Ухвала

від 28.03.2017 по справі 757/9679/17-к

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-cc/796/1486/2017 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2017 року місто Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,

з участю:

прокурора ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Шельф» на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 20 лютого 2017 року,

ВСТАНОВИЛА:

Цією ухвалою задоволено клопотання слідчого в ОВС - криміналіста слідчого відділу Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_8 , погоджене прокурором відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_6 та накладено арешт на кошти, які знаходяться на банківських рахунках №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , відкритих ТОВ «НВК «Шельф» (ЄДРПОУ 30838462) в АТ «Укрсиббанк» (МФО 351005), шляхом заборони будь-яких видаткових операцій по рахункам, за виключенням видаткових операцій щодо сплати заробітної плати та обов`язкових платежів до державного бюджету зі сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), з можливістю зарахування грошових коштів на рахунки.

Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, адвокат ОСОБА_7 подав в інтересах ТОВ «НВК «Шельф» апеляційну скаргу, в якій ставить питання про поновлення строку на оскарження ухвали слідчого судді, просить скасувати цю ухвалу і постановити нову, якою відмовити у задоволенні клопотання слідчого.

В обґрунтування клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження апелянт зазначає, що розгляд клопотання слідчого був здійснений без повідомлення та без участі власника майна, про існування ухвали слідчого судді ТОВ «НВК «Шельф» стало відомо 01.03.2017 року з Єдиного державного реєстру судових рішень.

Стосовно ухвали слідчого судді, тоапелянт вважає її незаконною, необґрунтованою та такою, що спричинила невиправдані обмеження права власності та необґрунтовані перешкоди ТОВ «НВК «Шельф» вільно здійснювати господарську діяльність та виконувати взяті на себе зобов`язання. При цьому стверджує, що слідчим не доведено, наявність правових підстав, необхідних для арешту як заходу забезпечення кримінального провадження. Вказує, що ТОВ «НВК «Шельф» за своїм процесуальним статусом не входить до кола осіб, майно яких може бути арештоване у даному кримінальному провадженні, яке здійснюється не відносно ТОВ «НВК «Шельф», жодній посадовій особі товариства або його

співробітникам не повідомлено про підозру, не зазначено та не доведено наявності на банківських рахунках ТОВ «НВК «Шельф» грошових коштів, що відповідають положенням ст. 96-2 КПК України та одержані у будь-який незаконний спосіб. Крім того стверджує, що слідчий суддя не зазначив розмір грошових коштів, які зберігаються на вказаних рахунках та постановив зупинити видаткові операції, що суперечить вимогам ст. 170 КПК України, оскільки видаткові операції не можуть бути зупинені ухвалою слідчого судді, а на них може бути накладено арешт. В оскаржуваній ухвалі слідчий суддя не обґрунтував яким чином грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках ТОВ «НВК «Шельф», можуть бути знаряддям вчинення кримінального правопорушення, використовуються для сприяння діяльності терористичних організацій та за якими операціями грошові кошти надійшли на вказані банківські рахунки та не врахував негативних наслідків для третіх осіб, оскільки накладення арешту спричинить невиконання підприємством своїх господарських зобов`язань і як наслідок, спричинить підприємству та контрагентам збитки та обтяжить додатковими нарахуваннями пені і штрафів за несвоєчасне виконання господарських та простій підприємства в цілому.

Також апелянт стверджує, що посилання слідчого судді на ту обставину, що грошові кошти, що заходяться на банківських рахунках ТОВ «НВК «Шельф» відповідають критеріям, передбаченим ст. 98 КПК України є належним чином не обґрунтованим та невмотивованим. Зазначає, що слідчий суддя жодним чином не мотивував рішення про розгляд клопотання про арешт майна без повідомлення власника майна наявністю об`єктивних для цього підстав.

В судове засідання у справі представник ТОВ «НВК «Шельф» не з`явився, про причини своєї неявки суд не повідомив, хоча про час та місце судового засідання йому було завчасно повідомлено. Тому колегія суддів вирішила за можливе розглянути дану справу за відсутності представникаТОВ «НВК «Шельф», що не суперечить положенням ч. 4 ст. 405, ч. 1 ст. 172 КПК України.

Заслухавши доповідь судді, пояснення прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги і просив ухвалу слідчого судді залишити без змін, вивчивши матеріали провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступних висновків.

У відповідності до абз. 2 ч. 3 ст. 395 КПК України, якщо ухвалу слідчого судді було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, що в даному випадку мало місце, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Як вбачається з матеріалів судового провадження, клопотання слідчого про арешт майна було розглянуто слідчим суддею 20.02.2017 року без виклику власника майна. Про існування оскаржуваної ухвали, як зазначає апелянт, ТОВ «НВК «Шельф» стало відомо лише 01.03.2017 року з Єдиного реєстру судових рішень і даний факт не спростовується матеріалами провадження. 01.03.2017 року, тобто в межах визначених законом п`ятиденного строку, адвокат ОСОБА_7 в інтересах ТОВ «НВК «Шельф» подав апеляційну скаргу безпосередньо до Апеляційного суду міста Києва. За таких обставин строк на апеляційне оскарження не пропущено, а тому не підлягає поновленню.

Що стосується безпосередньо апеляційної скарги, то слід звернути увагу на такі обставини.

Як вбачається з матеріалів провадження, слідчим відділом Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного державного реєстру досудових розслідувань № 22016101110000185, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 258-3 КК України.

Органами досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_9 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець Грузії, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ) та ОСОБА_10 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , уродженець Грузії, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , фактично проживає за адресою: АДРЕСА_2 ), сприяють діяльності терористичних організацій ЛНР та ДНР, серед яких, розвідувальна рота 7 ОМСБр 2 АК ЛНР, шляхом надання власних приміщень та територій для розміщення незаконних збройних формувань.

Так, брати ОСОБА_9 та ОСОБА_10 є засновниками та керівниками наступних юридичних осіб, які фактично знаходяться на території Донецької та Луганської областей, які підконтрольні терористичним організаціям ДНР та ЛНР, а саме: ТОВ «НВК «Шельф»» (ЄДРПОУ 30838462, зареєстроване за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н, с. Чубинське, вул. Виставкова, 1-Б, попереднє місце реєстрації: Донецька обл., м. Єнакієве); ТОВ «Шельф-оіл» (ЄДРПОУ 32276928, зареєстроване за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н, с. Чубинське, вул. Виставкова, 1-Б, попереднє місце реєстрації: Донецька область, м. Єнакієве); ТОВ «Шельф ТК» (ЄДРПОУ 37695811, зареєстроване за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н, с. Чубинське, вул. Виставкова, 1-Б, попереднє місце реєстрації: Донецька обл., м. Дебальцеве); ТОВ «ФКР» (ЄДРПОУ 38608232, зареєстроване за адресою: Київська обл., Бориспільський р-н, с. Гора, вул. Центральна, 23-23А, попереднє місце реєстрації: Донецька обл., м. Єнакієве).

Крім того, в ході досудового розслідування встановлено, що ОСОБА_9 та ОСОБА_10 перереєстрували вищевказані підприємства на території Київської області з метою приховування проведення фінансово-господарської діяльності на окупованій території Луганської та Донецької областей, що підконтрольні терористичним організаціям ДНР та ЛНР.

Так, встановлено, що частина виробничих потужностей ТОВ «Шельф-оіл» з виробництва резервуарів для зберігання та транспортування скрапленого газу залишилось на окупованій території Донецької області, підконтрольній терористичній організації ДНР, а саме в м. Єнакієве та м. Дебальцеве Донецької області.

Також встановлено, що на території Донецької та Луганської областей, які підконтрольні ДНР та ЛНР функціонують МПП «Метан» (ЄДРПОУ 22031219, Донецька обл., м. Єнакієве, вул. Чубаря, буд. 194) та ПП «Лутугино-пропан» (ЄДРПОУ 35019130, Луганська обл., м. Красний Луч, буд. 13, оф. 109) засновниками яких є ОСОБА_3 та ОСОБА_4

Крім того, встановлено, що фактично ОСОБА_9 та ОСОБА_10 є власниками ПП «Амін-1» (ЄДРПОУ 35231188, Донецька обл., пр-т Леніна, б. 91, кім. 701), ПП «Амін-2» (ЄДРПОУ 35231193, Донецька обл., м. Єнакієве, пр-т Леніна, б. 91, км. 701), ПП «Амін-3» (ЄДРПОУ 35231209, Донецька обл., м. Єнакієве, пр-т Леніна, б. 91, кім. 701) та ПП «Амін-4» (ЄДРПОУ 35231214, Донецька обл., м Краматорськ, вул. Орджонікідзе, буд 20-А). Керівником вказаних підприємств є ОСОБА_11 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , уродженець Грузії, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3 ).

Водночас встановлено, що ПП «Амін-4» раніше було зареєстровано за адресою: Донецька обл., м. Єнакієве, пр-т Леніна, 91, кім. 701. На даний час ПП «Амін-4» орендує у ТОВ «Шельф-оіл» АГНКЄ за адресою: Донецька обл., м. Краматорськ, вул. Орджонікідзе, 20-а, яку використовує для продажу паливного газу.

Окрім цього встановлено, що ОСОБА_9 та ОСОБА_10 як власники ТОВ «НВК «Шельф», ТОВ «Шельф-ТК», ТОВ «ФКР» та ТОВ «Шельф-оіл» володіють значною кількістю нерухомого майна на непідконтрольних територіях Донецької та Луганської областей.

Таким чином, ОСОБА_9 та ОСОБА_10 разом з іншими невстановленими досудовим слідством особами сприяють діяльності терористичних організацій ЛНР та ДНР, серед яких, розвідувальна рота 7 ОМСБр 2 АК ЛНР, шляхом надання власних приміщень та територій для розміщення незаконних збройних формувань.

20.02.2017 року слідчий в ОВС - криміналіст слідчого відділу Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_8 , за погодженням прокурором відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_6 звернувся до Печерського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на кошти, які знаходяться на банківських рахунках №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , відкритих ТОВ «НВК «Шельф» (ЄДРПОУ 30838462) в АТ «Укрсиббанк» (МФО 351005), шляхом заборони будь-яких видаткових операцій по рахункам, за виключенням видаткових операцій щодо сплати заробітної плати та обов`язкових платежів до державного бюджету зі сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), з можливістю зарахування грошових коштів на рахунки.

Клопотання слідчого мотивовано тим, що у кримінальному провадженні є необхідність у збереженні речових доказів грошових коштів, які містяться на банківських рахунках ТОВ «НВК «Шельф» в ПАТ «УкрСиббанк», оскільки ці кошти є знаряддям вчинення криміналального правопорушення та набуті в результаті вчинення злочину.

20.02.2017 ухвалою слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від клопотання слідчого задоволено.

Задовольняючи дане клопотання, слідчий суддя, як вбачається з журналу судового засідання, заслухав пояснення слідчого ОСОБА_12 та дослідивши матеріали, додані до клопотання, прийшов до висновку про необхідність накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на зазначених рахунках за наявності підстав вважати, що вказане майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України, є знаряддям злочину, може бути використано як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження та є таким, що використовується для сприяння діяльності терористичних організацій, з метою збереження речових доказів, оскільки слідчим доведено, що у разі незастосування такого заходу забезпечення існують ризики приховування, відчуження, знищення цього майна.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення:

1) збереження речових доказів;

2) спеціальної конфіскації;

3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи;

4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

З урахуванням цього слідчий суддя, всупереч ствердженням апелянта, встановив належні правові підстави, передбачені ч. ч. 1, 3, 10 ст. 170 КПК України, для задоволення клопотання слідчого та накладення арешту на грошові кошти, які знаходяться на рахунках вищевказаного товариства, оскільки вони відповідають критеріям ст. 98 КПК України.

Крім того, матеріали провадження свідчать, що на цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання у права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження, а слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження, одним із яких і є накладення арешту на майно.

Таким чином, колегія суддів вважає, що слідчий суддя обґрунтовано, у відповідності до вимог ст. ст. 132, 170 173 КПК України, наклав арешт на грошові кошти, які знаходяться на рахунках вищевказаного товариства, врахувавши і наслідки від вжиття такого заходу забезпечення кримінального провадження для інших осіб та забезпечивши своїм рішенням розумність і співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Отже, на думку колегії суддів, арешт грошових коштів, які знаходяться на рахунках вищевказаного товариства є співрозмірний з потребами кримінального провадження та необхідний з метою забезпечення кримінального провадження та можливого використання майна як доказу у кримінальному провадженні. При цьому колегія суддів враховує і те, що у відповідності до вимог ч. 1 ст. 174 КПК України власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково, де слідчим суддею і будуть ретельно перевірені їх доводи та надана оцінка матеріалам, долученим до клопотання.

Доводи автора апеляційної скарги про те, що у вказаному кримінальному проваджені на момент застосування арешту не повідомлялось про підозру службовим особам ТОВ «НВК «Шельф», не спростовують висновків слідчого судді, зокрема тому, що арешт майна з підстав, передбачених п.1 ч. 2ст. 170 КПК України, по суті являє собою форму забезпечення збереження речових доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає обов`язкового оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

Крім того, колегія суддів відхиляє доводи апелянта про те, що слідчим суддею невмотивовано прийнято рішення про розгляд клопотання слідчого без виклику власника майна, оскільки в оскаржуваній ухвалі слідчим суддею зазначено, що це є необхідним з метою забезпечення арешту майна і не суперечить положенням ч. 2 ст. 172 КПК України.

Істотних порушень норм КПК України, які могли б стати підставою для скасування ухвали слідчого судді, колегією суддів не вбачається.

З урахуванням викладеного, колегія суддів дійшла остаточного висновку, що рішення суду першої інстанції прийнято у відповідності до вимог кримінального процесуального закону, слідчий суддя суду першої інстанції правомірно наклав арешт на грошові кошти, які знаходяться на банківських рахунках вищевказаного товариства, а тому ухвалу слідчого судді необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 20 лютого 2017 року, якою задоволено клопотання слідчого в ОВС - криміналіста слідчого відділу Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_8 , погоджене прокурором відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_6 та накладено арешт на кошти, які знаходяться на банківських рахунках №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , відкритих ТОВ «НВК «Шельф» (ЄДРПОУ 30838462) в АТ «Укрсиббанк» (МФО 351005), шляхом заборони будь-яких видаткових операцій по рахункам, за виключенням видаткових операцій щодо сплати заробітної плати та обов`язкових платежів до державного бюджету зі сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), з можливістю зарахування грошових коштів на рахунки залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Шельф» без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 11-cc/796/1486/2017 Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1

Категорія: ст. 170 КПК Доповідач: ОСОБА_2

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 березня 2017 року місто Київ

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду міста Києва у складі:

головуючого судді ОСОБА_2 ,

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

при секретарі судового засідання ОСОБА_5 ,

з участю:

прокурора ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Шельф» на ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 20 лютого 2017 року,

ВСТАНОВИЛА:

Враховуючи, що складання судового рішення у формі ухвали вимагає часу, суд, у відповідності до ч. 2 ст. 376 КПК України, обмежується складанням і оголошенням його резолютивної частини, з складанням повного тексту ухвали не пізніше п`яти діб з дня оголошення резолютивної частини судового рішення.

Керуючись ст. ст. 170, 171, 173, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,

ПОСТАНОВИЛА:

Ухвалу слідчого судді Печерського районного суду міста Києва від 20 лютого 2017 року, якою задоволено клопотання слідчого в ОВС - криміналіста слідчого відділу Головного управління СБ України у м. Києві та Київській області ОСОБА_8 , погоджене прокурором відділу прокуратури м. Києва ОСОБА_6 та накладено арешт на кошти, які знаходяться на банківських рахунках №№ НОМЕР_1 , НОМЕР_2 , НОМЕР_3 , відкритих ТОВ «НВК «Шельф» (ЄДРПОУ 30838462) в АТ «Укрсиббанк» (МФО 351005), шляхом заборони будь-яких видаткових операцій по рахункам, за виключенням видаткових операцій щодо сплати заробітної плати та обов`язкових платежів до державного бюджету зі сплати податків, зборів (обов`язкових платежів), з можливістю зарахування грошових коштів на рахунки залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_7 в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «Науково-виробнича компанія «Шельф» без задоволення.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення є остаточною і оскарженню не підлягає.

СУДДІ:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4