Ухвала

від 09.03.2017 по справі 761/2989/17

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 761/2989/17

Провадження № 1-кс/761/2008/2017

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09 березня 2017 року Слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , розглянувши клопотання старшого слідчого з ОВС третього відділу управління розслідування кримінальних проваджень Головного слідчого управління фінансових розслідувань Державної фіскальної служби України старшого лейтенанта податкової міліції ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №32015160000000247 від 18.09.2015 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212, ч.2 ст.364 КК України, про накладення арешту на майно, -

В С Т А Н О В И В :

До Шевченківського районного суду м. Києва надійшло погоджене із прокурором Генеральної прокуратури України ОСОБА_4 клопотання старшого слідчого з ОВС третього відділу управління розслідування кримінальних проваджень Головного слідчого управління фінансових розслідувань Державної фіскальної служби України старшого лейтенанта податкової міліції ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №32015160000000247 від 18.09.2015 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212, ч.2 ст.364 КК України, про накладення арешту на майно.

На обґрунтування клопотання зазначено, що службові особи обласних управлінь лісових та мисливських господарств, атакож Державного агентства лісових ресурсів України, шляхом зловживання службовим становищем, діючи в інтересах вказаної групи осіб, сприяють утворенню занижених цін на лісоматеріал, внаслідок чого завдається шкода державним інтересам шляхом ненадходження податків в особливо великих розмірах до державного бюджету України.

Також, ОУ ГУ ДФС у Одеській області здобуто інформацію щодо експорту ТОВ «Ройал Форест» (код за ЄДРПОУ 39793603) через одеський МТП в зоні діяльності Одеської митниці ДФС лісоматеріалів незаконного походження. зазначена інформація вказує на те, що представники ТОВ «Ройал Форест» (код за ЄДРПОУ 39793603) надали працівникам Одеської митниці ДФС для здійснення митного контролю та оформлення експортних операцій щодо експорту лісоматеріалів документи з ознаками їх підроблення в яких містяться неправдиві дані щодо походження лісоматеріалів.

Таким чином, у слідства є достатні підстави вважати, що лісоматеріали, які знаходяться в контейнерах №РОNU7643745, №РОNU7387480, №МSКU1899318, № МRКU5243244, №МRКU6077256 мають незаконне походження та на підставі підроблених документів щодо їх придбання планувались експортуватись службовими особами ТОВ «Ройал Форест» (код за ЄДРПОУ 39793603) з завданням збитків держаному бюджету України у зв`язку з чим виникла необхідність у арешті вищезазначених контейнерів з лісоматеріалами.

Слідчий у судове засідання не з`явився, про розгляду клопотання повідомлявся належним чином, причини неявки суду не відомі.

Власник майна у судове засідання не з`явився, проте на адресу суду від представника ТОВ «Компанія «Мар Шиппінг» експедитора компанії «Forte VitaTnterprisesLimited» надійшло заперечення, в якому останній просив слідчого суддю відмовити в задоволенні клопотання старшого слідчого з ОВС третього відділу управління розслідування кримінальних проваджень Головного слідчого управління фінансових розслідувань Державної фіскальної служби України старшого лейтенанта податкової міліції ОСОБА_3 про арешт майна, посилаючись на те, що ухвалою слідчого судді Приморського районного суду м. Одеси від 12 вересня 2016 року накладено арешт на тимчасово вилучені 05.09.2016 року контейнери з лісоматеріалами №РОNU7643745, №РОNU7387480, №МSКU1899318, № МRКU5243244, №МRКU6077256 з контейнерного терміналу «ТИС», які на підставі контракту купівлі-продажу №3 від 28.02.2016 року належать компанії «Forte VitaTnterprisesLimited» (Кіпр) від імені яких на підставі Договору №003/01/12 від 30.12.2011 року та Довіреності від 30.12.2011 року діє ТОВ «Компанія «Мар Шиппінг». Проте ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 15 листопада 2016 року скасовано зазначену ухвалу від 12 вересня 2016 року та постановлено нову, якою відмовлено в задоволені клопотання про арешт зазначеного майна. Крім того, звертав увагу слідчого судді на те, що про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень за ч.3 ст.212, ч.2 ст.364 КК України, працівниками компанії «Forte VitaTnterprisesLimited» або ТОВ «Компанія «Мар Шиппінг» не повідомлялось, цивільний позов відсутній. Враховуючи зазначене, просив відмовити в задоволенні клопотання в повному обсязі.

Дослідивши доводи клопотання й додані до нього матеріали, приходжу до висновку про відсутність підстав для його задоволення в повному обсязі, виходячи із наступного.

Слідчим суддею встановлено, що Головним слідчим управлінням фінансових розслідувань ДФС України здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №32015160000000247 від 18.09.2015 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212, ч.2 ст.364 КК України.

Так, з матеріалів клопотання вбачається, що в рамках вищевказаного кримінального провадження слідчий просить накласти арешт на контейнери з лісоматеріалами №РОNU7643745, №РОNU7387480, №МSКU1899318, № МRКU5243244, №МRКU6077256, які на підставі контракту купівлі-продажу №3 від 28.02.2016 року належать компанії «Forte VitaTnterprisesLimited» (Кіпр) від імені яких на підставі Договору №003/01/12 від 30.12.2011 року та Довіреності від 30.12.2011 року діє ТОВ «Компанія «Мар Шиппінг».

З формулювання вказаної фабули кримінального правопорушення та з внесених до ЄДР обставин та матеріалів клопотання не вбачається про наявність цивільного позову та пред`явлення станом на даний час обґрунтованої підозри будь-кому у вчиненні вищевикладеного кримінального правопорушення.

За положеннями ч.1 ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Частиною 2 ст. 170 КПК України передбачено, що метою забезпечення арешту майна є збереження речових доказів; спеціальної конфіскації; конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Згідно ч. 10ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

За змістом положеньст. 3 КПК України, при застосуванні будь-якого заходу забезпечення кримінального провадження має бути забезпечено дотримання прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, умов, за яких жодна особа не була б піддана необґрунтованому процесуальному обмеженню.

Відповідно до вимог ч.ч. 1, 3 ст. 26 КПК України сторони кримінального провадження є вільними у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених цим Кодексом. Слідчий суддя, суд у кримінальному провадженні вирішують лише ті питання, що винесені на їх розгляд сторонами та віднесені до їх повноважень цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 132 КПК України визначено, що заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються на підставі ухвали слідчого судді або суду, за винятком випадків, передбачених цим Кодексом.

Частиною 5 цієї ж статті передбачено, що під час розгляду питання про застосування заходів забезпечення кримінального провадження сторони кримінального провадження повинні подати слідчому судді або суду докази обставин, на які вони посилаються.

Застосування заходів забезпечення кримінального провадження не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи особи, про який ідеться в клопотанні слідчого, прокурора (п.2) ч.3 ст. 132 КПК України).

Відповідно до ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту.

При вирішенні питання про арешт майна, слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; достатність доказів, що вказують на вчиненя особою кримінального правопорушення; розмір можливої конфіскації майна, можливий розмір шкоди, завданої кримінальним правопорушенням, та цивільного позову; наслідки арешту майна для інших осіб; розумність та співрозмірність обмеження права власності завднням кримінального провадження.

Враховуючи, що слідчий, явка якого в судове засідання є обов`язковою, не з`явився, в суді своє клопотання не підтримав, свідчить про фактичне не підтримання поданого клопотання та недоведення згаданих обставин.

Таким чином, дослідивши матеріали клопотання слідчий суддя приходить до висновку про необґрунтованість та недоведеність необхідності застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження, що має наслідком прийняття рішення про відмову у задоволенні клопотання.

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 170,171, 172, 309, 395 КПК України, слідчий суддя, -

УХВАЛИВ :

У задоволенні клопотання старшого слідчого з ОВС третього відділу управління розслідування кримінальних проваджень Головного слідчого управління фінансових розслідувань Державної фіскальної служби України старшого лейтенанта податкової міліції ОСОБА_3 у кримінальному провадженні №32015160000000247 від 18.09.2015 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.212, ч.2 ст.364 КК України, про накладення арешту на майно, - відмовити.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Апеляційного суду міста Києва протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга.

Слідчий суддя: