Рішення

від 27.03.2017 по справі 910/1247/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

  ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  міста КИЄВА01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27.03.2017Справа №910/1247/17 За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Ескадо-МС» До Товариства з обмеженою відповідальністю «Таволо» Простягнення 153 421,82  грн.                                                                                                         Суддя  Спичак О.М.                                                                                                                                                   Представники сторін: від позивача: не з'явився; від відповідача:  не з'явився   ОБСТАВИНИ СПРАВИ: Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕСКАДО-МС» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАВОЛО» про стягнення заборгованості у розмірі 153 421,82 грн. Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.02.2017 порушено провадження у справі № 910/1247/17 та призначено її розгляд на 14.11.2016. 10.02.2017 представник позивача через відділ діловодства суду подав клопотання про долучення доказів до матеріалів справи та клопотання про витребування у ТОВ «Епіцентр К» документів, необхідних для вирішення справи. У судовому засіданні 10.02.2017 представник позивача надав усні пояснення, в яких підтримав подане клопотання про витребування доказів. Представник відповідача в дане судове засідання не з'явились, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконали, про причини неявки суд не повідомили, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином. Судом було розглянуто та частково задоволено подане представником позивача клопотання про витребування доказів . У зв'язку з неявкою в судове засідання представників відповідача та необхідністю витребувати додаткові докази по справі, суд відклав розгляд зазначеної справи до 27.02.2017. У судовому засіданні 27.02.2017 представник позивача подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи, яке судом було розглянуто та задоволено. Представник відповідача в дане судове засідання не з'явились, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконали, про причини неявки суд не повідомили, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином. У зв'язку з неявкою в судове засідання представників відповідача та необхідністю витребувати додаткові докази по справі, суд відклав розгляд зазначеної справи до 13.03.2017. У судовому засіданні 13.03.2017 представник позивача подав клопотання про долучення документів до матеріалів справи, яке судом було розглянуто та задоволено. Представник відповідача в дане судове засідання не з'явились, вимоги ухвали про порушення провадження у справі не виконали, про причини неявки суд не повідомили, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином. У зв'язку з неявкою в судове засідання представників відповідача та необхідністю витребувати додаткові докази по справі, суд відклав розгляд зазначеної справи до 27.03.2017. Представники сторін у судове засідання 27.03.2017 не з'явилися, про причини неявки суд не повідомили, про дату та час слухання справи були повідомлені належним чином. Згідно з абзацом 4 пункту 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України № 01-08/140 від 15.03.2010 «Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві» особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві. Відповідно до положень статті 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами. В судовому засіданні 27.03.2017 на підставі ст. 85 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду. Розглянувши матеріали справи, Господарський суд міста Києва, - ВСТАНОВИВ: 26.09.2014 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Таволо» (надалі – покупець, відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ескадо-МС» (надалі –  продавець, позивач) було укладено договір № 1-26092014 за умовами п. 1.1 якого постачальник зобов'язується поставляти покупцеві товар у встановлені строки, а покупець зобов'язується приймати такий товар і сплачувати за нього на умовах даного договору. Відповідно до п. 1.2. даного договору, предметом поставки є визначений товар з найменуваннями, зазначених у специфікаціях та/ або інших документах згідно умов договору, підписаних постачальником та покупцем. За умовами п. 2.1. договору, поставка товару здійснюється постачальником на умовах DDP – склад покупця згідно заявок останнього. Згідно з п. 3.3 договору, поставка товару по кількості, якості, асортименту та ціні, повинна відповідати заявкам покупця та супровідним документам постачальника. У відповідності до п. 3.5 договору, у випадку невідповідності кількості товару, фактично поставленого постачальником, кількості товару, вказаній у супровідних документах, то/або невірно складених або відсутності товаросупровідних документів (первинні бухгалтерські документи), зазначених в п. 2.2. договору, при проведені прийому товару складається акт, в якому зазначаються дані про фактичну кількість товару, відсутність, та/або складення товаросупровідних документів. Постачальник зобов'язаний не пізніше 5 (п'яти) календарних днів з дати поставки партії товару покупцю виправлені супровідні документи. У випадку ненадання постачальником протягом зазначеного строку документів, покупець має право затримати оплату товару, поставленого раніше, згідно з розділом 9 Договору, до моменту отримання виправлених супровідних документів, без сплати штрафних санкцій та/або відшкодування збитків. Згідно з п. 4.1 договору, поставка товару здійснюється на підставі попередньої письмової заявки покупця. Оформлення заявки проводиться покупцем у порядку, визначеному договором. Товар вважається зданим постачальником і прийнятим покупцем з моменту підписання повноваженими представниками сторін накладних. Розділом 9 договору сторони погодили порядок розрахунків, а саме: -          оплата здійснюється у розмірі повної вартості реалізованого товару шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок постачальника, вказаний у реквізитах постачальника у договорі (9.1); -          оплата за поставлений постачальником товар здійснюється покупцем після його реалізації споживачам, один раз на тиждень, але не пізніше 15 календарних днів з дня продажу споживачу (9.2); -          оплата здійснюється покупцем на підставі договору. При здійсненні платежу покупець обов'язково повинен вказувати у платіжному дорученні номер та дату договору; -          один раз на місяць сторони з 05 по 10 наступного місяця за звітнім підписується акт звірки наявності товару на складах (з виказанням кількості та вартості товару, який наданий постачальник).   В обґрунтування позовних вимог позивачем зазначено, ним на виконання умов договору поставки було поставлено покупцю товар – столи обідні та журнальні, згідно видаткових накладних: № 73 від 10.11.2014 на суму 49 982, 40 грн; № 81 від 21.11.2014 на суму 14 365, 00 грн; № 86 від 28.11.2014 суму 11 756, 98 грн; № 90 від 8.12.2014 на суму 12 142, 01 грн; № 91 від 11.12.2014 на суму 9 899,02 грн; № 94 від 19.12.2014 на суму 14 114, 96 грн; № 100 від 29.12.2014 на суму 10  978,02; №7 від 30.01.2015 на суму 23 482,02 грн; № 8 від 02.02.2015 на суму  19  170,03 грн. Товар, що був поставлений згідно вищевказаних видаткових накладних, прийнятий покупцем  без будь-яких зауважень щодо його якості чи комплектності. Жодних зауважень щодо невідповідності маркування товару чи супровідних документів вимогам покупця не надано. В свою чергу, відповідачем всупереч вимогам договору поставлений товар було оплачено частково,  а саме: 10.12.2014 суму у розмірі  4 500,00 грн та 19.01.2015 суму у розмірі 23 000,00 грн. 02 березня 2015 позивач на підставі п. 14.6 договору звернувся до відповідача за  допомогою засобу електронного зв'язку  з вимогою надати акт звірки залишку товару на складі станом на 01.03.2015 зі строком виконання до 06.03.2015. Разом з тим, покупець проігнорував це повідомлення, що стало підставою для розірвання договору  в односторонньому порядку відповідно до пункту 12.3 договору з 13 березня 2015 року, про що відповідача було проінформовано листом № 04-15 від 13.03.2015. 10 червня 2015 позивачем на адресу  відповідача було направлено претензію № 09/1 - 15 від 10.06.2016 з вимогою сплатити заборгованість у сумі 138 390, 44 грн  або повернути поставлений товар протягом 7 днів з моменту отримання повідомлення. Зазначена претензія отримана відповідачем 17.06.2015, що підтверджується повідомленням вручення поштового відправлення. Разом з тим, відповіді на претензію від відповідача не надходило, оплати заборгованості не здійснено, нереалізований товар не повернуто, доказів наявності залишків на складі не надано (відсутні акти звірки).    У зв'язку з тим, що відповідач не здійснив оплату за поставлений товар, а також не повернув їх залишків позивачу, останній звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Таволо» про стягнення 138  390,44 грн суми основного боргу, 9  981,38 грн інфляційних нарахувань, 5  050,00 грн три відсотки річних, у зв'язку з неналежним виконанням зобов'язань за договором реалізації  № 1-26092014 від 26.09.2014. Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав. Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські  зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання  зобов'язання – відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами. Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Умовою виконання зобов'язання -  є строк (термін) його виконання. Дотримання строку виконання є одним із критеріїв належного виконання зобов'язання, оскільки прострочення є одним із проявів порушення зобов'язання. Строк (термін) виконання зобов'язання за загальним правилом, узгоджується сторонами в договорі. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства. Розділом 9 договору сторони погодили порядок розрахунків, а саме: -          оплата здійснюється у розмірі повної вартості реалізованого товару шляхом безготівкового переказу на поточний рахунок постачальника, вказаний у реквізитах постачальника у договорі (9.1); -          оплата за поставлений постачальником товар здійснюється покупцем після його реалізації споживачам, один раз на тиждень, але не пізніше 15 календарних днів з дня продажу споживачу (9.2); -          оплата здійснюється покупцем на підставі договору. При здійсненні платежу покупець обов'язково повинен вказувати у платіжному дорученні номер та дату договору; -          один раз на місяць сторони з 05 по 10 наступного місяця за звітнім підписується акт звірки наявності товару на складах (з виказанням кількості та вартості товару, який наданий постачальник).   З наявних в матеріалах справи документів вбачається, що відповідач незважаючи на те, що поставка товару відбулася більше двох років тому, а ні оплати поставленого товару, а ні інформації щодо залишків нереалізованого товару, незважаючи на звернення позивача, не надано. З огляду на зазначене суд приходить до наступного. Пунктом 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України  від 17.07.2012 № 01-06/928/2012 передбачено, що відповідно до частини першої статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. Отже, якщо інше не встановлено укладеним сторонами договором або актом цивільного законодавства, перебіг строку виконання грошового зобов'язання, яке виникло на підставі договору купівлі-продажу, починається з моменту прийняття товару або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, і положення частини другої статті 530 названого Кодексу, в якій ідеться про строк (термін) виконання боржником обов'язку, що не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, до відповідних правовідносин не застосовується  (див. постанову Вищого господарського суду України від 28.02.2012 № 5002-8/481-2011). При цьому підписання покупцем видаткової накладної, яка є первинним обліковим документом у розумінні Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» і яка відповідає вимогам, зокрема, статті 9 названого Закону і Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку та фіксує факт здійснення господарської операції і встановлення договірних відносин, є підставою виникнення обов'язку щодо здійснення розрахунків за отриманий товар. Строк виконання відповідного грошового зобов'язання визначається за правилами, встановленими частиною першою статті 692 ЦК України (див. постанову Вищого господарського суду України від 21.04.2011 № 9/252-10). Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, а також враховуючи, що відповідач в установленому порядку обставини, які повідомлені позивачем не спростував, розміру позовних вимог не оспорив та належних доказів на заперечення відомостей повідомлених позивачем не надав, господарський суд приходить до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення основного боргу нормативно та документально доведені, а тому підлягають задоволенню повністю в сумі 138  390,44 грн. Товариство з обмеженою відповідальністю «Ескадо-МС» просить суд також стягнути з відповідача 5  050,00 грн три відсотки річних та 9  981,38 грн інфляційних нарахувань. Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Здійснивши перерахунок трьох відсотків річних та інфляційних втрат з урахуванням умов договору, прострочення відповідачем сплати грошового зобов'язання та порядку розрахунків погодженого сторонами, господарський суд дійшов до висновку, що позовні вимоги в частині стягнення інфляційних втрат підлягають частковому задоволенню у розмірі 8  946,92 грн, а в частині стягнення трьох відсотків річних підлягають задоволенню повністю у розмірі 5  050,00 грн. Відповідно до ст. 49 ГПК України судові збір покладається на сторін пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Керуючись, ст.ст. 32, 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва, – В И Р І Ш И В: 1. Позовні вимоги задовольнити частково. 2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Таволо» (місцезнаходження: 04213, м. Київ, вул. Північна, 46, офіс 1, код ЄДРПОУ 39371116) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Ескадо-МС» (місцезнаходження: 09100, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Сухоярська, 16, офіс 303, код ЄДРПОУ 37235870)  138  390 (сто тридцять вісім тисяч триста дев'яносто) грн 44 коп основного боргу, 8  946 (вісім тисяч дев'ятсот сорок шість)  грн. 92 коп. інфляційних втрат, 5  050 (п'ять тисяч п'ятдесят) грн 00 коп. три відсотки річних та 2  285 (дві тисячі двісті вісімдесят п'ять) грн  81 коп. судового збору. 3. В задоволенні решти позовних вимог відмовити. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом. Повне рішення складено 31.03.2017 Суддя                                                                                                             Спичак О.М.