Рішення

від 30.03.2017 по справі 925/118/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" березня 2017 р. Справа № 925/118/17

Господарський суд Черкаської області в складі: головуючого - судді Спаських Н.М. з секретарем судового засідання Буднік А.М., за участю представників сторін:

від позивача: ОСОБА_1 - за довіреністю;

від відповідача: ОСОБА_2 - за довіреністю;

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Черкаси справу за позовом приватного підприємства "ЛЮВайС" до Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області про поновлення договору оренди землі та визнання додаткової угоди укладеною

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов з вимогами:

- визнати поновленим Договір оренди землі від 29.08.2006, укладений між приватним підприємством "ЛЮВайС" та Монастирищенською РДА, зареєстрований у Монастирищенському райвідділі Черкаської регіональної філії ДП "Ценр ДЗК при Держкомземі України", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 29.08.2006 за № 040679100010, площею 10,16 га на тих же самих умовах, що передбачені договором, до 29.08.2026;

- визнати додаткову угоду до договору оренди землі від 29.08.2016 укладеною в редакції, яку запропонував позивач та виклав у прохальній частині позовної заяви.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав повністю та просить суд їх задовольнити.

Представник відповідача проти позову заперечила повністю, з мотивів неподання позивачем у встановлені законом строки клопотання про поновлення договору оренди землі та відсутність у договорі оренди землі відомостей про кадастровий номер земельної ділянки, її нормативну грошову оцінку, про що надала відзив на позов.

У відповідності до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Заслухавши доводи та пояснення представників сторін, які надавалися в ході розгляду справи, оцінивши наявні у справі докази, суд вважає, що позов слід задовольнити повністю, виходячи з такого:

Відповідно до ст. 13 Конституції України земля є об'єктом права власності українського народу, від імені якого права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування.

За змістом ст. 12 Земельного кодексу України, розпорядження землями територіальної громади міста, у тому числі надання їх у користування, належить до повноважень міської ради та здійснюється відповідно до вимог цього Кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 116 Земельного кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної чи комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади чи органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.

За ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.

Судом встановлено, що 29.08.2006 між Монастирищенською районною державною адміністрацією в особі в.о. голови ОСОБА_3 (далі - Орендодавець) та приватним підприємством "ЛЮВайС" в особі директора ОСОБА_4 (далі - Орендар) було укладено договір оренди землі (далі - Договір, а.с. 13-14), у відповідності до якого Орендодавець надає, а Орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку 10,16 га, яка знаходиться на території Сарнівської сільської ради (п. 1 Договору).

В оренду передається земельна ділянка загальною площею 10,16 га, у тому числі 10,16 га (дороги між паями) (п. 2 Договору).

Договір укладено на 10 (десять) років. Після закінчення терміну договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за _____ днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію (п.8 Договору).

У договорі не зазначений строк за який орендар повинен повідомити орендодавця про намір продовжити його дію, тому суд керується ч. 2. ст. 33 Закону України "Про оренду землі", згідно якої орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

Орендна плата вноситься орендарем у формі та розмірі у грошовій формі 178 грн. за 1 га, 178,00*10,16=1 808,48 грн. (п. 9 Договору).

Відповідно до п. 11 Договору орендна плата вноситься у такі терміни: до 20-го числа кожного місяця.

Договір зареєстровано у Монастирищенському райвідділі Черкаської регіональної філії ДП "Центр ДЗК при Державному комітеті України по земельних ресурсах", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 29.08.2006 за № НОМЕР_1.

Саме з цієї дати у відповідності до п. 43 договору він набрав чинності.

Передача земельної ділянки орендарю здійснюється у тритижневий строк після державної реєстрації цього договору за актом її приймання - передачі (п. 20 Договору).

29.08.2006 між сторонами підписано акт приймання - передачі земельної ділянки, наданої в оренду приватному підприємству "ЛЮВайС" (а.с. 15).

З доводів представників обох сторін вбачається, що договір сторонами виконувався.

Позивач просить суд задовольнити позов на підставі ч. 6 ст. 33 ЗУ "Про оренду землі" з підстав, що позивач продовжує користуватися орендованою земельною ділянкою, а відповідач протягом місяця після закінчення терміну дії договору не направив заперечення проти цього.

Враховуючи те, що договір оренди набрав чинності лише з моменту його державної реєстрації 29.08.2006 року, то десятирічний термін його чинності спливає 29.08.2016, а тому місячний термін після закінчення дії договору закінчується 29.09.2016 року.

Листом № 32-23-0.52-14160/2-16 від 10.10.2016 (а.с. 17) Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області заперечило проти поновлення Договору в зв'язку з недотриманням вимог ст.ст. 15,33 Закону України "Про оренду землі" та ст. 18 Закону України "Про оцінку земель".

Тобто, дане заперечення направлено орендарю з порушенням місячного терміну після закінчення дії договору.

Орендар направляв Орендодавцю клопотання № 28/10/16 від 28.10.2016 (а.с. 19) про надання дозволу на поновлення строку дії договору оренди землі, в якому повідомив, що в зв'язку з довготривалим відрядженням за кордон керівника приватного підприємства "ЛЮВайС" та відсутністю уповноваженого представника підприємства за довіреністю не було можливості вчасно подати клопотання на поновлення строку оренди землі. Також в листі Орендар вказав, що орендована земельна ділянка складається з доріг, розташованих серед паїв на полях орендованих приватним підприємством "ЛЮВайС", орендна плата сплачується вчасно згідно Договору по сьогоднішній день з врахуванням індексів інфляції, без порушення ст. 18 Закону України "Про оцінку земель", земельна ділянка не має цільового призначення, подальша її передача в оренду іншим особам не є доцільною тому, що це унеможливить доступ до паїв та заблокує роботу підприємства.

Наступним листом № 16172/2-16 від 25.11.2016 (а.с. 22) Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області повідомило Орендаря, що відповідно до умов Договору та ст. 34 Закону України "Про оренду землі" після припинення дії договору приватне підприємство "ЛЮВайС" зобов'язано повернути орендодавцеві земельну ділянку у стані, не гіршому порівняно з тим, у якому вона була одержана в оренду за актом приймання-передачі.

Тобто, питання поновлення договору оренди у добровільному порядку вирішено не було, з чого і виник спір.

У відзиві на позов відповідач вказав, що приватне підприємство "ЛЮВайС" у встановлені строки не подало клопотання щодо поновлення договору оренди на новий строк, як того вимагає ст. 33 Закону України "Про оренду землі" та не повернуло орендодавцеві земельну ділянку, тому листом від 07.11.2016 № 11-23-0.52-15048/2-16 (а.с. 60) він проінформував Державну інспекцію сільського господарства в Черкаській області та Прокуратуру Черкаської області про невиконання позивачем вимог чинного законодавства щодо обов'язку повернення земельної ділянки з проханням вжити відповідних заходів. Також позивач вказав, що договір оренди позивачу слід приводити до вимог чинного законодавства щодо вказівки у ньому кадастрового номеру земельної ділянки, нормативної грошової оцінки землі та ін., без чого поновлення дії договору і його подальша реєстрація після поновлення не можлива.

Позивач надав суду лист № 341/23-05-12-03-211 від 06.03.2017 Уманської об'єднаної державної податкової інспекції в якому повідомлено, що станом на 01.03.2017 за приватним підприємством "ЛЮВайс"(код ЄДРПОУ 31886999) заборгованість по сплаті орендної плати за земельну ділянку площею 10,16 га, яка розташована в адмінмежах Сарнівської сільської ради відсутня, розмір орендної плати становить 4,5%.

Позивачем також надано копії платіжних доручень про сплату орендної плати (а.с. 26-31) за останні періоди дії договору та довідку відділу у Монастирищенському районі ГУ Держгеокадастру № 124 від 01.03.2017 (а.с. 71) про те, що орендна плата по договору із ПП "Лювайс" в розмірі 1804,48 грн. нарахована на один рік.

Незважаючи на те, що у договорі оренди від 29.08.2006 року чітко не вказано, на який період (річний чи місячний) встановлено орендну плату у розмірі 1808,48 грн., сторонами у справу не надано переконливих доказів про те, що таку орендну плату встановлено на місяць. Крім того, представником відповідача не спростосовано достовірність довідки відділу у Монастирищенському районі ГУ Держгеокадастру № 124 від 01.03.2017 (а.с. 71) про те, що розмір орендної плати все таки по договору встановлено на рік.

З доводів позивача вбачається, що протягом дії договору оренди він самостійно індексував розмір орендної плати та сплачував її до бюджету, крім того, використовував у розрахунках нормативну грошову оцінку земельної ділянки та сплачував з неї 4,5%. Такі дії позивач вчиняв на власний розсуд, оскільки відповідних змін до договору оренди внесено не було. При цьому ніяких заперечень проти позивача про недоплату ним орендної плати у справу не подано. Уманською ОДПІ підтверджено відсутність у позивача заборгованості по орендній платі (а.с. 70).

Як вбачається із копій платіжних доручень про сплату орендної плати (а.с. 26-31), позивач в цілому дотримувався порядку внесення орендних платежів до 20 числа місяця, що вимагається умовами договору оренди.

Суд не погоджується із доводами відповідача про те, що внесення орендної плати за землю платіжним дорученням від 28.03.2016 року (а.с. 27), тобто не до 20 числа місяця, є доказом такого порушення умов договору оренди, що свідчить про неналежне виконання позивачем всіх своїх обов'язків за договором.

Суд не погоджується із доводами відповідача про те, що всупереч п. 17 договору оренди позивач не забезпечував дотримання вимог протиерозійної організації території і це свідчить про неналежне виконання умов договору оренди. Відповідних доказів про це відповідачем суду не подано.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України "Про оренду землі" орендарі набувають права оренди земельної ділянки на підставах і в порядку, передбачених Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим та іншими законами України і договором оренди землі.

Згідно із ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.

Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч.1 ст. 627 Цивільного кодексу України).

За змістом ч. 2 ст. 792 Цивільного кодексу України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору найму регулюються актами земельного законодавства - Земельним Кодексом України, Законом України "Про оренду землі".

Законом України "Про оренду землі" визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Згідно із ст. 1 Закону України "Про оренду землі" оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Статтею 2 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про оренду землі" під договором оренди землі розуміється договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства. Об'єктом оренди є земельна ділянка.

У ч. 1 ст. 777 ЦК України законодавець закріпив переважне право наймача, який належно виконує свої обов'язки за договором, на укладення договору на новий строк та передбачив певну процедуру здійснення цього права.

Крім того, ст. 764 Цивільного кодексу України передбачає таку правову конструкцію, як поновлення договору найму, яка зводиться по суті до автоматичного продовження попередніх договірних відносин на той самий строк без укладення нового договору за умови, по-перше, що наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, та, по-друге, відсутні заперечення наймодавця протягом одного місяця.

Як зазначено в Постанові Пленуму Вищого господарського суду України від 17.05.2011 р. № 6 "Про деякі питання практики розгляду справ у спорах, що виникають із земельних відносин", у вирішенні спорів, пов'язаних з поновленням (пролонгацією) договорів оренди земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, судам слід враховувати положення ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

Згідно ч. 2 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.

Згідно ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" у разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Внаслідок змін у земельному законодавстві України право розпоряджатися земельними ділянками державної власності (сільськогосподарського призначення) перейшло з січня 2013 року до Державного агентства земельних ресурсів України.

Постановою Кабінету Міністрів України № 442 від 10.09.2014. "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" проведено реорганізацію Державного агентства земельних ресурсів України шляхом перетворення його в Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру (Держгеокадастр). Згідно Положення про Державну службу України з питань геодезії, картографії та кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 14.01.2015 № 15, Держгеокадастр є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Віце-прем'єр-міністра України - Міністра регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства і який реалізує державну політику у сфері топографо-геодезичної і картографічної діяльності та земельних відносин, а також у сфері Державного земельного кадастру, який розпоряджається землями державної власності сільськогосподарського призначення в межах, визначених Земельним кодексом України, безпосередньо або через визначені в установленому порядку його територіальні органи.

На момент розгляду спору повноваження по розпорядженню спірною земельною ділянкою сільськогосподарського призначення належить територіальному управлінню Держгеокадастру, яким є Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області.

Позивач просить задовольнити позов на підставі ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі".

У відповідності до ст. 79-1 Земельного Кодексу України, формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру.

Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера.

За доводами представників обох сторін, в період дії договору оренди землі від 29.08.2006, земельна ділянка, яка була передана позивачу в оренду, не зареєстрована в Державному земельному кадастрі, не має кадастрового номера і складається з доріг розташованих серед паїв на полях.

Однак згідно ст. 33 ЗУ "Про оренду землі" такі обставини не перешкодою для вирішення питання про поновлення договору оренди на тих же умовах і на той же строк.

Також суд зазначає, що ч. 1-2 та 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" в аспекті поновлення договору оренди говорять лише про можливість його поновлення на тих же умовах і на той же строк, а позивач при зверненні до відповідача не намагався змінити умови свого договору оренди. В ході розгляду справи позивача уточнив прізвище керівника відділення Держгеокадастру у тексті додаткової угоди та виключив цифру 30 із тексту п. 1 додаткової угоди для приведення у відповідність із первісним текстом договору оренди.

Відповідно до п. 2 ч. 2 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 12.12.2012 № 01-06/1821/2012 "Про доповнення інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2011 № 01-06/249 "Про постанови Верховного Суду України, прийняті за результатами перегляду судових рішень господарських судів" до спірних правовідносин має застосовуватись саме та редакція закону, яка була чинною на момент їх виникнення, оскільки згідно зі ст. 58 Конституції України закон та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

У постанові Верховного Суду України від 25.02.2015 по справі № 6-219цс14 викладено правову позицію про те, що ст. 33 Закону України "Про оренду землі" фактично об'єднує два випадки пролонгації договору оренди. Виходячи з приписів ст.ст. 319, 626 Цивільного кодексу України, слід дійти висновку про те, що реалізація переважного права на поновлення договору оренди, яка передбачена ч. 1 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", можлива лише за умови дотримання встановленої цією нормою процедури та наявності волевиявлення сторін. Таким чином, згідно із ч.ч. 1-5 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" у разі поновлення договору оренди землі умови договору можуть бути змінені за згодою сторін з укладенням додаткової угоди. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати чи інших істотних умов договору, передбачених ст. 15 цього Закону, переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.

Частиною 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" передбачена інша підстава поновлення договору оренди: у разі, якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку договору оренди і за відсутності протягом одного місяця після закінчення строку договору листа-повідомлення орендодавця про заперечення у поновленні договору оренди землі, такий договір вважається поновленим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

Частинами 8, 9 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" передбачено, що додаткова угода до договору оренди землі про його поновлення має бути укладена сторонами у місячний строк в обов'язковому порядку; відмова, а також наявне зволікання в укладенні додаткової угоди до договору оренди землі може бути оскаржено в суді.

Таким чином, для поновлення договору оренди землі з підстав, які передбачені ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі", необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар продовжує користування виділеною земельною ділянкою; орендар належно виконує свої обов'язки за договором, відсутнє письмове повідомлення орендодавця про відмову в поновленні договору оренди, сторони укладають додаткову угоду про поновлення договорів оренди.

Дані обставини судом встановлені, отже, суд приходить до висновку, що стосовно позивача може бути застосована ч. 6 ст. 33 Закону України "Про оренду землі" для поновлення договору оренди на тих же умовах і на той же строк, а тому позов слід задовольнити повністю.

Керуючись ст. 49, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати поновленим Договір оренди землі від 29 серпня 2006 року укладений між приватним підприємством "ЛЮВайС" та Монастирищенською райдержадміністрацією, зареєстрований у Монастирищенському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП "Центр ДЗК при Держкомземі України", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 29.08.2006 року за № 040679100010, площею 10,16 га ---- до 29.08.2026 року на тих самих умовах, які передбачені договором.

3. Визнати Додаткову угоду до договору оренди землі від 29.08.2016 року укладеною в такій редакції:

Додаткова угода до

договору оренди землі від "29" серпня 2006 року

с. Сарни "__"

---

2016 р.

Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області яке далі іменується "Орендодавець" і діє відповідно до Земельного кодексу України, Закону України "Про оренду землі", Податкового кодексу України та чинного законодавства України з однієї сторони, та Приватне підприємство "ЛЮВайС", в особі директора ОСОБА_4 , яка діє на підставі Статуту, яке далі іменується "Орендар" і діє відповідно до Земельного кодексу України, Закону України "Про оренду землі", Податкового кодексу України та чинного законодавства, з другої сторони а разом "Сторони",

на підставі власного волевиявлення та вимог чинного законодавства України уклали дану додаткову угоду про внесення змін в договір оренди землі від "29" серпня 2006 року, зареєстрованого у Монастирищенському районному відділі Черкаської регіональної філії ДП "Центр ДЗК при Держкомземі України", про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 29.08.2006 року за № 040679100010, площею 10,16 га (дороги між паями), в адміністративних межах Сарнівської сільської ради Монастирищенського району, а саме:

1. Сторони прийшли до взаємної згоди поновити строк дії договору оренди землі, п.8 розділ "Строк дії договору" та викласти його в такій редакції:

"Договір укладено на 10 (десять) років тобто до 29.08.2026 року. Після закінчення терміну договору орендар має переважне право поновлення його на новий термін. У цьому разі Орендар повинен не пізніше ніж за

---

днів до закінчення терміну дії договору повідомити письмово Орендодавця про намір продовжити його дію.".

2. В усьому іншому умови Договору залишаються незмінними і Сторони підтверджують свої зобов'язання щодо їх виконання.

3. Дана додаткова угода набирає чинності з моменту її підписання сторонами і діє протягом дії Договору оренди від "29" серпня 2006 р.

4. Додаткова угода є невід'ємною частиною Договору від "29" серпня 2006 p., складена у двох оригінальних примірниках, по одному примірнику для кожної із сторін.

5. При підписанні даного договору Сторони засвідчують про домовленість за всіма суттєвими умовами цього договору та підтверджують повне розуміння всіх його положень, а також норм законодавства, що його регулюють.

6. Сторони гарантують, що особи, які підписали даний договір є повноважними та наділені необхідними правами на підписання таких договорів.

Реквізити та підписи сторін:

Орендодавець : Орендар:

Головне управління Держгеокадастру у ПП "ЛЮВайС"

Черкаській області 19154, с.Сарни, Монастирищенський

18000, м, Черкаси, вул. Смілянська, б.131 район, Черкаська область

Код ЄДРПОУ: 39765890 Код ЄДРПОУ: 31886999

Тел.: (0472) 36 07 32 Розрахунковий рахунок: НОМЕР_2

Назва банку AT "ОСОБА_5

Аваль" м. Київ, МФО: 380805

ІПН: 318869923208

Свідоцтво платника ПДВ 200099920

Тел./факс: (04746)94647

Орендодавець: Орендар:

В.о. начальника Головного управління Директор ПП "ЛЮВайС"

---

О. ОСОБА_6

---

Л.С. ОСОБА_4

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного господарського суду протягом 10 днів.

Повне рішення складено 30 березня 2017 року

Суддя Н.М. Спаських