Рішення

від 27.03.2017 по справі 910/1170/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.03.2017Справа №910/1170/17 За позовом Заступника керівника Київської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави, в особі Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будтехсервіс-Голосіїво"

про стягнення 192 708,69 грн., розірвання Договору оренди та повернення комунального нерухомого майна

Суддя Грєхова О.А.

Представники учасників судового процесу:

від прокуратури: Лиховид О.С. (посвідчення №041073)

від позивача - 1: Кметик-Власенко О.В., за довіреністю

від позивача - 2: Кметик-Власенко О.В., за довіреністю

від відповідача: Маркєлов В.В., за договором надання адвокатських послуг №01-09/2016

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд Господарського суду міста Києва були передані позовні вимоги Заступника керівника Київської місцевої прокуратури № 1 в інтересах держави, в особі Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації (далі - позивач-1) та Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва" (далі - позивач-2) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Будтехсервіс-Голосіїво" (далі - відповідач) про стягнення 192 708,69 грн., розірвання Договору оренди та повернення комунального нерухомого майна.

Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем умов Договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 71-13 від 26.09.2013, в зв'язку з чим (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог), прокурор просить суд розірвати вказаний договір оренди, зобов'язати повернути нежитлове приміщення передане в оренду за Договором та стягнути з відповідача заборгованість з орендної плати в розмірі 237 090,17 грн., а також 864,43 грн. пені нарахованої у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем обов'язку по сплаті орендних платежів.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.01.2017 порушено провадження у справі № 910/1170/17, розгляд справи призначено на 20.02.2017.

06.02.2017 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва представником прокуратури було подано повідомлення про відсутність аналогічного спору.

16.02.2017 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва представником відповідача було подано клопотання про відкладення розгляду справи.

У судове засідання 20.02.2017 представники позивачів та прокуратури з'явились, надали пояснення по суті спору, проти задоволення клопотання відповідача про відкладення розгляду справи не заперечували.

Представник відповідача у судове засідання 20.02.2017 не з'явився, вимоги ухвали Господарського суду міста Києва від 25.01.2017 не виконав.

Враховуючи те, що представник відповідача у судове засідання 20.02.2017 не з'явився, а також не виконав вимог суду викладених в ухвалі Господарського суду міста Києва від 25.01.2017 про порушення провадження у справі № 910/1170/17 та необхідністю витребування нових доказів, розгляд справи було відкладено на 13.03.2017.

10.03.2017 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва представником прокуратури були подані письмові пояснення.

Також, 10.03.2017 представниками позивачів були подані письмові пояснення.

У судове засідання 13.03.2017 представники учасників судового процесу з'явились.

Враховуючи невиконання позивачами, прокуратурою та відповідачем вимог ухвал суду, необхідність витребування нових доказів, а також з метою створення сторонам необхідних умов для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства, забезпечення рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, суд відклав розгляд справи на 27.03.2017.

24.03.2017 через відділ діловодства Господарського суду міста Києва представником позивача - 2 були подані письмові пояснення по суті спору.

24.03.2017 представником прокуратури була подана заява про збільшення розміру позовних вимог.

У судове засідання 27.03.2017 з'явився представник прокуратури та подав клопотання про долучення платіжного доручення до матеріалів справи.

Дослідивши у судовому засіданні 27.03.2017 заяву прокуратури про збільшення розміру позовних вимог, суд дійшов висновку про необхідність її прийняття, з огляду на наступне.

У відповідності до ст. 29 ГПК України прокурор бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, порушену за позовом інших осіб, на будь-якій стадії її розгляду для представництва інтересів громадянина або держави. З метою вступу у справу прокурор може подати апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд рішення Верховним Судом України про перегляд рішення за нововиявленими обставинами або повідомити суд і взяти участь у розгляді справи, порушеної за позовом інших осіб. При цьому прокурор для представництва інтересів громадянина або держави в господарському суді (незалежно від форми, в якій здійснюється представництво) повинен обґрунтувати наявність підстав для здійснення такого представництва, передбачених частинами другою або третьою статті 25 Закону України "Про прокуратуру". Для представництва інтересів громадянина в господарському суді прокурор також повинен надати документи, що підтверджують недосягнення повноліття, недієздатність або обмежену дієздатність відповідного громадянина, та письмову згоду законного представника або органу, якому законом надано право захищати права, свободи та інтереси відповідної особи, на здійснення представництва. Невиконання прокурором вимог щодо надання господарському суду обґрунтування наявності підстав для здійснення представництва інтересів громадянина або держави в господарському суді має наслідком повернення поданої ним позовної заяви (заяви, скарги) у порядку, встановленому статтею 63 цього Кодексу.

У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави в особі органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, зазначений орган набуває статусу позивача. У разі прийняття господарським судом позовної заяви, поданої прокурором в інтересах держави, в якій зазначено про відсутність органу, уповноваженого здійснювати функції держави у спірних правовідносинах, або про відсутність у такого органу повноважень щодо звернення до господарського суду, прокурор набуває статусу позивача. З метою вирішення питання щодо наявності підстав для ініціювання перегляду судових рішень у справі, розглянутій без участі прокурора, вступу в розгляд справи за позовом іншої особи прокурор має право знайомитися з матеріалами справи в суді, робити виписки з неї, отримувати копії документів, що знаходяться у справі.

Для участі у справі, провадження в якій уже порушено, прокурор подає до господарського суду відповідну заяву.

Прокурор, який бере участь у справі, несе обов'язки і користується правами сторони, крім права на укладення мирової угоди.

Відмова прокурора від поданого ним позову не позбавляє позивача права вимагати вирішення спору по суті.

Відмова позивача від позову, поданого прокурором в інтересах держави, не позбавляє прокурора права підтримувати позов і вимагати вирішення спору по суті.

Відповідно до ч. 4 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитись від позову або зменшити розмір позовних вимог. До початку розгляду господарським судом справи по суті позивач має право змінити предмет або підставу позову шляхом подання письмової заяви.

Так, відповідно до абз. 1 п. 3.10 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" передбачені частиною четвертою статті 22 ГПК права позивача збільшити або зменшити розмір позовних вимог, відмовитись від позову можуть бути реалізовані до прийняття рішення судом першої інстанції. Під збільшенням або зменшенням розміру позовних вимог слід розуміти відповідно збільшення або зменшення кількісних показників за тією ж самою вимогою, яку було заявлено в позовній заяві.

Судом встановлено, що подана прокурором заява про збільшення розміру позовних вимог не суперечить законодавству та не порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси, тому приймається до розгляду.

У судовому засіданні 27.03.2017 представники прокуратури та позивачів надали усні пояснення по суті спору, позовні вимоги підтримали з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог.

Представник відповідача у судове зсідання 27.03.2017 з'явився та надав усні пояснення по суті спору.

На виконання вимог ст. 81-1 Господарського процесуального кодексу України складено протоколи судових засідань, які долучено до матеріалів справи.

Відповідно до ст. 82 ГПК України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та витребуваних судом.

У судовому засіданні 27.03.2017 відповідно до ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників учасників судового процесу, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

26.09.2013 між Голосіївською районною в місті Києві державною адміністрацією (далі - орендодавець, позивач - 1), Товариством з обмеженою відповідальністю Будтехсервіс-Голосіїво (далі - відповідач, орендар) та Комунальним підприємством Голосіївського району в м. Києві Розрахунковий центр Голосієво було укладено Договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 71-13 (далі - Договір), відповідно умов якого, орендодавець на підставі протоколу постійної комісії Київської міської ради з питань власності від 20.06.2013 № 153 та розпорядження Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації від 22.08.2013 № 491 Про оренду нежитлових приміщень комунальної власності територіальної громади міста Києва, переданих до сфери управління Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації передає, а орендар приймає в оренду нерухоме майно (будівлі, споруди, нежитлові приміщення), що належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва; далі - об'єкт оренди, який знаходиться за адресою м. Київ, проспект Глушкова, будинок 31-А блок Б для розміщення опорного пункту з обслуговування ліфтів.

Пунктом 2.1 Договору визначено, що об'єктом оренди є: нежитлове приміщення загальною площею 83 м 2 в т.ч. на 1 поверсі - 83 м 2 , згідно з викопіюванням з поверхового плану, що складає невід'ємну частину цього Договору.

Згідно з п. 2.3 Договору опис технічного стану об'єкта оренди на дату передачі його орендареві, його склад зазначаються в акті приймання-передачі об'єкта оренди, що є невід'ємною частиною цього Договору.

Відповідно до п. 2.4 Договору об'єкт оренди належить до комунальної власності територіальної громади міста Києва і знаходиться на балансі Комунального підприємства Голосіївського району в м. Києві Розрахунковий центр Голосіїво .

За користування об'єктом оренди орендар сплачує орендну плату розрахунок якої здійснюється на підставі Методики розрахунку орендної плати за користування майном територіальної громади м. Києва, затвердженої рішенням Київради від 22.09.2011 № 34/6250, та на дату підписання Договору за перший місяць оренди становить без ПДВ: 124,85 грн. за 1 кв.м. орендованої площі, що в цілому становить 10 372,50 грн. (п. 3.1 Договору).

За умовами пункту 3.2 Договору розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається з у рахуванням індексу інфляції за попередній місяць, опублікованому у поточному місяці.

Згідно з п. 3.4 Договору додатково до орендної плати нараховується податок на додану вартість у розмірах та порядку, визначених законодавством України, який сплачується орендарем разом з орендною платою.

Відповідно до п. 3.5 Договору орендна плата сплачується орендарем на рахунок підприємства, за яким закріплене майно на праві господарського відання (балансоутримувача) Комунальне підприємство Голосіївського район в м. Києві Розрахунковий центр Голосіїво , яке знаходиться за адресою: 03028, м. Київ, пр. Науки, 13, р/р 2600330080303 в філії Головного Управління по м. Києву та Київській області АТ Ощадбанк , МФО 322669, код ЄДРПОУ 32525507, починаючи з дати підписання акта приймання передачі. Останнім днем сплати орендної плати є дата підписання сторонами акта приймання-передачі при поверненні об'єкта оренди орендодавцеві.

Орендна плата сплачується орендарем незалежно від наслідків господарської діяльності орендаря щомісячно не пізніше 20 числа поточного місяця (п. 3.6 Договору).

Пунктом 3.8 Договору сторонами визначено, що вартість комунальних послуг, витрат на утримання прибудинкової території, вартість послуг по ремонту і технічному обслуговуванню інженерного обладнання та внутрішньо будинкових мереж, ремонту будівлі, у т.ч.: покрівлі, фасаду, вивіз сміття тощо, не входить до складу орендної плати та сплачується орендарем окремо на підставі договорів, укладених орендарем з підприємством або організаціями, що надають такі послуги.

Згідно з п. 4.1 Договору орендодавець зобов'язаний протягом 30 календарних днів з моменту підписання цього Договору з додатками передати, а орендар прийняти по акту приймання-передачі об'єкт оренди. Акт приймання-передачі об'єкта оренди підписується відповідним орендодавцем, орендарем та підприємством.

У відповідності до п. 4.2 Договору орендар зобов'язаний вносити орендні платежі своєчасно і в повному обсязі.

Пунктом 5.2 Договору визначено, що при несплаті орендарем орендної плати протягом 3 місяців з дня закінчення строку платежу орендодавець має право відмовитись від Договору та вжити необхідних заходів для примусового виселення орендаря.

Відповідно до п. 6.7 Договору оренди при невиконання або порушенні однієї із сторін умов цього Договору та з інших підстав, передбачених законодавчими актами України, Договір може бути розірваний достроково на вимогу однієї із сторін за рішенням суду.

Згідно з п. 7.6 Договору у разі закінчення строку дії Договору або при його розірванні орендар зобов'язаний за актом приймання-передачі повернути об'єкт оренди підприємству у стані, в якому перебував об'єкт оренди на момент передачі його в оренду, з урахуванням усіх здійснених орендарем поліпшень, які неможливо відокремити від об'єкта оренди без заподіяння йому шкоди, з урахуванням зносі за період строку дії Договору оренди.

Строк дії договору оренди сторони визначили у п. 9.1 Договору, а саме - Договір є укладеним з моменту підписання його сторонами і дії з 26.09.2013 по 25.09.2016.

За умовами п. 9.7 Договору, у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього Договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця Договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим Договором. Зазначені дії оформлюються додатковою угодою, яка є невід'ємною частиною цього Договору.

На виконання умов Договору, орендодавцем було передано орендарю в оренду нежиле приміщення, що перебуває на балансі КП Голосіївського району в м. Києві Розрахунковий центр Голосіїво , загальною площею 83 кв.м. розташоване за адресою: м. Київ, проспект Глушкова, 31-А блок Б , що підтверджується актом приймання передачі майна в оренду від 26.09.2013.

Договір є договором оренди, а відтак між сторонами виникли правовідносини, які підпадають під правове регулювання Глави 58 Цивільного кодексу України та Глави 30 Господарського кодексу України, а також Закону України "Про оренду державного та комунального майна".

В подальшому, Розпорядженням Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації Про організаційно-правові заходи реорганізації комунального підприємства Голосіївського району в м. Києві Розрахунковий центр Голосіїво № 95 від 19.02.2015, реорганізовано комунальне підприємство Голосіївського району в м. Києві Розрахунковий центр Голосіїво шляхом приєднання його до Комунального підприємства Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва .

Пунктом 4 зазначеного розпорядження доручено Відділу з питань майна комунальної власності закріпити на праві господарського відання без права розпорядження за комунальним підприємством Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва майно комунальної власності територіальної громади міста Києві, яке віднесене до сфери управління Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації згідно пункту 3.4 цього розпорядження.

Відповідно до ч. 1 ст. 770 ЦК України, у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права і обов'язки наймодавця. Аналогічні норми встановлені статтею 23 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", дія якого розповсюджується на стосунки між сторонами. Законодавець, встановлюючи зазначене правонаступництво нового власника майна за укладеними раніше договорами оренди не встановлює будь-яких обмежень ні в часі, ні в обсязі для його здійснення, тобто до нового орендодавця переходять не тільки обов'язки щодо надання в оренду майна, а й усі права, що були у попереднього власника. Зазначені норми також застосовуються, у разі зміни баланосоутримувача, якщо майно належить територіальній громаді міста Києва та закріплене на праві господарського відання за певним балансоутримувачем.

Згідно з ч. 6 ст. 7 Закону України "Про передачу об'єктів права державної та комунальної власності" право власності на об'єкт передачі виникає з дати підписання акта приймання-передачі, а у випадках, передбачених законом, - з дня державної реєстрації такого права.

31.05.2015 Комунальне підприємство Голосіївського району в м. Києві Розрахунковий центр Голосіїво на підставі розпорядження Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації від 19.02.2015 № 95 Про організаційно-правові заходи реорганізації комунального підприємства Голосіївського району в м. Києві Розрахунковий Голосієво передало, а Комунальне підприємство Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва прийняло, зокрема спірне орендоване приміщення, розташоване за адресою: м. Київ, проспект Глушкова, 31-А блок Б , що підтверджується Актом прийому-передачі від 31.05.2015.

Відтак, враховуючи Розпорядження Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації Про організаційно-правові заходи реорганізації комунального підприємства Голосіївського району в м. Києві Розрахунковий центр Голосіїво № 95 від 19.02.2015, Акт прийому-передачі від 31.05.2015, до Комунального підприємства Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва перейшли права та обов'язки за Договором оренди, як балансоутримувача спірного майна.

Вказаний Договір є підставою для виникнення у його сторін господарських зобов'язань, статтями 173, 174, 175 Господарського кодексу України, статтями 11, 202, 509 Цивільного кодексу України, і згідно статті 629 Цивільного кодексу України є обов'язковим для виконання сторонами.

Частиною першою статті 173 Господарського кодексу України визначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до статті 283 Господарського кодексу України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

У відповідності до ч. 1 ст. 763 ЦК України договір найму укладається на строк, встановлений договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" термін договору оренди визначається за погодженням сторін.

Згідно з приписами ч. 2 ст. 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" договір оренди припиняється, зокрема, в разі закінчення строку, на який його було укладено. Аналогічна норма міститься і в ч. 2 ст. 291 ГК України.

Згідно зі ст. 764 ЦК України якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму (оренди), то за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором.

Вказана стаття також кореспондується зі статтею 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", відповідно до частини другої якої у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Отже, зі змісту статей 759, 763 і 764 ЦК України, частини другої статті 291 ГК України, частини другої статті 17 та частини другої статті 26 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" випливає, що після закінчення строку договору оренди він може бути продовжений на такий самий строк, на який цей договір укладався, за умови, якщо проти цього не заперечує орендодавець.

Відтак, якщо на дату закінчення строку договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку мали місце заперечення орендодавця щодо поновлення договору на новий строк, то такий договір припиняється.

Аналогічна правова позиція також викладена у ч. 2 п. 4.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 12 від 29.05.2013 "Про деякі питання практики застосування законодавства про оренду (найм) майна".

Судом встановлено, а сторонами не заперечується, що сторонами не надано суду жодного доказу на підтвердження направлення позивачем заяви орендодавця на дату закінчення строку дії Договору оренди і протягом місяця після закінчення цього строку про припинення вказаного договору або зміну його умов.

З огляду на вищенаведене, судом встановлено, що Договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 71-13 від 26 вересня 2013 року є автоматично пролонгованим на той самий строк, на який його було укладено, та відповідно є чинний станом на поточну дату.

Відповідно до ст. 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.

Відповідно до ст. 36-1 Закону України "Про прокуратуру" представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.

Підставою представництва в суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень інтересів держави.

За наявності підстав, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті, з метою представництва громадянина або держави прокурор має право в порядку, передбаченому процесуальним законом:

1) звертатися до суду з позовами (заявами, поданнями);

2) вступати у справу, порушену за позовами (заявами, поданнями) інших осіб, на будь-якому етапі розгляду;

3) ініціювати перегляд судових рішень, у тому числі у справі, порушеній за позовом (заявою, поданням) іншої особи;

4) брати участь у розгляді справ.

Обираючи форму представництва, передбачену частиною п'ятою цієї статті, прокурор визначає, в чому полягає порушення або загроза порушення інтересів держави чи громадянина, обґрунтовує необхідність їх захисту.

Згідно зі ст. 2 Господарського процесуального кодексу України прокурор, який звертається до господарського суду в інтересах держави, в позовній заяві самостійно визначає, в чому полягає порушення інтересів держави, та обґрунтовує необхідність їх захисту, а також вказує орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

При цьому, як вказав Конституційний суд України у своєму рішенні від 08.04.1999 у справі №3-рн/99, інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарюючих товариств з частиною державної власності у статутному фонді. Разом з тим, держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й у діяльності приватних підприємств, товариств. В кожному конкретному випадку прокурор чи його заступник самостійно визначає, з посиланням на законодавство, підстави подання позову, вказує в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.

Відповідно до пункту 2 резолютивної частини рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 №3-рп/99 під поняттям "орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах", зазначеним у частині другій статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України, потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.

Відповідні повноваження органу місцевого самоврядування визначаються Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні".

За приписами ч. 1 ст. 10 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" сільські, селищні, міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.

Статтею 60 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах належить право комунальної власності, зокрема, на нерухоме майно.

Як зазначає прокурор, у відповідача виникла заборгованість з орендної плати, з відшкодування витрат, пов'язаних з утримання нежитлового приміщення та з відшкодування плати за змелю, з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог, в розмірі 237 090,17 грн. за період з січня 2016 по лютий 2017 включно, в зв'язку з чим просить стягнути з відповідача зазначену заборгованість, розірвати Договір оренди та зобов'язати відповідача повернути позивачу - 2 орендоване приміщення у зв'язку з невиконанням зобов'язань за Договором оренди.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є, договори та інші правочини.

Частиною 1 ст. 759 Цивільного кодексу України встановлено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 та 5 ст. 762 Цивільного кодексу України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за користування майном. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Частиною 1 ст. 610 Цивільного кодексу України передбачено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 2 ст. 615 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.

Частиною 1 ст. 626 Цивільного кодексу України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Суд також зазначає, що відсутність рахунків на оплату, не є тією підставою, яка унеможливлює сплату орендних платежів, оскільки рахунок є лише документом, який містить платіжні реквізити, на які потрібно перерахувати кошти. Неотримання рахунку не є відкладальною умовою у розумінні ст.212 ЦК України та не є простроченням кредитора в розумінні ст.613 ЦК України, а тому наявність або відсутність рахунку не звільняє орендаря від обов'язку сплатити у визначений договором строк орендну плату за користування приміщенням.

Крім того, умовами Договору оренди та Додатком № 1 до Договору оренди передбачено порядок визначення розміру орендної плати, витрат пов'язаних з утриманням нежитлового приміщення та відшкодування плати за землю, строк її сплати та банківські реквізити, а тому відсутність рахунків не позбавляє відповідача можливості сплачувати орендну плату, експлуатаційні витрати та плату за землю.

Відповідачем в свою чергу, не було надано суду доказів на підтвердження належного виконання умов Договору оренди в частині своєчасного та повного внесення орендних платежів, відшкодування витрат, пов'язаних з утримання нежитлового приміщення та відшкодування плати за землю.

В матеріалах справи також наявні Претензії № 431-28 від 25.03.2016, № 31-61 від 27.05.2016, № 431-68 від 24.06.2016, № 431-27/07-3 від 27.07.2016, № 531-97 від 19.08.2016, № 431-155 від 28.10.2016, № 431-167 від 28.11.16, адресовані відповідачу, які містять вимоги про сплату наявної заборгованості.

На підтвердження направлення позивачем - 2 зазначених претензій, прокурором до позовної заяви було долучено копії фіскальних чеків.

З урахуванням вищевикладеного, оскільки матеріали справи не місять доказів на підтвердження внесення відповідачем повного розміру орендних платежів, відшкодування експлуатаційних витрат та відшкодування плати за землю за січень 2016 року по лютий 2017 року включно, позовні вимоги про стягнення з відповідача коштів в розмірі 237 090,17 грн. підлягають задоволенню.

Крім основної суми заборгованості прокурор просить стягнути з відповідача пеню в розмірі 864,43 грн.

Відповідно до частин 1, 3 ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Частиною 2 ст. 551 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання. Суб'єктами права застосування штрафних санкцій є учасники відносин у сфері господарювання, зазначені у статті 2 цього Кодексу.

Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.

Як вбачається з ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Статтею 1 Закону України Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань визначено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.

Відповідно до п. 6.2 Договору за несвоєчасну сплату орендних платежів орендар сплачує на користь підприємства пеню в розмірі 0,5 % від розміру несплачених орендних платежів за кожний день прострочення, але не більше розміру, встановленого законодавством України.

Здійснивши власний розрахунок пені, суд встановив, що прокурором вірно розраховано розмір пені, а відтак вимога про стягнення пені в розмірі 864,43 грн. підлягає задоволенню.

Щодо вимог позивача про розірвання Договору оренди, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною третьою статті 291 ГК України договір оренди може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний з підстав, передбачених ЦК України для розірвання договору найму, в порядку, встановленому статтею 188 цього Кодексу.

При цьому повинні враховуватися приписи частини другої статті 651 ЦК України, які є загальними для розірвання договору та які передбачають можливість розірвання договору за рішенням суду на вимогу однієї з сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, установлених договором або законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Статтею 782 ЦК України передбачено спеціальний спосіб розірвання договору шляхом вчинення наймодавцем односторонньої відмови від нього, якщо наймач не вносить плату за користування річчю протягом трьох місяців підряд.

Визначена статтею 782 ЦК України можливість розірвати договір найму шляхом відмови від договору в позасудовому порядку є правом, а не обов'язком наймодавця.

Право наймодавця на відмову від договору найму, передбачене частиною першою статті 782 ЦК України, не є перешкодою для звернення наймодавця (орендодавця) до суду з вимогою розірвати договір у разі несплати наймачем (орендарем) платежів, якщо вбачається істотне порушення умов договору.

Отже, істотне порушення орендарем такої умови договору оренди майна, як сплата орендної плати, є достатньою правовою підставою для розірвання договору оренди в судовому порядку та повернення орендованого майна орендодавцю.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 08.05.2012 року у справі №5021/966/2011.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, відповідач належним чином не виконував свої зобов'язання за Договором щодо сплати орендної плати, внаслідок чого утворилась заборгованість за період з січня 2016 року по лютий 2017 року, що не заперечувалося відповідачем.

Отже, враховуючи вищевикладене, приписи зазначених вище статей, суд вважає, що систематичне неналежне виконання відповідачем умов договору щодо внесення орендної плати за користування майном у строки і розмірах, обумовлених умовами договору, є наслідком позбавлення позивача - 2 того, на що він розраховував при укладені договору оренди, а саме ефективне надходження коштів, і таке порушення відповідачем умов договору є істотним, і є підставою для розірвання Договору про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 71-13 від 26.09.2013 за рішенням суду.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі.

Згідно з п. 7.6 Договору у разі закінчення строку дії Договору або при його розірванні орендар зобов'язаний за актом приймання-передачі повернути об'єкт оренди підприємству у стані, в якому перебував об'єкт оренди на момент передачі його в оренду, з урахуванням всіх здійснених орендарем поліпшень, які неможливо відокремити від об'єкта оренди без заподіяння йому шкоди, з урахуванням зносу за період строку дії договору оренди.

Оскільки право наймодавця вимагати повернення речі у разі припинення договору найму передбачено статтею 785 ЦК України та п. 7.6 Договору, то враховуючи наявність підстав для розірвання договору оренди вважає правомірними вимоги прокурора про повернення орендованого відповідачем приміщення.

Згідно зі ст. 43 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Зокрема, в силу вимог ст. 33, 34 цього Кодексу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідач під час розгляду справи не надав суду належних та допустимих доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги та свідчили про належне виконання ним своїх обов'язків за Договором оренди.

За таких обставин, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному, всебічному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, з покладенням судового збору на відповідача в порядку ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст. 4 3 , 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Розірвати Договір про передачу майна територіальної громади міста Києва в оренду № 71-13 від 26.09.2013, укладений між Голосіївською районною в місті Києві державною адміністрацією, Товариством з обмеженою відповідальністю Будтехсервіс-Голосіїво та Комунальним підприємством "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва".

3. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю Будтехсервіс-Голосіїво (03187, м. Київ, проспект Глушкова, будинок 31А; ідентифікаційний код: 31352819) повернути нежитлове приміщення по проспекту Глушкова, 31-А, блок Б м. Києва у комунальну власність.

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Будтехсервіс-Голосіїво (03187, м. Київ, проспект Глушкова, будинок 31А; ідентифікаційний код: 31352819) на користь Комунального підприємства "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Голосіївського району м. Києва" (03039, м. Київ, проспект Голосіївський, будинок 17-Б; ідентифікаційний код: 32375554) заборгованість в розмірі 237 090 (двісті тридцять сім тисяч дев'яносто) грн. 17 коп. та пеню в розмірі 864 (вісімсот шістдесят чотири) грн. 43 коп.

5. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Будтехсервіс-Голосіїво (03187, м. Київ, проспект Глушкова, будинок 31А; ідентифікаційний код: 31352819) на користь прокуратури міста Києва (03150, м. Київ, вул. Предславинська, 45/9; ідентифікаційний код: 02910019, банк ДКСУ, код банку 820172, р/р 35215057011062, код класифікації видатків бюджету - 2800) судовий збір в розмірі 6 769 (шість тисяч сімсот шістдесят дев'ять) грн. 32 коп.

6. Після набрання рішенням Господарського суду міста Києва законної сили видати відповідний наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено: 30.03.2017.

Суддя О.А. Грєхова