Рішення

від 03.04.2017 по справі 139/216/17

МУРОВАНОКУРИЛОВЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 139/216/17

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

03 квітня 2017 року Мурованокуриловецький районний суд Вінницької області в складі: головуючої - судді Тучинської Н.В.

з участю секретаря судового засідання Хонькович Л.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт Муровані Курилівці цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 та Обухівської сільської ради про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, -

ВСТАНОВИВ:

30 травня 2013 року помер чоловік позивача ОСОБА_4. До складу спадкового майна після його смерті входить, зокрема, земельна ділянка площею 1,7450 га, що знаходиться на території Обухівської сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області. Позивач є спадкоємцем першої черги за законом після смерті ОСОБА_4 Крім неї, спадкоємцями першої черги за законом є сини спадкодавця - ОСОБА_2 та ОСОБА_3, які відмовилися від права на спадщину. Позивач не може оформити спадкові права в нотаріальній конторі, оскільки правовстановлюючий документ на земельну ділянку не був виготовлений у зв'язку зі смертю власника. За захистом своїх прав та інтересів ОСОБА_1 з відповідним позовом звернулася до суду.

Позивач у судове засідання не з'явилася, у позовній заяві на підставі ч. 2 ст. 158 ЦПК України просила справу слухати у її відсутності (а.с. 3).

Відповідачі - ОСОБА_2, ОСОБА_3 та представник відповідача - Обухівської сільської ради у судове засідання не з'явилися, подали до суду заяви, у яких позов визнали і просили справу слухати у їх відсутності (а.с. 26, 30, 33).

З урахуванням права, передбаченого ч. 2 ст. 158 ЦПК України, суд ухвалив про розгляд справи за відсутності сторін на підставі доказів, поданих разом із позовною заявою.

Суд, розглянувши справу, вважає, що позов підлягає до повного задоволення, виходячи з наступного:

ОСОБА_4 помер 30 травня 2013 року (а.с. 7) в смт Муровані Курилівці Вінницької області, що стверджується свідоцтвом про смерть серії 1-АМ № 264913.

Довідками виконавчого комітету Обухівської сільської ради № 123 від 13 лютого 2017 року та № 147 від 22 лютого 2017 року (а.с. 9, 12), розпорядженням першого заступника голови Мурованокуриловецької районної державної адміністрації № 702 від 29 грудня 2008 року Про надання дозволу на передачу земельних ділянок із земель резервного фонду працівникам соціальної сфери у власність для ведення особистого селянського господарства (а.с. 10), списками осіб (зворот а.с.10), погодженням розташування земельних ділянок (а.с. 11), витягом з Державного земельного кадастру про земельну ділянку № НВ-0506034792017 від 13 березня 2017 року (а.с. 14-16), звітом про експертну грошову оцінку земельної ділянки (а.с. 17) та висновком експерта про ринкову вартість земельної ділянки (а.с. 18) доведено, що до складу спадщини після смерті ОСОБА_4 входить земельна ділянка для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,7450 га, яка розташована на території Обухівської сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області.

Із матеріалів справи слідує, що 29 грудня 2008 року розпорядженням першого заступника голови Мурованокуриловецької районної державної адміністрації № 702 ОСОБА_4 було включено до списку осіб працівників соціальної сфери, які мають право на отримання із земель резервного фонду у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства.

30 травня 2013 року ОСОБА_4 помер.

Довідкою начальника відділу Держгеокадастру у Мурованокуриловецькому районі № 31-28-99.2-197/2-17 від 14 березня 2017 року (а.с. 13) стверджується, що державний акт на право власності на земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства, що належить ОСОБА_4, не виготовлявся і не видавався.

Відповідно до ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Як передбачено ст. 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб - спадкоємців.

Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 1223 ЦК України, право спадкування мають особи, визначені у заповіті, і це право у них виникає у день відкриття спадщини - день смерті спадкодавця.

Із інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) № 35018158, виданої 04 вересня 2013 року (а.с. 40) слідує, що ОСОБА_4 заповіту по своїй смерті не залишав.

У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі не охоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 ЦК України (ч. 2 ст. 1223 ЦК України).

Спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово, кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги (ст. 1258 ЦК України).

До першої черги спадкоємців за законом належать діти спадкодавця, той з подружжя, який його пережив та батьки ( ст. 1261 ЦК України).

Свідоцтвом про смерть (а.с. 7) свідоцтвом про укладення шлюбу (а.с. 8), довідкою Обухівської сільської ради № 123 від 13 лютого 2017 року (а.с. 9), заявами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про визнання позову (а.с. 26, 30), заявами ОСОБА_2 та ОСОБА_3 про відмову від спадщини (зі спадкової справи, а.с. 41, 42), свідоцтвом про право на спадщину за законом на частину майна (зі спадкової справи, а.с. 43) стверджується, що ОСОБА_1 є єдиним спадкоємцем за законом, що має право спадкувати у першій черзі після смерті ОСОБА_4 і прийняла спадщину.

Відповідно до частин 1 та 3 ст. 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах із збереженням її цільового призначення.

Наданими суду документами, в тому числі постановою державного нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії (а.с. 19), позивач довела, що не може оформити свої спадкові права на землю через нотаріальну контору і захистити свої права спадкоємця іншим чином, окрім як через суд.

Враховуючи, вищевикладені докази, а також обставину, що відповідачі визнали позовні вимоги і таке визнання позовних вимог, не порушує будь-чиї права чи законні інтереси інших осіб, суд прийшов до висновку, що за позивачем як спадкоємцем ОСОБА_4 слід визнати в порядку спадкування право власності на земельну ділянку за законом.

Керуючись ст.ст. 328, 392, 1216, ст. 1223, 1225, 1261 ЦК України, ст.ст. 10, 57, 60, ч. 4 ст. 174, ст.ст. 212, 213, 215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити. Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, право власності на земельну ділянку площею 1,7450 га, кадастровий номер 0522884800:06:001:0075, яка знаходиться на території Обухівської сільської ради Мурованокуриловецького району Вінницької області, в порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, яка настала 30 травня 2013 року.

Рішення може бути оскаржено сторонами протягом десяти днів з моменту проголошення до Апеляційного суду Вінницької області через Мурованокуриловецький районний суд.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: