Ухвала

від 30.03.2017 по справі 815/4589/15

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 березня 2017 року м. Київ К/800/8648/16

Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

Олендера І.Я. (доповідача), Борисенко І.В., Юрченко В.П.,

провівши в порядку касаційного провадження попередній розгляд адміністративної справи за позовом Приватного підприємства ЗЕРНОКОНСАЛТ до Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення, провадження в якій відкрито за касаційною скаргою Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2016 року,

ВСТАНОВИВ:

У серпні 2015 року Приватне підприємство ЗЕРНОКОНСАЛТ (далі - позивач, ПП ЗЕРНОКОНСАЛТ ) звернулось до суду першої інстанції з позовом, в якому просило Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління ДФС в Одеській області від 14.07.2015 року №0000892204.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2015 року, залишеною без змін ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2016 року, адміністративний позов задоволено.

Суди попередніх інстанцій мотивували свої рішення тим, що відповідачем не доведено правомірності оскаржуваного податкового повідомлення-рішення.

Не погоджуючись із рішеннями судів попередніх інстанцій, відповідач звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить про їх скасування, як таких, що постановлені із порушенням норм матеріального та процесуального права, ухвалити нову постанову про відмову у задоволенні адміністративного позову. У доводах касаційної скарги відповідач зазначає, що господарські операції між позивачем та його контрагентами не були спрямовані на настання реальних наслідків господарсько-фінансової діяльності, а тому оскаржуване податкове повідомлення-рішення є правомірними. Наявність у позивача податкових накладних та інших документів, за відсутністю виконання істотних умов договору у спірних правовідносинах, не надають йому право на формування податкового кредиту з податку на додану вартість та витрат.

Касаційний розгляд справи проведено в попередньому судовому засіданні, відповідно до ст. 220-1 КАС України.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступні обставини.

Посадовими особами відповідача на підставі направлення від 10.06.2015 року № 001328/1006, від 10.06.2015 року № 001327/1005, виданого ДПІ у Приморському районі м Одеси ГУДФС в Одеській області, згідно із пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України (далі - ПК України), відповідно до наказу ДПІ у Приморському районі м. Одеси ГУДФС в Одеській області від 10.06.2015 року № 962 Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ПРИВАТНОГО ПІДПРИЄМСТВА ЗЕРНОКОНСАЛТ щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків ТОВ КРЕАТИВКОМПАНІ за серпень 2014 року, з ПП ЮГ ТРАНС АВТО за серпень 2014 року та грудень 2014 року, з ТОВ ТЕХІНТЕРПОСТАЧ за вересень 2014 року, з ТОВ КРОКУС ПРАЙМ за листопад 2014 року, з ТОВ ОКОЛАН за листопад 2014 року; з ТОВ ОРГТРЕЙД за грудень 2014 року; з ТОВ АРЗАМ за січень 2015 року, з ТОВ MEMO ТРЕЙД за січень 2015 року, їх реальності та визначення впливу на податковий облік з податку на додану вартість , проведена позапланова виїзна перевірка позивача, щодо підтвердження господарських відносин із вказаними платниками податків, їх реальності та визначення впливу на податковий облік з податку на додану вартість.

За результатами перевірки складений акт від 06.07.2015 року № 4623/15-53-22-04/36501867 Про результати позапланової виїзної перевірки ПП ЗЕРНОКОНСАЛТ .

У висновках акту перевірки зазначено, що ПП ЗЕРНОКОНСАЛТ порушено вимоги: п. 44.1 ст. 44, п.п. 198.1, 198.3, 198.6. ст. 198, п. 201.1 ст.201 ПК України, в результаті чого встановлено заниження ПДВ до сплати на загальну суму 354225 грн., у тому числі по податковим періодам: серпень 2014 у сумі 112618 грн., вересень 2014 року у сумі 39780 грн., листопад 2014 року у сумі 129911 грн., січень 2015 року у сумі 71916 грн.

На підставі висновків акту перевірки від 06.07.2015 року № 4623/15-53-22-04/36501867 ДПІ прийняте податкове повідомлення-рішення від 14.07.2015 року № 0000892204, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість 354225 грн., та застосовано штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 177133 грн., у зв'язку з порушенням позивачем п. 44.1 ст. 44, п. 198.1, 198.3, 198.6. ст.198, п. 201.1 ст. 201 ПК України.

Перевіривши правильність застосування судами норм матеріального і процесуального права, колегія суддів приходить до висновку, що зазначена касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних мотивів.

Згідно п. 198.3 ст. 198 ПК України податковий кредит звітного періоду визначається, виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Відповідно до п. 198.6 ст. 198 ПК України не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Тобто, необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість до податкового кредиту є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності, який має бути фактично здійсненим і підтвердженим належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій (ч. 1 ст. 9 Закону України Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні ). Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

З огляду на викладене, аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Відповідно до ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення прав та обов'язків. При цьому загальними вимогами, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5 ст. 203 цього Кодексу).

Отже одним із юридичних елементів дійсності правочину є його спрямування на реальне настання правових наслідків, що ним обумовлені. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

З аналізу наведених норм вбачається, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування витрат та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами, зокрема, і належно оформленими податковими накладними.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що у перевірямий період позивач мав господарські операції з ТОВ КРЕАТИВКОМПАНІ , ПП ЮГ ТРАНС АВТО , ТОВ ТЕХІНТЕРПОСТАЧ , ТОВ КРОКУС ПРАЙМ , ТОВ ОКОЛАН , , ТОВ АРЗАМ , ТОВ MEMO ТРЕЙД .

Із зазначеними контрагентами позивачем було укладено ряд договорів поставки продукції та надання послуг перевезень, зокрема з:

- ТОВ КРЕАТИВКОМПАНІ договорів про надання послуг з організації перевезень та експедирування вантажу №1071 від 01.07.2014 року;

- ТОВ ТЕХІНТЕРПОСТАЧ договір поставки поддонів (далі - товар) № 01/09-2-14 від 01.09.2014 року;

- ТОВ КРОКУС ПРАЙМ договір про надання послуг з організації перевезень та експедирування вантажу № 03/11-2-14 від 03.11.2014 року;

- ТОВ ОКОЛАН договір поставки піддонів (далі - товар) №31/10-1-14 від 31.10.2014 року.

- ТОВ АРЗАМ був укладений договір про надання послуг з організації перевезень та експедирування вантажу № 06/01-3-15 від 06.01.2015 року

- ТОВ МЕМО ТРАЙД був укладений договір про надання послуг з організації перевезень та експедирування вантажу № 06/01-3-15;

- ПП ЮГ ТРАНС АВТО було укладено договір про надання послуг з організації перевезень експедирування вантажу № 05/08-13 від 05.08.2013 року; договір поставки плівки поліетиленової (далі - товар) №5112 від 05.11.2013 року; договір поставки крафт-паперу (далі - товар) №1401 від 14.10.2013 року.

Позивачем на підтвердження здійснення господарських операцій та правомірності включення до складу податкового кредиту з податку на додану вартість по господарських операціях з ТОВ КРЕАТИВКОМПАНІ , ПП ЮГ ТРАНС АВТО , ТОВ ТЕХІНТЕРПОСТАЧ , ТОВ КРОКУС ПРАЙМ , ТОВ ОКОЛАН , , ТОВ АРЗАМ , ТОВ MEMO ТРЕЙД надано копії: договорів, актів надання послуг, товарно-транспортних накладних, податкових та видаткових накладних.

Позивач здійснював оплату за отримані товари та послуги шляхом безготівкових розрахунків через банківську установу з урахуванням ПДВ.

Надані позивачем документи бухгалтерського обліку в повній мірі відображають зміст господарських операцій та їх вартісні показники, підтверджують реальність здійснення господарських операцій

Крім того, на момент здійснення таких, ТОВ КРЕАТИВКОМПАНІ , ПП ЮГ ТРАНС АВТО , ТОВ ТЕХІНТЕРПОСТАЧ , ТОВ КРОКУС ПРАЙМ , ТОВ ОКОЛАН , ТОВ АРЗАМ , ТОВ MEMO ТРЕЙД були включені до Єдиного державного реєстру і перебували на обліку платників податків.

Вищенаведене свідчить про дотримання позивачем спеціальних вимог законодавства щодо документального підтвердження сум податкового кредиту по господарських операціях з ТОВ КРЕАТИВКОМПАНІ , ПП ЮГ ТРАНС АВТО , ТОВ ТЕХІНТЕРПОСТАЧ , ТОВ КРОКУС ПРАЙМ , ТОВ ОКОЛАН , ТОВ АРЗАМ , ТОВ MEMO ТРЕЙД .

З огляду на викладене, колегія суддів касаційної інстанції вважає правильним висновок судів попередніх інстанцій щодо правомірності формування позивачем податкового кредиту по господарським операціям з ТОВ КРЕАТИВКОМПАНІ , ПП ЮГ ТРАНС АВТО , ТОВ ТЕХІНТЕРПОСТАЧ , ТОВ КРОКУС ПРАЙМ , ТОВ ОКОЛАН , , ТОВ АРЗАМ , ТОВ MEMO ТРЕЙД , оскільки реальність виконання взятих зобов'язань позивачем за укладеними договорами, підтверджується документами бухгалтерського обліку. Надані позивачем документи у своїй сукупності в повній мірі відображають зміст господарських операцій та їх вартісні і кількісні показники.

Відповідачем також не доведено, що контрагентам позивача визначались суми податкових зобов'язань у зв'язку із порушенням вимог податкового законодавства по вказаним господарським операціям.

Згідно правової позиції висловленій у постановах Верховного Суду України від 31.01.2011 року у справі № 21-47а10, від 31.10.2014 року у справі № 21-318а14, законодавство не ставить у залежність право платника податків на податковий кредит від дотримання вимог податкового законодавства його контрагентом.

Неприпустимість притягнення до відповідальності одного суб'єкта господарювання за неправомірні дії іншого підтверджується практикою Європейського суду з прав людини. Так, в пункті 71 рішення у справі Булвес АД проти Болгарії Європейський суд з прав людини дійшов такого висновку: ... Суд вважає, що компанія-заявник не повинна нести відповідальність за наслідки невиконання постачальником його обов'язків щодо своєчасного декларування податку на додану вартість і, як наслідок, сплачувати податок на додану вартість повторно разом із пенею. Суд вважає, що такі вимоги прирівнюються до надзвичайного обтяження для компанії-заявника, що порушило справедливий баланс, який повинен був підтримуватися між вимогами загальних інтересів та вимогами захисту права власності .

Суд касаційної інстанції не бере до уваги посилання відповідача на акти перевірок (акти неможливості проведення звірок) контрагентів позивача, яким встановлено їх відсутність за місцезнаходженням, оскільки цей факт не може однозначно свідчити про невиконання цими суб`єктами договірних зобов`язань перед позивачем, на момент виникнення спірних правовідносин вказані юридичні особа не були позбавлені права укладати з іншими суб`єктами господарювання договорів з метою використання відповідних основних фондів, устаткування та інших ресурсів для забезпечення власної господарської діяльності, були належним чином зареєстровані.

Доводи відповідача про порушення контрагентами позивача податкового законодавства, суди попередніх інстанцій відхилили правильно, оскільки за порушення податкового законодавства передбачена індивідуальна відповідальність саме для тієї особи, яка допустила таке порушення. При цьому, податковим органом не спростовано належної обачності позивача при укладанні господарських договорів та не встановлено залучення до схем з ухилення від сплати податків та його обізнаність у цьому.

З огляду на зазначене, суд касаційної інстанції вважає правильним висновки судів попередніх інстанцій про те, що відповідачем не доведено правомірності оскаржуваного податкового повідомлення рішення в частині визначення позивачу податкових зобов'язань з податку на додану вартість, на загальну суму по операціям з контрагентами ТОВ КРЕАТИВКОМПАНІ , ПП ЮГ ТРАНС АВТО , ТОВ ТЕХІНТЕРПОСТАЧ , ТОВ КРОКУС ПРАЙМ , ТОВ ОКОЛАН , ТОВ АРЗАМ , ТОВ MEMO ТРЕЙД .

Доводи касаційної скарги спростовуються викладеними вище нормами права та встановленими обставинами справи, у зв'язку з чим відсутні підстави для її задоволення та скасування оскаржуваних судових рішень.

За змістом ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим - ухвалене судом на підставі повного та всебічного з'ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

Відповідно до ч. 3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Керуючись ст.ст. 160, 167, 220, 220-1, 230, 231 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Приморському районі м. Одеси Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області відхилити, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 17 листопада 2015 року та ухвалу Одеського апеляційного адміністративного суду від 23 лютого 2016 року у справі № 815/4589/15 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили протягом п'яти днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає, може бути переглянута в порядку передбаченому ст.ст. 235 - 244-2 КАС України.

Судді: І.Я. Олендер

І.В. Борисенко

В.П. Юрченко