Рішення

від 20.03.2017 по справі 908/3590/16

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 24/27/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20.03.2017 Справа № 908/3590/16

за позовом: Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (01135, м. Київ, проспект Перемоги, 14, код 38727770) в особі Херсонської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрації Херсонського морського порту) (73000, м. Херсон, проспект Ушакова, 4, код 38728533)

до відповідача : Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНТРАТОС» (69095, м.Запоріжжя, проспект Соборний, буд. 160, оф. 200, код ЄДРПОУ 39536506)

про зобов'язання вчинити дії та стягнення 10 265 грн. 87 коп. штрафних санкцій

Суддя Азізбекян Т.А.

за участю представників:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність від 28.12.2016р. № 7982

від відповідача - не з'явився

СУТНІСТЬ СПОРУ:

До господарського суду Запорізької області звернулось Державне підприємство «Адміністрація морських портів України» в особі Херсонської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрації Херсонського морського порту) до Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНТРАТОС» про зобов'язання здійснити поставку холодильника побутового, на виконання договору на поставку товарів № 106-В-ХЕФ-16 від 21.04.2016р. та стягнення з відповідача пеню та штраф 7% на суму 10 265,87грн.

Ухвалою господарського суду Запорізької області від 03.01.2017 р. порушено провадження у справі, присвоєно справі номер провадження 24/27/17 та призначено розгляд справи на 20.02.2017 р.

Ухвалою суду від 06.02.2017р. відмовлено Державному підприємству «Адміністрація морських портів України» в особі Херсонської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (адміністрації Херсонського морського порту) у задоволенні клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Ухвалою від 20.02.2017р. розгляд справи відкладений на 03.03.2017р.

В судовому засіданні 03.03.2017 р. позивач підтримав у повному обсязі позовні вимоги. Відповідач в судове засідання не прибув, про причини неявки суд не повідомив.

Позивачем надано клопотання про продовження строку вирішення спору на п'ятнадцять днів в порядку ст. 69 Господарського процесуального кодексу України. Клопотання подано відповідно до вимог ст. 22 ГПК України, прийнято судом та задоволено.

Ухвалою суду від 03.03.2017 р. строк вирішення спору продовжено на п'ятнадцять днів - до 20.03.2017р., розгляд справи відкладено на 20.03.2017р. об 11 год.45 хв.

В судовому засіданні 20.03.2017 р. представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги, викладені в позовній заяві. Просив позов задовольнити повністю.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив. Відповідачем ухвали суду не виконані, відзив не надано.

Про час та місце розгляду справи відповідач повідомлявся ухвалами суду, які надіслані на адресу відповідача, зазначену в позові та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців (69095, м. Запоріжжя, проспект Соборний, буд. 160, оф. 200, код ЄДРПОУ 39536506).

Відповідно до ч. 1 ст. 64 ГПК України ухвала про порушення провадження у справі надсилається зазначеним особам за повідомленою ними господарському суду поштовою адресою. У разі ненадання сторонами інформації щодо їх поштової адреси, ухвала про відкриття провадження у справі надсилається за адресою місцезнаходження (місця проживання) сторін, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців.

За таких обставин, враховуючи положення ст. 64 ГПК України, суд вважає відповідача таким, що належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи.

Конверт із ухвалою суду, направлений на адресу відповідача повернувся, із зазначенням поштовим відділенням За закінченням терміну зберігання .

Неявка представника відповідача в судове засідання не перешкоджає вирішенню цього спору.

Згідно зі ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справу розглянуто за наявними матеріалами, які суд визнав достатніми для вирішення спору по суті.

За заявою присутнього представника позивача, розгляд справи здійснювався без застосування технічних засобів фіксації судового процесу.

По закінченні судового засідання оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, суд

ВСТАНОВИВ:

13.06.2013 р. створено Державне підприємство Адміністрація морських портів України (надалі за текстом - ДП АМПУ ), у зв'язку із реорганізацією державного підприємства Херсонський морський торговельний порт шляхом виділу стратегічних об'єктів портової інфраструктури, іншого майна, прав та обов'язків стосовно них відповідно до розподільчого балансу від 13 червня 2013 року та акту приймання-передачі від 13 червня 2013 року, та подальшого утворення внаслідок виділу державного підприємства Адміністрація морських портів України , на виконання Закону України Про морські порти України , розпорядження Кабінету Міністрів України від 04.03.2013 № 133-р Про погодження пропозиції щодо реорганізації державних підприємств морського транспорту , наказу Міністерства інфраструктури України від 19.03.2013 № 163 Про заходи щодо реорганізації державних підприємств морського транспорту та утворення державного підприємства Адміністрація морських портів України .

13.06.2013 створено Херсонську філію державного підприємства Адміністрація морських портів України (адміністрацію Херсонського морського порту) - ХФ ДП АМПУ (Адміністрація Херсонського МП).

У відповідності до Статуту ДП АМПУ . затвердженого наказом Міністерством інфраструктури України від 25.03.2016 № 119 підприємство має право за погодження з Уповноваженим органом управління відповідно до законодавства України створювати, реорганізовувати та ліквідовувати філії (адміністрації морських портів), які не мають статусу юридичної особи, наділяються майном Підприємства, мають окремий баланс та діють на підставі положень, які затверджуються Уповноваженим органом управління. Голова Підприємства укладає договори, ти видає довіреності. Згідно Положення про ХФ ДП АМПУ (Адміністрацію Херсонського МП), затвердженого наказом Міністерством інфраструктури України від 18.04.2014 № 184 Філія є відокремленим підрозділом Підприємства, який не має статусу юридичної особи та здійснює від імені Підприємства частину господарської діяльності. Начальник Філії підпорядковується Голові Підприємства та діє на підставі цього Положення, яке затверджується Уповноваженим органом управління, довіреності на право вчинення дій, виданою Головою Підприємства, та розпорядчими документами Підприємства. У довіреності визначається обсяг повноважень Начальника Філії при здійсненні ним від імені Підприємства дій, в тому числі укладанні договорів. Згідно довіреності, виданої на ім'я в.о. начальника ХФ ДП АМПУ (адміністрації Херсонського МП) ОСОБА_2 від 25.12.2015 № 7598, чинної на момент укладання договору, умови виконання якого є предметом даного позову, керівник філії уповноважений на: укладання та/або підписання від імені Підприємства у порядку, встановленому законодавством України та розпорядчими документами Підприємства: витратних договорів (додаткових угоди до них) на закупівлю товарів, робіт і послуг, що укладаються за результатами процедур закупівель, встановлених відповідно до вимог законодавства України у сфері державних закупівель (далі - процедур) без обмеження ціни (вартості) таких договорів (додаткових угод до них) та зі строком дії згідно з відповідною процедурою. Витратних договорів (додаткових угоди до них), вартість (ціна) яких не повинна перевищувати 10 000 000 грн. (десять мільйонів гривень) з урахуванням ПДВ по кожному договору та зі строком дії до 31.12.2016. Підписувати від імені Підприємства та подавати до судів загальної юрисдикції, визначених Законом України Про судоустрій та статус суддів , та третейських судів позовні заяви, відзиви, відводи, клопотання, заяви, заперечення, давати усні та письмові пояснення, зустрічні позови, апеляційні та касаційні скарги, заяви про перегляд за нововиявленими обставинами, заяви про перегляд судових рішень Верховним судом України, заяви про скасування рішення третейського суду.

21.04.2016 р. між ДП АМПУ (покупцем, позивачем у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю КОНТРАТОС (постачальником, відповідачем у справі) укладено договір на поставку товарів № 106-В-ХЕФ-16 (надалі - договір).

Договір укладено за результатом проведення електронних закупівель (копія Протоколу № 82 засідання робочої групи з визначення результатів (визначення переможця) від 07.04.2016 та пропозиція ТОВ КОНТРАТОС щодо участі у зазначеній закупівлі містяться в матеріалах справи).

Згідно п. 1.1. договору, постачальник зобов'язується поставити покупцю товар: холодильник побутовий за кодом ДК 016:2010: 27.51.1 Холодильники та морозильники; машини пральні; електроковдри; вентилятори , за кодом ДК 021:2015: 39700000-9 Побутова техніка (далі - товар), а покупець прийняти і оплатити такий товар в порядку та на умовах, визначених цим договором.

Відповідно до п. 1.2 договору, найменування, асортимент, кількість та ціна Товару, що поставляється згідно з цим Договором, визначені у Специфікації (Додаток № 1 до цього Договору, який є його невід'ємною частиною).

Поставка товару здійснюється протягом строку дії цього договору окремими партіями на підставі замовлення покупця (п. 5.1. договору).

Місце поставки (передачі) товару: склад покупця за адресою: 73000, м. Херсон, пл. Тутушкіна 7 (п. 5.2 договору).

Поставка товару здійснюється окремими партіями протягом 5 (п'яти) робочих днів з дати отримання постачальником замовлення на відповідну партію товару. (п. 5.4.1 договору).

Датою поставки товару вважається дата передачі постачальником покупцю партії товару згідно з підписаною сторонами видатковою накладною. (п. 5.4.6 договору).

Згідно п.6.3. договору, постачальник зобов'язаний: забезпечити поставку товару (партії товару) у строки та порядку, встановленими цим договором. Сплатити штрафні санкції і відшкодувати збитки в разі невиконання, або неналежного виконання ним зобов'язань за цим договором, якщо він не доведе, що порушення цього договору сталося не з його вини.

До договору сторонами було підписано специфікацію, яка є невід'ємною частиною договору, додатком № 1 до договору, із найменуванням та іншими реквізитами товару - холодильника за ціною 41 731 грн. 20 коп.

26.05.2016 за вихідним № 26-27-20/260 позивач, на виконання п.п. 5.1., 5.4.1 договору, направив відповідачу заявку на поставку товару за договором.

27.05.2016 від відповідача надійшов рахунок-фактура № СФ-0000041.

Однак, поставка відповідачем не здійснена.

06.07.2016 за вихідним № 26-27-20/579 позивач повторно (електронною поштою, а в подальшому рекомендованою кореспонденцією), на виконання п.п. 5.1., 5.4.1 направив заявку на поставку товару, визначеного у п. 1.1. договору.

Однак, станом на день подачі позовної заяви поставка відповідачем не здійснена.

08.08.2016 за вихідним номером 26-27-20/614 рекомендованою кореспонденцією позивачем відповідачу направлялась претензія № 07/01. На повідомленні про вручення поштової кореспонденції вказана дата отримання претензії відповідачем - 09.09.2016 та зазначено прізвище особи, яка її отримала - Голенков (копія з повідомленням про вручення поштової кореспонденції та реєстром відправлення містяться в матеріалах справи).

Станом на день подання позовної заяви відповідачем на вказану претензію відповіді не надано, зобов'язання з поставки товару не здійснено.

Згідно п. 8.1 договору, у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за цим договором сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством України та цим договором.

Пунктом 8.2.2. договору передбачено, що за порушення строку поставки партії товару, постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1% від вартості непоставленої або поставленої з порушенням строку, передбаченого п.5.4.1 цього договору, партії товару, за кожний день порушення строку, а за порушення строку понад 30 (тридцять) календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 (семи) % від вартості партії Товару.

Сплата штрафних санкцій не звільняє сторони від виконання зобов'язань за цим договором (п. 8.2.3 договору).

Згідно ст. 12.1 договору, цей договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення печатками, якщо такі є, і діє до 31 грудня 2016 року, а в частині взаєморозрахунків та гарантійних зобов'язань - до моменту повного виконання сторонами своїх зобов'язань за договором.

Зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНТРАТОС» здійснити поставку холодильника побутового, на виконання договору на поставку товарів № 106-В-ХЕФ-16 від 21.04.2016р. та стягнення з відповідача пеню та штраф 7% на суму 10 265,87грн., було предметом судового розгляду в цій справі.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню частково, на підставі наступного:

Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. (Аналогічна норма міститься і у ст. 526 Цивільного кодексу України.). До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Згідно зі ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Приписами ст. 629 Цивільного кодексу України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Правовідносини сторін були врегульовані договором на поставку товарів від 21.04.2016 р.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Як свідчать матеріали справи, на виконання умов договору, згідно п. 5.1, 5.4.1 договору, 26.05.2016 за вихідним № 26-27-20/260 та 06.07.2016 за вихідним № 26-27-20/579 позивач направляв відповідачу заявку на поставку товару, визначеного у п. 1.1. договору.

Про отримання вперше направленого замовлення відповідачем свідчить надходження 27.05.2016 р. від відповідача позивачу рахунку-фактури № СФ-0000041. Отже замовлення від 26.05.2016 р. відповідачем було отримано 26.05.2017 р.

Згідно п. 5.4.1 договору, поставка товару здійснюється окремими партіями протягом 5 (п'яти) робочих днів з дати отримання постачальником замовлення на відповідну партію товару.

Відповідачем поставку товару не здійснено.

При цьому суд враховує, що відповідачем було направлено позивачу рахунок-фактуру № СФ-0000041, що свідчить про отримання ним замовлення покупця. До того ж, договором не передбачено здійснення передоплати за товар.

Слід зазначити, що договором передбачено право покупця контролювати поставку товару (партії товару), та обов'язок постачальника забезпечити поставку товару.

Враховуючи виконання покупцем умов договору та замовлення у постачальника товару, беручи до уваги не виконання відповідачем свого обов'язку за договором щодо поставки товару, суд дійшов до висновку щодо задоволення позовних вимог в частині зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю КОНТРАТОС здійснити поставку холодильника побутового, на виконання договору на поставку товарів № 106-В-ХЕФ-16 від 21.04.2016.

Відповідно до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України сторони зобов'язані вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

Згідно з п. 4 ст. 129 Конституції України, статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтями 4-2, 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що господарський судовий процес здійснюється на засадах змагальності та рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом. При цьому принцип змагальності передбачає покладання тягаря доказування на сторони, покладання на них відповідальності за доведеність їхніх вимог чи заперечень; вимагає від сторін ініціативи та активності в реалізації їхніх процесуальних прав.

Відповідно до чинного законодавства України, позовні заяви повинні подаватись до суду в разі порушення відповідачем законних прав та інтересів позивача. Тобто подання позовної заяви є способом захисту порушених прав та законних інтересів правомірної сторони.

Факт виконання договору позивачем та замовлення ним товару у відповідача підтверджується матеріалами справи. Доказів поставки товару відповідачем позивачу не надано. Обов'язок поставити позивачу замовлений товар не спростовано.

Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що позивачем доведено правомірність заявлених позовних вимог щодо зобов'язання відповідача здійснити поставку холодильника побутового, на виконання договору на поставку товарів № 106-B-ХЕф-16 від 21.04.2016 р.

В силу ст.216 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставі і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами та договором.

Статтею 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Порушення відповідачем договірних зобов'язань щодо поставки товару стало підставою для звернення позивача із вимогами до відповідача про стягнення передбачених п. 8.2.2 договору пені та штрафу.

Відповідно до ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Пунктом 4 ст. 231 Господарського кодексу України встановлено, що у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов'язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов'язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Відповідно до ч.1 ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Підставою, яка породжує обов'язок сплатити неустойку, є порушення боржником зобов'язання, яке визначається ст. 610 Цивільного кодексу України, відповідно до якої порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно п.6.3. договору, постачальник зобов'язаний: забезпечити поставку товару (партії товару) у строки та порядку, встановленими цим Договором. Сплатити штрафні санкції і відшкодувати збитки в разі невиконання, або неналежного виконання ним зобов'язань за цим Договором, якщо він не доведе, що порушення цього Договору сталося не з його вини.

Пунктом 8.2.2. договору передбачено, що за порушення строку поставки партії товару, постачальник сплачує покупцю пеню у розмірі 0,1% від вартості непоставленої або поставленої з порушенням строку, передбаченого п.5.4.1 цього договору, партії товару, за кожний день порушення строку, а за порушення строку понад 30 (тридцять) календарних днів додатково стягується штраф у розмірі 7 (семи) % від вартості партії Товару.

Оскільки, як встановлено судом, фактичні обставини справи свідчать про порушення відповідачем умов договору щодо строку поставки товару, наявні правові підстави для стягнення з відповідача передбачених пунктом 8.2.2 договору пені та штрафу.

Перевіривши розрахунок пені, здійсненого позивачем, суд врахував, що позивачем невірно визначено загальні дні порушення термінів поставки, оскільки п. 5.4.1 договору, передбачено поставку протягом п'яти саме робочих днів з дати отримання замовлення.

Отже, суд дійшов до висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення пені, та стягнення з відповідача на користь позивача 7 302 грн. 96 коп. пені та 2 921 грн. 18 коп. 7% штрафу.

При цьому, суд враховує, що згідно ч.2 ст.4 Господарського кодексу України особливості регулювання майнових відносин суб'єктів господарювання визначаються цим Кодексом.

Так, Господарський кодекс України називає неустойку, штраф і пеню різновидами штрафних санкцій, але не визначає ні один із цих різновидів. Частина 3 ст. 549 Цивільного кодексу України особливістю пені визнає те, що вона обчислюється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Проте, не може бути підставою відмови у задоволенні вимоги про сплату неустойки те, що вона встановлена за кожен день прострочення іншого (а не тільки грошового) зобов'язання.

Чинне законодавство допускає можливість одночасного стягнення з учасника господарських відносин, що порушив господарське зобов'язання за договором, штрафу та пені.

На підставі викладеного, позов підлягає задоволенню частково.

Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір за позовом відноситься на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

Окрім того, враховуючи, що при поданні позову позивачем не було сплачено судовий збір за немайновою вимогою, з останнього на користь держбюджету України слід стягнути 1 378 грн. 00 коп. судового збору.

Керуючись ст. ст. 22, 33, 44, 49, 75, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «КОНТРАТОС» (69095, м. Запоріжжя, проспект Соборний, буд. 160, оф. 200, код ЄДРПОУ 39536506) здійснити поставку Державному підприємству «Адміністрація морських портів України» (01135, м. Київ, проспект Перемоги, 14, код 38727770) в особі Херсонської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрації Херсонського морського порту) (73000, м. Херсон, проспект Ушакова, 4, код 38728533) холодильника побутового, на виконання договору на поставку товарів № 106-B-ХЕф-16 від 21.04.2016 р.

3. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КОНТРАТОС» (69095, м. Запоріжжя, проспект Соборний, буд. 160, оф. 200, код ЄДРПОУ 39536506) на користь Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (01135, м. Київ, проспект Перемоги, 14, код 38727770) в особі Херсонської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрації Херсонського морського порту) (73000, м. Херсон, проспект Ушакова, 4, код 38728533) 7 302 (сім тисяч триста дві) грн. 96 коп. пені, 2 921 (дві тисячі дев'ятсот двадцять одна) грн. 18 коп. 7% штрафу та 2 744 (дві тисячі сімсот сорок чотири) грн. 80 коп. судового збору.

4. В іншій частині позову відмовити.

5. Стягнути з Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (01135, м. Київ, проспект Перемоги, 14, код 38727770) в особі Херсонської філії Державного підприємства «Адміністрація морських портів України» (Адміністрації Херсонського морського порту) (73000, м. Херсон, проспект Ушакова, 4, код 38728533) в дохід Державного бюджету України (одержувач: УДКСУ у м.Запоріжжі (Орджонікідзевський район), 22030001, банк одержувача: ГУ ДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, код ЄДРПОУ 38025409, рахунок №31215206783007) 1 378 (одна тисяча триста сімдесят вісім) грн. 00 коп. судового збору.

6. Видати накази.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Рішення виготовлено у повному обсязі та підписано 30.03.2017 р.

Суддя Т.А.Азізбекян