Рішення

від 31.03.2017 по справі 910/3912/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.03.2017Справа №910/3912/17

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю Хлібодар До Товариства з обмеженою відповідальністю Елтікс Простягнення 10 989,00 грн. Суддя Спичак О.М.

Представники сторін:

від позивача: Шоломицький В.І. - за довіреністю;

від відповідача: не з'явився

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Хлібодар звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Елтікс про стягнення 10 989,82 грн заборгованості за договором № 63Н від 01.01.2015.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.03.2017 порушено провадження у справі № 910/3912/17 та призначено її розгляд на 15.03.2017. Також ухвалою суду від 15.03.2017 клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Хдібодар про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції задоволено.

24.03.2017 представник позивача через відділ діловодства суду подав клопотання про долучення оригіналів документів, необхідних для вирішення справи.

У судовому засіданні 31.03.2017 представник позивача надав усні пояснення, в яких підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представники відповідача в дане судове засідання не з'явилися, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконали, про причини неявки суд не повідомили, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином.

У відповідності до п. 3.9.1 постанови №18 від 26.12.2011 пленуму Вищого господарського суду України Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції за змістом статті 64 Господарського процесуального кодексу України, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Доказом такого повідомлення в разі неповернення ухвали підприємством зв'язку може бути й долучений до матеріалів справи та засвідчений самим судом витяг з офіційного сайту Українського державного підприємства поштового зв'язку Укрпошта щодо відстеження пересилання поштових відправлень, який містить інформацію про отримання адресатом відповідного поштового відправлення, або засвідчена копія реєстру поштових відправлень суду.

Судом зазначається, що хвалу про порушення провадження у справі відповідачу було надіслано за адресою зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а саме: 02068, м. Київ, вул. Олександра Кошиця, б. 1/38. Зазначена ухвала суду була повернута на адресу суду без її вручення відповідачу з поміткою не зареєстровано .

З огляду на вищезазначене, суд приходить висновку, що відповідача належним чином було повідомлено про дату, час та місце проведення судового засідання.

Відповідно до рекомендацій та роз'яснень Вищого господарського суду України, викладених зокрема у п. 2.3. постанови пленуму Вищого господарського суду України №18 від 26.12.2011 Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції (далі - Постанова №18), якщо стороною (або іншим учасником судового процесу) у вирішенні спору не подано суду в обґрунтування її вимог або заперечень належні і допустимі докази, в тому числі на вимогу суду, або якщо в разі неможливості самостійно надати докази нею не подавалося клопотання про витребування їх судом (частина перша статті 38 ГПК), то розгляд справи господарським судом може здійснюватися виключно за наявними у справі доказами, і в такому разі у суду вищої інстанції відсутні підстави для скасування судового рішення з мотивів неповного з'ясування місцевим господарським судом обставин справи.

Згідно з підпунктом 3.9.2 Постанови №18 у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.

Окрім того, відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарським судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

В судовому засіданні 31.03.2017 на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.01.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю Елтікс (надалі - покупець, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю Хлібодар (надалі - продавець, позивач) було укладено договір № 63Н, за умовами п. 1 якого постачальник зобов'язався постачати, а покупець зобов'язався прийняти, розмістити в торгових мережах, реалізовувати кінцевому покупцю (споживачу) і оплачувати продукцію (в подальшому товар) на умовах даного договору. Сторони погодили, що даний договір містить елементи різних договорів (змішаний договір).

За умовами 2.1. договору, ціна і асортимент товару, що постачається постачальником, затверджується специфікацією товару на основі пропозиції постачальника. Специфікація являється невід'ємною частиною даного договору.

За умовами п. 2.2 договору, поставка здійснюється партіями. Підставою для замовлення являється замовлення, отримане від покупця. В замовленні на поставку товару строк і адреса місяця поставки, найменування, штрих-код, кількість і ціна товару. Замовлення товару передається постачальнику по електронній почті, згідно реквізитів постачальника для приймання замовлення, в форматі Excel, або ж торговому представнику особисто.

31.12.2015 сторонами була укладена додаткова угода № 1 до договору № 63 Н від 01.01.2015, в якій сторонами було викладено в новій редакції п. 3.1, а саме: покупець проводить оплату кожної партії товару, тільки в розрахункові дні покупця - робочі вівторок та п'ятниця, з відстрочкою 28 (двадцять вісім) календарних дні від дати поставки товару. Оплата здійснюється шляхом перерахунку покупцем грошових коштів в національній валюті України на розрахунковий рахунок постачальника. Датою поставки товару вважається дата підписання товарно-транспортної накладної представником покупця. Датою оплати вважається день, в якій кошти, що належать до оплати, списуються з рахунків покупця .

Відповідно до п. 1.2. даного договору, предметом поставки є визначений товар з найменуваннями, зазначениими у специфікаціях та/або інших документах згідно умов договору, підписаних постачальником та покупцем.

За умовами п. 2.1. договору, поставка товару здійснюється постачальником на умовах DDP - склад покупця згідно заявок останнього.

В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, що ним на виконання умов договору поставки було поставлено покупцю товар - хлібобулочну продукцію на суму 8 999,99 грн, що підтверджується наступними товарно-транспортними накладними: № ХД18-01304 від 03.05.2016 на суму 669,47 грн, № ХД57-01182 від 04.05.2016 на суму 145,68 грн, № ХД86-00941 від 05.05.2016 на суму 172,50 грн, № ХД18-01336 від 05.05.2016 на суму 682,74 грн, № ХД57-01211 від 06.05.2016 на суму 178,38 грн, № ХД86-00962 від 07.05.2016 на суму 185,46 грн, № ХД18-01365 від 07.05.2016 на сум 512,40 грн, № ХД57-01238 від 09.05.2016 на суму 125,64 грн, № ХД86-00985 від 10.05.2016 на суму 155,82 грн, № ХД18-01395 від 10.05.2016 на суму 1 121,76 грн, № ХД57-01261 від 11.05.2016 на суму 123,54 грн, № ХД86-01005 від 12.05.2016 на суму 189,54 грн, № ХД18-01421 від 12.05.2016 на суму 636,18 грн, № ХД86-01025 від 14.05.2016 на суму 143,28 грн, № ХД86-01047 від 17.05.2016 на суму 146,28 грн, № ХД18-01482 від 17.05.2016 на суму 1123,32 грн, № ХД86-01067 від 19.05.2016 на суму 162,36 грн, № ХД18-01513 від 19.05.2016 на суму 519,36 грн, № ХД18-01545 від 21.05.2016 на суму 470,16 грн, № ХД18-01575 від 24.05.2016 на суму 1048,92 грн.

Товар, що був поставлений згідно вищевказаних видаткових накладних, прийнятий покупцем без будь-яких зауважень щодо його якості чи комплектності. Жодних зауважень щодо невідповідності маркування товару чи супровідних документів вимогам покупця не надано.

В свою чергу, відповідачем всупереч вимогам договору поставлений товар оплачено не було.

18.10.2016 позивачем на адресу відповідача було направлено претензію № 13-10/25016-3 від 10.06.2016 з вимогою сплатити заборгованість у сумі 8 999,99 грн. Разом з тим, відповіді на претензію від відповідача не надходило, оплати заборгованості не здійснено.

У зв'язку з тим, що відповідач не здійснив оплату за поставлений товар, позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю Елтікс про стягнення 8 999,99 грн суми основного боргу, 1 068,51 грн пені, 726,97 грн інфляційних нарахувань та 193,53 грн три відсотки річних, у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за договором № 63Н від 01.01.2015.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Умовою виконання зобов'язання - є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Відповідно до умов додаткової угода № 1 до договору № 63 Н від 01.01.2015, покупець проводить оплату кожної партії товару, тільки в розрахункові дні покупця - робочі вівторок та п'ятниця, з відстрочкою 28 (двадцять вісім) календарних дні від дати поставки товару. Оплата здійснюється шляхом перерахунку покупцем грошових коштів в національній валюті України на розрахунковий рахунок постачальника. Датою поставки товару вважається дата підписання товарно-транспортної накладної представником покупця. Датою оплати вважається день, в якій кошти, що належать до оплати, списуються з рахунків покупця.

З наявних в матеріалах справи документів вбачається, що на виконання умов договору поставки позивачем відповідачу був поставлений товар на суму 8 999,99 грн, що підтверджується наступними видатковими накладним: № ХД18-01304 від 03.05.2016 на суму 669,47 грн, № ХД57-01182 від 04.05.2016 на суму 145,68 грн, № ХД86-00941 від 05.05.2016 на суму 172,50 грн, № ХД18-01336 від 05.05.2016 на суму 682,74 грн, № ХД57-01211 від 06.05.2016 на суму 178,38 грн, № ХД86-00962 від 07.05.2016 на суму 185,46 грн, № ХД18-01365 від 07.05.2016 на сум 512,40 грн, № ХД57-01238 від 09.05.2016 на суму 125,64 грн, № ХД86-00985 від 10.05.2016 на суму 155,82 грн, № ХД18-01395 від 10.05.2016 на суму 1 121,76 грн, № ХД57-01261 від 11.05.2016 на суму 123,54 грн, № ХД86-01005 від 12.05.2016 на суму 189,54 грн, № ХД18-01421 від 12.05.2016 на суму 636,18 грн, № ХД86-01025 від 14.05.2016 на суму 143,28 грн, № ХД86-01047 від 17.05.2016 на суму 146,28 грн, № ХД18-01482 від 17.05.2016 на суму 1123,32 грн, № ХД86-01067 від 19.05.2016 на суму 162,36 грн, № ХД18-01513 від 19.05.2016 на суму 519,36 грн, № ХД18-01545 від 21.05.2016 на суму 470,16 грн, № ХД18-01575 від 24.05.2016 на суму 1048,92 грн.

Разом з тим, відповідач за товар поставлений згідно вищезазначених накладних не розрахувався, у зв'язку з чим у відповідача перед позивачем виникла заборгованість з оплати поставленого товару на суму 8 999,99 грн.

Таким чином, враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем, не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення суми основного підлягають задоволенню повністю в сумі 8 999,99 грн.

Позивач за прострочення строків сплати за поставлений товар, керуючись пунктом 3.1. договору, нарахував та просить стягнути з відповідача 1 069,51 грн пені.

Відповідно до ч.1. статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно п. 1. статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у Господарському кодексі України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з ч. 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

Судом встановлено, що відповідачем прострочено виконання свого обов'язку по своєчасній оплаті отриманого товару за договором, адже всупереч умов договору не було здійснено оплату за отриманий товар, тобто відповідачем допущено прострочення виконання свого зобов'язання, що є підставами для застосування до відповідача господарських санкцій, обумовлених договором, та відповідальності за несвоєчасне виконання зобов'язання.

Умовами п. 6.4. договору встановлено, що у випадку невиконання покупцем вимог п. 3.1 договору, при умові відсутності порушень, зазначених в п. 3.4. з боку постачальника, покупець оплачує постачальнику пеню розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день прострочення.

Судом за власної ініціативи був здійснений перерахунок пені, з урахуванням вірного строку початку прострочення виконання зобов'язань, у відповідності до якого з відповідача на користь позивача підлягає до стягненню пеня у розмірі 984,46 грн.

Товариство з обмеженою відповідальністю Хлібодар просить суд також стягнути з відповідача 726,97 грн три відсотки річних та 193,53 грн інфляційних нарахувань.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перерахунок трьох відсотків річних та інфляційних втрат з урахуванням умов договору, прострочення відповідачем сплати грошового зобов'язання та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат та трьох відсотків річних підлягають задоволенню повністю у розмірі 726,97 грн та 984,46 грн відповідно.

Відповідно до ст. 49 ГПК України судові збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Елтікс (місцезнаходження : 02068, м. Київ, вул. Олександра Кошиця, 1/38, код ЄДРПОУ 23730511) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Хлібодар (місцезнаходження: 33024, м. Рівне, вул. Соборна, 446, код ЄДРПОУ 32358874) 8 999 (вісім тисяч дев'ятсот дев'яносто дев'ять) грн 99 коп. основного боргу, 726 (сімсот двадцять шість) грн 97 коп. інфляційних втрат, 193 (сто дев'яносто три) грн 53 коп. три відсотки річних, 984 (дев'ятсот вісімдесят чотири) грн 46 коп. пені та 1 587 (одна тисяча п'ятсот вісімдесят сім) грн 76 коп. судового збору.

3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено

31.03.2017

Суддя Спичак О.М.