Рішення

від 29.03.2017 по справі 463/5138/16-ц

ЛИЧАКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа №463/5138/16-ц

Провадження №2/463/580/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2017 року Личаківський районний суд м.Львова в складі:

головуючого-судді - Грицка Р.Р.,

при секретарі - Кисиличин М.В.,

з участю позивача - ОСОБА_1,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Львові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Глобал-Альянс про визнання договорів недійсними та застосування реституції,

в с т а н о в и в :

позивач звернувся в суд з позовом до відповідача про визнання договорів недійсними та застосування реституції.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що відповідно до укладеного між ним та ТзОВ Глобал-Альянс договору про надання послуг від 15 вересня 2016 року № 222519, замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання за обумовлену плату надати інформаційні, консультаційні послуги та послуги з пошуку інформації. Вартість плати за надання послуг виконавця погоджена сторонами і складає 15000,0 гривень. Оплата наданих послуг, зазначених у п.1.1 договору, сплачується замовником через банківські установи на поточний рахунок Виконавця протягом одного банківського дня з моменту укладення договору. Крім цього, 15 вересня 2016 року між позивачем та ТзОВ Глобал-Альянс було укладено договір № 222519, відповідно до п.1.1 якого відповідач за згодою позивача зобов'язується вчинити від його імені певні дії, спрямовані на надання безвідсоткової позики, зазначеної у Додатку № 1 до даного договору на підставі ст.ст.1046, 1048 ЦК України та на умовах діяльності програми Глобал-кредит , що міститься в додатку № 2 до даного договору, який є невід'ємною частиною цього договору. Згідно із додатком № 1 до договору № 222519 від 15 вересня 2016 року сума позики мала становити 150000,0 гривень. У день укладення договорів ним на користь відповідача було сплачено 15000,0 гривень з призначенням платежу до фонду учасників . Вважає, що вказані договори є недійсними, у зв'язку з відсутністю у відповідача відповідної ліцензії на надання такого роду фінансових послуг, та здійсненням відповідачем нечесної підприємницької діяльності, яка полягає зокрема, у введенні в оману споживачів, шляхом залучення їхніх коштів з метою реалізації діяльності пірамідальної схеми. Вважає, що відповідачем порушено принцип добросовісності та існування дисбалансу договірних прав і обов'язків на шкоду позивача. На підставі викладеного, просить суд позов задоволити та визнати недійсними договір № 222519 про надання послуг від 15 вересня 2016 року та договір № 222519 від 15.09.2016 року, які укладені між ним та ТзОВ Глобал-Альянс , стягнути з відповідача на його користь 15000,0 гривень.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позов підтримав з підстав наведених вище, проти ухвалення заочного рішення не заперечує та просить позов задоволити.

Представник відповідача в судове засідання повторно не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений у встановленому законом порядку, про причини неявки суду не повідомив, а тому згідно зі ст.224 ЦПК України проведено заочний розгляд справи у відсутності представника відповідача, на підставі наявних у справі доказів.

Заслухавши пояснення позивача, дослідивши та перевіривши усі обставини справи, суд позов задовольняє з наступних підстав.

Судом встановлено, що 15.09.2016 року між ТзОВ Глобал-Альянс та ОСОБА_1 було укладено договір про надання послуг № 222519, відповідно до п.1.1. якого замовник доручає, а виконавець приймає на себе зобов'язання за обумовлену плату надати інформаційні, консультаційні послуги та послуги з пошуку інформації (а.с.11-12).

Відповідно до п.п.1.1. укладеного договору № 222519 від 15 вересня 2016 року між ОСОБА_1 та ТзОВ Глобал-альянс , відповідач за згодою позивача зобов'язується вчинити від його імені певні дії, спрямовані на надання безвідсоткової позики, зазначеної у додатку № 1 до даного договору на підставі ст.ст.1046, 1048 ЦК України та на умовах діяльності програми Глобал-кредит , що міститься в додатку № 2 до даного договору, який є невід'ємною частиною цього договору. Згідно із додатком № 1 до договору № 222519 від 15 вересня 2016 року сума позики мала становити 150000,0 гривень (а.с.14, 19).

Відповідно до квитанції від 15 вересня 2016 року (а.с.13), ОСОБА_1 сплатив на користь ТзОВ Глобал-Альянс 15000,0 гривень з призначенням платежу платіж до Фонду Учасників .

Згідно з ч.1 ст.60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 цього Кодексу.

Відповідно до ст.202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).

Згідно із вимогами ч.ч.1, 2 ст.215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Положення ст.ст.18 та 19 Закону України Про захист прав споживачів вказують на ряд ознак, які встановлюють недійсність правочинів, зокрема, внаслідок несправедливості умов договору (ст.18 Закону) та вчинених із використанням нечесної підприємницької діяльності, яка полягає, зокрема, у введенні в оману споживачів шляхом залучення їхніх коштів із метою реалізації діяльності пірамідальної схеми (ст.19 Закону).

Судом встановлено, що позивач внаслідок укладення оспрюваних договорів був поставлений в залежність від наслідків дій інших учасників, з якими він у відносини безпосередньо не вступав, крім цього сплачував відповідачу кошти не за одержаний товар, а за можливість придбання товару (позики) за рахунок залучення коштів інших споживачів.

Аналізуючи положення Закону України Про захист прав споживачів , суд вбачає, що дійсно у відповідності до ч.2 ст.18 Закону умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов'язків на шкоду споживача.

Проте, перелік умов правочину, що є несправедливими більш ширше розкривається у частині 3 названої статті Закону. Однак позивач, зазначаючи про наявність в умовах договору істотного дисбалансу договірних прав та обов'язків на його шкоду, в чому такий дисбаланс в розумінні положень частини третьої ст.18 Закону суду не навів та не підтвердив жодними доказами. А відтак в цій частині його покликання щодо недійсності правочину не можуть бути взяті судом до уваги за їх недоведеністю.

Одночасно, суд враховує, що за своєю суттю наведені позивачем обставини зводяться до визнання недійсності правочинів з огляду на їх невідповідність ст.19 Закону України Про захист прав споживачів , а саме використання відповідачем нечесної підприємницької практики, шляхом введення його в оману з метою залучення його коштів із метою реалізації діяльності пірамідальної схеми.

За положеннями ч. 1, п.7 ч.3, ч.6 ст.19 Закону України Про захист прав споживачів нечесна підприємницька практика забороняється. Нечесна підприємницька практика включає будь-яку діяльність (дії або бездіяльність), що вводить споживача в оману або є агресивною. Забороняються як такі, що вводять в оману: утворення, експлуатація або сприяння розвитку пірамідальних схем, коли споживач сплачує за можливість одержання компенсації, яка надається за рахунок залучення інших споживачів до такої схеми, а не за рахунок продажу або споживання продукції. Правочини, здійснені з використанням нечесної підприємницької практики, є недійсними.

У відповідності до вимог ч.2 ст.360-7 ЦПК України судом береться до уваги правова позиція Верховного Суду України, викладена у постанові від 23 травня 2012 року (справа 6-35цс12). Зокрема, суд вважає, що вказаний Закон установив недійсність правочинів, здійснених із використанням нечесної підприємницької діяльності, яка полягає, зокрема у введенні в оману споживачів шляхом залучення їхніх коштів з метою реалізації діяльності пірамідальної схеми.

Відтак, відповідач здійснює нечесну підприємницьку діяльність, яка вводить позивача в оману, оскільки фонд учасників з надання безвідсоткової позики формується виключно за рахунок внесків інших клієнтів фонду учасників, без залучення коштів товариства, а розподіл коштів фонду учасників між клієнтами являє собою реалізацію діяльності пірамідальної схеми.

Крім цього, ч.1 ст.227 ЦК України визначено, що правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним.

За змістом статті 34 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг діяльність із надання фінансових послуг підлягає ліцензуванню.

Відповідно до п.5 ч. 1 ст.1 цього Закону під поняттям фінансова послуга розуміється операція з фінансовими активами, що здійснюється в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.

Пунктом 11-1 ч.1 ст.4 Закону України Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг передбачено, що фінансовими вважаються послуги з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах.

Згідно з пунктами 1.2, 1.5 розділу І Ліцензійних умов адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групі - це фінансова послуга, що надається ліцензіатом і передбачає залучення грошових коштів учасників групи, об'єднання цих коштів з метою придбання та розподілу товарів між учасниками групи. Ліцензіатом є фінансова установа, яка одержала ліцензію на провадження діяльності з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах. Фінансова установа може провадити діяльність з адміністрування фінансових активів для придбання товарів у групах тільки після отримання ліцензії нацкомфінпослуг відповідно до цих Ліцензійних умов.

В ході судового розгляду судом встановлено, що умовами договорів передбачено надати позивачу позику, що за своєю суттю є фінансовою послугою у виді адміністрування фінансових активів для придбання товарів/послуг у групах, оскільки послуги, які є предметом договорів, здійснюються, шляхом формування фонду групи для придбання на користь та за рахунок учасників бажаних товарів та/або отримання відповідної суми у позику, із проведенням розподілу права на отримання товару чи позики відповідно до визначеної процедури. Така діяльність ТзОВ Глобал-Альянс містить ознаки фінансової послуги та підлягає ліцензуванню, проте судом не здобуто доказів наявності у відповідача відповідної ліцензії на здійснення фінансових послуг.

У зв'язку із наведеним, суд приходить до висновку про те, що позов слід задоволити у повному обсязі.

Керуючись ст.ст.10, 11, 60, 88, 209, 212-215, 218, 224 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :

позов ОСОБА_1 - задоволити.

Визнати недійсними Договір про надання послуг № 222519 від 15 вересня 2016 року та Договір № 222519 від 15 вересня 2016 року, які були укладені між ОСОБА_1 та Товариством з обмеженою відповідальністю Глобал-Альянс .

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Глобал-Альянс (код ЄДРПОУ 33968910, МФО 322001) на користь ОСОБА_1 (і.н.НОМЕР_1) грошові кошти у розмірі 15000,0 гривень (п'ятнадцять тисяч гривень 00 копійки), як незаконно отримані, внаслідок укладення Договору про надання послуг № 222519 від 15 вересня 2016 року.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Глобал-Альянс (код ЄДРПОУ 33968910, МФО 322001) на користь держави судові витрати - судовий збір у розмірі 1102,40 гривень.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії. Рішення набуває законної сили після закінчення строку подання заяви про його перегляд.

На рішення суду може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Львівської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя Грицко Р.Р.