Рішення

від 29.03.2017 по справі 357/14308/16-ц

БІЛОЦЕРКІВСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 357/14308/16-ц

2/357/266/17

Категорія 38

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 березня 2017 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого судді - Дмитренко А. М. ,

при секретарі - Александрова А. С.,

розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Білій Церкві залі суду № 1 справу за позовом ОСОБА_1 до Білоцерківської міської ради Київської області про визнання права власності на земельні ділянки в порядку спадкування,-

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом мотивуючи тим, що на підставі державного акта на право приватної власності на землю його матері ОСОБА_2 та його бабусі ОСОБА_3 передано у власність земельну ділянку площею 0,1114 га, яка розташована за адресою: м. Біла Церква, вул. 1-ша Піщана,314 кв.2, 26.07.2015 року ОСОБА_3 померла, ще за її життя вона та мати позивача провели поділ належної їм земельної ділянки на чотири частини: дві земельні ділянки з цільовим призначенням для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд площею 0,0529 га /кв.1/ та площею 0,0471 га /кв.2/; дві земельні ділянки з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства площею 0,0060 га /кв.1/ та площею 0,0054 га /кв.2/, однак правовстановлюючі документи на зазначені земельні ділянки не були виготовлені. Все належне їй майно ОСОБА_3 заповіла позивачу, він прийняв спадщину після її смерті у встановленому законом прядку, однак нотаріусом йому відмовлено в оформленні спадкових прав на земельні ділянки після смерті спадкодавця, оскільки не надано документ, що посвідчує право власності на земельні ділянки. Позивач просив суд визнати за ним право власності в порядку спадкування за заповітом на земельну ділянку з цільовим призначенням -для будівництва та обслуговування житлового будинку, що розташована за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вулиця 1-ша Піщана, 314 кв.1, кадастровий номер 3210300000:03:044:0204, та на земельну ділянку з цільовим призначенням -для ведення особистого селянського господарства за вказаною вище адресою, кадастровий номер 3210300000:03:044:0206.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час розгляду справи повідомлений належним чином, до суду надіслано клопотання щодо розгляду справи без участі представника Білоцерківської міської ради Київської області.

Заслухавши пояснення представника позивача, оглянувши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.

Так, по справі встановлено, що 26 липня 2015 року померла ОСОБА_3, яка залишила заповіт на все належне їй майно на ім'я ОСОБА_1, що стверджується копією свідоцтва про її смерть та копією заповіту, посвідченого 24.02.2004 року державним нотаріусом Другої Білоцерківської державної нотаріальної контори, зареєстровано в реєстрі за № 1-607.

Згідно Інформаційної довідки зі Спадкового реєстру /заповіти/спадкові договори/ від 26.11.2015 року № 42258525 в матеріалах спадкової справи № 69/2015 після смерті ОСОБА_3, копію якої надано приватним нотаріусом Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_4, вказаний вище заповіт є чинним.

Після смерті ОСОБА_3 спадщину за заповітом прийняв позивач, подавши 26.11.2015 року заяву про прийняття спадщини приватному нотаріусу ОСОБА_4, дочка спадкодавця ОСОБА_2, яка має право на обов'язкову частку у спадщині, відмовилася від прийняття спадщини, подавши про це письмову заяву 07.12.2015 року приватному нотаріусу ОСОБА_4

Згідно довідки Комунального підприємства Білоцерківської міської ради ЖЕК № 6 від 24.11.2015 року, померла ОСОБА_3 була зареєстрована ІНФОРМАЦІЯ_1 по день смерті одна.

Всі наведені обставини стверджуються матеріалами спадкової справи № 69/2015 після померлої ОСОБА_3

З матеріалів справи також вбачається, що згідно державного акта на право приватної власності на землю серії І-КВ № 096350 ОСОБА_3 та ОСОБА_2 належить на праві спільної власності земельна ділянка площею 0,1114 га, яка розташована в м. Білій Церкві, вул. 1-ша Піщана,314 кв.2, передана для ведення особистого підсобного господарства-0,0114 га, будівництва та обслуговування жилого будинку і господарських будівель -0,1000 га, що слідує з копії державного акта, який зареєстровано 30.01.2001 року. в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 387.

В судовому засіданні встановлено, що дану земельну ділянку за домовленістю співвласників було поділено на 4 земельні ділянки на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право на земельну ділянку, в тому числі при поділі чи об'єднанні земельних ділянок, яку виготовлено ПП Гео-Кадастр , а в грудні 2013 року відділом Держземагенства у м. Білій Церкві проведено державну реєстрацію земельних ділянок: для ведення особистого селянського господарства площею 0,0060 га, кадастровий номер 3210300000:03:044:0206, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд /присадибна ділянка/ площею 0,0529 га, кадастровий номер 3210300000:03:044:0204, які розташовані в м. Білій Церкві, вулиця 1-ша Піщана, 314 кв.1; для ведення особистого селянського господарства площею 0,0054 га, кадастровий номер 3210300000:03:044:0207, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд /присадибна ділянка/ площею 0,0471 га, кадастровий номер 3210300000:03:044:0205, які розташовані в м. Білій Церкві, вулиця 1-ша Піщана, 314 кв. 2.

Наведене стверджується копіями Витягів з Державного земельного кадастру про земельну ділянку.

Постановою приватного нотаріуса Білоцерківського міського нотаріального округу Київської області ОСОБА_4 про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 30.08.2016 року за № 1672/02-31, позивачу ОСОБА_1 було відмовлено в оформленні спадкових прав та видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на дві земельні ділянки для будівництва і обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд та ведення особистого селянського господарства в АДРЕСА_1, що залишилися після померлої 26.07.2015 року ОСОБА_3, оскільки не подано документ, що посвідчує право власності про належність майна спадкодавцеві, що стверджується копією цієї постанови.

Згідно ст.1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті.

У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

За ст.1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Не допускається прийняття спадщини з умовою чи із застереженням.

Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Згідно зі ст.1269 ЦК України, спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини.

Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

За ч.1 ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Як встановлено судом і вказано вище, після смерті спадкодавця спадщину за заповітом на все спадкове майно прийняв позивач по справі.

В п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року за № 7 Про судову практику у справах про спадкування , у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

При вирішенні спору суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.23 ЗК України в редакції 1990 року /який діяв на момент набуття права власності на спірну земельну ділянку/ право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними Радами народних депутатів.

В судовому засіданні встановлено та вище в рішенні вказано на те, що спадкодавець та ОСОБА_2 набули права власності на спірну земельну ділянку у встановленому законом порядку.

В п.2 Прикінцевих та Перехідних положень до Закону України Про державний земельний кадастр передбачено, що земельні ділянки, право власності (користування) на які виникло до 2004 року, вважаються сформованими незалежно від присвоєння їм кадастрового номера.

У разі якщо відомості про зазначені земельні ділянки не внесені до Державного реєстру земель, їх державна реєстрація здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) за заявою їх власників (користувачів земельної ділянки державної чи комунальної власності) або особи, яка подала заяву про визнання спадщини відумерлою, якщо така справа прийнята до провадження судом.

Внесення інших змін до відомостей про ці земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок.

Саме на підставі технічної документації із землеустрою, на що вказано вище, було проведено поділ земельної ділянки на чотири частини та присвоєно їм відповідні кадастрові номери.

Відповідно до ст.1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Як роз'яснено в п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року за № 7 Про судову практику у справах про спадкування , право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців за загальними правилами спадкування /зі збереженням її цільового призначення/ при підтвердженні цього права спадкодавця державним актом на право власності на землю або іншим правовстановлюючим документом.

За ст.1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст.1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

В інформаційному листі Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 року № 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування роз'яснено, зокрема, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися , якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Як вказано вище, позивачу нотаріусом відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку.

У зв'язку із змінами в діючому законодавстві, державні акти на право власності на земельні ділянки на даний час не оформляються.

Згідно з п.9 ст.27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , підставою для державної реєстрації прав є також рішення суду, що набрало законної сили, щодо права власності та інших речових прав на нерухоме майно.

Позивач прийняв спадщину після смерті ОСОБА_3, але позбавлений можливості оформити у нотаріуса спадкові права на земельні ділянки, які були передані у власність спадкодавця у встановленому законом порядку.

А тому суд вважає за можливе визнати за позивачем право власності в порядку спадкування за заповітом на земельну ділянку з цільовим призначенням -для будівництва та обслуговування житлового будинку, що розташована за адресою: Київська область, м. Біла Церква, вулиця 1-ша Піщана, 314 кв.1, кадастровий номер 3210300000:03:044:0204, та на земельну ділянку з цільовим призначенням -для ведення особистого селянського господарства за вказаною вище адресою, кадастровий номер 3210300000:03:044:0206, оскільки іншого способу захисту прав позивача не існує.

Керуючись ст.ст. 1216, 1218, 1223, 1225, 1268, 1269, 1270 ЦК України, ст. 23 ЗК України /в редакції 1990 року/, ст. 27 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень , ст.ст.10, 60, 79, 88, 209, 212-215 ЦПК України, суд-

В И Р І Ш И В :

Позов задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 право власності на земельні ділянки, що розташовані в місті Білій Церкві Київської області по вулиці 1-а Піщана,314 кв.1, а саме: з цільовим призначенням -для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,0529 га, кадастровий номер 3210300000:03:044:0204; з цільовим призначенням для ведення особистого селянського господарства площею 0,0060 га, кадастровий номер 3210300000:03:044:0206, в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3, яка померла 26 липня 2015 року.

Рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Київської області через Білоцерківський міськрайонний суд протягом десяти днів з дня проголошення рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.

Суддя ОСОБА_5