Постанова

від 29.03.2017 по справі 820/739/17

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Харків

29 березня 2017 р. № 820/739/17

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Полях Н.А.,

при секретарі судового засідання - Корнієнка А.Д.,

за участі:

представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Водолазького О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Управління державної реєстрації юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців Департаменту реєстрації Харківської міської ради, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВТУРБОІНЖИНІРІНГ" про зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач - ОСОБА_3, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить суд:

- зобов'язати Департамент реєстрації Харківської міської ради внести запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань про виключення ОСОБА_3 як керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВТУРБОІНЖИНІРІНГ" (код ЄДРПОУ 32132653) на підставі протоколу загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВТУРБОІНЖИНІРІНГ" №2 від 16 жовтня 2016 року.

В обґрунтування позовних вимог вказано, що позивач 29 листопада 2016 року звернувся з письмовим повідомленням до Управління державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Департаменту реєстрації Харківської міської ради про звільнення ОСОБА_3 з посади Генерального директора (керівника) ТОВ "ХАРКІВТУРБОІНЖИНІРІНГ", на яку 16.12.2016 року позивачем отримано відповідь за №2673/0/279-16, згідно з якою відповідач повідомив про те, що ТОВ "ХАРКІВТУРБОІНЖИНІРІНГ" повинен бути поданий відповідний пакет документів відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та Громадських формувань" для проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі (у тому числі щодо змін до відомостей про керівника), а саме: заяву про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі; примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про зміни що вносяться до Єдиного державного реєстру; документ про сплату адміністративного збору - у випадках, передбачених статтею 36 зазначеного вище Закону. На думку позивача, відповідач своїми діями порушив права та законні інтереси позивача, який по суті, за дії третьої особи, а саме призначення нею нового Генерального директора (керівника) поклав відповідальність бути вказаним в ЄДРПОУ невизначений час на колишнього директора ТОВ "ХАРКІВТУРБОІНЖИНІРІНГ" ОСОБА_3.

Відповідачем надано заперечення на адміністративний позов, в яких з посиланням на приписи Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань вказано, що у разі отримання відповідного пакету документів, який передбачено Законом України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань , державний реєстратор буде діяти у відповідності до вимог чинного законодавства.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити адміністративний позов з підстав та мотивів, викладених в ньому.

Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував, підтримав правову позицію, викладену у запереченнях на адміністративний позов, та просив суд у задоволенні позову відмовити.

Представник третьої особи у судове засідання не прибув, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся судом відповідно до вимог процесуального законодавства.

Заслухавши пояснення представників сторін по справі, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 29 листопада 2016 року звернувся з письмовим повідомленням до Управління державної реєстрації юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців Департаменту реєстрації Харківської міської ради про звільнення ОСОБА_3 з посади Генерального директора (керівника) ТОВ "ХАРКІВТУРБОІНЖИНІРІНГ".

Відповідачем 16.12.2016 року на адресу позивача надано відповідь №2673/0/279-16, відповідно до якої суб'єктом владних повноважень зазначено, що відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та Громадських формувань" для проведення державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі (у тому числі щодо змін до відомостей про керівника) необхідно надати відповідний пакет документів, у разі отримання відповідного пакету документів, який передбачено Законом України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань , державний реєстратор буде діяти у відповідності до вимог чинного законодавства.

По суті спірних правовідносин суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань , державна реєстрація юридичних осіб, громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи, та фізичних осіб - підприємців (далі - державна реєстрація) - офіційне визнання шляхом засвідчення державою факту створення або припинення юридичної особи, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, засвідчення факту наявності відповідного статусу громадського об'єднання, професійної спілки, її організації або об'єднання, політичної партії, організації роботодавців, об'єднань організацій роботодавців та їхньої символіки, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, зміни відомостей, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, про юридичну особу та фізичну особу - підприємця, а також проведення інших реєстраційних дій, передбачених цим Законом.

Згідно з ч. 2 ст. 6 Закону, державний реєстратор: приймає документи; перевіряє документи на наявність підстав для зупинення розгляду документів; перевіряє документи на наявність підстав для відмови у державній реєстрації; проводить реєстраційну дію (у тому числі з урахуванням принципу мовчазної згоди) за відсутності підстав для зупинення розгляду документів та відмови у державній реєстрації шляхом внесення запису до Єдиного державного реєстру; веде Єдиний державний реєстр; веде реєстраційні справи; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Відповідно до ч.4 ст.17 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, у тому числі змін до установчих документів юридичної особи, подаються такі документи: 1) заява про державну реєстрацію змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі; 2) примірник оригіналу (нотаріально засвідчена копія) рішення уповноваженого органу управління юридичної особи про зміни, що вносяться до Єдиного державного реєстру, крім внесення змін до інформації про кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) юридичної особи, у тому числі кінцевих бенефіціарних власників (контролерів) її засновника, якщо засновник юридична особа, про місцезнаходження та про здійснення зв'язку з юридичною особою; 3) документ про сплату адміністративного збору у випадках, передбачених статтею 36 цього Закону.

Відповідно до пункту 6 частини 1 статті 15 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань рішення уповноваженого органу управління юридичної особи повинно бути оформлено з дотриманням вимог, встановлених законом та відповідати законодавству.

Рішення уповноваженого органу управління юридичної особи, що подається для державної реєстрації змін до відомостей про юридичну особу, що містяться в Єдиному державному реєстрі, викладається у письмовій формі, прошивається, пронумеровується та підписується засновниками (учасниками), уповноваженими ними особами або головою та секретарем загальних зборів (у разі прийняття такого рішення загальними зборами). Справжність підписів на такому рішенні нотаріально засвідчується, крім випадків, передбачених законом.

Судом встановлено, що 17 жовтня 2016 року ОСОБА_3 склав свої повноваження Генерального директора (керівника) ТОВ "ХАРКІВТУРБОІНЖИНІРІНГ", що підтверджується Наказом № 20-ВК від 17 жовтня 2016 року, який виданий на підставі протоколу загальних зборів учасників ТОВ "ХАРКІВТУРБОІНЖИНІРІНГ" №2 від 16 жовтня 2016 року.

Відповідно до протоколу загальних зборів учасників ТОВ "ХАРКІВТУРБОІНЖИНІРІНГ" №2 від 16 жовтня 2016 року призначено тимчасово виконуючого обов'язки Генерального директора Галіченко Івана Петровича з 18.10.2016 року.

Розглядаючи позовні вимоги щодо зобов'язання Департаменту реєстрації Харківської міської ради внести запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань про виключення ОСОБА_3 як керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВТУРБОІНЖИНІРІНГ" (код ЄДРПОУ 32132653) на підстави протоколу загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВТУРБОІНЖИНІРІНГ" №2 від 16 жовтня 2016 року, суд зазначає наступне.

Відповідно до частин 1, 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади , органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Згідно з частиною 1 статті 6 Кодексу адміністративного судочинства України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Пунктом 8 частини 1 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що позивач - особа, на захист прав, свобод та інтересів якої подано адміністративний позов до адміністративного суду.

Під дискреційним повноваженням слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючий рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду - тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин (Ухвала ВАСУ від 29.09.2016 року по справі № 522/6069/14-а (№ в ЄДРСРУ 61821829).

У Рішенні Конституційного суду України від 01.12.2004 р. по справі № 1-10/2004 розкривається поняття "охоронюваний законом інтерес", що вживається в частині першій статті 4 Цивільного процесуального кодексу України та інших законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об'єктивного і прямо не опосередкований у суб'єктивному праві простий легітимний дозвіл, що є самостійним об'єктом судового захисту та інших засобів правової охорони з метою задоволення індивідуальних і колективних потреб, які не суперечать Конституції і законам України, суспільним інтересам, справедливості, добросовісності, розумності та іншим загальноправовим засадам.

У своєму рішенні від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15 Верховний Суд України вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Відповідно до приписів ч.1 ст.244-2 КАС України (в редакції Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" №192-VIII від 12.02.2015 року) висновок Верховного Суду України щодо застосування норми права, викладений у його постанові, прийнятій за результатами розгляду справи з підстав, передбачених пунктами 1 і 2 частини першої статті 237 цього Кодексу, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, які застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, що містить відповідну норму права. Висновок щодо застосування норм права, викладений у постанові Верховного Суду України, має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Однак, надаючи правову оцінку належності обраного заявником способу захисту, слід зважати й на його ефективність з точки зору і статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Абзацами 5, 6, та 7 вступної частини Рекомендації Rec (2004) 6 Комітету міністрів Ради Європи державам-членам "Щодо вдосконалення національних засобів правового захисту" ухваленої на 114-й сесії Комітету міністрів від 12 травня 2004 р. передбачено, що, відповідно до вимог статті 13 Конвенції, держави-члени зобов'язуються забезпечити будь-якій особі, що звертається з оскарженням порушення її прав і свобод, викладених в Конвенції, ефективний засіб правового захисту в національному органі; крім обов'язку впровадити такі ефективні засоби правового захисту у світлі прецедентної практики Європейського суду з прав людини , на держави покладається загальний обов'язок розв'язувати проблеми, що лежать в основі виявлених порушень; саме держави-члени повинні забезпечити ефективність таких національних засобів як з правової, так і практичної точок зору, і щоб їх застосування могло привести до вирішення скарги по суті та належного відшкодування за будь-яке виявлене порушення.

Зокрема, у пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі "Чахал проти Об'єднаного Королівства" (Chahal v. the United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Крім того, Суд указав на те, що за деяких обставин вимоги статті 13 Конвенції можуть забезпечуватися всією сукупністю засобів, що передбачаються національним правом.

Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Стосовно дискреційних повноважень, суд зазначає, що такими є повноваження обирати у конкретній ситуації між альтернативами, кожна з яких є законною. У такому випадку дійсно суд не може зобов'язати суб'єкта владних повноважень обрати один з правомірних варіантів поведінки, оскільки який би варіант реалізації повноважень не обрав відповідач, кожен з них буде законним .

Таким чином у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

До суду не надано будь-яких доказів протиправності дій відповідача щодо відмови у внесенні запису до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань про виключення ОСОБА_3 як керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВТУРБОІНЖИНІРІНГ" (код ЄДРПОУ 32132653) на підставі протоколу загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВТУРБОІНЖИНІРІНГ" №2 від 16 жовтня 2016 року, встановлення факту яких могла б слугувати підставою для застосування судом приписів ст.162 КАС України щодо зобов'язання відповідача вчинити певні дії.

У той же час позивачем також не надано до суду доказів звернення уповноваженої особи до суб'єкта державної реєстрації у порядку, визначеному ст.17 Закону України Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань із необхідним пакетом документів, оформлених згідно з вимогами чинного законодавства про державну реєстрацію.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами ч.1 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 КАС України.

Відповідно до Рекомендацій Комітету Міністрів Ради Європи № R(80)2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11 березня 1980 року на 316-й нараді, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин. Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень на відповідність, закріпленим частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб'єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади. Таким чином, повноваження Департаменту реєстрації Харківської міської ради внести запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб та громадських формувань про виключення ОСОБА_3 як керівника Товариства з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВТУРБОІНЖИНІРІНГ", є дискреційними повноваженнями такого органу державної влади, тобто відносяться до його виключної компетенції, а тому адміністративний суд не може перебирати на себе його функцій.

Суд зазначає, що обраний позивачем спосіб захисту його порушеного права суперечить вимогам ст.ст.6, 19 Конституції України, при цьому до суду також не надано доказів протиправності дій відповідача у спірних правовідносинах.

Зважаючи на встановлені у справі обставини та, з огляду на приписи норм чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявлених позовних вимог.

Судові витрати підлягають розподілу відповідно до приписів ст.94 КАС України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст.ст. 9, 11, 69-72, 86, 94, 128, 159, 160- 163, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Управління державної реєстрації юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців Департаменту реєстрації Харківської міської ради, третя особа - Товариство з обмеженою відповідальністю "ХАРКІВТУРБОІНЖИНІРІНГ" про зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови виготовлено 31 березня 2017 року.

Суддя Полях Н.А.