Ухвала

від 29.03.2017 по справі 805/4666/16-а

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий у 1 інстанції - Куденков К.О.

Суддя-доповідач - Васильєва І.А.

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2017 року справа №805/4666/16-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Васильєвої І.А.

Суддів: Василенко Л.А.

Ханова Р.Ф.

Секретаря судового засідання: Борисова А.А.,

Представників сторін:

Позивача - Науменко С.М.,

Відповідача - не з'явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Покровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 січня 2017 року у справі № 805/4666/16-а за позовом Відділу Культури Ясинуватської районної державної адміністрації до Покровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області про скасування рішення від 22 серпня 2016 року № 0000120528, -

ВСТАНОВИВ:

01 грудня 2016 року Відділ Культури Ясинуватської районної державної адміністрації (далі - позивач, відділ культури) звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Ясинуватсько-Авдіївського відділення Красноармійської ОДПІ (далі замінено на Красноармійську ОДПІ, у подальшому правонаступник Покровська ОДПІ, відповідач ГУ ДФС) про скасування рішення від 22 серпня 2016 року № 0000120528 про застосування штрафних санкцій та нарахування пені за несплату (неперахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску (за період з 01 жовтня 2013 року по 31 грудня 2015 року) на загальну суму 50 450,51 грн. (арк. справи 3-6).

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 30 січня 2017 року вищенаведений адміністративний позов задоволено частково, скасовано рішення відповідача в частині застосування штрафу у розмірі 34 618, 95 грн. та нарахування пені у розмірі 15 805,43 грн. (арк. справи 125, 126-129).

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції відповідач (далі - апелянт) подав апеляційну скаргу, в доводах якої зазначив, що судом першої інстанції порушені норми матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просив постанову суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, оскільки на думку апелянта, судом першої інстанції не враховано, що на виконання пункту 9-3 розділу VIII прикінцевих та перехідних положень Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування єдиною підставою для звільнення позивача від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) своїх зобов'язань у відповідності до статті 10 ЗУ № 1669 - VII є Сертифікат Торгово-промислової палати України та заява про звільнення від виконання своїх обов'язків, оскільки Закон № 2464 пов'язує можливість звільнення страхувальника від сплати ЄСВ та незастосування штрафу з наданням ним документа, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажорних обставин), що мали місце на території АТО. До того ж апелянт просив суд розглядати справу у зв'язку з відсутністю фінансування за відсутності представника (арк. справи 131-132).

Представник позивача у судовому засіданні заперечувала щодо задоволення апеляційної скарги, просила суд апеляційної інстанції відмовити у її задоволенні, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідач до судового засідання не з'явився, належним чином повідомлений про розгляд справи.

Колегія суддів, дослідивши письмові матеріали справи та доводи апеляційної скарги, встановила, що 22 серпня 2016 року відповідачем прийнято рішення про застосування штрафних санкцій та нарахування пені №0000120528, яким, на підставі ч.10 та п.2 ч.11 ст.25 Закону України Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування , до позивача застосовано штраф у загальному розмірі 34640,23 грн. (25 424,73 грн. (20%) та 9 215,50 грн. (10%)) та нарахована пеня у розмірі 15 810,28 грн. (арк. справи 9)

З розрахунку штрафних (фінансових) санкції до вказаного спірного рішення, випливає, що фінансові санкції застосовані у зв'язку з несвоєчасною сплатою єдиного внеску у періоді з 22.10.2013р. по 15.11.2013р. (штраф 21,28 грн. (16,03 грн. + 5,25 грн.), пеня 4,85 грн. (0,84 грн. + 4,01 грн.)) та у періоді з листопада 2014 року по грудень 2015 року (арк. справи 56, 57, 63).

Не погодившись з вказаним рішенням позивач звертався до вищестоящих органів зі скаргами, проте рішенням Головного управління ДФС у Донецькій області від 30.09.2016р. №5511/10/05-99-10-01-12-1 та рішенням Державної фіскальної служби України від 08.11.2016р. №19145/5/99-99-11-02-02-25 залишені без розгляду, що стало підставою для звернення з позовом до суду.

З урахуванням доводів апеляційної скарги не є спірним питанням між сторонами у даній справі несвоєчасна сплата позивачем єдиного внеску за період з 06 листопада 2013 року 15 листопада 2013 року, за яку останній повинен сплатити штраф та пеню до дії ЗУ № 1669 в частині звільнення від відповідальності за несвоєчасну сплату єдиного внеску (арк. справи 56, 57, 63), а спірним залишилось необхідність підтвердження позивачем Сертифікатом ТПП підстави звільнення від сплати єдиного внеску за період з 07 листопада 2014 року по 22 грудня 2014 року.

З приводу викладеного зазначає, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, регулює Податковий кодекс України (далі - ПК України), який, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 2 Закону № 2464-VІ його дія поширюється на відносини, що виникають під час провадження діяльності, пов'язаної із збором та веденням обліку єдиного внеску. Дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на зазначені відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону.

Єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) - консолідований страховий внесок, збір якого здійснюється до системи загальнообов'язкового державного соціального страхування в обов'язковому порядку та на регулярній основі з метою забезпечення захисту у випадках, передбачених законодавством, прав застрахованих осіб на отримання страхових виплат (послуг) за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування (п.2 ч.1 ст.1 Закону № 2464-VІ).

Частиною 2 статті 6 Закону №2464-VІ передбачено, що платник єдиного внеску зобов'язаний, зокрема, своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок; вести облік виплат (доходу) застрахованої особи та нарахування єдиного внеску за кожним календарним місяцем і календарним роком, зберігати такі відомості в порядку, передбаченому законодавством; виконувати інші вимоги, передбачені цим Законом.

Відповідно до частини 10 та пунктом 2 частини 11 статті 25 Закону № 2464-VІ на суму недоїмки нараховується пеня з розрахунку 0,1 відсотка суми недоплати за кожний день прострочення платежу, а за несплату (неперерахування) або несвоєчасну сплату (несвоєчасне перерахування) єдиного внеску орган доходів і зборів застосовує до платника єдиного внеску штраф у розмірі 10 відсотків своєчасно не сплачених сум.

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 введено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України та розпочато проведення антитерористичної операції на території Донецької та Луганської областей.

02 вересня 2014 року Верховною Радою України прийнято Закон України Про тимчасові заходи на період проведення антитерористичної операції № 1669-VІІ, який набув чинності 15 жовтня 2014 року та визначав тимчасові заходи для забезпечення підтримки суб'єктів господарювання, що здійснюють діяльність на території проведення антитерористичної операції, та осіб, які проживають у зоні проведення антитерористичної операції або переселилися з неї під час її проведення.

Відповідно до статті 1 вказаного Закону встановлено, що територією проведення антитерористичної операції є територія України, на якій розташовані населені пункти, визначені у затвердженому Кабінетом Міністрів України переліку, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014 та датою набрання чинності Указом Президента України про завершення проведення антитерористичної операції або військових дій на території України.

До того ж, наведеним Законом внесено зміни до Закону № 2464-VІ та доповнено його розділ VIII Прикінцеві та перехідні положення пунктом 9-3, який передбачає, що платники єдиного внеску, визначені статтею 4 Закону №2464-VІ, які перебувають на обліку в органах доходів і зборів, розташованих на території населених пунктів, визначених переліком, зазначеним у статті 2 Закону № 1669-VІІ, де проводилася антитерористична операція, розпочата відповідно до Указу Президента України Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України від 14 квітня 2014 року № 405/2014, звільняються від виконання своїх обов'язків, визначених частиною другою статті 6 Закону №2464-VІ, на період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції або військового чи надзвичайного стану.

При цьому підставою для такого звільнення є заява платника єдиного внеску, яка подається ним до органу доходів і зборів за основним місцем обліку або за місцем його тимчасового проживання у довільній формі не пізніше тридцяти календарних днів, наступних за днем закінчення антитерористичної операції.

Відповідальність, штрафні та фінансові санкції, передбачені цим Законом за невиконання обов'язків платника єдиного внеску в період з 14 квітня 2014 року до закінчення антитерористичної операції, до платників єдиного внеску, зазначених у цьому пункті, не застосовуються.

30 жовтня 2014 року Кабінетом Міністрів України прийнято розпорядження № 1053-р, яким затверджено перелік населених пунктів, на території яких здійснювалася антитерористична операція, до переліку якого входить і м. Ясинувата, яке було основним місцем обліку позивача до 12 березня 2015 року (арк. справи 4).

При цьому стаття 10 Закону України № 1669 передбачає, що протягом терміну дії цього Закону єдиним належним та достатнім документом, що підтверджує настання обставин непереборної сили (форс-мажору), що мали місце на території проведення антитерористичної операції, як підстави для звільнення від відповідальності за невиконання (неналежного виконання) зобов'язань, є сертифікат Торгово-промислової палати України.

Як вказувалось колегією суддів вище, позивач під час виникнення за ним обов'язку щодо своєчасної сплати єдиного внеску здійснював свою діяльність на території, де проводилась АТО, що унеможливлювало вчасну сплату останнім єдиного внеску, при цьому позивач скористався наданим йому правом в рамках Закону № 1669 щодо справляння обов'язків, визначених Законом № 2464 та звернувся до Покровської ОДПІ ГУ ДФС 27 березня 2017 року з відповідною заявою про звільнення від відповідальності за несвоєчасну сплату єдиного внеску, а також до Донецької ТПП з заявою про засвідчення настання обставин непереборної сили при здійснені господарської діяльності на території Донецької області та дотриманні законодавчих акті України, які стосуються справляння та сплати податків та обов'язкових платежів, проте Донецька ТПП листом від 29 березня 2017 року № 286/12.1-18.03 відповіла позивачу про непотрібність засвідчення Сертифікатом настання форс-мажорних обставин, оскільки статтею 9-4 Закону № 2464 передбачено, що не застосовуються штрафні санкції та відповідальність до платника за несвоєчасну сплату єдиного внеску з 14 квітня 2014 року за умови здійснення діяльності за цей період на території АТО.

3 урахуванням викладеного суд вважає, що позивач виконав усі вимоги законодавства, що є підставою для звільнення останнього з 14 квітня 2014 року від відповідальності за невиконання (неналежне виконання) зобов'язань щодо своєчасної сплати єдиного внеску,а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове скасування спірного рішення відповідача в частині застосованого штрафу у розмірі 34 618,95 грн. (34640,23 грн. - 21,28 грн.) та нарахованої пені у розмірі 15805,43 грн. (15 810,28 грн. - 4,85 грн.), а отже судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та прийнята постанова з додержанням норм матеріального та процесуального права, а отже наявні підстави у відповідності до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України для залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції без змін.

У судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину ухвали.

На підставі викладеного, керуючись статтями 195, 200, 205, 197, 198, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Покровської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Державної фіскальної служби у Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 січня 2017 року у справі № 805/4666/16-а, - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 30 січня 2017 року у справі № 805/4666/16-а, - залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі.

Ухвала у повному обсязі складена 29 березня 2017 року.

Головуючий суддя: Васильєва І.А.

Судді: Ханова Р.Ф.

Василенко Л.А.