Рішення

від 03.04.2017 по справі 581/152/17

ЛИПОВОДОЛИНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 581/152/17

Провадження № 2/581/87/17

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

03 квітня 2017 року Липоводолинський районний суд Сумської області у складі:

головуючого судді - Сізова Д.В.,

з участю секретаря - Самілик Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Беєве

про стягнення орендної плати та неустойки,

в с т а н о в и в :

03 березня 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, який обгрунтовував тим, що йому належить розташована на території Беївської сільської ради Липоводолинського району земельна ділянка сільськогосподарського призначення, площею 4,1684 га, з яких 3,3834 га рілля, а 0,7850 га сіножаті, яку він отримав у спадок.

01 січня 2016 року між ним та відповідачем укладено договір оренди цієї земельної ділянки, відповідно до умов якого, строком на один рік він передав її в оренду ТОВ Беєве , зі сплатою орендної плати у розмірі 10% від нормативної оцінки землі, що складає 12269 грн. 47 коп.

Пунктом 11 вказаного договору оренди передбачено, що орендна плата виплачується один раз на рік не пізніше 30 числа останнього в звітному році місяця.

У разі невиплати орендної плати у вказний термін, нараховується пеня у розмірі 0,3% від несплаченої суми за кожен день прострочення.

Оскільки на неодноразові звернення орендна плата не сплачена, відповідач порушив умови договору, у зв'язку з чим строк прострочення станом на 01 березня 2017 року становить 59 днів (31 день у січні та 28 днів у лютому).

Просить стягнути з відповідача заборгованість по орендній платі в розмірі 12269 грн. 47 коп. та пеню за прострочення виплати орендної плати у розмірі 2127 грн. 12 коп. (0,3% 59 днів), а також понесені ним судові витрати.

Сторони у судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов таких висновків.

Судом встановлено, що 01 січня 2016 року у простій письмовій формі ОСОБА_1 уклав з ТОВ Беєве договір оренди земельної ділянки строком на 1 рік, надав в оренду належну йому земельну ділянку сільськогосподарського призначення, загальною площею 4,1684 га, з яких: 3,3834 га рілля (кадастровий № 5923280800:01:002:0110), 0,7850 га сіножаті (кадастровий № 5923280800:02:001:0260), що знаходиться на території Беївської сільської ради Липоводолинського району Сумської області.

Пунком 9 вказаного договору визначено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій, натуральній та відробітковій формі у розмірі 10 % від нормативної оцінки землі та становить 12269 грн. 47 коп. в рік.

Згідно з п. 11 договору орендна плата вноситься один раз на рік до 30 числа останнього у звітному році місяця.

Відповідно до п.14 договору оренди землі у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня у розмірі 0,3 % несплаченої суми за кожен день прострочення.

Із копій витягів з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 15 грудня 2016 року вбачається, що 12 грудня 2016 року відбулася державна реєстрація права власності ОСОБА_1 на розташовані на території Беївської сільської ради Липоводолинського району Сумської області земельні ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, площею 3,3834 га (кадастровий № 5923280800:01:002:0110), та площею 0,7850 га (кадастровий № 5923280800:02:001:0260).

Із наданої відділом Держгеокадастру у Липоводолинському районі відповіді від 30 березня 2017 року вбачається, що 29 березня 2016 року ОСОБА_1 отримав свідоцтво про право на спадщину за заповітом на земельну частку (пай), розміром 4,73 умовних кадастрових гектарів, на території Беївської сільської ради Липоводолинського району, яка відповідно до сертифікату на право на земельну частку (пай) серії СМ № 0082296 належала ОСОБА_2. Розпорядженням голови Липоводолинської районної державної адміністрації від 31 березня 2016 року затверджено технічну документацію із землеустрою щодо успадкованої земельної ділянки. Відомості щодо реєстрації права оренди на вказану ділянку у відділі відсутні.

Частиною першою статті 638 ЦК України передбачено, що договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статей 125, 126 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Згідно з ч. 5 ст. 6 Закону України Про оренду землі право оренди земельної ділянки підлягає державній реєстрації відповідно до закону.

Підпунктом 6 пункту 2 частини першої статті 4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено, що державній реєстрації прав підлягає право постійного користування та право оренди (суборенди) земельної ділянки.

Статтею 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Отже, учасники правочину, дійшовши згоди щодо всіх істотних умов договору оренди землі, складають і підписують відповідний письмовий документ, надаючи згоду встановленої форми.

Разом з тим цивільні права та обов'язки, на досягнення яких було спрямоване волевиявлення сторін під час укладення договорів оренди, набуваються після відповідної державної реєстрації.

Виходячи з положень ст. 638 ЦК України, ст. 125, 126 ЗК України договір оренди землі набуває чинності з дня проведення відповідної державної реєстрації, однак після підписання цього договору сторони не вчинили жодних дій щодо її проведення.

Таким чином, не провівши державної реєстрації прав, цей договір оренди землі не набрав чинності, ТОВ Беєве не набуло прав орендаря, а ОСОБА_1І - орендодавця за таким договором.

Така правова позиція викладена у постанові Верховного Суду України від 13 червня 2016 року (справа № 6-643цс16), яка в силу вимог ст. 360-7 ЦПК України є обов'язковою для застосування.

Зважаючи на те, що укладений між сторонами договір оренди землі не набув чинності та його сторони не набули за цим договором відповідних цивільних прав та обов'язків, вимога позивача про стягнення вказаної ним у позовній заяві суми, як орендної плати та неустойки за цим договором, не підлягає стягненню, а тому суд відмовляє у задоволенні позову.

Виділення земельної ділянки в натурі, про що йдеться у клопотанні позивача, за певних обставин, може бути предметом іншого судового розгляду.

Керуючись ст. 212- 215 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в :

Відмовити у задоволенні позову ОСОБА_1.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Сумської області через Липоводолинський районний суд протягом 10 днів із дня його проголошення, а особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, мають право подати апеляційну скаргу протягом 10 днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Д. В. Сізов