Рішення

від 29.03.2017 по справі 920/181/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

29.03.2017 Справа № 920/181/17

За позовом заступника керівника Роменської місцевої прокуратури Сумської області в інтересах держави в особі Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (м. Київ)

до відповідача - Фермерського господарства Мілка (с. Боровенька, Лебединський район, Сумська область)

про стягнення 54784 грн. 64 коп.

Суддя О.Ю. Резніченко

Представники:

від позивача - ОСОБА_1, довіреність від 02.11.2015,

від відповідача - не з'явився,

від прокуратури - ОСОБА_2

У засіданні брав участь секретар судового засідання Бублик Т.Д.

Суть спору: Прокурор просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 50000 грн. основного боргу, 3413 грн. 69 коп. пені, 1004 грн. 95 коп. інфляційних втрат, 366 грн. 3 % річних за неналежне виконання відповідачем укладеного між сторонами 15.10.2012 договору № 1/12 про надання фінансової підтримки на поворотній основі.

Прокурор усно зазначив, що наполягає на задоволенні заявлених позовних вимог.

Представник позивача в судовому засіданні усно зазначив, що наполягає на задоволенні заявлених прокурором позовних вимог.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, відзив на позовну заяву не подав, про порушення провадження у справі був повідомлений належним чином, що підтверджується наявним в матеріалах справи поштовим повідомленням.

Оскільки відповідач в судове засідання не з'явився та відзив на позовну заяву не подав, то справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно до ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 9 Закону України Про фермерське господарство новоствореним фермерським господарствам надається допомога за рахунок державного і місцевого бюджетів, у тому числі через Ураїнський державний фонд підтримки фермерських господарств.

Згідно до ст. 10 Закону України Про фермерське господарство позивач є державною бюджетною установою.

Відповідно до ст. 11 Закону України Про фермерське господарство фінансова підтримка на конкурсних засадах на поворотній основі надається строком від трьох до п'яти років для виробництва, переробки і збуту виробленої продукції, провадження виробничої діяльності.

До позивача із заявою на участь у конкурсі для отримання фінансової допомоги на поворотній основі у розмірі 250000 грн. звернувся відповідач.

За рішенням комісії позивача щодо визначення переліку фермерських господарств, що претендують на одержання фінансової допомоги на поворотній основі (протокол № 1 від 21.09.2012) та на підставі рішення комісії позивача з питань надання фінансової підтримки фермерським господарствам (протокол № 01 від 03.10.2012) надано право відповідачу на отримання фінансової підтримки на поворотній основі в сумі 224700 грн.

На підставі вищезазначених рішень між сторонами був укладений договір № 1/12 від 15.10.2012 про надання фінансової підтримки на поворотній основі фермерському господарству (надалі - Договір).

Відповідно до п. 1 та п. 3.4.3 Договору відповідачу була надана фінансова підтримка у сумі 224700 грн., з наступним строком погашення: до 01.12.2013 - 24700 грн., до 01.12.2014 - 50000 грн., до 01.12.2015 - 50000 грн., до 01.12.2016 - 50000 грн., до 15.10.2017 - 50000 грн.

Факт перерахування позивачем відповідачу 224700 грн. підтверджується платіжним дорученням № 2 від 15.10.2012.

Відповідач частково розраховувався з позивачем, однак до 01.12.2016 борг у розмірі 50000 грн. позивачу не повернув.

Згідно ст. 13 Закону України Про Державний бюджет України на 2017 рік і п. 3 ч. 3 ст. 30 Бюджетного кодексу України джерелом формування спеціального фонду Державного бюджету України на 2017 рік в частині кредитування є повернення кредитів, наданих з державного бюджету фемерським господарствам. Після повернення фермерськими господарствами коштів до бюджету, останні спрямовуються на надання кредитів фермерським господарствам (п. 15 ч. 4 ст. 30 Бюджетного кодексу України).

Оскільки станом на 28.02.2017 відповідач не повернув кошти, то порушені інтереси держави, а саме державний бюджет не доотримав від відповідача кошти фінансової підтримки, наданої на поворотній основі, що негативно впливає на реалізацію державної політики щодо підтримки інших фермерських господарств, чим завдається шкода позивачу і державі, а тому прокурор звернувся до суду з даним позовом.

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 629 ЦК України та ст. 193 ГК України договір є обов'язковим для виконання сторонами. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України. Одностороння відмова від зобов'язанання або одностороння зміна його умов не допускається. Згідно ст. 530 ЦК України, якщо в зобов'язанні встановлений строк його виконання, то но підлягає виконанню в цей строк.

Суд дійшов висновку, що прокурором доведена заборгованість відповідача перед позивачем в розмірі 50000 грн., заборгованість підтверджується матеріалами справи, відповідач доказів сплати боргу або аргументованих заперечень на позовну заяву суду не надав, а тому позовна вимога прокурора про стягнення з відповідача на користь позивача вищезазначеної суми є правомірною, обгрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Також, прокурор просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 1004 грн. 95 коп. інфляційних збитків та 366 грн. 3 % річних (загальний період з 01.12.2016 по 28.02.2017).

Статтею 625 ЦК України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Враховуючи порушення відповідачем строків виконання зобов'язання, суд вважає, що вимога прокурора про стягнення з відповідача на користь позивача 1004 грн. 95 коп. інфляційних збитків та 366 грн. 3 % річних (загальний період з 01.12.2016 по 28.02.2017) є правомірною, обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, прокурор просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 3413 грн. 69 коп. пені (загальний період з 01.12.2016 по 28.02.2017).

Відповідно до ст. 230 ГК України у разі невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання до учасника господарських відносин застосовуються штрафні санкції, які, відповідно до ст. 231 ГК України, застосовуються у розмірі встановленому законом або договором.

Пунктом 5.2 Договору передбачено, що за несвоєчасну сплату відповідач сплачує позивачу пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення виконання зобов'язання.

Заборгованість відповідача перед позивачем встановлена судом, пеня передбачена сторонами у Договорі, а тому підлягає задоволенню вимога прокурора про стягнення з відповідача на користь позивача пені в розмірі 3413 грн. 69 коп. пені (загальний період з 01.12.2016 по 28.02.2017).

Відповідно до ст. ст. 44, 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору понесені прокурором покладаються на відповідача .

На підставі викладеного, керуючись ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Фермерського господарства Мілка (вул. Садова, 1, с. Боровенька, Лебединський район, Сумська область, 42236, код 34221671) на користь Українського державного фонду підтримки фермерських господарств (вул. Олени Теліги, 8, м. Київ, 01000, код 20029342) 50000 грн. основного боргу, 3413 грн. 69 коп. пені, 1004 грн. 95 коп. інфляційних збитків, 366 грн. 3% річних.

3. Стягнути з Фермерського господарства Мілка (вул. Садова, 1, с. Боровенька, Лебединський район, Сумська область, 42236, код 34221671) на користь прокуратури Сумської області (вул. Герасима Кондратьєва, 33, м. Суми, 40000, код 03527891) 1600 грн. судового збору.

4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Повне рішення складено 31.03.2017.

Суддя ОСОБА_3