Ухвала

від 27.03.2017 по справі 916/2006/16

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

УХВАЛА

27 березня 2017 року Справа № 916/2006/16

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого судді суддівКролевець О.А., Євсікова О.О., Малетича М.М., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішенняГосподарського суду Одеської області від 05.09.2016 на постановуОдеського апеляційного господарського суду від 16.01.2017 у справі№916/2006/16 Господарського суду Одеської області за позовомОСОБА_4 до 1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Крокус", 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Крокус Інвест Груп", 3. Управління інженерного захисту території міста та розвитку узбережжя Одеської міської ради, за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачівПриватного нотаріуса Одеського міського нотаріального округу Кобзар О.Ю. провизнання недійсною угоди та додаткового договору

в с т а н о в и в :

Подана касаційна скарга не відповідає вимогам розділу ХII 1 Господарського процесуального кодексу України з наступних підстав.

Згідно з ч. 4 ст. 111 ГПК України, якою встановлено форму і зміст касаційної скарги, до скарги додаються, зокрема, докази надсилання копії скарги іншій стороні у справі. Тобто особа, яка оскаржує судове рішення, повинна надавати суду прямий доказ, який однозначно свідчив би про надсилання сторонам копії касаційної скарги.

Однак до касаційної скарги ОСОБА_4 не додано жодних доказів надіслання копії касаційної скарги іншим учасникам судового процесу, що підтверджується Актом Одеського апеляційного господарського суду від 09.02.2017 та є підставою для повернення касаційної скарги скаржнику відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 111 3 ГПК України.

До того ж згідно з ч. 4 ст. 111 ГПК України до касаційної скарги додаються докази сплати судового збору. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом (ч. 2 ст. 44 ГПК України). Таким законом є Закон України "Про судовий збір".

Відповідно до пп. 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" (у редакції на момент подання касаційної скарги) ставка судового збору, що підлягає сплаті за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду, становить 120 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

За вимогами вказаного Закону у редакції, що діяла при поданні позовної заяви в даній справі, передбачались наступні ставки судового збору за подання до господарського суду: позовної заяви майнового характеру 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру мінімальної заробітної плати та не більше 150 розмірів мінімальної заробітної плати (пп. 1 п. 2 ч. 2 ст. 4), позовної заяви немайнового характеру - 1 розмір мінімальної заробітної плати (пп. 2 п. 2 ч. 2 ст. 4) .

З матеріалів справи вбачається, що предметом позову у даній справі є дві вимоги немайнового характеру, які підлягають оплаті судовим збором за подання касаційної скарги окремо з кожної вимоги в розмірі 1 653,60 грн.

Враховуючи викладене, виходячи зі ставок судового збору, встановлених Законом України "Про судовий збір" з урахуванням змін та доповнень, розмір судового збору, який підлягав сплаті за подання касаційної скарги, становить 3 307,20.

Однак до касаційної скарги в якості доказу сплати судового збору додано меморіальний ордер №МАВ08849 від 06.02.2017 про сплату судового збору у розмірі 1 653,60 грн., який не є доказом сплати судового збору в установленому розмірі. Крім того, відповідно ст. 36 ГПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, натомість скаржником в якості доказу сплати судового збору додано до касаційної скарги копію меморіального ордеру №МАВ08849 від 06.02.2017.

У зв'язку з викладеним касаційна скарга підлягає поверненню без розгляду на підставі п. 4 ч. 1 ст. 111 3 Господарського процесуального кодексу України.

Водночас відповідно до ч. 3 ст. 111 3 ГПК України скаржник не позбавлений можливості повторного подання касаційної скарги після усунення зазначених недоліків в загальному порядку, тобто з дотриманням вимог процесуального законодавства, зокрема, приписів розділу ХІІ 1 ГПК України.

Керуючись ст.ст. 86, 111, п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 111 3 ГПК України, Вищий господарський суд України

у х в а л и в:

Касаційну скаргу ОСОБА_4 на рішення Господарського суду Одеської області від 05.09.2016 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 16.01.2017 у справі №916/2006/16 із доданими матеріалами повернути скаржнику без розгляду.

Головуючий суддя О.Кролевець

Судді О.Євсіков

М.Малетич