Рішення

від 03.04.2017 по справі 264/1023/17

ІЛЛІЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.МАРІУПОЛЯ

264/1023/17

2/264/802/2017

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" квітня 2017 р. Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області під головуванням судді Кузнецова Д. В. , при секретарі Мащенко Д.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Маріуполі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради, ОСОБА_3 про визнання права власності у порядку спадкування за законом,

В С Т А Н О В И В:

06 березня 2017 року позивач звернувся з позовом до суду, в якому просив визнати за ним право власності на спадкове майно після смерті ОСОБА_4, померлої 11 червня 2009 року, а саме на земельну ділянку площею 0,0574 га, кадастровий номер 1412300000:03:017:0120, розташовану по вул. Халхінгольській, буд. 33 в м.Маріуполі Донецької області.

В обґрунтування позову зазначив, що він є спадкоємцем за законом після смерті його матері ОСОБА_4, померлої 11 червня 2009 року. Рішенням Іллічівського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 16.03.2012 року за ним визнано право власності у порядку спадкування на домоволодіння № 33 по вул.Халхінгольській в м.Маріуполі. У лютому 2017 року з'ясувалось, що після смерті матері залишилась ще земельна ділянка площею 0,0574 га по вул.Халхінгольській, 33 в м.Маріуполі, яка належала померлій на підставі державного акту на право власності серії ДН № 165990, виданого 16.05.2005 року, згідно рішення виконкому ОСОБА_2 міської ради № 469/3 від 17.11.2004 року. У зв'язку з чим він звернувся до нотаріальної контори для оформлення права власності на спадкове майно після смерті матері, однак державним нотаріусом було винесено постанову про відмову у видачі свідоцтва на земельну ділянку площею 0,0574 га по вул. Халхінгольській, 33 в м.Маріуполі у зв'язку із відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на вказану земельну ділянку, а також у зв'язку з тим, що його брат - ОСОБА_3, який також є спадкоємцем за законом, протягом встановленого шестимісячного строку на прийняття спадщини звернувся до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_4, заяву ж про відмову від вказаної спадщини він у встановлений законом строк не подав, тому вважати його спадкоємцем, який відмовився від спадщини або немає претензій до спадщини після смерті 11.06.2009 року ОСОБА_4, було неможливо. На теперішній час ОСОБА_3 відмовився від спадщини після померлої ОСОБА_4 , що підтверджується заявою від 22.02.2012 року, посвідченою приватним нотаріусом ОСОБА_2 міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_5 за реєстровим № 378. На підставі зазначеного просив визнати за ним право власності в порядку спадкування за законом на вказану земельну ділянку.

Позивач ОСОБА_1 у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Представник позивача за довіреністю ОСОБА_6, у судове засідання не з'явилась, надала заяву про можливість розгляду справи за її відсутності, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.

Відповідач ОСОБА_3 у судове засідання не з'явився з невідомих суду причин, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

Представник відповідача ОСОБА_2 міської ради ОСОБА_7 у судове засідання не з'явилась, надала заяву про можливість розгляду справи за її відсутності, прийняття рішення по справі залишила на розсуд суду.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Встановлено, що позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_3 є синами ОСОБА_4, що підтверджується надісланими із нотаріальної контори матеріалами спадкової справи №683/2009 до майна померлої 11 червня 2009 року ОСОБА_4

За життя 10 червня 1992 року ОСОБА_4 склала заповіт, посвідчений державним нотаріусом Третьої ОСОБА_2 державної нотаріальної контори та зареєстрований в реєстрі за № 2-659, у відповідності до якого заповіла належний їй жилий будинок з належними до нього побудовами подвір'я по вул. Халхінгольській, 33 в м. Маріуполі Вогністому ОСОБА_8 та ОСОБА_9 в рівних частинах.

11 червня 2009 року ОСОБА_4 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим 11.06.2009 року Іллічівським відділом реєстрації актів цивільного стану ОСОБА_2 міського управління юстиції у Донецькій області, актовий запис № 771.

Після смерті ОСОБА_4 11 червня 2009 року ОСОБА_1 звернувся до Третьої ОСОБА_2 державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, на підставі якої відкрито спадкову справу № 683/2009.

27 жовтня 2009 року з аналогічною заявою до нотаріальної контори звернувся ОСОБА_3

Однак, після цього ОСОБА_3 відмовився від спадщини, що відкрилась після смерті його матері ОСОБА_4 на користь брата ОСОБА_1, що підтверджується відповідною заявою від 22 лютого 2012 року, посвідченою приватним нотаріусом ОСОБА_2 міського нотаріального округу Донецької області ОСОБА_5 та зареєстрованою в реєстрі за № 378.

Рішенням Іллічівського районного суду м.Маріуполя Донецької області від 16 березня 2012 року, що набрало законної сили 26 березня 2012 року, за ОСОБА_1 у порядку спадкування після смерті матері ОСОБА_4 визнано право власності на домоволодіння № 33 по вул.Халхінгольській в м.Маріуполі, та у подальшому 02 квітня 2012 року зареєстровано у ОСОБА_2 БТІ за реєстраційним номером 36348278.

У лютому 2017 року позивачу стало відомо про наявність земельної ділянки, площею 0,0574 га, кадастровий номер 1412300000:03:017:0120 за адресою вул. Халхінгольська, 33 в м. Маріуполі, яка належала його матері на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку від 16 травня 2005 року.

Після цього ОСОБА_1 звернувся до Третьої ОСОБА_2 державної нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті своєї матері, у вигляді земельної ділянки, площею 0,0574 га, кадастровий номер 1412300000:03:017:0120 за адресою вул. Халхінгольська, 33 в м. Маріуполі.

Постановою державного нотаріуса Третьої ОСОБА_2 державної нотаріальної контори від 02.03.2017 року № 423/02-31 позивачу було відмовлено у вчинені нотаріальної дії та видачі свідоцтва про право на спадщину на земельну ділянку, площею 0,0574 га, кадастровий номер 1412300000:03:017:0120 по вул. Халхінгольській, 33 в м.Маріуполі, у зв'язку із відсутністю оригіналів правовстановлюючих документів на вказану земельну ділянку, а також у зв'язку з тим, що його брат - ОСОБА_3, який також є спадкоємцем за законом, протягом встановленого шестимісячного строку на прийняття спадщини не звернувся до нотаріальної контори із заявою про відмову у прийнятті спадщини після померлої ОСОБА_4, тому вважати його спадкоємцем, який відмовився від спадщини або не має претензій до спадщини після смерті 11.06.2009 року ОСОБА_4, було неможливо.

Згідно ч. 2 ст. 1274 ЦК України, спадкоємці за законом мають право відмовитися від прийняття спадщини на користь будь-кого із спадкоємців за законом незалежно від черги.

Відповідно до матеріалів спадкової справи спадкоємцями першої черги за законом після смерті ОСОБА_4 є ОСОБА_1 та ОСОБА_3

Інших спадкоємців, які б звернулися із заявою про прийняття спадщини та прийняли її, судом не встановлено. При цьому, одним зі спадкоємців, а саме відповідачем було видано нотаріально посвідчену заву про відмову від прийняття спадщини на користь позивача.

З урахуванням цього єдиним спадкоємцем за законом першої черги після смерті ОСОБА_4 на існуюче майно є позивач ОСОБА_1, як син спадкодавця.

Згідно ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1261 ЦК України, до спадкоємців першої черги зокрема належить той з подружжя, який пережив спадкодавця, та діти покійного спадкодавця.

Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини (ч.1 ст. 1269 ЦК України).

Позивачем були дотримані вказані вимоги закону та своєчасно подано до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини після смерті матері.

Натомість другим спадкоємцем за законом - відповідачем ОСОБА_10 було подано належну заяву, в якій він погоджувався із оформленням спадкових прав на позивача після смерті їх матері.

Надаючи оцінку правовідносинам щодо переходу майнових прав на спадкове майно суд виходить із наступного.

Відповідно до ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, можуть бути - визнання права.

Статтею 1218 ЦК України встановлено, що до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Умовою для переходу в порядку спадкування права власності на об'єкти нерухомості, в тому числі житловий будинок, інші споруди, земельну ділянку є набуття спадкодавцем зазначеного права у встановленому законодавством України порядку.

Відповідно до п. 3.1 ОСОБА_11 Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16 травня 2013 року № 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування (далі за текстом рішення - ОСОБА_11 Спеціалізованого Суду України) зазначено, що окрім загального кола обставин, які встановлюються судом при вирішенні всіх спорів про право на спадкування, при вирішенні спорів про визнання права власності на спадкове нерухоме майно судам необхідно з'ясовувати: 1) правовий режим земельної ділянки, на якій розташоване спірне нерухоме майно; 2) чи отримано спадкодавцем дозволи на спорудження будинку, чи затверджено проект на спорудження будинку; 3) коли спадкодавцем було завершено спорудження будинку; 4) чи дотримано при будівництві проекту на спорудження будинку, вимог державних протипожежних, санітарних норм; 5) чи посвідчено право власності на нерухоме майно в установленому законом порядку на час виникнення права власності.

Судом встановлено, що 16 травня 2005 року на підставі рішення виконкому ОСОБА_2 міської ради № 469/3 від 17.11.2004 року, на ім'я ОСОБА_4 було видано державний акт серії ДН № 165990 на право власності на земельну ділянку площею 0,0574 га, що розташована по вул. Халхінгольській, 33 в м.Маріуполі.

Відповідно до витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку, площею 0,0574 га, кадастровий номер 1412300000:03:017:0120, що розташована по вул. Халхінгольській, 33 в м.Маріуполі, датою державної реєстрації вказаної земельної ділянки вказано 16 травня 2005 року. Вказані відомості також підтверджуються кадастровим планом земельної ділянки та витягом № 250/1/2017 із технічної документації про нормативну грошову оцінку земельної ділянки.

Однак, оригіналу правовстановлюючого документу на вказану земельну ділянку, розташовану по вул. Халхінгольській, 33 в м.Маріуполі Донецької області, позивач не має, що є перешкодою для оформлення його спадкових прав.

Вирішення питання визнання права власності в судовому порядку є крайньою мірою захисту права власності особи за відсутності інших можливих заходів захисту речових прав на нерухоме майно.

Відповідно до ст. 1 Протоколу № 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.

Статтею 41 Конституції України передбачено, що право приватної власності набувається в порядку визначеному законом. Право приватної власності є непорушним.

У відповідності з п. 1 ст. 6 Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, ратифікованої Україною Законом України № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, яка відповідно до ст. 9 Конституції України є частиною національного законодавства України, кожна людина при визначенні її громадянських прав та обов'язків має право на справедливий розгляд справи незалежним та безстороннім судом.

З огляду на вказані фундаментальні права і гарантії, серед яких основоположним є право приватної власності, які гарантуються кожній особі як основним законом України так і міжнародним нормативним актом, суд зобов'язаний належним чином перевіряти докази, що надані позивачем в обґрунтування його права власності, та сприяти захисту такого права.

Відповідно до ст. 55 Конституції України кожному гарантується судовий захист його прав і свобод.

Згідно зі ст. 3 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 5 ст. 11 ЦК України, однією з умов виникнення прав та обов'язків учасників цивільних правовідносин є рішення суду.

Право власності в України повинно спиратися на певний титул (правовстановлюючий документ), для того, щоб бути доведеним перед іншими особами.

Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

Таким чином суд приходить до висновку про необхідність захисту прав позивача в судовому порядку шляхом визнання права власності на земельну ділянку, площею 0,0574 га, кадастровий номер 1412300000:03:017:0120, розташовану по вул. Халхінгольській, 33 в м.Маріуполі Донецької області, оскільки інші можливі способи позасудового порядку захисту права власності на неї не можуть бути реалізовані позивачем через відсутність у нього оригіналів правовстановлюючих документів на вказану земельну ділянку. Ігнорування майнових прав позивача, як спадкоємця за законом, та відмова у позові може призвести до втрати єдиного способу підтвердження права власності та належного йому праві власності спадкового майна, та в результаті порушити фундаментальні права, закріплені статтею 1 Протоколу № 1 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.

Згідно ч.5 ст. 1268 ЦК України, незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до роз'яснень, наданих Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ в своєму листі від 16.05.2013 р. N 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування (пункт 3.1.) право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Згідно з ч. 1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Із урахуванням всіх обставин суд вважає вимоги позивача обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню, а тому можливо визнати за ним право власності на земельну ділянку, площею 0,0574 га, кадастровий номер 1412300000:03:017:0120, розташовану по вул. Халхінгольській, 33 в м.Маріуполі Донецької області в порядку спадкування за законом після смерті матері.

Керуючись ст.ст. 10, 57, 60, 197, 209, 214, 215, 224-226 ЦПК України, ст.ст. 328, 1218, 1261, 1268, 1269, 1270, 1274 ЦК України, п.3.1. ОСОБА_11 спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 р. № 24-753/0/4-13 Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування , суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 міської ради, ОСОБА_3 про визнання права власності у порядку спадкування за законом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ІПН НОМЕР_1 у порядку спадкування за законом після смерті ОСОБА_4, померлої 11 червня 2009 року, право власності на земельну ділянку площею 0,0574 га, кадастровий номер 1412300000:03:017:0120, що розташована за адресою: Донецька область, м.Маріуполь, вул.Халхінгольська, 33.

На рішення може бути подана апеляція в Апеляційний суд Донецької області через Іллічівський районний суд м. Маріуполя Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні під час проголошення рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: Д. В. Кузнецов