням підстав для відмови в укладанні договору про визнання електронних документів № 190820161 від 19.08.2016 року також не прийняв.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить висновку адміністративний позов в частині позовних вимог про визнання незаконною бездіяльність ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області, що полягає у не надісланні ТОВ К-ТД квитанції №2 щодо результатів перевірки та прийняття/неприйняття договору про визнання електронних документів від 19.08.2016 року № 190820161 між ТОВ К-ТД та ДПІ у Малиновському районі м. Одеси, надісланого ТОВ К-ТД засобами електронного зв'язку 19.08.2016 року є обґрунтованими, у зв'язку з чим підлягає задоволенню.

При цьому, суд зазначає, що обов'язковою ознакою нормативно-правового акта чи правового акта індивідуальної дії, а також відповідних дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень є створення ними юридичних наслідків у формі прав, обов'язків, їх зміни чи припинення.

Оскільки вищезазначена протиправна бездіяльність Відповідача призводить до виникнення юридичних наслідків для платника податків у вигляді позбавлення позивача можливості реєстрації податкових накладних в ЄРПН та подачі податкової звітності засобами електронного зв'язку, така бездіяльність є предметом розгляду в адміністративному судочинстві.

При цьому, суд враховує, що застосування різних способів захисту порушеного права позивача повинно відбуватися з урахуванням конкретних обставин справи в кожному окремому випадку. Так, вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особи, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу (чи є така особа належним позивачем у справі - наявність права на позов у матеріальному розумінні), встановити, чи є відповідне право або інтерес порушеним (встановити факт порушення), а також визначити, чи відповідає обраний спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

Неналежний спосіб захисту встановлюється при розгляді справи по суті і є підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові, про що зазначив Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 25.09.2014 року у справі № 826/9638/13-а (К/800/7626/14).

З урахуванням вкладеного, суд дійшов висновку, що порушені права Позивача підлягають поновленню шляхом задоволення судом позовних вимог щодо визнання протиправною бездіяльності ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області, що полягає у не надісланні ТОВ К-ТД квитанції №2 щодо результатів перевірки та прийняття/неприйняття договору про визнання електронних документів № 190820161 від 19.08.2016 року між ТОВ К-ТД та ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС і Одеській області, надісланого ТОВ К-ТД засобами електронного зв'язку 19.08.2016 року, та зобов'язання ДПІ у Малиновському районі м. Одеси ГУ ДФС в Одеській області надіслати ТОВ К-ТД засобами електронного зв'язку квитанцію № 2 про прийняття (підписання) або неприйняття (із зазначенням причин відмови) договору про визнання електронних документів № 190820161 від 19.08.2016 року, надісланого ТОВ К-ТД засобами електронного зв'язку 19.08.2016 року.

Щодо позовних вимог в частині зобов'язання Відповідача безальтернативно надіслати позивачу засобами електронного зв'язку квитанцію № 2 саме про прийняття (підписання) договору про визнання електронних документів № 190820161 від 19.08.2016 року між ТОВ К-МД та Відповідачем суд дійшов висновку про відмову в їх задоволенні, адже при вчиненні дій, спрямованих на прийняття (підписання) договору про визнання електронних документів, даний державний орган наділений певними дискреційними повноваженнями, а суд у свою чергу не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які законодавством віднесені до компетенції цього органу державної влади.

Згідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ст. ст. 11, 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суд вважає, що Відповідач довів законність та обґрунтованість прийнятого ним рішення.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, та враховуючи всі наведені обставини, суд прийшов до висновку про те, що позовні вимоги є частково обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч. 3 ст. 94 КАС України встановлено, що якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

Суд вважає за необхідне розподілити судові витрати між Позивачем та Відповідачем відповідно до приписів ст. 94 КАС України із зазначенням суми, що підлягає поверненню з бюджету на користь позивача відповідно до частини задоволених позовних вимог.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про стягнення з Відповідача, за рахунок бюджетних асигнувань, на користь Позивача витрати зі сплати судового збору в розмірі 1378,00 грн. сплачені згідно з платіжним дорученням (а.с. 3).

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 94, 128, 159-163 КАС України, суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю К-ТД до Державної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси ГУ ДФС в Одеській області про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною бездіяльність Державної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси ГУ ДФС в Одеській області, що полягає у не надісланні Товариству з обмеженою відповідальністю К-ТД квитанції №2 щодо результатів перевірки та прийняття/неприйняття договору про визнання електронних документів № 190820161 від 19.08.2016 року між Товариством з обмеженою відповідальністю К-ТД та Державною податковою інспекцією у Малиновському районі міста Одеси ГУ ДФС в Одеській області, надісланого Товариством з обмеженою відповідальністю К-ТД засобами електронного зв'язку 19.08.2016 року.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Малиновському районі міста Одеси ГУ ДФС в Одеській області надіслати Товариству з обмеженою відповідальністю К-ТД засобами електронного зв'язку квитанцію № 2 про прийняття (підписання) або неприйняття (із зазначенням причин відмови) договору про визнання електронних документів № 190820161 від 19.08.2016 року, надісланого Товариством з обмеженою відповідальністю К-ТД засобами електронного зв'язку 19.08.2016 року.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з Державної податкової інспекції у Малиновському районі міста Одеси ГУ ДФС в Одеській області (адреса: Адреса: 65098, Одеська обл., місто Одеса, вул. Стовпова, будинок 17, код ЄДРПОУ 39565551) за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю К-ТД (юридична адреса: м. Одеса, Малиновський район, вул. Генерала Цвєтаєва, 3/5, код ЄДРПОУ 38857964) судові витрати зі сплати судового збору в загальному розмірі 1378,00 грн. (одна тисяча триста сімдесят вісім грн. 00 коп.).

Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання в десятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Суддя Стеценко О.О.