Ухвала

від 29.03.2017 по справі 493/594/17

БАЛТСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 493/594/17

Провадження № 2-а/493/7/17

У Х В А Л А

29 березня 2017 року м. Балта Одеської області

         Суддя Балтського районного суду Одеської області Тітова Т.П., розглянувши матеріали адміністративного позову Ананьївської районної ради Одеської області до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління в Одеській області про скасування постанови від 06 березня 2017 року,

                                                                ВСТАНОВИЛА:

Ананьївська районна рада Одеської області звернулася до суду з адміністративним позовом до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління в Одеській області про скасування постанови від 06 березня 2017 року.

Згідно ч. 2 ст. 18 КАС України адміністративні справи, у яких однією зі сторін є орган державної влади, інший державний орган, орган влади Автономної Республіки Крим, обласна рада, Київська або Севастопольська міська рада, їх посадова чи службова особа, крім випадків передбачених цим Кодексом, та крім справ з приводу інших рішень, дій чи бездіяльності у справах про адміністративні проступки та справ, які підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам, підсудні окружним адміністративним судам.

У п. 6 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 13 грудня 2010 року № 3 «Про практику застосування адміністративними судами законодавства у справах із приводу оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби» зазначено, що судам необхідно враховувати, що постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору та накладення штрафу належать до видів відповідальності за невиконання рішення самостійно та за невиконання без поважних причин рішення, що зобов'язує боржника вчинити певні дії та рішення про поновлення на роботі.

Штраф - це санкція відповідальності майнового характеру, що накладається на боржника за невиконання рішення у строк, встановлений для його самостійного виконання. Для накладення штрафу виконавець приймає постанову, яка, у разі її невиконання самостійно, виконується примусово в установленому ЗУ «Про виконавче провадження» порядку.

З посиланням на п. 7 ч. 2 ст. 17 ЗУ «Про виконавче провадження» в постанові про накладення штрафу зазначається, що постанова державного виконавця про накладення штрафу є виконавчим документом. Якщо виконавче провадження закінчено, а штраф не стягнуто, відповідна постанова виділяється в окреме провадження і підлягає виконанню в загальному порядку.

Пленум ВАСУ у своїй Постанові чітко та однозначно вказав на те, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані.

Ці ж самі приписи містяться і в Постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних та кримінальних справ № 6 від 07.02.2014 р. «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах».

Так у п. 6 Постанови Пленуму ВССУ зазначено, що справи щодо оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях стосовно примусового виконання судового рішення у цивільній справі, належать до компетенції адміністративних судів.

Отже, законодавцем передбачені негативні наслідки у вигляді штрафних санкцій за невиконання в обумовлений строк відповідного судового рішення.

При цьому ці санкції не є покаранням за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого КУпАП.

У зв'язку з викладеним, позов згідно предметної підсудності підсудний окружному адміністративному суду.

Відповідно до п. 6 ч. 3 ст. 108 КАС України позовна заява, яка не підсудна цьому адміністративному суду, повертається позивачеві.  

На підставі викладеного, керуючись п. 6 ч. 3 ст. 108 КАС України, суддя

УХВАЛИЛА:

Адміністративну позовну заяву Ананьївської районної ради Одеської області до відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління в Одеській області про скасування постанови від 06 березня 2017 року – повернути позивачу, роз'яснивши йому, що для вирішення цього спору потрібно звернутися до Одеського окружного адміністративного суду.

Ухвала може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду протягом п'яти днів з моменту отримання її копії.

Суддя