Рішення

від 29.03.2017 по справі 315/168/17

ГУЛЯЙПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 315/168/17

Номер провадження № 2/315/124/17

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 березня 2017 року м. Гуляйполе

Гуляйпільський районний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді - Романько О.О.,

за участю секретаря судового засідання - Притули Я.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Гуляйполе цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог Гуляйпільська державна нотаріальна контора Запорізької області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування ,-

ВСТАНОВИВ:

09 лютого 2017 року позивач звернулася до суду з позовною заявою до відповідача про визнання права власності на спадкове майно.

Позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що 22 липня 2003 року помер її дід ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, якому на праві приватної власності належала земельна ділянка, площею 4,69 га, що розташована на території Верхньотерсянської сільської ради Гуляйпільського району Запорізької області, вартістю 29 800 грн., згідно державного акту серії ІІІ-ЗП № 028197 від 23.04.2002 року.

Після смерті діда ОСОБА_3 відкрилась спадщина у вигляді земельної ділянки, її батько ОСОБА_4 був спадкоємцем після смерті діда, але з якихось причин, які невідомі позивачу, не прийняв спадщину.

27 жовтня 2010 року помер її батько ОСОБА_4. Після його смерті спадкоємцями є позивач та її сестра ОСОБА_2, яка є відповідачем по справі.

Рішенням Гуляйпільського районного суду Запорізької області за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Гуляйпільська державна нотаріальна контора позивачу було визначено додатковий строк для прийняття спадщини, так як вона з поважних причин не звернулась до нотаріальної контори щодо прийняття спадщини після смерті батька.

При зверненні позивача до приватного нотаріуса Гуляйпільського районного нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_5 з заявою про прийняття спадщини їй було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв'язку з тим, що вона не мала оригіналу правовстановлюючого документу, який би посвідчував право власності на земельну ділянку померлого ОСОБА_3, так як оригінал цього документу був втрачений.

Як слідує далі з позовної заяви, 26 січня 2017 року в газеті Голос Гуляйпілля № 4 нею було розміщено оголошення про те, що втрачений державний акт серії ІІІЗП № 028197 на право приватної власності на землю, розташовану на території Верхньотерсянської сільської ради, виданий згідно з розпорядженням Гуляйпільської РДА № 46 від 14 лютого 2002 року на ім'я ОСОБА_3 необхідно вважати недійсним.

Далі в позові зазначила, що її сестра ОСОБА_2 - відповідач по справі, відмовляється від прийняття спадщини після смерті батька на користь позивача.

Прохає визнати за нею ОСОБА_1, право власності на спадкове майно, а саме земельну ділянку, загальною площею 4,69 га, яка розташована на території Верхньотерсянської сільської ради Гуляйпільського району Запорізької області, вартістю 29 800 грн. після смерті її батька ОСОБА_4, що помер 27.10.2010 року.

Позивач ОСОБА_1 в судове засідання не з'явилася, надала через канцелярію суду письмову заяву, в якій прохає проводити розгляд справи за її відсутності, на задоволенні позовних вимог наполягає (а. с. 43).

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, надала через канцелярію суду письмову заяву, в якій прохає проводити розгляд справи за її відсутності, проти задоволення позовних вимог не заперечує (а. с. 29, 40).

Представник третьої особи Гуляйпільської державної нотаріальної контори Запорізької області ОСОБА_6 в судове засідання не з'явилися, про час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, надали через канцелярію суду письмову заяву, в якій прохають розглядати справу без їх участі, проти задоволення вимог позивача не заперечують, а також вказали, що спадкова справа № 1/2017 після померлого 27.10.2010 року ОСОБА_4 заведена у ОСОБА_5 приватного нотаріуса Гуляйпільського районного нотаріального округу Запорізької області ( а.с. 39, 62).

Виходячи з наведеного, а також положень ч. 2 ст. 158 ЦПК України, суд вважає, що рішення у справі можливо постановити при проведенні судового засідання за відсутності учасників процесу.

Дослідивши обставини справи, представлені докази та надавши їм оцінку за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, суд приходить до таких висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до положень ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 11 ЦПК України встановлено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлені наступні обставини у справі та відповідні їм правовідносини.

27.10.2010 року помер ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про його смерть серії І-ЖС № 370323, виданим 08.11.2016 року Гуляйпільським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області (а.с. 9).

Згідно копії свідоцтва про народження серії І-ЖС № 090659, виданого повторно 21.12.2000 року відділом реєстрації актів громадського стану Гуляйпільського районного управління юстиції Запорізької області, спадкодавець ОСОБА_4 є батьком позивача - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2 (а.с.7). Таким чином, позивач є спадкоємцем першої черги після померлого ОСОБА_4, яким не було складено заповіту на спадкове майно.

Згідно копії свідоцтва про шлюб серії І-ЖС № 006858, виданого 08.10.2005 року Успенівською сільською радою Гуляйпільського району Запорізькій області, гр. ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_3, 08.10.2005 року уклала шлюб з гр. ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_4, актовий запис № 06. Прізвище дружини після реєстрації шлюбу - Стьопіна (а.с.8).

Гр. ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, зареєстрована та проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_5 (а.с.5-6).

Згідно довідки № 623/02-02-12, виданої 10.11.2016 року виконавчим комітетом Верхньотерсянської сільської ради Гуляйпільського району Запорізької області, громадянин ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, дійсно був зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6 з 1973 року і по день смерті 22 липня 2003 року. Після смерті гр. ОСОБА_3, залишилась спадщина. Згідно ст. 1261 ЦК України є спадкоємці: син - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7, який зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6. Щодо інших спадкоємців Верхньотерсянська сільська рада інформацією не володіє (а. с. 11).

Згідно довідки № 624/02-02-12, виданої 10.11.2016 року виконавчим комітетом Верхньотерсянської сільської ради Гуляйпільського району Запорізької області, гр. ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_7, дійсно був зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_6 з 1973 року і по день смерті 27.10.2010 року. Після смерті гр. ОСОБА_4, залишилась спадщина. Згідно ст. 1261 ЦК України є спадкоємці: донька - ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_8 та донька - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_9, яка проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_10. Щодо інших спадкоємців Верхньотерсянська сільська рада інформацією не володіє (а. с. 12).

Згідно рішення Гуляйпільського районного суду Запорізької області від 26.12.2016 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Гуляйпільська державна нотаріальна контора був задоволений і позивачу було визначено додатковий строк для прийняття спадщини після смерті батька ОСОБА_4 (а. с. 56-57).

Відповідно до Витягу про реєстрацію у Спадковому реєстрі № 46406629 від 12.01.2017 року до Спадкового реєстру внесено реєстраційний запис щодо реєстрації спадкової справи номер у реєстрі 60094677 та у приватного нотаріуса Гуляйпільського районного нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_5 - 1/2017, спадкодавець ОСОБА_4, який помер 27.10.2010 року (а.с.10).

Відповідно до інформації, наданої на запит суду приватним нотаріусом Гуляйпільського районного нотаріального округу Запорізької області ОСОБА_5, після смерті ОСОБА_4, який помер 27 жовтня 2010 року була заведена спадкова справа за № 1/2017 на підставі звернення до нотаріальної контори спадкоємиці за законом гр. ОСОБА_1 від 12 січня 2017 року зареєстрованого за № 3. Крім гр. ОСОБА_1 є інший спадкоємиць передбачений ст. 1261 ЦК України, а саме донька - ОСОБА_2, що проживає за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_11, яка звернулася до нотаріальної контори з заявою від 13 січня 2017 року зареєстрованою за № 10/02-14 про відмову від спадщини. Спадкова справа після смерті гр. ОСОБА_3, який помер 22 липня 2003 року не заводилася (а.с. 47-61).

17.01.2017 року приватний нотаріус ОСОБА_5, розглянувши документи, подані гр. ОСОБА_1, відмовила останній у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, так як нею не було надано оригіналу правовстановлюючого документу, який би посвідчував право власності на земельну ділянку померлого ОСОБА_3. (а.с. 13).

Відповідно до копії державного акту на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЗП № 028197, виданого Гуляйпільською райдержадміністрацією від 23.04.2002 року, встановлено, що ОСОБА_3, який проживав в ІНФОРМАЦІЯ_12 на підставі розпорядження Гуляйпільської райдержадміністрації від 14 лютого 2002 року за № 46 було передано у приватну власність земельну ділянку площею 4,69 га в межах згідно з планом на території Верхньотерсянської сільської ради Гуляйпільського району для ведення товарного сільськогосподарського виробництва. Вказаний акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 540 (а.с.27).

20.01.2017 року відповідно до укладеного договору з ТОВ ХОТЕЙ-АО було надано звіт № 1564700_20012017_00845 про експертну грошову оцінку земельної ділянки. Об'єкт оцінки: Земельна ділянка (кадастровий номер - 2321880500:07:004:0001), загальною площею 4,69 га, що розташована за адресою: Запорізька обл., Гуляйпільський р-н, Верхньотерсянська сільрада. У ході проведеного дослідження оцінювачем встановлено, що вартість оцінюваного об'єкта становить 29800 грн. (а. с. 14-28).

26.01.2017 року в газеті Голос Гуляйпілля за № 4 опубліковано оголошення про те, що втрачений державний акт серії ІІІ ЗП № 028197 на право приватної власності на землю, розташовану на території Верхньотерсянської сільської ради, виданий згідно із розпорядженням Гуляйпільської РДА № 46 від 14 лютого 2002 року на ім'я ОСОБА_3 , необхідно вважати недійсним (а.с.33).

Відсутність у позивача оригіналу правовстановлюючого документа на право власності на земельну ділянку перешкоджає їй звернутися до нотаріальної контори та скористатися своїм правом спадкоємця на вказане нерухоме майно.

Суд задовольняючи позов виходить з такого.

Відповідно до п.1 ч.2 ст. 16 ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання права.

Стаття 181 ЦК України передбачає, що до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких є неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.

Згідно до ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України, право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Згідно зі ст. 392 ЦК України, власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Стаття 1216 ЦК України передбачає, що спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Згідно ст. 1225 ЦК України, право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до ст. 1258 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. Кожна наступна черга спадкоємців за законом одержує право на спадкування у разі відсутності спадкоємців попередньої черги, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини або відмови від її прийняття, крім випадків, встановлених статтею 1259 цього Кодексу.

Стаття 1261 ЦК України зазначає, що у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.

За ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її.

Відповідно до ч. 1 ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину.

У відповідності до ст. 1297 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.

Згідно ст. 1298 ЦК України свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям після закінчення шести місяців з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 78 ЗК України, право власності на землю - це право володіти, користуватися та розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Згідно з п. «г» ч. 1 ст. 81 ЗК України, громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі прийняття спадщини.

Статтею 125 ЗК України передбачено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Відповідно до ст. 126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень .

Частиною 1 ст. 131 ЗК України передбачене право громадян та юридичних осіб України, а також територіальних громад та держави, набувати у власність земельні ділянки на підставі міни, ренти, дарування, успадкування та інших цивільно-правових угод.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 152 ЗК України, держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом, зокрема, визнання прав.

Приймаючи до уваги, що внаслідок того, що державний акт на право приватної власності на земельну ділянку було втрачено, порушується право позивача на прийняття та належне оформлення у встановленому законом порядку спадкового майна, за право на спадщину у вигляді земельної ділянки ніхто не сперечається, тому суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за закономпідлягають задоволенню.

А тому позов підлягає задоволенню як такий, що ґрунтується на законі та підтверджений встановленими обставинами.

Питання щодо судового збору позивачем не порушувалось.

Керуючись ст. ст. 3-4, 10, 11, 57-64, 88, 157-158, 212-215, 218, 222-223 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа яка не заявляє самостійних вимог Гуляйпільська державна нотаріальна контора Запорізької області про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_13, право власності на земельну ділянку площею 4,69 га, що відноситься до категорії земель сільськогосподарського призначення та розташована на території Верхньотерсянської сільської ради Гуляйпільського району Запорізької області, кадастровий номер 2321880500:07:004:0001, вартістю 29800 гривень, в порядку спадкування за законом після смерті її батька ОСОБА_4, померлого 27 жовтня 2010 року.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку в судову палату по цивільних справах апеляційного суду Запорізької області через Гуляйпільський районний суд Запорізької області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя: ОСОБА_9