Постанова

від 27.03.2017 по справі 461/3950/16-а

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 березня 2017 року Справа № 876/255/17

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ільчишин Н.В.,

суддів Пліша М.А., Шинкар Т.І.,

за участю секретаря судового засідання Федак С.Р.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача Рибак Н.Я.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Львівської митниці ДФС на постанову Галицького районного суду м. Львова від 07.12.2016 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Львівської митниці ДФС про скасування постанови у справі про порушення митних правил,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 13.06.2016 року звернувся в суд з позовом до Львівської митниці ДФС в якому просить скасувати постанову відповідача у справі про порушення митних правил №1707/20900/16 від 27.05.2016 року про притягнення до адміністративної відповідальності за частиною 2 статті 469, статті 485 МК України.

Постановою Галицького районного суду м. Львова від 07.12.2016 року позов задоволено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції Львівська митниця ДФС подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову повністю. Апеляційну скаргу мотивовано тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення допущено порушення норм процесуального та матеріального права.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи апеляційної скарги у сукупності, колегія суддів приходить до переконання, що подана скарга підлягає задоволенню з наступних мотивів.

Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, що 30.12.2014 року ТзОВ ПРІОР КОНТРАКТ видало ОСОБА_3 доручення, відповідно до якого останній мав право діяти безоплатно в інтересах товариства та вчиняти наступні дії: керувати транспортним засобом автомобілем (причепом), перегнати із закордону на територію України марки MERCEDES-BENZ VITO 112 CDI , номер кузова НОМЕР_1, який належить ТзОВ ПРІОР КОНТРАКТ на підставі інвойсу. Довіреність дійсна на строк на один рік. На підставі нього, 30.12.2014 р. позивач згідно митної декларації типу ІМ40ЕЕ № 205000000/2014/955429 від 30.12.2014 року було ввезено на митну територію України через пункт пропуску Краковець-Корчова митного поста Краковець Львівської митниці товар: вантажний автомобіль MERCEDES-BENZ VITO 112 CDI , номер кузова НОМЕР_1, рік виготовлення - 2002, який згідно доручення від 30.12.2014 належить ТзОВ Пріор Контракт , код ЄДРОПОУ 37236277.

14.05.2015 року відносно ОСОБА_3 складено протокол про порушення митних правил, за ознаками вчинення порушення митних правил, передбаченого частиною 3 статті 470 МК України.

В подальшому, в процесі перевірки фактів недоставлення транспортного засобу до митного органу у березні 2016 року, було встановлено, що вантажний автомобіль марки MERCEDES-BENZ VITO 112 CDI , номер кузова НОМЕР_1 до Волинської митниці ДФС доставлений не був.

Тому, 06.05.2016 року головним державним інспектором відділу протидії митним порушеннями УБ з МП Львівської митниці ДФС Шумелда О.І. складено протокол про порушення митних правил №1707/20900/16 відносно ОСОБА_3 за ознаками порушення митних правил, передбачених ч.2 ст.469 та ст.485 МК України.

27.05.2016 року заступником начальника Львівської митниці ДФС - начальник управління боротьби з митними правопорушеннями Мірошниченко Михайлом Івановичем винесено постанову у справі про порушення митних правил №1707/20900/16, якою ОСОБА_3 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбачених ч.2 ст.469 та ст.485 МК України та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 248889,21 грн.

Як вбачається із змісту оскаржуваної постанови ОСОБА_3 30.12.2014 р. через пункт пропуску Краковець-Корчова митного поста Краковець Львівської митниці ДФС згідно митної декларації типу ІМ40ЕЕ № 205000000/2014/955429 від 30.12.2014 року на митну територію України ввіз товар, що перебуває під митним контролем: вантажний автомобіль MERCEDES-BENZ VITO 112 CDI , номер кузова НОМЕР_1, рік виготовлення - 2002, який згідно доручення від 30.12.2014 належить ТзОВ Пріор Контракт , код ЄДРОПОУ 37236277. У відповідності до митної декларації типу ІМ40ЕЕ № 205000000/2014/955429 від 30.12.2014 року, громадянин ОСОБА_3 зобов'язався доставити цей товар до Волинської митниці ДФС в термін до 09.01.2015 року.

З метою перевірки факту доставки/недоставки товару в орган доходів і зборів призначення і встановлення його місця знаходження, відділом контролю за переміщенням товарів управління організації митного контролю та оформлення Львівської митниці ДФС направлено запити до Волинської митниці ДФС від 13.01.2015 року № 216/7/13-70-2402/25-ЕП, від 19.01.2015 року №3324/7/13-70-24-02/45-ЕП. Згідно отриманої відповіді Волинської митниці ДФС від 30.03.2015 № 2057/03-70-26-01, зазначений вище товар у Волинську митницю ДФС не надходив.

Ввезений громадянином ОСОБА_3 транспортний засіб марки MERCEDES-BENZ VITO 112 CDI , номер кузова НОМЕР_1 станом на день його передачі директору фірми ТзОВ Пріор Контракт , код ЄДРОПОУ 37236277, перебував під митним контролем, тобто його митне оформлення не було закінчено.

Таким чином громадянин ОСОБА_3 без дозволу органу доходів і зборів неправомірно розпорядився транспортним засобом, митне оформлення, якого не закінчено та здійснив використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги.

Відповідно до статті 90 Митного кодексу України (далі - МК України) транзит - це митний режим, відповідно до якого товари та/або транспортні засоби комерційного призначення переміщуються під митним контролем між двома органами доходів і зборів України або в межах зони діяльності одного органу доходів і зборів без будь-якого використання цих товарів, без сплати митних платежів та без застосування заходів нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності.

Статтею 93 МК України передбачено, що товари, транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються у митному режимі транзиту, повинні: 1) перебувати у незмінному стані, крім природних змін їх якісних та/або кількісних характеристик за нормальних умов транспортування і зберігання; 2) не використовуватися з жодною іншою метою, крім транзиту; 3) бути доставленими у орган доходів і зборів призначення до закінчення строку, визначеного статтею 95 цього Кодексу; 4) мати неушкоджені засоби забезпечення ідентифікації у разі їх застосування.

Частиною 1 статті 95 МК України встановлюються такі строки транзитних перевезень залежно від виду транспорту, зокрема, для автомобільного транспорту - 10 діб (у разі переміщення в зоні діяльності однієї митниці - 5 діб).

Як передбачено, пунктом 3 частини 1 статті 93 МК України транспортні засоби комерційного призначення, що переміщуються у митному режимі транзиту, повинні, зокрема, бути доставленими у орган доходів і зборів призначення до закінчення строку, визначеного статтею 95 цього Кодексу.

Відповідно до частини 1 статті 381 МК України громадянам дозволяється ввозити транспортні засоби особистого користування з метою транзиту через митну територію України за умови їх письмового декларування в порядку, передбаченому для громадян, та внесення на рахунок органу доходів і зборів, що здійснив пропуск таких транспортних засобів на митну територію України, грошової застави в розмірі митних платежів, що підлягають сплаті при ввезенні таких транспортних засобів на митну територію України з метою вільного обігу. Зазначені вимоги не поширюються на транспортні засоби, постійно зареєстровані у відповідних реєстраційних органах іноземної держави, що підтверджується відповідним документом.

Згідно із частиною 6 статті 379 МК України строки тимчасового ввезення громадянами товарів на митну територію України (крім випадків, передбачених статтею 380 цього Кодексу) встановлюються відповідно до статті 108 цього Кодексу, а строки ввезення з метою транзиту - відповідно до статті 95 цього Кодексу.

Відповідно до норм податкового законодавства, податкова пільга - це передбачене податковим та митним законодавством звільнення платника податків від обов'язку щодо нарахування та сплати податку та збору, сплата ним податку та збору в меншому розмірі. Податкова пільга надається, зокрема, шляхом звільнення від сплати податку та збору.

Статтею 292 МК України встановлено, що митні платежі не сплачуються у разі, якщо відповідно до цього Кодексу, Податкового кодексу України, інших законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України: 1) товари не є об'єктом оподаткування митними платежами; 2) щодо товарів надано звільнення або повне умовне звільнення від сплати митних платежів - у період дії такого звільнення і при дотриманні умов, у зв'язку з якими його надано; 3) при ввезенні товарів на митну територію України або вивезенні товарів з митної території України товари були поміщені у митний режим, який відповідно до положень цього Кодексу не передбачає сплату митних платежів, - на період дії цього режиму та при виконанні умов, що випливають з такого режиму; 4) коли загальна фактурна вартість товарів, що ввозяться на митну територію України або вивозяться за межі митної території України громадянами, не перевищує обсягів, які не є об'єктом оподаткування митними платежами відповідно до розділу XII цього Кодексу.

Разом з тим, пунктом 3 частини 3 статті 293 МК України встановлено, що до осіб, на яких покладено обов'язок із сплати митних платежів, у разі недотримання положень цього Кодексу щодо користування та розпорядження товарами або виконання інших вимог і умов, установлених цим Кодексом для застосування митних режимів, що передбачають умовне повне або часткове звільнення від сплати митних платежів, відносяться особи, відповідальні за дотримання митного режиму.

Відповідно до статті 485 МК України заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Підставами для скасування постанови про накладення адміністративного стягнення за порушення митних правил або про припинення провадження у справі про порушення митних правил, відповідно до ч. 1 ст. 531 МК України, є: 1) відсутність у діях особи, яка притягується до відповідальності, ознак порушення митних правил; 2) необ'єктивність або неповнота провадження у справі або необ'єктивність її розгляду; 3) невідповідність викладених у постанові висновків фактичним обставинам справи; 4) винесення постанови неправомочною особою, безпідставне недопущення до участі в розгляді справи особи, притягнутої до відповідальності, або її представника, а також інше обмеження прав учасників провадження у справі про порушення митних правил та її розгляду; 5) неправильна або неповна кваліфікація вчиненого правопорушення; 6) накладення стягнення, не передбаченого цим Кодексом.

Колегія суддів не погоджується із доводами позивача, про те що він не являється суб'єктом даного правопорушення через те, що власником автомобіля є ТОВ Пріор Контракт , оскільки саме позивач перевозив автомобіль через кордон і саме він повинен був доставити транспортний засіб оформлений Волинською митницею в митному режимі транзит , на митницю до 09 січня 2015 року. При цьому жодних належних доказів передачі позивачем цього автомобіля підприємству, суду надано не було та такі відсутні в матеріалах справи.

Оскільки зобов'язання виконано не було і фактично позивач продовжував користуватися автомобілем без сплати митних платежів. Таким чином, позивач, зазначивши в декларації про режим транзиту й отримавши можливість користуватися ним з податковою пільгою за цієї умови, фактично вчинив дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів.

Зазначене свідчить про усвідомлення характеру своїх дій позивачем, зокрема, вчинення протиправних дій, спрямованих на ухилення від сплати митних платежів.

Щодо твердження позивача про притягнення до відповідальності одного виду (відповідальність за порушення митних правил) за одне й те саме діяння, оскільки з досліджених постанов в справі про порушення митних правил вбачається, що позивача притягнуто до відповідальності за різні правопорушення: за перевищення встановленого ст. 95 МК України строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше ніж на 10 діб, а в даному випадку позивач притягнутий за протиправні дії спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, які передбачені ст. 485 МК України.

Щодо доводів суду першої інстанції про порушення відповідачем строку притягнення до відповідальності, то такі є безпідставними з огляду на таке.

Згідно із частиною 1 статті 467 МК України, якщо справи про порушення митних правил відповідно до статті 522 цього Кодексу розглядаються органами доходів і зборів, адміністративне стягнення за порушення митних правил може бути накладено не пізніше, ніж через шість місяців з дня вчинення правопорушення, а у разі розгляду органами доходів і зборів справ про триваючі порушення митних правил, у тому числі передбачені статями 469, 477 - 481, 485 цього Кодексу, - не пізніше, ніж через шість місяців з дня виявлення цих правопорушень.

З аналізу зазначеної норми вбачається, що перелік триваючих правопорушень не є вичерпним, а лише конкретизуючим щодо окремих статтей. При цьому, в положеннях Митного кодексу України не міститься визначення триваючого правопорушення.

Разом з тим, відповідно до висновків, викладених у листі Міністерства юстиції України від 01.12.2003 року № 22-34-1465, триваючим правопорушенням є такі, що пов'язані з тривалим, неперервним невиконанням обов'язків, передбачених правовою нормою (наприклад, проживання без паспорта, самовільне будівництво будинків або споруд тощо), припиняються або виконанням регламентованих обов'язків, або притягненням винної у невиконанні особи до відповідальності. Дуже часто ці правопорушення є наслідками протиправної бездіяльності.

Тобто триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно скоює правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов'язків.

Отже, несплата митних платежів щодо транспортного засобу, що перебуває в режимі транзиту, та щодо якого існує обов'язок вивезення за межі митної території, є триваючим правопорушенням, оскільки в даному випадку особа перебуває в безперервному стані протиправної бездіяльності через невиконання свого обов'язку.

Оскільки позивач не сплатив митні платежі і не виконав зобов'язання про зворотнє вивезення, це порушення є триваючим.

Колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем правомірно винесено постанову від 27 травня 2016 року у справі про порушення митних правил №1707/20900/16, якою ОСОБА_3 визнано винним у вчинені порушення митних правил, передбачених ч.2 ст.469 та ст. 485 МК України.

Відповідно до статей 198, 202 КАС України - підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, зокрема, є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 198, 202, 205, 207, 254 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Львівської митниці ДФС - задовольнити.

Постанову Галицького районного суду м. Львова від 07.12.2016 року у справі №461/3950/16-а - скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позову ОСОБА_3 до Львівської митниці ДФС про скасування постанови у справі про порушення митних правил - відмовити.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили, а в разі складення такої в порядку ч.3 ст. 160 КАС України, протягом того ж строку з часу складення в повному обсязі.

Головуючий Н.В. Ільчишин

Судді М.А. Пліш

Т.І. Шинкар

Повний текст постанови виготовлено 30.03.2017 року