Рішення

від 28.03.2017 по справі 908/100/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 27/13/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.03.2017 Справа № 908/100/17

За позовом: Комбінату комунальних підприємств Жовтневого району м. Запоріжжя (69002 м. Запоріжжя, вул. Фортечна, 71)

до відповідача: Громадської організації «Асоціація майстрів боді-білдінга» (69000 м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 121)

про стягнення 138 093 грн. 58 коп.

Суддя Дроздова С.С.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, дов. б/н від 07.03.2017 р., ОСОБА_2, розпорядження № 1431 к/тр від 07.06.2016 р. (НОМЕР_1 від 09.11.1995 р.) - директор

від відповідача: не з'явився

Комбінат комунальних підприємств Жовтневого району, м. Запоріжжя звернувся до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Громадської організації «Асоціація майстрів боді-білдінга» , м. Запоріжжя про стягнення 138 093 грн. 58 коп. заборгованості.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.01.2017р., справу № 908/100/17 передано на розгляд судді Дроздовій С.С.

Ухвалою суду від 16.01.2017р. порушено провадження у справі № 908/100/17, присвоєно справі номер провадження 27/13/17 та призначено судове засідання на 14.02.2017р.

Ухвалою суду від 14.02.2017р. розгляд справи відкладався на 07.03.2017 р., на підставі ст. 77 ГПК України, у зв'язку з неявкою у судове засідання представників сторін, а також, враховуючи, необхідність витребування додаткових доказів у справі та документів, які необхідні для всебічного, об'єктивного розгляду спору.

Ухвалою суду від 07.03.2017р. на підставі статті 69 ч.3 ГПК України, продовжено строк розгляду справи на п'ятнадцять днів, розгляд справи відкладався на 28.03.2017р., відповідно до ст. 77 ГПК України, у зв'язку з необхідністю витребування у сторін додаткових доказів та документів, які необхідні для всебічного, об'єктивного розгляду справи.

Розгляд справи по суті розпочато 07.03.2017р.

28.03.2017р. продовжено судовий розгляд справи № 908/100/17.

28.03.2017р. до початку розгляду справи представник позивача заявив письмове клопотання щодо відмови від здійснення технічної фіксації судового процесу.

Головуючим суддею оголошено яка справа розглядається, склад суду, та роз'яснено представнику позивача, який прибув в судове засідання, його права, у тому числі право заявляти відводи.

Відводів складу суду не заявлено.

У судовому засіданні 28.03.2017р. представник позивача підтримав позовні вимоги, на підставах, викладених у позовній заяві, надав витребувані документи та просив суд стягнути з відповідача 138 093 грн. 58 коп. заборгованості.

Представник відповідача у судові засідання, відкриті 14.02.2017р., 07.03.2017р. та 28.03.2017р. не з'явився, вимог суду не виконав, письмового відзиву не надав, про час та місце розгляду справи був попереджений належним чином. Клопотань про розгляд справи без відповідача або про відкладення розгляду справи на адресу суду не надходило.

Відповідно до п. 3.9.1 Постанови Пленуму ВГС від 26.12.2011р. № 18 «Про деякі питання практики застосування ГПК України» , особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 ГПК.

У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні, протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 81-1 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання.

За змістом цієї норми, зокрема, в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Відповідач належним чином був повідомлений судом про дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, станом на 16.03.2017р. місцем знаходження відповідача у справі є: 69000 м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 121.

Отже, відповідач належним чином був повідомлений судом про дату, час та місце розгляду справи. Ухвалу суду про порушення провадження у справі та призначення судового засідання на 14.02.2017р., ухвали суду про відкладення розгляду справи на 07.03.2017р. та 28.03.2017р. надіслано на адресу відповідача, зазначену у позовній заяві та у витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.

У відповідності із ст. 33 ГПК України, обов'язок доказування і подання доказів покладається на сторони. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Згідно роз'яснень Вищого Господарського Суду України, які викладені в інформаційному листі від 15.03.2010 року № 01-08/140 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» - неявка в судові засідання учасників судового процесу (сторін), ненадання витребуваних судом документів та доказів, необхідних для повного розгляду справи - подібна практика, спрямована на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників судового процесу та суперечить вимогам статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, учасником якої є Україна, стосовно права кожного на розгляд його справи судом упродовж розумного строку.

Неподання або несвоєчасне подання стороною у справі, іншим учасником судового процесу доказів з неповажних причин, спрямоване на затягування судового процесу, може розцінюватися господарським судом як зловживання процесуальними правами.

Згідно п. 26.4.7-1 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002 р. «Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України» , особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.

Неявка відповідача в судове засідання не звільняє відповідача від виконання вимог суду, викладених в ухвалах суду і направлення суду витребуваних матеріалів.

Суд зазначає, що Господарський процесуальний кодекс України не обмежує коло осіб, які можуть з'явитися в судове засідання та представляти інтереси Громадської організації «Асоціація майстрів боді-білдінга» , м. Запоріжжя, згідно статті 28 ГПК України.

Згідно ст. 75 ГПК України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами, якщо їх достатньо для вирішення спору по суті. Відповідач свої зобов'язання не виконав, не скористався правом на захист своїх інтересів.

Розглянувши матеріали та фактичні обставини справи, оцінивши надані докази, вислухавши представника позивача, суд вважає вимоги позивача такими, що підлягають задоволенню з наступних підстав.

Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, способами захисту цивільних прав та інтересів може бути - визнання права.

Відповідно до ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.

Відповідно до п. 2 ст. 275 Господарського кодексу України, Закону України «Про теплопостачання» , споживання теплової енергії допускається тільки на підставі договору, укладеного між Теплопостачальною організацією та Споживачем.

Господарським судом встановлено , що рішенням виконавчого комітету Запорізької міської ради від 26.02.1999 року № 84/46 Комбінату комунальних підприємств Жовтневого району м. Запоріжжя було передано в оперативне управління /баланс/ нежитлове приміщення, підвал літ. А-4. що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Грязнова, буд. 71, прим. 57.

Наказом Управління комунальної власності Запорізької міської ради від 03.05.2006 року № 118 було надано згоду Комбінату комунальних підприємств Жовтневого району м. Запоріжжя на передачу в оренду вказаного нежитлового приміщення № 57 підвалу літ. А-4, по вулиці Грязнова, 71 Громадській організації АСОЦІАЦІЯ МАЙСТРІВ БОДІ-БІЛДІНГА .

14.09.2006р. між Комбінатом комунальних підприємств Жовтневого району м. Запоріжжя (орендодавець) та Громадською організацією АСОЦІАЦІЯ МАЙСТРІВ БОДІ-БІЛДІНГА (орендар) укладено договір оренди майна, що є об'єктом права комунальної власності.

Відповідно до п. 1.1 договору орендодавець на підставі наказу управління комунальної власності міської ради від 03 травня 2006 року за № 118 передає, а орендар приймає в строкове платне користування господарський об'єкт з автономними інженерними комунікаціями, системою енергопостачання, а саме - нежитлове

приміщення, підвалу літ. А-4, що знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, вул. Грязнова, буд. 71 (сімдесят один), прим. 57 (п'ятдесят сім), (надалі іменується об'єкт оренди ), загальною площею 197,3 кв. м, вартість якого для розрахунку орендної плати за станом на 30 квітня 2006 р., відповідно до Експертного висновку, становить: 138 165 (сто тридцять вісім тисяч сто шістдесят п'ять) грн. без ПДВ.

Вступ орендаря у користування об'єктом оренди настає одночасно із підписанням сторонами договору та акту прийому-передачі вказаного приміщення, та нотаріального посвідчення цього договору (п. 2.1 договору).

01.11.2006р., відповідно до акту приймання-передачі майна, що знаходиться у комунальній власності, в оренду згідно договору найму (оренди) орендодавець передав орендарю в платне користування протягом строку, встановленого договором приміщення, що розміщене за адресою: м. Запоріжжя, вул. Грязнова, буд. 71, підвальне приміщення № 57., до складу приміщення, що передається входять: офісні приміщення загальною площею 145,7 кв.м., до складу яких входять: кабінети №№ 2, 9-12, 14, 15, коридори №№ 1, 8, 13, підсобні приміщення №№ 16, 19, санвузол № 20; складські приміщення загальною площею 51,6 кв.м. до складу яких входять: приміщення №№ 3-7.

Згідно п. 10.1 договору встановлено, що договір укладений строком на 5 років і діє з 14.09.2006 року по 14.09.2011 року.

Відповідно до п. 10.7 договору в разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну договору після закінчення його строку протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором.

Судом встановлено та підтверджено позивачем, що починаючи з 14.09.2011р. жодна із сторін не заявляла про припинення договору від 14.09.2006р., у зв'язку з чим договір вважався подовженим до 14.09.2016р.

Відповідно до п. 3.2 договору орендна плата перераховується орендарем поквартально не пізніше 15 числа місяця, наступного за звітним кварталом, з урахуванням щомісячного індексу інфляції, що суми орендної плати за місяць, визначеної після укладення договору оренди, яка становить 1 167 грн. 54 коп. х Ім, де 1 167 грн. 54 коп. - орендна плата за місяць вирахувана відповідно до ОСОБА_1 розрахунку орендної плати, затвердженої Кабінетом Міністрів України, та рішення виконкому Запорізької міської ради від 28.02.2006р., а Ім. - щомісячний індекс інфляції.

Пунктом 5.2 договору встановлено, що орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі вносити орендодавцю орендну платі.

Як свідчать матеріали справи та підтверджено позивачем, відповідач свої зобов'язання в частині сплати орендної плати, починаючи з січня 2007 року у повному обсязі не здійснив, у зв'язку з чим порушив взяті на себе зобов'язання за договором, в результаті чого сума заборгованості по орендні платі склала 138 093 грн. 58 коп.

Статтями 11 та 509 Цивільного кодексу України визначено, що однією із підстав виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватись належним чином і в установлений строк, є договір.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Правовідносини сторін врегульовано договором оренди.

Відповідно до ч. 1 ст. 283 ГК України за договором оренди одна сторона (орендодавець) передає другій стороні (орендареві) за плату на певний строк у користування майно для здійснення господарської діяльності.

Згідно ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Статтею 3 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» визначено, що відносини про оренду державного майна регулюються договором оренди, цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до ст. 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

Згідно ст. 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Приписами ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічний припис містять п.п. 1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України.

Згідно з ч. 1 ст. 175 ГК України майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утримуватися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським кодексом України.

Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України Про оренду державного та комунального майна , орендна плата з урахуванням її індексації є однією із істотних умов договору оренди.

Частиною 3 ст. 18 Закону України Про оренду державного та комунального майна встановлено, що орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі, відповідний обов'язок встановлений і пунктом 5.2 договору.

Згідно із ч. 3 ст. 19 Закону України Про оренду державного та комунального майна , строки внесення орендної плати визначаються у договорі.

Відповідач доказів оплати заборгованості в повному обсязі суду, станом на день розгляду справи не надав, заявлених до нього вимог не спростував.

Крім того, господарський суд звертає увагу сторін на те, що відповідно до п. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

Оскільки відповідач тричі не з'являвся у судові засідання, та від нього не надходило заяв про застосування строків позовної давності, то у суду відсутні підстави для її застосування .

Враховуючи вищевикладене, вимога позивача про стягнення з відповідача 138 093 грн. 58 коп. суми заборгованості заявлена позивачем обґрунтовано та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном.

Відповідно до вимог ст.ст. 22, 33 ГПК України сторони зобов'язані вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Згідно зі ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Під належним виконанням зобов'язання розуміють виконання належній особі, в належному місці, в належний строк (термін), з додержанням усіх інших вимог і принципів виконання зобов'язань. Якщо учасники зобов'язання порушують хоч би одну з умов його належного виконання, зобов'язання не припиняється, а трансформується (змінюється), оскільки в такому разі на сторону, яка допустила неналежне виконання, покладаються додаткові юридичні обов'язки у вигляді відшкодування збитків, сплати неустойки тощо. Виконання таких додаткових обов'язків, як правило, не звільняє боржника від виконання зобов'язання в натурі. Лише після того, як сторони здійснять усі дії, що випливають із зобов'язання, воно вважатиметься припиненим.

Виконання, яке припиняє зобов'язання, має бути належним чином оформлене (підтверджене).

Ст. 218 ГК України встановлено, що підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання. Учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господарського правопорушення.

Відповідно до п.п. 1, 2, 3 частини 3 ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, забезпечення доведеності вини, змагальність сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Правосуддя у господарських судах здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом та змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами (ст.ст. 4 2 , 4 3 Господарського процесуального кодексу України).

За таких обставин, господарський суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги та стягнути з Громадської організації «Асоціація майстрів боді-білдінга» , м. Запоріжжя 138 093 грн. 58 коп. заборгованості.

Відповідно до ч. 2 ст. 85 ГПК України, в судовому засіданні 28.03.2017р. судом оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Відповідно до вимог ст. 49 ГПК України судовий збір у розмірі 2 071 грн. 40 коп. покладається на відповідача, оскільки спір до суду доведений з його вини.

Враховуючи, що позивачем при зверненні до суду сплачений судовий збір у розмірі більшому, ніж встановлено Законом України «Про судовий збір» , суд звертає увагу позивача на те, що зайво сплачена сума судового збору у розмірі 206 грн. 28 коп. буде повернута ухвалою суду.

Керуючись ст.ст. 22, 33, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Комбінату комунальних підприємств Жовтневого району м. Запоріжжя, м. Запоріжжя до Громадської організації «Асоціація майстрів боді-білдінга» , м. Запоріжжя задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Громадської організації «Асоціація майстрів боді-білдінга» (69000 м. Запоріжжя, вул. Перемоги, 121, код ЄДРПОУ 26122893) на користь Комбінату комунальних підприємств Жовтневого району м. Запоріжжя (69002 м. Запоріжжя, вул. Фортечна, 71, код ЄДРПОУ 20516496) 138 093 (сто тридцять вісім тисяч дев'яносто три) грн. 58 коп. заборгованості, 2 071 (дві тисячі сімдесят одна) грн. 40 коп. судового збору. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя С.С. Дроздова

Рішення оформлено та підписано 31.03.2017р.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.