Рішення

від 27.03.2017 по справі 916/301/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"27" березня 2017 р.Справа № 916/301/17

За позовом: Спільного українсько-російнсько-англійського товариства з обмеженою відповідальністю „Славсант”

До відповідача: Приватного підприємства „Омега Мітал”

Про стягнення 217664,80 грн.

Суддя Д'яченко Т.Г.

Представники:

Від позивача: не з'явився

Від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ: Позивач – Спільне українсько-російнсько-англійське товариство з обмеженою відповідальністю „Славсант” звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою до Приватного підприємства „Омега Мітал”, у якій просить суд стягнути з відповідача 217664,80 грн., з яких 200000 грн. основного боргу, 3% річних - 2423,56 грн. та інфляційні витрати - 15241,24 грн.

Представником Приватного підприємства „Омега Мітал” відзиву на позовну заяву та витребуваних судом документів не надано, відповідач свого права на захист не використав, хоч і повідомлявся про час та місце проведення судового засідання належним чином, шляхом надіслання ухвал суду на адресу реєстрації, про що вбачається з рекомендованого повідомлення з відміткою про вручення кореспонденції суду.(а.с. 33).

З огляду на те, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, те, що адреса, на яку направлялось поштове відправлення, є адресою місцезнаходження юридичної особи відповідача відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб-підприємців та громадських формувань, суд вважає можливим розглянути справу за наявними в ній матеріалами на підставі ст. 75 ГПК України.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши в судовому засіданні пояснення представника позивача, суд встановив.

           02 квітня 2013 року між Спільного українсько-російнсько-англійським товариством з обмеженою відповідальністю „Славсант” (Постачальник) та Приватним підприємством „Омега Мітал” (Покупець) було укладено Договір поставки товару №316-ОС (надалі – Договір), відповідно до п. 1.1. якого на умовах даного договору Постачальник зобов'язується систематично поставляти Покупцю визначений даним Договором металопрокат (далі – товар), а Покупець зобов'язується приймати вказаний товар та сплачувати його.

          Відповідно до п. 3.1. Договору, якість та комплексність товару, який є предметом поставки за цим Договором, повинен відповідати ДСТУ 3262-75 (водо-газопровідні, електросварні, ДСТУ 10705-80, профільні ДСТУ8639-82 (квадратні труби), ДСТУ 8645-68 (промякутні труби), ДСТУ 30245-2003 (квадратні та прямокутні труби). Відвантаження товару здійснюється за фактичною вагою, дозволяється погрішність ваги на більше 0,5%. Довжина труб - 6-12м. Дозволяється наявність труб незамірювальної довжини у кількості не більше 5%.

          Згідно п. 4.1. Договору, Постачальник гарантує якість товару, який є предметом поставки за цим Договором.

          Відповідно п. 6.1. Договору, Покупець сплачує поставлений Постачальником товар, який є предметом поставки за цим Договором, за ціною, визначеною у Специфікаціях та рахунках-фактурах, які виставляються на кожну партію товару.

          Пунктом 7.1. Договору сторони погодили, що розрахунок за кожну поставлену партію товару здійснюється у безготівковій формі шляхом перерахування 100% передплати вартості товару на поточний рахунок Продавця, якщо інше не обумовлено у специфікаціях.

          Відповідно до п. 7.2. Договору, порядок розрахунків: оплата на поточний рахунок Постачальника на підставі рахунку-фактури, який виставляється Постачальником Покупцю, якщо інше не обумовлено у специфікаціях.

          До Договору поставки товару №316-ОС від 02 квітня 2013 року, між сторонами були складені та підписані Специфікації №1 від 26.08.2016р. та №2 від 03.09.2016р.

          За умовами Специфікації №1 від 26.08.2016р. до Договору поставки товару №316-ОС від 02 квітня 2013 року, позивач - Спільне українсько-російнсько-англійське товариство з обмеженою відповідальністю „Славсант” зобов'язався поставити, а Приватне підприємство „Омега Мітал” зобов'язалося прийняти та оплатити труби кількістю 8,117т. на суму 122171,06 грн.

          Умовами зазначеної специфікації також було погоджено строк оплати 100% вказаної у специфікації продукції до 06.09.2016р. включно.

          За умовами Специфікації №2 від 03.09.2016р. до Договору поставки товару №316-ОС від 02 квітня 2013 року, позивач - Спільне українсько-російнсько-англійське товариство з обмеженою відповідальністю „Славсант” зобов'язався поставити, а Приватне підприємство „Омега Мітал” зобов'язалося прийняти та оплатити труби кількістю 8,117т. на суму 144612,78 грн.

          Умовами зазначеної специфікації №2 було погоджено строк оплати 100% вказаної у специфікації продукції до 13.09.2016р. включно.

          На виконання умов укладеного Договору поставки товару №316-ОС від 02 квітня 2013 року, з урахуванням умов, що викладені у Специфікації №1 від 26.08.2016р. та Специфікації №2 від 03.09.2016р., позивачем було здійснено на користь Приватного підприємства „Омега Мітал” поставку товару.

          Перша поставка товару на суму 122171,06 грн. відбулась 26.08.2016р., що підтверджується видатковою накладною №ОД00000013, яка підписана та скріплена печатками сторін. (а.с. 17), друга поставка товару на суму 144612,78 грн. відбулась 03.09.2016р., що підтверджується видатковою накладною №ОД00000002, яка підписана та скріплена печатками сторін. (а.с. 21).

          Отже, за умовами укладеного між сторонами Договору, з урахуванням підписаних специфікацій до нього, позивачем було поставлено товар на загальну суму 266783,84 грн. та виставлені рахунки по сплаті товару, а саме: рахунок на оплату №ОД00000013 від 26 серпня 2016 року на суму 122171,06 грн. та рахунок на оплату № ОД00000002 від 03 вересня 2016 року на суму 144612,78 грн. (а.с. 18, 22).

          На виконання зобов'язань за умовами укладеного Договору, відповідачем – Приватним підприємством „Омега Мітал” було сплачено за отриманий товар грошову суму в розмірі 66783,84 грн., що підтверджується банківськими виписками, копії яких містяться в матеріалах справи.

          Так, згідно до даних виписки за 06.09.2016р. відповідачем було перераховано на користь позивача 22171,06 грн. відповідно до рахунку №ОД00000013 від 26 серпня 2016 року, відповідно до даних виписки від 18.10.2016р. відповідачем було перераховано на користь позивача 14612,78 грн. відповідно до рахунку № ОД00000002 від 03 вересня 2016 року, відповідно до даних виписки від 02.11.2016р. відповідачем було перераховано на користь позивача 10000 грн. відповідно до рахунку № ОД00000002 від 03 вересня 2016 року, відповідно до даних виписки від 17.11.2016р. відповідачем було перераховано на користь позивача 20000 грн. відповідно до рахунку № ОД00000002 від 03 вересня 2016 року,

          Таким чинои, по першій поставці товару, яка була здійснена на суму 122171,06грн., відповідачем було сплачено частково заборгованість у розмірі 22171,06грн., у зв'язку з чим за Приватним підприємством „Омега Мітал” рахується заборгованість у розмірі 100000 грн. вартості поставлено товару.

          По другій поставці товару, яка була здійснена на суму 144612,78 грн., відповідачем було сплачено частково заборгованість у розмірі 44612,78 грн., у зв'язку з чим за Приватним підприємством „Омега Мітал” рахується заборгованість у розмірі 100000 грн. вартості поставлено товару.

          Приймаючи до уваги неналежне виконання з боку відповідача прийнятих на себе зобов'язань за умовами Договору поставки товару №316-ОС від 02 квітня 2013 року, з урахуванням умов, що викладені у Специфікації №1 від 26.08.2016р. та Специфікації №2 від 03.09.2016р., за відповідачем рахується основний боргу у розмірі 200000 грн., який станом на момент розгляду справи є непогашеним.

          У зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань щодо сплати вартості поставленого товару з боку Приватного підприємства „Омега Мітал”, позивачем здійснено нарахування 3% річних та інфляційних втрат на суму основного боргу відповідача.

          Позовні вимоги обґрунтовано неналежним виконанням з боку відповідача прийнятих на себе зобов'язань за умовами укладеного між ними Договору та направлено на стягнення основного боргу у розмірі 200000 грн., 3% річних у розмірі 2423,56 грн. та інфляційних втрат у розмірі 15241,24 грн.

          Суд, розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача, проаналізувавши норми чинного законодавства, дійшов наступних висновків.

          До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

          У відповідності до ст.11 Цивільного кодексу України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій – це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків. При цьому, ст.12 Цивільного кодексу України передбачає, що особа здійснює свої цивільні права вільно на власний розсуд.

          Відповідно до ст.175 Господарського кодексу України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

          Крім того, відповідно до частини першої статті 222 Господарського кодексу України, учасники господарських відносин, що порушили майнові права або законні інтереси інших суб'єктів, зобов'язані поновити їх, не чекаючи пред'явлення їм претензії чи звернення до суду.

          Відповідно до ст.509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певні дії (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. При цьому, зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст.11 цього Кодексу, у тому числі із договору.

          Відповідно ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

          Згідно ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних вимогах звичайно ставляться.

          Згідно ст.629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим для виконання сторонами. Припинення зобов'язання на вимогу однієї із сторін в силу положень ч.2 ст.598 цього Кодексу допускається лише у випадках, встановлених договором або законом.

          Судом встановлено, що правовідносини сторін по справі виникли на підставі укладеного між ними 02 липня 2016р. Договору поставки №020715.

          Стаття 712 Цивільного кодексу України передбачає, що за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості регулювання укладення та виконання договорів поставки, у тому числі договору поставки товару для державних потреб.

          Статтею 626 Цивільного кодексу України передбачено що, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є двостороннім, якщо правами та обов'язками наділені обидві сторони договору.

          Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

          Згідно ст.656 Цивільного кодексу України, предметом договору купівлі-продажу може бути товар, який є у продавця на момент укладення договору або буде створений (придбаний, набутий) продавцем у майбутньому.

          За положеннями ст.662 Цивільного кодексу України, продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

          Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (ст.663 Цивільного кодексу України).

          Відповідно до ч.1 ст.664 Цивільного кодексу України, обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар; надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.

          Відповідно ст.530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язання встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

          Частина 1 статті 692 Цивільного кодексу України встановлює, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

          Згідно ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог –відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

          Дослідивши обставини спору, судом було встановлено факт неналежного виконання Приватним підприємством „Омега Мітал” прийнятих на себе зобов'язань за умовами Договору поставки товару №316-ОС від 02 квітня 2013 року, з урахуванням умов, що викладені у Специфікації №1 від 26.08.2016р. та Специфікації №2 від 03.09.2016р., що підтверджується наявними в матеріалах справи накладною №ОД00000013 від 26.08.2016р. та видатковою накладною № ОД00000002 від 03.09.2016р., які підписані та скріплені печатками з обох сторін, у зв'язку з чим, позовні вимоги про стягнення з відповідача за Договором поставки товару №316-ОС від 02 квітня 2013 року 200000 грн. боргу за поставлений товар - є обґрунтованими, підтверджені відповідними доказами і підлягають задоволенню судом.

          Частиною 2 ст. 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

          Як зазначено у п. 1.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №14 від 17.12.2013р. „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань”, грошовим, за змістом статей 524, 533 - 535, 625 Цивільного кодексу України, є виражене в грошових одиницях (національній валюті України чи в грошовому еквіваленті в іноземній валюті) зобов'язання сплатити гроші на користь іншої сторони, яка, відповідно, має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Грошовим слід вважати будь-яке зобов'язання, що складається в тому числі з правовідношення, в якому праву кредитора вимагати від боржника виконання певних дій кореспондує обов'язок боржника сплатити гроші на користь кредитора. Зокрема, грошовим зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона зобов'язана оплатити поставлену продукцію, виконану роботу чи надану послугу в грошах, а друга сторона вправі вимагати від першої відповідної оплати, тобто в якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору.

          Стягнення процентів річних є заходом відповідальності за порушення грошового зобов'язання і одночасно способом захисту майнового права та інтересу кредитора, тобто зобов'язанням сплатити кошти (п. 6.1. Постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 14 від 17.12.2013р. „Про деякі питання практики застосування законодавства про відповідальність за порушення грошових зобов'язань”).

          Позивачем було здійснено нарахування 3% річних та інфляційних втрат.

          Так, нарахування 3% річних за першою поставкою на суму боргу 100000 грн. здійснено з урахуванням частковою сплати вартості поставленого товару, за період з 07.09.2016р. по 26.01.2017р. (що становить 142 дні). Відповідно до такого розрахунку, за відповідачем рахується заборгованість зі сплати 3% річних у розмірі 1167,12 грн.

          Суд, перевіривши розрахунок 3 % річних за даною поставкою, вважає його частково не вірним, оскільки позивачем при нарахуванні було допущено арифметичні помилки.

          Судом самостійно зроблено перерахунок 3% річних.

Сума боргу (грн.)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів

10000007.09.2016 - 26.01.20171423 %1164,52

Так, відповідно до такого розрахунку, за відповідачем рахується заборгованість зі сплати 3% річних у розмірі 1164,12 грн.

Позивачем було здійснено нарахування 3% річних за другою поставкою на суму боргу, з урахуванням часткової сплати вартості поставленого товару:

за період з 13.09.2016р. по 18.10.2016р. на суму боргу 144612,78 грн. – заборгованість склала 404,12 грн.;

за період з 19.10.2016р. по 02.11.2016р. на суму боргу 130000 грн. – заборгованість склала 138,90 грн.,

за період з 03.11.2016р. по 17.11.2016р. на суму боргу 120000 грн. – заборгованість склала 138,08 грн.,

за період з 18.11.2016р. по 26.01.2017р. на суму боргу 100000 грн. – заборгованість склала 575,34 грн.

Суд перевіривши розрахунок позивача, здіснений за даною поставкою, вважає його частково не вірним, оскільки позивачем було допущено помилку, а саме в періоди, які зазначені у розрахунку, було включено дату фактичної оплати вартості поставленого товару.

Судом самостійно зроблено перерахунок 3% річних.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів

144612.7814.09.2016 - 17.10.2016343 %403.02

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів

13000018.10.2016 - 01.11.2016153 %159.84

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів

12000002.11.2016 - 16.11.2016153 %147.54

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів

10000017.11.2016 - 26.01.2017713 %582.55

Отже, загальна суму 3% річних за прострочення сплати вартості поставленого товару по другій поставці становить 1292,95 грн. Разом з тим, приймаючи до уваги положення господарського процесуального кодексу України щодо меж позовних вимог, суд задовольняє позовні вимоги в частині стягнення 3% річних по другій поставці у заявленому позивачем розмірі – 1256,44 грн.

Загальна сума 3% річних, які підлягає стягненню з відповідача за прострочення сплати вартості поставленого товару за Договором становить – 2420,96 грн.

Позивачем здійснено нарахування інфляційних втрат за другою поставкою.

Розрахунок інфляційних втрат за період з 14.09.2016р. по 17.10.2016р. проведено на суму боргу у розмірі 144612,78 грн. та становить 6725,04 грн.

Розрахунок інфляційних втрат за період з 19.10.2016р. по 01.11.2016р. проведено на суму боргу у розмірі 130000 грн. та становить 3640 грн. Суд зазначає щодо невірності такого нарахування, оскільки за визначений період не виникло право нарахування інфляційних втрат.

Розрахунок інфляційних втрат за період з 03.11.2016р. по 16.11.2016р. проведено на суму боргу у розмірі 120000 грн. та становить 2160 грн.

Розрахунок інфляційних втрат за період з 18.11.2016р. по 26.01.2017р. проведено на суму боргу у розмірі 100000 грн. та становить 2716,20 грн. У даному періоді нарахування інфляційних втрат позивачем допущено арифметичну помилку.

Судом за зазначений період було перераховано інфляційні нарахування.

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період?Інфляційне збільшення суми боргу?Сума боргу з врахуванням індексу інфляції?

18.11.2016 - 26.01.20171000001.0202009.90102009.90

Отже, за прострочення сплати вартості поставки товару з відповідача слід стягнути інфляційні нарахування у загальному розмірі 10894,94 грн.

Розрахунок 3% річних проведено за період з 02.04.2016р. по 07.02.2017р., відповідно до такого розрахунку за відповідачем рахується заборгованість зі сплати 3% річних у розмірі 7194,35 грн.

Суд, перевіривши розрахунок позивача щодо стягнення нарахованих 3% річних, вважає такий розрахунок частково не вірним, оскільки при здійсненні відповідного розрахунку позивачем було допущено арифметичну помилку.

Судом було зроблено перерахунок 3% річних на суму боргу за період з 02.04.2016р. по 07.02.2017р.

Сума боргу (грн)Період простроченняКількість днів простроченняРозмір процентів річнихЗагальна сума процентів

280548.8502.04.2016 - 07.02.20173123 %7177.09

Судом зроблено перерахунок 3% річних за період з 02.04.2016р. по 07.02.2017р., відповідно до якого за відповідачем рахується заборгованість зі сплати 3% річних у розмірі 7177,09 грн.

Позивачем було здійснено інфляційних втрат, розрахунок проведено за період з квітня 2016 р. по грудень 2016р., відповідно та кого розрахунку за відповідачем рахується борг зі сплати інфляційних втрат у розмірі 30951,55 грн.

Суд, перевіривши розрахунок позивача щодо стягнення нарахованих інфляційних втрат, вважає такий розрахунок частково не вірним, оскільки при здійсненні відповідного розрахунку позивачем було допущено арифметичну помилку.

Судом було зроблено перерахунок інфляційних втрат на суму боргу за період з квітня 2016 р. по грудень 2016р.

Період заборгованостіСума боргу (грн.)Сукупний індекс інфляції за період?Інфляційне збільшення суми боргу?Сума боргу з врахуванням індексу інфляції?

01.04.2016 - 31.12.2016280548.851.10730017.18310566.03

Судом самостійно зроблено перерахунок інфляційних втрат за період з квітня 2016р. по грудень 2016р., відповідно до якого за відповідачем рахується заборгованість зі сплати інфляційних втрат у розмірі 30017,18 грн.

Відповідно до вимог ст.ст. 32, 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. При цьому, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

За приписами ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Враховуючи усе вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку щодо наявності підстав для часткового задоволення позовних вимог Спільного українсько-російнсько-англійського товариства з обмеженою відповідальністю „Славсант” зі стягненням з Приватного підприємства „Омега Мітал” за Договором поставки товару №316-ОС від 02 квітня 2013 року основного боргу у розмірі 200000 грн., 3% річних у розмірі 2420,96 грн. та інфляційних втрат у розмірі 10894,94 грн.

На підставі ст. ст. 44, 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору в сумі 3199,74грн. покладаються на відповідача, пропорційно розміру задоволених судом позовних вимог.

Керуючись ст.ст. 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з Приватного підприємства „Омега Мітал” (67541, Одеська обл., Комінтернівський район, село Першотравневе, вул. Молочна, буд. 5-А; код 37679585) на користь Спільного українсько-російнсько-англійського товариства з обмеженою відповідальністю „Славсант” (61002, м. Харків, вул. Чернишевська, буд. 65, кімната 7; код 14338180) 213315 (двісті тринадцять тисяч триста пятнадцять) грн. 90 коп., з яких 200000 (дві тисяч) грн. основного боргу, 2420 (дві тисячі чотириста двадцять) грн. 96 коп. 3 % річних, 10894 (десять тисяч вісімсот дев'яносто чотири) грн. 94 коп. інфляційних втрат та 3199 (три тисячі сто дев'яносто дев'ять) грн. 74 коп. витрат по сплаті судового збору пропорційно розміру задоволених вимог.

3. В решті позовних вимог – відмовити.

Повний текст рішення складено 31 березня 2017 р.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Суддя Т.Г. Д'яченко