Постанова

від 31.03.2017 по справі 815/590/17

ОДЕСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа № 815/590/17

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 березня 2017 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Марина П.П.

секретар судового засідання Станкова О.Ф.

розглянувши в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Бізнестрейд до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.12.2016 року №0012071405 та №0012081405, -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Бізнестрейд до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.12.2016 року №0012071405, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб'єктами господарювання у розмірі 803792,22 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 200948,06 грн., та №0012081405, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем - мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами господарювання у розмірі 191379,10 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 47844,77 грн., які прийнято на підставі акту Про результати документальної невиїзної перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України ТОВ Бізнестрейд за митними деклараціями від 05.02.2016 року №500060804/2016/000169, №500060804/2016/000170, від 08.02.2016 року №500060804/2016/000186, №500060804/2016/000187, від 12.02.2016 року №500060804/2016/000250, №500060804/2016/000252, №500060804/2016/000253 від 16.12.2016 року №377/15-32-14-05-11/39274911.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що підставою для визначення Головним управлінням ДФС в Одеській області порушення позивачем податкового та митного законодавства слугували хибні припущення перевіряючого стосовно того, що документи стосуються однієї поставки товару експортованого з Республіки Польща на адресу позивача, оскільки ТОВ Бізнестрейд здійснювало імпорт зазначеного товару в Україну на підставі Контракту №В-5 від 18.10.2015 року, укладеного з Корпорацією FD IMPORT EXPORT CORP (США), а тому оскаржувані повідомлення-рішення суперечать нормам чинного законодавства, а висновки митного органу про те, що надані товариством документи містять неправдиві дані щодо їх вартості й митна вартість вантажу, заявлена у вантажних митних деклараціях та товарно-супровідних документах, є нижчою за митну вартість, розраховану у відповідності до Митного кодексу України на основі документів, отриманих від митних органів Республіки Польща, є помилковими.

В порушення приписів МК України відповідачем не було повідомлено посадових осіб ТОВ Бізнестрейд про початок проведення перевірки, а також не було своєчасно ознайомлено з наказом на здійснення такої перевірки.

Насправді митне оформлення проведено на підставі належних та достовірних даних та порушень законодавства при їх митному оформленні допущено не було; донарахування податку на додану вартість та ввізного мита здійснено на підставі даних уповноважених органів Польщі про вартість вантажу, яка є іншою, однак ці дані жодним чином не доводять порушень позивача, оскільки в них містяться зовсім інші договірні сторони та учасники зовнішньо - економічної діяльності.

З урахуванням наведеного, позивач вважає, що достовірність декларацій ставиться під сумнів відповідачем з безпідставних тверджень, які спростовуються наявними письмовими доказами, у зв'язку з чим сума грошового зобов'язання, визначена оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями є безпідставною.

Представник відповідача надав до суду заперечення (а.с. 78-79), в яких зазначив, що на підставі п. 2. ч.2 ст.351 Митного кодексу України, відповідно до наказу від 25.11.2016 р. № 1971, виданого ГУ ДФС в Одеській області проведено перевірку позивача щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України ТОВ Бізнестрейд за митними деклараціями від 05.02.2016 року №500060804/2016/000169, №500060804/2016/000170, від 08.02.2016 року №500060804/2016/000186, №500060804/2016/000187, від 12.02.2016 року №500060804/2016/000250, №500060804/2016/000252, №500060804/2016/000253 , за результатами якої складено акт перевірки від 16.12.2016 року №377/15-32-14-05-11/39274911.

В ході перевірки встановлено, що в порушення п.2 ст.52 Митного кодексу України, п.190.1 ст.190 Податкового кодексу України позивачем надано недостовірні відомості про товари, що призвело до заниження митної вартості товару та, як наслідок, несплаті у повному обсязі податкових зобов'язань до Державного бюджету України в сумі 995171,32 грн.

Так, при проведенні перевірки відповідачем опрацьовано матеріали, отримані від митних органів Республіки Польща на запит ДФС України, співставлені копії коносаментів, наданих митними органами Польщі та поданими ТОВ Бізнестрейд і підтверджено їх автентичність, однак співставленням даних, які містяться у графі 22 експортних та імпортних декларацій встановлено, що фактурна вартість товару, заявлена при імпорті товару є значно меншою, ніж фактурна вартість задекларована у експортних деклараціях.

Таким чином, вищенаведене свідчить про наявність порушень з боку позивача у зв'язку з чим відповідачем зроблено висновок, що позивачем порушено п.2 ч.52 Митного кодексу України, п.190.1 ст.190 Податкового кодексу та у зв'язку з встановленим порушеннями відповідачем прийнято оскаржувані повідомлення-рішення, таким чином, відповідач вважає позовні вимоги ТОВ Бізнестрейд необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.

Відповідно до частини 4 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) особа, яка бере участь у справі, має право заявити клопотання про розгляд справи за її відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі особи, які беруть участь у справі, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Згідно із пунктом 10 частини 1 статті 3 КАС України письмове провадження - розгляд і вирішення адміністративної справи в суді першої, апеляційної чи касаційної інстанцій без виклику осіб, які беруть участь у справі, та проведення судового засідання на основі наявних у суду матеріалів у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.6 ст.128 КАС України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

У зв'язку з відсутністю потреби заслухати свідка чи експерта, справу вирішено розглянути в порядку ч.6 ст.128 КАС України .

Дослідивши наявні в справі письмові докази, оцінивши їх за власним внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді справи, суд встановив наступні факти та обставини.

Так, у період з 01.12.2012 року по 12.12.2016 року на підставі п. 2. ч.2 ст.351 Митного кодексу України, відповідно до наказу від 25.11.2016 р. № 1971, виданого ГУ ДФС в Одеській області проведено перевірку позивача щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів при переміщенні товарів через митний кордон України ТОВ Бізнестрейд за митними деклараціями від 05.02.2016 року №500060804/2016/000169, №500060804/2016/000170, від 08.02.2016 року №500060804/2016/000186, №500060804/2016/000187, від 12.02.2016 року №500060804/2016/000250, №500060804/2016/000252, №500060804/2016/000253 , за результатами якої складено акт перевірки від 16.12.2016 року №377/15-32-14-05-11/39274911 (а.с. 15-25).

Зазначеним актом перевірки встановлено порушення ТОВ Бізнестрейд п.2 ст.52 Митного кодексу України, п.190.1 ст.190 Податкового кодексу України позивачем надано недостовірні відомості про товари, що призвело до заниження митної вартості товару та, як наслідок, несплаті у повному обсязі податкових зобов'язань до Державного бюджету України в сумі 995171,32 грн. та з урахуванням наведеного, у відповідності до вимог п.п.54.3.2, 54.3.6 п.54.3 ст.5 ПКУ, позивачу визначено податкові зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 803792,22 грн. та з ввізного мита у сумі 191379,10 грн., які підлягають перерахуванню до Держбюджету України (а.с.24).

На підставі встановлених порушень та вказаного акту перевірки ГУ ДФС в Одеській області прийнято податкові повідомлення-рішення від 27.12.2016 року №0012071405, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість з товарів, ввезених на територію України суб'єктами господарювання у розмірі 803792,22 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 200948,06 грн., та №0012081405, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання за платежем - мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами господарювання у розмірі 191379,10 грн. та застосовані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 47844,77 грн. (а.с. 27-28).

Суд, перевіряючи юридичну та фактичну обґрунтованість вказаних висновків відповідача і винесених на підставі таких висновків податкового повідомлень-рішень на відповідність вимогам ч. 3 ст. 2 КАС України, проаналізувавши положення законодавчих актів, якими врегульовані спірні правовідносини, вважає податкові повідомлення-рішення від 27.12.2016 року №0012071405 та №0012081405 протиправними та такими, що не відповідають суті виявленого порушення з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України (надалі по тексту - ПК України).

Відповідно до пункту 61.1 статті 61 ПК України податковий контроль - система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Відповідно до п.п.20.1.4. п.20.1. ст.20 ПК України контролюючий орган має право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Згідно з пунктом 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, контролюючі мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до пункту 24 частини 1 статті 4 Митного кодексу України, митний контроль - сукупність заходів, що здійснюються з метою забезпечення додержання норм цього Кодексу, законів та інших нормативно-правових актів з питань державної митної справи, міжнародних договорів України, укладених у встановленому законом порядку.

Пунктами 23 та 29 частини 1 статті 4 Митного кодексу України передбачено, що митне оформлення - виконання митних формальностей, необхідних для випуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Митні формальності - сукупність дій, що підлягають виконанню відповідними особами і органами доходів і зборів з метою дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до частини 1 статті 7 Митного кодексу України, встановлені порядок і умови переміщення товарів через митний кордон України, їх митний контроль та митне оформлення, застосування механізмів тарифного і нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності, справляння митних платежів, ведення митної статистики, обмін митною інформацією, ведення Української класифікації товарів зовнішньоекономічної діяльності, здійснення відповідно до закону державного контролю нехарчової продукції при її ввезенні на митну територію України, запобігання та протидія контрабанді, боротьба з порушеннями митних правил, організація і забезпечення діяльності органів доходів і зборів та інші заходи, спрямовані на реалізацію державної політики у сфері державної митної справи, становлять державну митну справу

Згідно з частиною 5 статті 54 Митного кодексу України з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів і зборів має право проводити в порядку, визначеному статтями 345 - 354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску та звертатися до органів доходів і зборів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості.

Відповідно до пункту 2 частини 2 статті 351 Митного кодексу України надходження від уповноважених органів іноземних держав інформації про не підтвердження автентичності поданих органу доходів і зборів документів щодо товарів, митне оформлення яких завершено, недостовірність відомостей, що в них містяться є підставою для проведення документальної невиїзної перевірки.

Пунктом 7 частини 1 статті 336 Митного кодексу України, встановлено, що митний контроль здійснюється безпосередньо посадовими особами органів доходів і зборів шляхом проведення документальних перевірок дотримання вимог законодавства України з питань державної митної справи, у тому числі своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати митних платежів.

Відповідно до пункту 4 Наказу Державної фіскальної служби України від 11.09.2015 №689, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 21.08.2015 за №1021/27466 Про затвердження Методичних рекомендацій щодо роботи посадових осіб органів доходів і зборів з аналізу, виявлення та оцінки ризиків при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості товарів, які переміщуються через митний кордон України , при здійсненні контролю за правильністю визначення митної вартості посадові особи, що провадять такий контроль, застосовують положення Методичних рекомендацій з метою аналізу, виявлення та оцінки ризиків щодо заявлення декларантом або уповноваженою ним особою неповних та/або недостовірних відомостей про митну вартість товарів, у тому числі неправильного визначення митної вартості товарів. Робота з аналізу, виявлення та оцінки ризиків може включати інші заходи, передбачені законодавством України з питань державної митної справи. Контроль за правильністю визначення митної вартості товарів після завершення їх митного контролю та митного оформлення шляхом направлення запитів до інших державних органів, установ та організацій, уповноважених органів іноземних держав для встановлення автентичності документів, поданих органу доходів і зборів відповідно до частини восьмої статті 336 Кодексу.

Отже, аналіз вищезазначених законодавчих норм приводить до висновку, що задля підтвердження сумнівів у достовірності інформації та (або) автентичності документів, поданих декларантом контролюючому органу, перевіряючий орган має відповідні повноваження для звернення із запитами за документально підтвердженою інформацією до уповноважених органів іноземних держав. При цьому, у даному випадку, єдиним уповноваженим органом, який може підтвердити, чи спростувати дані, зазначені у технічному паспорті (свідоцтві про реєстрацію), є той орган, який видав цей документ.

Оцінивши належність, допустимість, достовірність наданих сторонами доказів, а також достатність та взаємний зв'язок у їх сукупності, суд вважає зазначені податкові повідомлення-рішення необґрунтованими, а позовні вимоги такими, що підлягають задоволенню, у зв'язку з наступним.

Як вбачається зі змісту акту перевірки, єдиною підставою для висновку відповідача про порушення позивачем митних правил слугував лист з митних органів Республіки Польщі від 30.09.2016 року №450000-IMPW.7352.750.2016.4.RM та відповідні документи стосовно експорту до України товару Кава натуральна смажена з кофеїном на адресу позивача, а саме: експортні митні декларації від 08.12.2015 року №ECS322080/00/022485/2015 та від 21.12.2015 року №ECS322080/00/023545/2015, експортні інвойси №1520000314 від 08.12.2015 року та №1520000330 від 18.12.2015 року, коносаменти №568549560 від 29.12.2015 року та №SEJ332233 від 17.12.2015 року, документів підтвердження експорту MNR15PL322080E0224853 та MNR15PL322080E0235459, інші документи стосовно фрахту, декларування, інших послуг, пов'язаних з експортуванням товарів.

Так, при проведенні перевірки відповідачем опрацьовано матеріали, отримані від митних органів Республіки Польща на запит ДФС України, співставлені копії коносаментів, наданих митними органами Польщі та поданими ТОВ Бізнестрейд і підтверджено їх автентичність, однак співставленням даних, які містяться у графі 22 експортних та імпортних декларацій встановлено, що фактурна вартість товару, заявлена при імпорті товару є значно меншою, ніж фактурна вартість задекларована у експортних деклараціях.

Зокрема, фактурна вартість товару, яка задекларована за митними деклараціями від 05.02.2016 року №500060804/2016/000170, від 08.02.2016 року №500060804/2016/000186 та №500060804/2016/000187 дорівнює 98892,00 дол. США, в той час як дані графи 22 експортної декларації від 08.12.2015 року №ECS322080/00/022485/2015 - 157740,00 дол. США., фактурна вартість товару, яка задекларована за митними деклараціями від 05.02.2016 року №500060804/2016/000169, від 12.02.2016 року №500060804/2016/000250, №500060804/2016/000252 та №500060804/2016/000253 складає 163371,00 дол. США, в той час як дані графи 22 експортної декларації від 21.12.2015 року №ECS322080/00/023545/2015 - 251850,00 дол. США.

Із змісту зазначеного листа вбачається, що ціни, за якими було здійснено відвантаження товарів компанією Strauss Cafe Poland Sp. Z o.o. (Республіка Польща) на адресу компанії FD IMPORT EXPORT CORP (США) виявились вищими, ніж ті, за якими ТОВ Бізнестрейд фактично отримало такі товари від компанії FD IMPORT EXPORT CORP (США), тому митними органами був зроблений висновок про порушення митних правил.

Даний лист з додатками містив інформацію щодо цін на товари, які були відвантажені відправником товару компанією Strauss Cafe Poland Sp. Z o.o. (Республіка Польща) на адресу компанії FD IMPORT EXPORT CORP (США).

Так, судом встановлено, що за вказаними поставками одержувачем товару згідно вказаного листа виступає компанія FD IMPORT EXPORT CORP (США), рахунки-фактури в митних заявах, оформлених компанією Strauss Cafe Poland Sp. Z o.o. (Республіка Польща) у митному режимі вивоз , відсутні (а.с.91).

Як вбачається з наданих до суду платіжних доручень в іноземній валюті №9 від 11.05.2016 року, №11 від 07.06.2016 року та №14 від 28.10.2016 року (а.с.64-66), позивачем сплачено на рахунок бенефіціара - компанії FD IMPORT EXPORT CORP (США) грошові кошти за договором №В-5 від 18.10.2015 року, а отже, отримувачем вказаних коштів є саме FD IMPORT EXPORT CORP (США), з якою ТОВ Бізнестрейд укладено контракт (а.с.30-34).

Поряд з цим, відповідачем зроблено оскаржуваний висновок про заниження ТОВ Бізнестрейд митної вартості товару на підставі документів, наданих відвантажувачем товарів - компанією Strauss Cafй Poland Sp. Z o.o. (Республіка Польща) до митниці країни відправлення, яка має взаємовідносини з компанією FD IMPORT EXPORT CORP (США).

Суд не погоджується з вищевикладеними висновками відповідача, з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ТОВ Бізнестрейд мало прямий контракт на поставку товарів № В-5 від 18.10.2015 року з Корпорацією F.D. IMPORT&EXPORT CORP. (США).

Згідно до умов цього контракту Корпорація F.D. IMPORT&EXPORT CORP. взяла на себе обов'язок поставляти ТОВ Бізнестрейд товари, а позивач зобов'язався прийняти та оплатити вартість цих товарів (п.1.1 контракту).

На виконання умов контракту Корпорація F.D. IMPORT&EXPORT CORP. продавала товари ТОВ Бізнестрейд , за цінами, узгодженими сторонами, зазначеними у інвойсах, які були надані під час митного оформлення товарів.

Як вбачається з цих документів, виробником та відправником цих товарів була компанія Strauss Cafe Poland Sp. Z o.o. (Республіка Польща).

Проте усі розрахунки щодо купівлі-продажу зазначених товарів проводилися виключно між ТОВ Бізнестрейд та Корпорацією F.D. IMPORT&EXPORT CORP. у розмірах та строках відповідно до умов контракту, що підтверджується відмітками банківської установи безпосередньо у платіжних дорученнях (а.с.64-66).

Як встановлено судом, ТОВ Бізнестрейд не мало жодних правовідносин з компанією Strauss Cafe Poland Sp. Z o.o. (Республіка Польща), не укладало з цією юридичною особою контрактів щодо постачання товарів, не отримувало жодних рахунків на товари, не погоджувало ціни на такі товари з такою компанією, не сплачувала на користь такої компанії коштів.

Таким чином, ціни, за якими здійснювалося постачання товарів від компанії Strauss Cafe Poland Sp. Z o.o. (Республіка Польща) на адресу Корпорації F.D. IMPORT&EXPORT CORP. (США) не є цінами, за якими ТОВ Бізнестрейд придбало такі товари у Корпорації F.D. IMPORT&EXPORT CORP. (США).

Так, в обґрунтування висновку про порушення позивачем митних правил відповідач послався на експортні декларації від 08.12.2015 року №ECS322080/00/022485/2015 та від 21.12.2015 року №ECS322080/00/023545/2015 та документи, що безпосередньо стосуються цієї поставки: експортні інвойси №1520000314 від 08.12.2015 року та №1520000330 від 18.12.2015 року, коносаменти №568549560 від 29.12.2015 року та №SEJ332233 від 17.12.2015 року, документів підтвердження експорту MNR15PL322080E0224853 та MNR15PL322080E0235459.

Однак, судом встановлено, що отримувачем вказаних поставок товару виступає Корпорація F.D. IMPORT&EXPORT CORP. (США), таким чином, у ТОВ Бізнестрейд не виникло обов'язку сплачувати загальну вартість товару у розмірі визначеному у експортних деклараціях від 08.12.2015 року №ECS322080/00/022485/2015 та від 21.12.2015 року №ECS322080/00/023545/2015.

Відповідач на дані обставини уваги не звернув, що призвело до помилкового та безпідставного висновку щодо порушення позивачем митних правил.

В свою чергу, ставити під сумнів зазначену ціну товару та підвищувати ставку податків (приймати оскаржувані рішення) тим самим звинувачувати декларанта у порушенні норм митного та податкового законодавства, опираючись лише на інформацію вантажовідправника без звернення з відповідним запитом до Корпорації F.D. IMPORT&EXPORT CORP. (США), яка є контрагеном позивача, для підтвердження ціни контракту, є порушенням відповідачем норм Конституції України, Митного та Податкового кодексів України.

Також, з огляду на доводи відповідача в обґрунтування правомірності податкових повідомлень-рішень, які є предметом оцінки в цій адміністративній справі, суд змушений вказати субєкту владних повноважень відповідачу у справі, на те, що одним з принципів податкового законодавства України відповідно до норм статті 4, пункту 56.21 статті 56 Податкового кодексу України є принцип презумпції добросовісності дій, рішень платника податків, у зв'язку з чим передбачається, що дії платників податків, які мають своїм результатом одержання податкової вигоди економічно виправдані, а відомості, що містяться у податкових деклараціях, податкових накладних та інших первинних документах, є достовірними. Надання фіскальному органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених податковим законодавством, з метою одержання податкової вигоди є підставою для її одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено належними та допустимими доказами, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладення нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність яких встановлена судом.

Відповідачем не подано суду належних, допустимих та достатніх доказів того, що податкові повідомлення-рішення від 27.12.2016 року №0012071405 та №0012081405 відповідають встановленим частиною 2 статті 19 Конституції України, пунктом 21.1 статті ПК України, частиною 3 статті 2 КАС України, критеріям правомірності рішення субєкта владних повноважень. Натомість, позивачем доведено суду поданими доказами дотримання ним вимог митного та податкового законодавства при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності.

Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі п. 3 ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Отже, суд дійшов висновку, що оскаржувані податкові повідомлення - рішення прийняті відповідачем без дотримання усіх зазначених принципів, а тому вони є незаконними і підлягають скасуванню.

Судові витрати розподілити відповідно до приписів ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі встановленого, керуючись приписами ст.ст. 11, 162 КАС України, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню.

Керуючись ст. ст. 2, 4, 9, 11, 69-72, 86, 158-163, 167, 254 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю Бізнестрейд до Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 27.12.2016 року №0012071405 та №0012081405 - задовольнити повністю.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення Головного управління Державної фіскальної служби в Одеській області від 27.12.2016 року №0012071405 та №0012081405.

Стягнути з Головного управління ДФС в Одеській області (код ЄДРПОУ 39398646) за рахунок його бюджетних асигнувань на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Бізнестрейд (код ЄДРПОУ 39274911) судовий збір у розмірі 18659 /вісімнадцять тисяч шістсот п'ятдесят дев'ять/ грн. 62 коп.

Постанову може бути оскаржено до Одеського апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Суддя П.П. Марин