Рішення

від 28.03.2017 по справі 914/433/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ



ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.03.2017р.                                                                        Справа№ 914/433/17

Суддя О.Запотічняк при секретарі В.Думин розглянула справу

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно – будівельна компанія «Екополіс», м.Львів,

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 Енергомонтаж», м.Львів,

про стягнення 37 497,51 грн.

За участю представників:

Від позивача: ОСОБА_2 – представник;

Від відповідача: не з’явився;

Представнику роз’яснено права та обов‘язки згідно ст.ст. 20, 22 ГПК України.           

          Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно – будівельна компанія «Екополіс» звернулася в господарський суд Львівської області з позовом до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 Енергомонтаж» про стягнення 37 497,51 грн.

          Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач за умовами договору поворотної фінансової допомоги отримав поворотну фінансову допомогу в розмірі 20 000,00 грн. яку зобов’язаний був повернути до 04.09.2014 року. Однак станом на 22.02.2017р. відповідач отримані кошти не повернув.

За неналежне виконання договірних зобов’язань відповідачу нараховано 16018,07 грн. інфляційних втрат та 1479,44 грн. 3% річних.

          Обставини справи: Розглянувши подані матеріали суд визнав їх достатніми для прийняття заяви до розгляду і ухвалою від 02.03.2017року порушив провадження у справі та призначив судове засідання на 21.03.2017року.

          В судове засідання 21.03.2017р. з’явився представник позивача. Відповідач не забезпечив явки уповноваженого представника в судове засідання, причин неявки не повідомив, вимог ухвали суду від 02.03.2017р. не виконав, хоча належним чином був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується поштовим повідомленням про вручення №7901410994332.

У зв’язку із неявкою представника відповідача, розгляд справи було відкладено на 28.03.2017р.

          В судове засідання 28.03.2017р. з’явився представник позивача, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив суд їх задоволити з підстав наведених в позовній заяві та матеріалах справи. Також представником було надано для огляду суду оригінал договору поворотної фінансової допомоги від 03.03.2014р. та оригінал банківської виписки про перерахування коштів.

          Відповідач повторно не забезпечив явки уповноваженого представника в судове засідання, причин неявки не повідомив, відзиву на позов не подав.

Враховуючи, що відповідач був належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, а матеріалів справи достатньо для її розгляду по суті, у відповідності до ст. 75 ГПК України суд вважає за можливе розглянути справу за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Суд заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та оцінивши докази в їх сукупності, встановив наступне:

          Відповідно до ст.1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

03 березня 2014р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестиційно-будівельна компанія «Екополіс» (Позикодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 Енергомонтаж» (Позичальник) було укладено договір поворотної фінансової допомоги, за умовами якого позикодавець передає позичальнику грошові кошти у розмірі передбаченому п. 2.1 договору, а позичальник зобов’язується повернути зазначену поворотну фінансову допомогу у визначений договором строк.

Відповідно до п.2 договору сторони погодили, що розмір поворотної фінансової допомоги становить не більше 20 000,00 грн. Поворотна фінансова допомога є безвідсотковою.

Відповідно до п.3 договору, позикодавець надає поворотну фінансову допомогу частинами починаючи від дня укладення договору, шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок позичальника. Допомога вважається переданою позичальнику в момент зарахування грошових коштів на поточний рахунок позичальника.

На виконання умов договору позивач, 04.03.2014р. перерахував відповідачу поворотну фінансову допомогу у сумі 20 000,00 грн. що підтверджується долученою до справи копією банківської виписки (а.с. 10).

Жодних заперечень щодо факту отримання поворотної фінансової допомоги в сумі 20 000,00 грн., зі сторони відповідача на адресу суду не надходило.

          Відповідно до п.4.1. Договору, сторонами було встановлено строк поворотної фінансової допомоги до 01 вересня 2014 року.

Відповідно до п.п.5.1., 5.2 Договору Позичальник зобов'язується впродовж 2 (двох) календарних днів після спливу строку, зазначеного в п.4.1. Договору, повернути Позикодавцеві поворотну фінансову допомогу шляхом безготівкового перерахування коштів на розрахунковий рахунок Позикодавця.

          Відповідно до ст.1049 ЦК України, позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

          Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Відповідно до п.1 ст.193 ГК України суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов’язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться

Згідно із ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

          Таким чином, відповідач до 04.09.2014р. повинен був повернути позивачеві фінансову допомогу.

          Оскільки поворотна фінансова допомога не була повернена відповідачем у строки передбачені договором, 31.01.2017р. позивач звернувся до відповідача з претензією в якій вимагав погасити в 10-й строк фінансову допомогу а також сплатити інфляційні втрати та 3% річних за несвоєчасне повернення допомоги.

Однак відповідач залишив вимогу позивача без реагування, станом на дату подання позову до суду отриману поворотну фінансову допомогу не повернув у зв’язку з чим в нього виникла заборгованість в сумі 20 000,00 грн.

Згідно із положеннями ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

          Відповідно до ч.2 ст.625 ЦК України: боржник, який прострочив виконання грошового зобов’язання, на вимогу кредитора зобов’язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

За неналежне виконання договірних зобов’язань, позивач нарахував відповідачу за період з 04.09.2014р. до 31.01.2017р. -16018,07 грн. інфляційних втрат та 1479,44 грн. 3% річних.

          Судом здійснено перевірку правильності проведених позивачем розрахунків та встановлено, що до стягнення підлягають інфляційні втрати в сумі 16008,98 грн. та 3% річних в сумі 1 446,58 грн.

Згідно з ст. 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Статтею 43 ГПК України, передбачено, що господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

          З огляду на викладені обставини, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають до задоволення частково в сумі 37 455,56грн. з яких: 20 000,00 грн. основний борг, 16008,98 грн. інфляційні втрати та 1 446,58 грн. 3% річних.

В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити за безпідставністю.

          Витрати позивача по сплаті судового збору у відповідності до ст. 49 ГПК України суд покладає на винну сторону відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог в сумі 1598,21грн.

Керуючись ст. ст.28, 33, 35,43, 44, 48, 49, 82-85 ГПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задоволити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ОСОБА_1 компаній Енерго-монтаж» (79070, м.Львів, вул. Г.Хоткевича,62/9, код ЄДРПОУ 38370420) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Інвестиційно-будівельна компанія Екополіс” (79005, м.Львів, вул. О.Богомольця,11, код ЄДРПОУ 33805210) – 37 455,56грн. та 1598,21 грн. - судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Наказ видати згідно ст.116 ГПК України.

5. Рішення суду може бути оскаржено згідно ст.ст. 91-95 ГПК України.

Повний текст рішення складено 31.03.2017р.

Суддя Запотічняк О.Д.